Матренин будинок характеристика образа Оповідача

Related posts:

1. Характеристика добутку Матренин двір Солженицина А. И “Улітку 1953 року з курної гарячої пустелі вертався навмання – просто в Росію”. Ці рядки відкривають оповідання Солженицина “Матренин двір”, дивний сплав документа й високої художньої прози. У рукописі, щоправда, вказувався 1956 р., але, за порадою Твардовского, Солженицин перемінив дату з міркувань цензури, перемістив дію в часи хрущовської відлиги. Оповідання багато в чому автобиографичен. Після звільнення з табору Солженицин приїхав у середню Росію працювати вчителем, де й зустрівся з майбутньою […]...
2. Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку минулого й сьогодення, проблему присутності давно, здавалося, що минули в дні сьогоднішньому. Символом такого зв’язку, […]...
3. Комплексний аналіз добутку “Матренин двір” А. І. Солженицина У добутку “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин описує життя працьовитої, розумної, але дуже самотньої жінки – Матрени, що ніхто не розумів і не цінував, але всякий намагався скористатися її працьовитістю й чуйністю Сама назва оповідання “Матренин двір” можна витлумачити по-різному. У першому випадку, наприклад, слово “двір” може означати просто уклад життя Матрени, її господарство, її чисто побутові турботи й труднощі. У другому випадку, мабуть, можна сказати, що слово “двір” акцентує […]...
4. Антонівські яблука характеристика образу оповідача Оповідач – “я” письменника, багато в чому схоже з ліричним героєм в поезії Бунина. “Антонівські яблука” – символ Росії, що відходить в минуле, подібний до чехівського “Вишневого саду” : “Пам’ятаю великий, увесь золотий сад, що підсохнув і поріділий, пам’ятаю кленові алеї, тонкий аромат опалого листя і – запах антонівських яблук, запах меду і осінньої свіжості”. У Бунина незначна, здавалося б, деталь – запах антонівських яблук – будить низку спогадів про […]...
5. Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, усміхнений та іронічний оповідач, який уособлює позицію автора, підкреслює єдність автора з його героями. Оповідач […]...
6. Міркування по оповіданню А. І. Солженицина “Матренин двір” Важко й непросто зложилася доля А. І. Солженицина. Фронт, важкий шлях від Орла до Східної Пруссії, медалі за виявлену мужність, а потім арешт, восьмирічне перебування у в’язницях лиховісного “архіпелагу ГУЛАГ”. В 1970 році Солженицин був визнаний гідним Нобелівської премії по літературі. Оповідання “Матренин двір” Надрукований в 1963 році. Він повністю автобиографичен і достовірний. Життя Матрени Василівни Захарової й смерть її відтворені як були Щира назва села – Мильцево Купловского району […]...
7. “Матренин двір” – це оповідання про нещадність людської долі Росія багата не тільки безмежними просторами, родючими землями, фруктовми садами, але й неабиякими людьми, праведниками, обдарованими чистою, божественною енергією. Вони дивляться на нас ясними глибокими очами, начебто заглядають у душу, так так, що нічого від них не сховаєш. Праведники жертвують багатьма життєвими принадностями заради чистоти душі, з радістю допомагають навколишньої гідно перебороти всі негоди, вийти переможцем з боротьби із самим собою, духовно очиститися. І що б про їх не говорили, […]...
8. Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але справа відбувається в суботу, і знайти скляра неможливо. Відсутність відвідувачів протягом двох днів загрожує трактиру […]...
9. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Аркадія Миколайовича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Аркадій Миколайович – приятель Євгенія Базарова і його учень, представник молодого покоління, що коштує на відміну від Базарова набагато ближче до його середнього рівня. У його позиції прямий вплив епохи сполучається з таким же прямим впливом звичайних властивостей віку. Захоплення А. новітнім навчанням досить поверхово. В “нігілізмі” його залучають можливості звичайно коштовні для парубка, що вступає в життя, – відчуття волі, незалежність від традицій і авторитетів, […]...
10. Твір по літературі по оповіданню О. І. Солженицина “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин. Ще якихось двадцять років тому його ім’я заборонене було вимовляти, а сьогодні ми захоплюємося його глибоко філософськими добутками, у яких розкривається майстерність у зображенні характерів, уміння спостерігати за людьми й розуміти їх. І особливо яскраво розкривається це в оповіданні “Матренин двір”. Чим цікавий це оповідання? Начебто б звичайне післявоєнне життя російського села. Але Солженицин знаходить ту ізюминку, що після буде повторюватися у В. Овечкіна, Е. Дороша, Ф. […]...
11. Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
12. Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура поетична і разом з тим сильна, сидячи в старезній школі, що нагадувала льох, думає зовсім […]...
13. Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість”. На майже безлюдному […]...
14. Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна розуму, і є занепокоєння про нього, те всі відомості просимо направляти в колумбійський готель на […]...
15. Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має форму внутрішнього монологу й передає почуття ліричного героя-автора. “Антоновські яблука” – це спогад автора про […]...
16. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається перетворити в дусі часу поміщицьке господарство, встановлює нові стосунки із селянами, шукає щастя в любові й духовній опорі в мистецтві. Н. П. […]...
17. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
18. Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
19. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити максимальне враження автентичності зображуваного, виявлялася настанова белетристів на документально-фактичну достовірність як один із засобів художньої […]...
