Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 року. А саме, йдеться про Звичайну хліборобську сім’ю, яка живе за давніми світлими християнськими заповідями в атмосфері теплоти і сімейної злагоди.
В образі Мирона Катранника, одного
Він ввібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів.
Коли голод чорною примарою став на порозі рідної оселі, загрожуючи життю його рідних, Мирон найрізноманітнішими способами намагається прогодувати свою родину. Він до останнього залишається годувальником своєї родини. Його смерть дуже символічна – він помирає від голоду на порозі рідного будинку з хлібиною в торбі, яку приніс для своєї сім’ї.
Мирон Катранник був совістю односельців, йому довіряли як нікому іншому, тому і віддали саме йому церковну чашу, бо були впевнені в тому, що не зрадить. Ця чаша могла б урятувати його родину від голодної смерті, якби він віддав її владі. Але це означало зрадити віру, довір’я односельців.
Тому він вчинив згідно зі своїми моральними принципами: “Щоб так, за це зерно – продати? А тоді куди? Від неба кара буде мені і дітям… І хто виживе в селі, прокляне Катранників, місця собі не знайду, краще вмерти”.
Переживаючи лиху годину, Мирон Данилович залишається таким же чуйним до чужого горя. Він не відганяє слабшого за себе від дохлого мерзлого коня, завдяки якому у родині ще кілька днів буде їжа. Він співчуває рядовим колгоспникам, хвилюється за дітей.
Наділений жагою до життя, Мирон Катранник, доведений до смертної межі, не перестає боротися за нього. І лише повністю вичерпавши фізичні та духовні сили, він помирає. Загибель Мирона і більшості членів його родини підкреслює ще раз жахливу національну трагедію українського народу під час штучного голодомору 1932- 1933 років.





Related posts:
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. 3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських […]...
- Образ Миколи Джері як втілення духовної сили українського Час кріпацтва був для України важким і ганебним періодом її історії, увінчаної славним минулим. Волелюбний, працьовитий і талановитий народ страждав від гноблення, приниження, знущань та злиднів. Знедоленому існуванню своїх співвітчизників-кріпаків присвятили найкращі твори видатні українські письменники, серед яких ім’я І. С. Нечуя-Левицького посідає особливе місце, бо він, змальовуючи та засуджуючи кріпацтво, вводить у свої оповідання, повісті та романи образ кріпака-бунтаря. Для тогочасної літератури це був новий крок у відтворенні незламності […]...
- Геракл – уособлення сили, сміливості, вірності Красуня Алкмена – дочка царя Мікен і дружина героя Амфітріона – була такою прекрасною, що навіть Зевс був вражений її вродою і якось з’явився до неї у подобі чоловіка. Коли Алкмена мала народити, Зевс радів з того, що один із близнят був його сином. Але царственна Гера, дружина громовержця, вирішила хитрощами позбавити сина Зевса влади і взяла у чоловіка клятву, що царем персеїдів буде той, хто народиться перший. Потім вона […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під суворою забороною. У романі на прикладі сім’ї Катранників показано, як хотіли “підрізати” непокірне селянство, у […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності – закон жертви. Всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Та є у світі найвища самопожертва, що не має жодного аналога, це – материнство. Мати не лише дарує дитині свій час і безмежну любов, не лише допомагає вижити, вона віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти. І немає для матері більшого горя, […]...
- Образ Санчо Панси, героя роману Сервантеса “Дон Ніхот”, уособлення практичної недалекоглядності Дон Кіхот, начитавшись лицарських романів, вирішив повторити подвиги славних лицарів Середньовіччя: битися з велетнями, боротися з чарівниками, допомагати скривдженим, щоб покрити своє ім’я немеркнучою славою. У боротьбі зі злом йому потрібен вірний джура, Дон Кіхот намовив свого сусіда, бідного і не дуже розумного селянина Санчо Пансу, кинути жінку й дітей і податися з ним у мандри, ідальго пообіцяв Санчо, що зробить його губернатором острова, який колись завоює. Знадившись на ці […]...
- Богатир Ілля Муромець – взірець сили духу і сили волі Ілля Муромець – перший давньоруський богатир, подвиги якого захоплюють уяву. Пам’ятаю його на знаменитій картині Васнецова “Богатирська застава”. Ось він, на могутньому коні, який аж присідає під важкою постаттю лицаря – оборонця. На голові його – шолом, сам він у лицарських обладунках. Поруч із ним його друзі, теж лицарі – Добриня Микитич та Альоша Попович. Зрозуміло, що за їхніми спинами – вся рідна земля, весь християнський світ. Ілля народився в […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в життя кожного українського села, зокрема й Кленоточів, де живе родина Мирона Даниловича Катранника. Він руйнує […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації І. Історія написання твору У. Самчука. ІІ. Глибокий сум У. Самчука за долю України. 1. Символіка роману. 2. Життя однієї родини та її трагедія за часів тоталітарної радянської системи. 3. Трагедія колективізації українського села. 4. Доля членів родини Марії. ІІІ. У. Самчук – український Гомер XX століття....
