Тема: Шляхи становлення та творчого пошуку Євгена Маланюка

Якими життєвими принципами керувався Євген Маланюк? Український поет був одним з найвизначніших поетів української діаспори після Першої і Другої світових воєн. Він громив своїх сучасників, ненавидів ворогів свого народу, але ще більше картав “малоросіянство”, зрадництво і рабські інстинкти власного народу.

В цьому він близький Т. Шевченкові, М. Кулішеві. Євген Маланюк походив із залитих сонцем українських степів. Його рідний Новоархангельськ стояв на берегах річки Синюхи. Родина була не зовсім звичайна, в лінії батька були чумаки,

осілі запорожці.

Матері майбутній поет завдячував любов’ю до українського мистецтва, батькові – формуванню власного інтелектуального світогляду. У колишньому Єлисаветграді Євген Маланюк закінчив реальну гімназію, де раніше вчилися брати Тобілевичі, М. Кропивиицький та Ю. Яновський. Після закінчення гімназії Маланюк навчався у Політехнічному інституті в Петрограді.

Військова служба Євгена Маланюка. Пізня осінь 1917 року, поручик Євген Маланкж є начальником кулеметної сотні Туркестанського стрілецького полку. Згодом він стає з демобілізованого старшини російської армії вояком і громадянином української держави.

А незабаром він – старшина армії УНР, активний учасник великих подій, боротьби за рідну державу.

Українізація у 20-х роках обіцяла появу кращих перспектив для розвитку української культури. Але з наступом сталінізму подальший розвиток української культури диригувався з Москви. Багато творчих сил було переслідувано, дискриміновано й репресовано. Зв’язок з українською літературою на Західній Україні й в еміграції, який у 20-х роках ще більш-менш існував, був насильно перерваний.

Після розпаду УНР він 1920 року з тисячами таких, як сам, подався в еміграцію. У таборі для інтернованих українських частин у Каліші Євген Маланкж засновує літературний журнал “Веселка” . Рідні краї він пізніше з болем і жалем згадає на далекій Мораві, бажаючи навіть вмерти, щоб знову вернутись до рідної домівки, де б зустріла його ненька. Згодом хвилі другої світової війни занесли його аж до далекої Аліерики.

У ліричних творах поета – вияв вільної думки, свободи людини й народу, ідей національних і вселюдських. Особливо це стосується літературно-критичної спадщини Євгена Маланюка. Вона постала у вільному світі, у світі без цензури, без “партійної літератури”.

В епіцентрі Маланюкової поезії є завжди і всюди його рідна Україна. Вона йому ввижається вічно ясною країною антики:

О моя стелова Елладо, ти й тепер антично ясна!

Хронологічно збірки поезій поета-емігранта виходили вже із 20-х років. Місця їх видань були по всій Європі й Америці: “Стилет і стилос” ; “Гербарій” ; “Земля й залізо” ; “Земна Мадонна” ; “Перстень Полікрата” ; “Вибрані поезії” ; “Влада” ; “Поезії ; поема “П’ята симфонія” ; “Проїла” ; “Остання весна” ; “Серпень” Нью-Йорк, 1964 р.); “Перстень і посох” .

Щодо стилю Маланкж був неоромантиком, наприкінці схилявся до неокла

Сики. До цього спричинились не тільки роки, а й захоплення творами М. Зерова.

Однак Маланкж – поет глибокої думки й вольового напруження. Він ворог ліричної розслабленості.

Особливо імпонував Маланюку М. Хвильовий. У своїй статті про нього поет писав: “Провідною темою його творчості була боротьба з психічним комплексом рабства, рабства спеціально українського”. Це стосується й творчості Євгена Маланюка.

До теми “Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір про голодомор 1933 року” 1. Історична основа роману, як автор її розкриває й пояснює?

Сталіні події голодомору в Україні залишили глибокий слід у душі В. Барки, який сам його тяжко пережив, а потім спостерігав на Кубані в 1933-1934 роках. До його рук потрапив і зшиток записів про трагедію родини Катранників, шо збезпечило достовірність страшних картин штучного голодомору в Україні, автор найбільше прагнув розказати всьому людству болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка “пожирає своїх дітей”, знищує все на своєму шляху, перетворюючись на “жовтого князя”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Тема: Шляхи становлення та творчого пошуку Євгена Маланюка

Categories: Твори з літератури