Аналіз “Стилет чи стилос?”

Related posts:

1. Стилет чи стилос? – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Стилет чи стилос? Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І ввесь дзвенить од гимнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць. Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут – жаха набряклий вітром обрій: […]...
2. Збірка Євгена Маланюка “Стилет і стилос” У одній із перших своїх статей “Ранній Шевченко” Є. Маланюк писав, що геній завжди прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного “космосу”. Тому і живе часто відразу в кількох добах і йде в кількох напрямках. Ці слова можна віднести й до самого Маланюка, який, хоча і був поетом глибоко автобіографічним, але його світогляд, філософію творів важко убгати в чітко окреслені рамки. У назві ранньої збірки “Стилет і стилос” […]...
3. Своєрідність художньої антитези у збірці Маланюка “Стилет і Стилос” Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген Маланюк. Його особистість важко убгати в стисло окреслені рамки, бо він творив власний космос, жив відразу в кількох добах і […]...
4. Своєрідність художньої антитези у збірці Євгена Маланюка “Стилет і стилос” Свого часу Марина Цветаева поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген Маланюк. Його особистість важко убгати в стисло окреслені рамки, бо він творив власний космос, жив відразу в кількох добах і […]...
5. ПЛАНИ – Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ 11 КЛАС ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ ПЛАНИ “Стилет і стилос” – життєва програма Евгена Маланюка I. Тема ролі поезії та поета у творчості письменників. 1.Що таке стилет і стилос? 2.Світоглядна концепція Є. Маланюка. II. Поезія “Стилет чи стилос” – роздум про вибір шляхів боротьби за кращу долю народу. 1.Характеристика ліричного героя поезії. 2.Роль сполучника “чи” у назві твору. 3.Використання антитези як засобу висловлення свого погляду на проблему. 4.Образи-символи […]...
6. ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Народився в с. Архангороді на Херсонщині, у родині українських інтелігентів, помер у м. Нью-Йорку. Поет, представник еміграційної літератури, належить до Празької поетичної школи. Найвідоміші твори: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Перстень Полікрата”, вірші “Сучасники”, “Шевченко”....
7. ЗНО – Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” та ін. Особливості творчості: – основні теми творів: […]...
8. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
9. ЗНО – Тест № 25 – Творчість українських письменників-емігрантів 1. Укажіть, хто з письменників не є емігрантами. А Улас Самчук Б Василь Барка В Євген Маланюк Г Василь Симоненко 2. У вірші “Стилет чи стилос” Є. Маланюк розмірковує про А долю України та її народу. Б творчу місію митця та його покликання. В роль Кобзаря в українській літературі. Г давні цивілізації. 3. Укажіть справжнє прізвище Івана Багряного: А Очерет Б Стрілець В Фітільов Г Лозов’яга 4. Укажіть першу назву […]...
10. Істотне Маланюк Євген Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух […]...
11. Тема 41. Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Тема 41. Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” […]...
12. Є. МАЛАНЮК. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “СУЧАСНИКИ”, “ШЕВЧЕНКО”, “ОДНА ПІСНЯ”, “ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ” Варіант 1 1. Є. Маланюк – нащадок… А Кобзарів. Б Запорожців. В Куркулів. Г Заробітчан. 2. Особливе місце у формуванні інтелекту Є. Маланюка відіграло… А Його спілкування з простим людом. Б Систематичне відвідування міської бібліотеки. В Прагнення митця самоствердитися у літературному гуртку. Г Єлисаветградське реальне училище. 3. Під час навчання найповніше здібності Євгена Филимоновича розкрились в опануванні… А Історії. Б Географії. В Англійської мови. Г Математики. 4. Творчістю якого російського […]...
13. Євген Маланюк – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщині. Батько походив із козацько-чумацького роду, а мати, Гликерія, була дочкою чорногорця Якова Стоянова. 1914 року Є. Маланюк закінчив земське реальне училище в Єлисаветграді і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початку світової війни став слухачем військової школи в Києві. У січні 1916 року Є. Маланюк потрапив на Південно-Західний фронт, де до пізньої осені […]...
14. Аналіз “О панно Інно” “О, панно Інно…” – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – не­стерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас у двох чарівних сестер – Полю та Інну Коновал – доньок чернігівського поета Івана Коновала. У його домі часто відбувалися літературні вечори, куди приходив і двадцятилітній семінарист П. Тичина. Особливо запала в серце поетові Поля, але вона не […]...
15. Муза Болю, гніву, боротьби у творах Євгена Маланюка Доба перебудови повертає Україні раніше дискриміновані й заборонені видатні твори, відновлює імена письменників і вчених, без яких історія української культури була б неповна. До таких імен належить і Євген Маланюк. Це поет національного болю, гніву і боротьби. Вершиною свого таланту він рівний таким поетам, як П. Тичина, М. Рильський, В, Сосюра, М. Бажан. Долею свого стражденного життя він близький до польського поета Ципріана Норвіда, який також, як і він, майже […]...
16. Аналіз вірша Бодлера “Гімн красі” Гімн красі Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця, подібно до вина. В твоєму погляді – і присмерк, і світання, Як вечір грозовий, приносиш аромат. Німим стає герой з твого причарування, І сміливішає дитина во сто крат. Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля, Йде Фатум, наче пес, за покроком твоїм; І, […]...
17. Маланюк Євген Євген Маланюк народився 20 січня 1897 р. в с. Ново-Архангельське на Херсонщині. Батько його був із чумаків, осілих запорожців. Дід замолоду чумакував. Мати була дворянського походження, батька ж сам Маланюк називав “українським інтелігентом”. Батько співпра­цював у різноманітних часописах, був режисером, учителював, але постійного заняття не мав. Євген Маланюк здобув середню освіту у реальній школі Єлисаветграда, разом з ним учився Юрій Яновський. Навчався в Петербурзькому політехнічному інституті. На почат­ку Першої світової […]...