- Жіноча доля як уособлення трагедії рідного краю у драмі “Бояриня” Патріотична драма “Бояриня” була написана Лесею Українкою в 1910 році. Поетеса дуже любила свою країну, свій народ, її хвилювала доля рідної України, яка перебувала під владою Росії, не мала навіть власної державності. Удрамі “Бояриня” Леся Українка засуджує тих українців, які зрадили батьківщину, які заради почестей служили російському царю. Драма починається з опису родини Оксани, її рідного будинку. Поетеса зображує людей, які по-справжньому любили Україну, українську мову та звичаї. Оксана – […]...
- Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу і одухотворяє світ У поезії двадцятого століття творчість видатного австрійського поета Райнера Марії Рільке посідає особливе місце: вона ніби синтезувала в собі різноманітні культурні традиції, але залишилась при цьому самобутньою і навіть мала значний вплив на творчість багатьох інших поетів із різних країн. Та, на відміну від розмаїття знань про культурні здобутки та літературних знахідок, багатством тем творчість Рільке не вирізняється. Провідною для нього була тема про місце мистецтва в світі, але її […]...
- Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був спрямований саме проти українців. “Старший брат”, на відміну, наприклад, від нацистів, обійшовся без газових камер […]...
- Уособлення вульгарності і її жертва Твір по оповіданню А. Чехова “Іонич”. Чехов є загальновизнаним майстром короткого оповідання. Основний його творчий прийом – максимальна концентрація інформації у відносно малому обсязі тексту, звідси така увага до деталей, звідси здатність зробити символічною саму звичайну життєву історію. У творах Чехова майже ніколи немає сюжету як такого – або він не настільки важливий, а найчастіше йде оповідання про одну подію, або відразу про те, що у простому сюжеті не викладеш […]...
- Тема історичної та духовної пам’яті у романі О. Гончара “Собор” 1968 року вийшов а друку роман Олеся Гончара “Собор”, який з повним правом можна вважати вершиною творчості видатного українського письменника. Тяжкі то були часи для культури, природи і душі нашої країни: панування бюрократії, гігантоманії, окозамилювання придушували здоровий глузд людей, знищували красу нашої землі, руйнували пам’ятки давньої народної слави й величі. Саме тому виявився актуальним твір, що відкривав читачам очі на здичавілість нових звичаїв. Роман викриває нікчемність потуг “потьомкінських” новаторів, навчає […]...
- Тарас Бульба – уособлення українського козацтва “Думаєте, є що-небудь у світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь, “Тарас Бульба” 1835 р. побачила світ збірка повістей М. Гоголя “Миргород”. Більшість із творів була присвяч. ена зображенню безбарвного і пустого провінційного існування. Завершує цю збірку героїчна повість “Тарас Бульба”. Таке поєднання творів під однією обкладинкою не було випадковим. Адже Гоголь давнину пов’язує із сучасністю для повчання. Не знаходячи в сучасному житті героїчних характерів, письменник звертається до легендарної сторінки […]...
- Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Франка “Мойсей” Кожен народ має душу. Народна душа – це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі “Мойсей” він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ – це дві частини одного цілого. Якщо не буде першого – то не буде й другого, і навпаки. Вождь веде свій народ до кращої долі. Він бачить те, чого не бачать інші, й бажає передати їм […]...
- Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя У пісні “Двобій Ахілла і Гектора” у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Пригадайте, що ви знаєте з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни? (Ахілл – син царя Пелея і богині Фетіди. Фетіда хотіла зробити сина безсмертним. Для цього вона вдень мастила дитя небесною амброзією, а вночі тримала за п’яту над вогнем. Вогонь і амброзія зробили б Ахілла безсмертним, але в Ахілла зосталося вразливим […]...
- Рильський: Звідки ж набрався він сили В поемі “Сашко” Рильський прагне створити образ активного борця за перемогу. Герой поеми – робітничий підліток Сашко – типовий представник трудового народу. Є підстави гадати, що образ Сашка – нового героя в творчості поета – з’явився під значним впливом думок і поглядів М. Горького. У статті “Замітки читача” Горький критикує тих письменників, які виявляють перебільшену увагу до “ветхого Адама”, до чоловічка учорашнього дня, засміченого дрібними грішками, і висловлює думку, що […]...
- Ахілл і Одіссей як уособлення мужності і відваги, людського розуму Поеми “Іліада” і “Одіссея” були створені у VIII – на початку VII століття до нашої ери і відбивають світогляд, ідеал поведінки людини, її місце у природі і суспільстві. Головні герої поем – вожді, що виділяються своєю хоробрістю й силою. Гомер віддає їм шану саме тому, що вони спроможні відстояти інтереси свого народу, прийняти на себе найсильніші удари супротивника. У поемі “Іліада” зображено чимало видатних воїнів: Діомед, Аякс, Патрокл, але головну […]...
- Собор як символ духовної краси народу Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у цьому романі? У реальному житті – це християнський храм, збудований козаками після розгрому Січі на […]...
