Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю.
Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому дістається, можливість восторжествувати над Паратовим, шикарним і багатим суперником.
Одночасно ДО. відчуває себе благодійником, що бере в дружин безприданницю, почасти скомпрометовану відносинами з Паратовим. Йому увесь час дають зрозуміти, що його обрали просто через невдалі обставини, в іншому випадку його не пустили б у будинок Огудалових.
Навіть будучи майже офіційним нареченим, К. сприймається Огудаловими як “запасний варіант” на той випадок, якщо не підкрутиться богатий і гарний, “ідеал чоловіка”, і це його принижує, позбавляє почуття перемоги. К. відкидає той шлях до справжнього володіння, що йому пропонує Лариса: “Ви бачите, я стою на розпуття; підтримаєте мене, мені потрібно схвалення, співчуття; віднесіть до мене ніжно, з пещенням! Ловите мінути, не пропустите їх!
” – тобто шлях смиренності, можливість заслужити любов лагідністю й відданістю. Він, як і Лариса, перебуває в полоні фантома – ілюзії величі й блиску Паратова. Його роздратоване, хворобливе самолюбство бере гору над любов’ю, бажання виглядати в очах інших щасливим суперником Паратова виявляється вище прагнення бути улюбленим.
На прохання Лариси виїхати в глухомань від міського життя він відповідає: “Тільки вінчатися – неодмінно тут; щоб не сказали, що ми ховаємося, тому що я не наречений вам, не пари, а тільки та соломинка, за якої хапається потопаючий… ” Островський не співчуває самолюбству маленького чиновника. Для нього це не шлях до “самостоянью людини”, до усвідомлення їм своєї абсолютної цінності, навпроти – лише приводить до прагнення жити такою ж фантомним, ілюзорним життям, як у Паратова, до відмови від справжніх моральних цінностей. Це особливо ясно у фінальній сцені.
Коли К. кидається на коліна й кричить: “Люблю, люблю”, – виявляється занадто пізно, ситуація вже непоправна й можливість перемогти Ларису силою страсті загублене. За цим визнанням треба вчинок неможливий для людини люблячого, що вперше осознали це почуття, – убивство. “Не діставайся ж ти нікому” – це картинний жест, поза маленької людини, що самозатверджується у володінні жінкою, що йому “не пари”.
К. не може мати цю жінку живої й затверджує свою владу над мертвою. К. тим самим відрізняється, наприклад, від Краснова з “Гріх так лихо на кого не живе”. Це не варіація на тему Отелло.
Чинене ним убивство не відплата за зганьблені подання про чесноту, але акт присвоєння, остання спроба восторжествувати над суперниками, що перевершують у всім.
“Я багато, дуже багато переніс уколів для свого самолюбства, моя гордість не раз була ображена; тепер я хочу й вправі погордитися й повеличатися”. І саме в цьому він особливо смішний і жалюгідний. Все його поводження на сцені будується на постійному посоромленні його спроб устати в позу шляхетного нареченого, блискучого кавалера або світську людину





Related posts:
- Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в серце, тоді як права зробити вчинок насправді позбавлена. Л. любить Паратова як людини, що втілює […]...
- Безприданниця характеристика образа Паратова Сергія Сергійовича Паратов Сергій Сергійович – “блискучий пан, із судохозяев, років за 30”. Незважаючи на вироблене враження, П. насправді персонаж набагато більше примітивний, чим Лариса й Карандишев. Цей герой тісно пов’язаний з типом шикарних марнотратників життя, красенів чоловіків, бар, що виявляються у фіналі шукачами приданого, претендентами на руки богатих купчих, чиє жагуче серце й прихильність кладе кінець їхнім життєвим пошукам. Риси П. , які захоплюють Ларису, не представляють цінності у світі Островського […]...
- Життєві принципи героїв у п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. Життєві пріоритети купців. 2. Маска й внутрішня сутність Паратова. 3. Харита Ігнатіївна Огудалова й Лариса. 4. Карандишев і його життєві пріоритети. П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” ставиться до числа добутків, які ледь втратять коли-або свою актуальність і сучасність Хоча сюжет п’єси належить своєму часу, сутність характерів героїв, їхні життєві принципи досить живучі. В образах двох купців, Кнурова й Вожеватова, втілився принцип “роби гроші”. Принцип розважливого, навіть цинічного відношення в […]...