20. Євгеній Онєгін характеристика образа Володимир Ленский ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Володимир Ленский – любовний суперник Онєгіна. У романі про любов не обійтися без мотиву ревнощів, хоча б даремної. Але поява Ленского на сторінках роману пояснюється не цим. Головне призначення Л. в іншому. Він оттеняет надмірну тверезість Онєгіна надмірною же височиною, “неотмирностью”. І в цьому якщо не рівновеликий, те хоча б сомасштабен головному героєві. У противному випадку природна поетичність, органічна здравость Тетяни Ларіної втратила б статус “золотої середини” – […]...
21. Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
22. Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
23. Сповідь сина століття характеристика образа Октава де Т Октав де Т. – парубок із заможної сім’ї, ведучий дозвільне життя в Парижу. Важко травмований зрадою коханки, О. під впливом свого цинічного друга Діжі-Не пускається в безладну розпусту. Смерть батька змушує його повернутися в рідну провінцію, і там він зустрічає молоду вдову Бригитту Пирсон. Спаленіла в ньому любов не відразу зустрічає взаємність, але й після цього відношення закоханих залишаються складн і бурхливими: О. те безпричинно ревнує свою коханку, те сам […]...
24. Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому дістається, можливість восторжествувати над Паратовим, шикарним і багатим суперником. Одночасно ДО. відчуває себе благодійником, що […]...
25. Роль оповідача у романі “Герой Нашого Часу” Оповідання розбите на п’ять повістей-новел, об’єднаних образом Печорина. В основу кожної із сюжетних ліній покладений той або інший конфлікт: психологічний, моральний, філософський, конфлікт характерів. Цей ряд може бути також доповнений прямо не зазначеним у романі, але конфліктом, що припускається, Печорина із владою, через якого він виявився на Кавказі Події викладені у романі не в тім порядку, у якому вони відбувалися в дійсності. Послідовність повістей у романс така: “Бела”, “Максим Максимич”, […]...
26. Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім того, Тристана терзає ревнощі, він страждає при думці, що його кохана належить іншому. Бажаючи відволіктися […]...
27. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
28. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
29. Дубровский характеристика образа Троекуров Кирила Петрович ДУБРОВСКИЙ Троекуров Кирила Петрович – родовитий дворянин, багатий власник с. Покровського, генерал-аншеф у відставці, самодур, гроза всіх околишніх поміщиків; батько Маші, улюбленої Дубровского. Прототип Т. – поміщик Козловского повіту гвардії підполковник Семен Гаків, в 1832 р. неправедно отсудивший маєток у підпоручика Івана Муратова. Сварка Т. з його колишнім другом, батьком головного героя, приведшая до руйнування Дубровских, божевіллю, а потім і смерті старого поміщика, служить зав’язкою трагічного сюжету про дворянина, що […]...
30. Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – ” людина-автомат”, ” людина-вексель”, вона береже життєву енергію й придушує в собі […]...
31. Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
32. Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в серце, тоді як права зробити вчинок насправді позбавлена. Л. любить Паратова як людини, що втілює […]...
33. Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
34. Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура старого бедного кастильского ідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж набудовує читача на те, що перед ним – пародія на модні в той час романи. Уже саме ім’я, придумане собі героєм викликає здивування й посмішку. Адже ідальго, представники нижчого шару іспанського дворянства, не мали права на префікс частки “дон”. Чому ж цей дивак […]...
35. Страшна помста характеристика образа Чаклун СТРАШНА ПОМСТА Повість Чаклун – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків і їхніх російських епігонів “Замок ейзен”, 1827). У фіналі повести образ К. одержує “міфологічне” тлумачення в дусі все того ж Л. Тику і народної космогонії сектантів-богумилов; “німецький” образ головного героя-лиходія уплетений у стилістичний візерунок українського пісенного […]...
36. Капітанська Дочка характеристика образа Пугачов КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Пугачов – новий тип героя російської прози, вождь антидворянського повстання, літературний “двійник” реального Омеляна Пугачова, зображеного в пушкінській хроніці “Історія пугачевского бунту” . “Той” Пугачов – безглуздо твердий, як усякий кривавий вождь збожеволілої стихії, і тільки. Образ “великого государя” “Капітанської дочки” багатогранний: П. те злісний, те великодушний, те хвалькуватий, те мудрий, те огидний, те всевладний, те залежимо від оточення. Він зв’язаний не тільки зі страшними подіями єкатерининської епохи, […]...
37. Кармен характеристика образа Кармен Кармен – іспанська циганка Карменсита. Оповідач, історик-француз, зустрічає її в 1830 р. в Андалусії, а пізніше довідається її історію від її коханця, що очікує страти розбійника на прізвисько Хосе Наварро. Хосе, що служив унтер-офіцером у Севільї, зустрів К., коли вона працювала там натабачной фабриці. Змушений заарештувати її за бійку з іншою робітницею, він відпускає її, піддавшись раптово спаленілої пристрасті; К. стає його коханкою Приревнувавши її до офіцера свого полку, він […]...
38. Характеристика образа Чингачгука у творчості Купера Д. Ф Чингачгук – Великий Змій, індіанець Джон, Джон Могіканин – індіанець, останній у своєму плем’ї, батько Ункаса, друг Натти. Виховувався в плем’ї делаваров. У романі “Звіробій” уперше вступає на стежку війни, рятуючи свою наречену, потім допомагає виручити Натти з індійського полону. В “Останньому з могікан” разом з Натти й Ункасом допомагає сестрам Мунро. У романі “Піонери” Ч. уже не воїн і не мисливець, а старий індіанець, що плете кошики й згадує […]...
39. Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
40. Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У […]...