- Історична доля української нації в творчості Олександра Довженка Олександра Довженка порівнюють із митцями Відродження. Пристрасність і всебічність обдаровання, яскрава національна самобутність і якась вселенська глибина – ось визначальні риси його таланту. Митець мав не лише свій неповторний стиль, а й власну філософію, власну концепцію історичного розвитку людства загалом і рідного народу зокрема. Тож природно, що проблема історичної долі українців була провідною в його творчості. Аналізуючи історіософські ідеї Олександра Довженка, варто пам’ятати, за яких обставин йому доводилося жити й […]...
- Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Л. Українки Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка У моє життя Леся Українка увійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так і стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке’ чорне, гірке життя людини. І що в цьому житті не треба корЛ тйся, “долі хилитися”, що життя – це постійна боротьба. А в старших класах […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній рай. Справжній?.. Тридцяті роки… “Все зруйноване! Зграї гайвороння кружляють скрізь, над всенародною пусткою, і через […]...
- Перлина в духовному набутку української нації українська народна пісня Люди складали пісні з давніх-давен – з того часу, коли виникла звукова мова. У піснях йдеться про працю, природу, родинне життя, взаємини між людьми, важливі суспільні події, зокрема боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів, про видатних воїнів та полководців. З часом ця, оспівана в пісні, важлива громадянська подія ставала історією, помирали видатні її учасники, давньою ставала й пісня, проте вона не забувалася – люди продовжували співати її. Зберігалися пісні в […]...
- Що становить першооснову духовної організації поезії Пушкіна? У Москві, у самому центрі її, на Пушкінській площі, проти Тверского бульвару, по якому так любив бродити Пушкін, височіє величний у своїй простоті пам’ятник поетові. На ньому відомі кожному з дитинства, що бачать далечінь століть слова: И довго буду тим люб’язний я народу, Що почуття добрі я лірою будив У цих словах гранично стисле й точно розкривається основна спрямованість пушкінської творчості: жагуча, невикорінна волелюбність і гаряче серце поета, висока гуманність, […]...
- Геноцид української нації у романі І. Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок і почуттів автора. Одна з найголовніших рис Григорія Многогрішного – його щира любов до Батьківщини […]...
- Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами у психології й свідомості людей. Для письменника все це було багатогранним і дуже цікавим матеріалом для художнього осмислення і втілення […]...
- Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і писав для України, хоча змушений був жити далеко від неї: Не треба ні паризьких бруків, […]...
- Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення. Художня література – вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання […]...
- Роман Гончара “Собор” шлях до духовного і державного відродження нації В історії кожної літератури є книги, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара, що завдав тоталітарній тиранії таких обвальних прорушин, за якими почався її розпад, крах. Цей визначний, етапний роман став у боротьбі з деспотією тією разючою, невідпорною зброєю, яка не просто привела до поразки гнилого режиму, а й вивела український народ […]...
- Мужність додає сили Муравка тягла висхлу насінину від дині. Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину, цурпелила її через паліччя й камінчики, перевалювала зі своєю ношею через пагорки, зовсім крихітні бугрики, які здавалися їй так само високими, як Гімалаї людині, іноді губила здобич, злякано кидалася назад, хапала, волокла далі й далі. Раз муравка впала разом із ношею з величезної висоти. Переламане стебло бур’янини творило міст між берегами рівчака, виритого дощовими водами, […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- “Я вклав у цей твір всі свої сили” І. “Роман “Вершники” – вершина, апофеоз, природний наслідок напруженого творчого розвитку митця”. ІІ. “Ю. Яновський – український Гомер” , 1. Висока оцінка роману. 2. Задум і робота Ю. Яновського над романом. 3. Композиція роману. 4. Новаторство Ю. Яновського. ІІІ. “Вершники” – це натхненна пісня митця....
- Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об’єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами “за щасливе майбутнє нації”. Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально-економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її […]...
- Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялась вірою […]...
- Прагнення до волі як духовної свободи у соціально-побутових піснях Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, суспільному житі ті українця протягом цілих віків! У ній – його минуле, сучасне і майбутнє, його погляди та світобачення. У ній найповніше виявилась душа народу, як тепер кажуть, його ментальність. XVІ-XVІІ століття – час розквіту українського героїчного епосу, багатьох пісень соціального спрямування. Вони чітко окреслюють сферу діяльності простого поневоленого люду. І уявляєш собі невеличке українське […]...
- Квазімодо як взірець духовної краси З давніх-давен людство вирішувало питання щодо співвідношення душевної краси і фізичної довершеності. Найближче до вирішення цього питання підійшли стародавні греки. Але потім про фізичну довершеність забули: наступало середньовіччя. Роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” розповідає про Париж епохи середньовіччя. Із властивими йому енциклопедичністю знань та нахилом до риторики Гюго змальовує кілька цікавих цільних характерів, кожному з яких можна було б присвятити цілу книжку. Одним з головних героїв твору є Квазімодо […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій Великий Гете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття. А що думали про зміст життя попередники Гете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ. Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток цієї епохи. Величні образи Дон Кіхота і його зброєносця Санчо Панси втілили складні протиріччя іспанської […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі Івана Котляревського “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же, написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- Мотиви перестороги в романі “Чума”
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей”
Categories: Твори з літератури