- Конфлікт і характери в п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. Розрахунок і почуття, їхня роль у розвитку сюжету. 2. Образ і доля Лариси Огудаловой. 3. Представники ділового миру в п’єсі. 4. Драма защемленого самолюбства: Юлій Карандишев. У п’єсі “Безприданниця” А. Н. Островський наочно продемонстрував, що головною рушійною силою в суспільстві є гроші. Саме вони дають людині можливість керувати іншими, почувати себе впевнено й незалежно: процвітаючі ділки Кнурів і Вожеватов – шановні люди в місті, перед ними відкриті всі двері, […]...
- Твір П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” зробила на мене сильне враження. Автор показує життя провінційного містечка на Волзі, де мірилом людської цінності стали гроші. Весілля Ольги, сестри Лариси Дмитрівни не вносить радості в життя містечка, хоча й цигані з їхніми піснями запрошені, і знатні купці міста проводжають наречену з нареченим до нього на батьківщину, але всі розуміють, що мати “прибудувала” дочку, видавши заміж не по любові, а за гроші відправивши на […]...
- Моральні проблеми в п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. У чому суть п’єси Островського? 2. Знайомство з героїнею. 3. Моральний вигляд купців. 4. Трагедія героїні. Суть драматичного добутку А. Н. Островського “Безприданниця” полягає в тому, щоб показати протиріччя навколишньої дійсності через долі героїв Письменник, проникаючи в побут описуваних станів, зображує своїх героїв у дії, виявляючи їхні характерні риси. Головна тема твору Островського – драма особистості в суспільстві. Розкриттю цієї теми присвячені всі лінії п’єси. Говорячи про жінку в […]...
- Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, що приводить до трагічної розв’язки. Нарешті, важливо й те, що в обох п’єсах істотну роль […]...
- Юлія, або Нова Елоїза Маленьке швейцарське містечко. Освічений і чутливий різночинець Сен-Пре, немов Абеляр, закохується у свою ученицю Юлію, дочка барона д’Етанж. І хоча сувора доля середньовічного філософа йому не загрожує, він знає, що барон ніколи не погодиться видати дочку за особу неродовитого. Юлія відповідає Сен-Пре настільки ж палкою любов’ю. Проте вихована в строгих правилах, вона не мислить собі кохання без шлюбу, а шлюб – без згоди батьків. “Візьми суєтну влада, друже мій, мені […]...
- Людина-Невидимка характеристика образа Гриффина Гриффин – дивний незнайомець з невеликим багажем, що складається із двох валіз, заповнених паперами, книгами й загадковими посудинами, з’являється в будинку миссис Хол. Власницю будинку для постояльців він залучає готовністю надовго затриматися й пристойно платити. Головною вимогою, пропонованою Г. до господарки й мешканців будинку, є дотримання його суверенності й самітності. Насторожені загадковим поводженням “гостя”, жителі Айпинга незабаром викривають невидимку. Лише Кемпу, університетському приятелеві, Г. розповідає свою історію. Займаючись медициною, фізикою […]...
- Митина любов характеристика образа Каті Катя – кохана Мити. Звичайний для Буніна жіночий образ: з дитячою довірливістю сусідять ознаки якоїсь таємної порочної досвідченості. К. учиться в приватній театральній школі, ходить у студію Художнього театру, живе з мамою, “завжди курящої, завжди нарум’яненою дамою з малиновими волоссями”, що давно вже залишило чоловіка На відміну від Мити, К. не поглинена любов’ю цілком, не випадково Рильке помітив, що з такий К. Митя однаково жити не смог би – вона […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
- Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти або хоча б зберегти репутацію сім’ї й фірми. Її ціль у житті ясна й цілком закономірна: вона повинна вийти заміж, […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості незмінним, у реальних обставинах примушений раз за разом надходити всупереч почуттю й навіть не згідно […]...
- Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім того, Тристана терзає ревнощі, він страждає при думці, що його кохана належить іншому. Бажаючи відволіктися […]...
- Матренин будинок характеристика образа Оповідача Оповідач – автобіографічний персонаж. Матрена називає його Игнатьичем. Відбувши посилання в “курній, гарячій пустелі”, він реабілітований в 1956 р. і побажав жити в селі де-небудь у середній смузі Росії. Виявившись у Тальнове, він оселився в Матрени, викладав математикові вшколе. Табірне минуле проступає у всіх його вчинках і бажаннях: піти від сторонніх очей, від будь-якого втручання у своє життя. І. болісно переживає випадок, коли Матрена випадково надягла його тілогрійку, не виносить […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря й дочки мірошника красуні Пилки” – ім’я героя складене з імен батьків ; у той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок ім’я з лат. рцит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ із кривавою підбивкою”, що символізує нерозривний зв’язок святості й крові. П. – головний герой оповідання Воланда иромана Майстри; з ним зв’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
- Будденброки характеристика образа Ганно Ганно – син Томаса й Герди, представник останнього, четвертого покоління Будденброков. Із самого початку його життєвий шлях перебуває під знаком заходу, загибелі сім’ї. Хвороблива, слабка дитина, що плакала над “смутним” віршем у книжці, перетворюється із часом у хворобливо-чутливого юнака, що випробовує при кожному зіткненні з навколишньою його дійсністю жах і страх. Г. так само, як і його дядько Християн, обожнює театр. Але в порівнянні із Християном Г. – набагато більше […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Аркадія Миколайовича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Аркадій Миколайович – приятель Євгенія Базарова і його учень, представник молодого покоління, що коштує на відміну від Базарова набагато ближче до його середнього рівня. У його позиції прямий вплив епохи сполучається з таким же прямим впливом звичайних властивостей віку. Захоплення А. новітнім навчанням досить поверхово. В “нігілізмі” його залучають можливості звичайно коштовні для парубка, що вступає в життя, – відчуття волі, незалежність від традицій і авторитетів, […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Пугачов КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Пугачов – новий тип героя російської прози, вождь антидворянського повстання, літературний “двійник” реального Омеляна Пугачова, зображеного в пушкінській хроніці “Історія пугачевского бунту” . “Той” Пугачов – безглуздо твердий, як усякий кривавий вождь збожеволілої стихії, і тільки. Образ “великого государя” “Капітанської дочки” багатогранний: П. те злісний, те великодушний, те хвалькуватий, те мудрий, те огидний, те всевладний, те залежимо від оточення. Він зв’язаний не тільки зі страшними подіями єкатерининської епохи, […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – ” людина-автомат”, ” людина-вексель”, вона береже життєву енергію й придушує в собі […]...
- Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура старого бедного кастильского ідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж набудовує читача на те, що перед ним – пародія на модні в той час романи. Уже саме ім’я, придумане собі героєм викликає здивування й посмішку. Адже ідальго, представники нижчого шару іспанського дворянства, не мали права на префікс частки “дон”. Чому ж цей дивак […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна пляма. За незручністю А. ховається щось більше серйозне, матеріальний світ начебто не хоче перебувати в […]...
- Гораций характеристика образа Горация Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста є найперша умова його власного благополуччя. Випробуваний у боях воїн, що здобув своїми подвигами всенародну славу, Г. бачить єдине виправдання своєму існуванню в служінні батьківщині. Уже на самому початку трагедії стає відомо про давню війну двох […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Гринев Петро Андрійович – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини у великих історичних подіях, воля вибору в жорстоких соціальних обставинах, закон і милосердя, “думка сімейна” – все це в повісті присутня й пов’язане з образом головного героя-оповідача. Спочатку Пушкін, як те було в незавершеній повісті […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна частка, як вам здається””. К. ловить дичина й приносить її в дарунок королеві від […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Володимир Ленский ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Володимир Ленский – любовний суперник Онєгіна. У романі про любов не обійтися без мотиву ревнощів, хоча б даремної. Але поява Ленского на сторінках роману пояснюється не цим. Головне призначення Л. в іншому. Він оттеняет надмірну тверезість Онєгіна надмірною же височиною, “неотмирностью”. І в цьому якщо не рівновеликий, те хоча б сомасштабен головному героєві. У противному випадку природна поетичність, органічна здравость Тетяни Ларіної втратила б статус “золотої середини” – […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” повинна, руйнуючи злі плани інтригана, втершегося в довіру до графа, захищати своє добре ім’я й […]...
- Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі Афродіти, що примушує Е. підкоритися бажанням улюбленця богині – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Божественна комедія характеристика образа Данте Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про всім побаченому від першої особи. Д. у поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсиса”: “Іди й дивися!” Абсолютно довірившись Вергілію, Д. може лише слухняно випливати за ним, дивитися на картини жахливих мучень і раз у раз просити Вергілія, щоб той витлумачив йому зміст побаченого. О. Мандельштам в “Розмові про Данте” пише: “Внутрішнє занепокоєння й важка, неясна […]...
Categories: Твори з літератури