18. Основні мотиви лірики Є. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців, але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав Євген Маланюк, він вкладав його поруч із своїми думками та почуттями у вірші. Свій власний голос мав Євген Маланюк, цим голосом він висловлював свою громадянську позицію – також самобутню, […]...
19. Аналіз “Зачарована Десна” У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними “довгою розлукою із землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. В українській літературі можна знайти, чимало подібних оповідань, повістей про “босоноге дитинство”. А от “Зачарована Десна” й нині залишається єдиним унікальним тво­ром у цьому жанрі. Творче життя О. Довженка було надзвичайно складним і трагічним. Він перебував під постійним ідеологічним […]...
20. Аналіз повістей Герцена “Сорока-злодійка” і “Доктор Крупів” Наприкінці 40-х років на сторінках журналу “Сучасник” були опубліковані два чудових твори Герцена, перейнятих тим же могутністю думки, що і його роман “Хто винуватий?”. В основу повести “Сорока-злодійка” був покладений дійсний випадок, повідомлений письменникові великим російським актором М. С. Щепкиним. Оповідання про трагічну долю талановитої кріпосної акторки став узагальненням великої художньої сили. У суперечці зі слов’янофільськими й західницькими поглядами щодо ролі й положення російської жінки Герцен виражав демократичну впевненість у […]...
21. Аналіз вірша С. А. Єсеніна “Не шкодую, не кличу, не плачу” Тема вірша – призначення людини, його зрілий погляд на прожите життя, її осмислення. Перед ліричним героєм постає проблема догляду юності, і він не хоче з цим погоджуватися, але все-таки він приходить до вирішення змиритися з втратою минулого. В основі вірша лежить антитеза, поет використовує її для передачі сенсу, протиставляючи весняні яблука до осіннього золота в’янення, тобто дитинство і зрілу життя. Він постійно заперечує можливість повернення у дитинство, він не хоче […]...
22. Аналіз вірша Бодлера “Альбатрос” У вірші ліричний герой мріє “на кермі фрегата” полинути “від моря засмічених улиць міських” на пошуки Ідеалу туди, де “море широке”, де “сяйва багато,” “сміється блакить”. У вірші “Альбатрос” ніби оживає мрія поета: фрегат, море, блакить. “Поглянь, моя душе, які страшні вони! ” – вигукує поет у вірші “Сліпці”. Чи можна сказати те ж про “гурт матросів” на палубі корабля? Чим саме вони “страшні”? Заради втіхи та розваги знущаються над […]...
23. Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в Ново-архангельську, тепер Кіровоградщина, в сім’ї просвітянського діяча, хоча коріння його було чумацьке. Мати походила з сербського роду. У 1914 р. закінчив Єлисаветградську реальну гімназію і подався до Петрограда, де навчався в політехнічному інституті. Але воєнна завірюха покликала його до Київської військової школи, звідти він і потрапив на фронт. Невдовзі старшина російської армії став вояком української армії, брав активну участь у визвольних […]...
24. Аналіз “Балада про соняшник” До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” . Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою пережив дивне видиво: він бігав наввипередки З вітром, рвав груші-гнилички, купався біля млина, стрибав на одній нозі, щоб вилити воду з вуха, – і раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце, В золотих переливах кучерів, У […]...
25. Аналіз драми Шиллера “Підступність і кохання” Жахлива то була картина – Німеччина 18 століття. Герцогством Вюртембурзьким правив Карл, пихатий володар, який прагнув перетворити свою резиденцію на другий Версаль. Він видавав себе за освіченого монарха. За його ініціативою була створена герцогська школа, в яку “мав честь” потрапити юний Фрідріх. Система навчання була спрямована на виховання залежних, позбавлених власної думки людей. Школу прозвали “плантацією рабів”. І, щоб не заглушити у собі прекрасні пориви душі, юнак почав шукати розраду […]...
26. Аналіз “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
27. Аналіз “Чари ночі” Літературний рід: лірика. Жанр: романс. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у “шумляче море” краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя – надто швидкоплинне. Отже, краса життя, краса кохання – над усе. Продовжуючи народнопісенну тра­дицію, […]...
28. Аналіз “Три зозулі з поклоном” Ця новела – одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Вона чи не найглибше віддзеркалює внутрішній світ Гр. Тютюнника, його прагнення гармонії, злагоди, доброти й усепрощення. Здається, до її написання він прямував усе попереднє життя, а поштовхом стала, здавалось би, незначна подія. Усього на кількох сторінках розгортається досить поширена житейська історія нерозділеного кохання, власне, традиційний “любовний трикутник”. Морфа Яркова одружена, але таємно кохає Михайла, батька оповідача. Невдовзі його за­силають […]...
29. Аналіз “Катерина” “Катерина” – типовий український сюжет. Назвали “байроновою поемою” за раптовий початок і кінець. Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання. Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів. Катерина – образ України. Іван – образ байстрюка. Офіцер – негідник. Колізія: трагічна. Поема “Катерина” написана 1838 p. Уперше була надрукована в “Кобзарі” 1840 р. За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами […]...
30. Ідейно-художній аналіз новели “Intermezzo” Новела “Intermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського – написана в добу найбільшого розгулу реакції. Кожен день приносив письменникові сумні вісті. Все це разом з тяжкою працею на службі, постійними матеріальними нестатками підривало здоров’я Коцюбинського. 18 червня 1908 року Коцюбинський поїхав у село Кононівку, щоб відпочити. В своїх листах він розповідає, як гарно на нього впливає природа, самотність. Цей період життя письменника, враження, винесені з Кононівки, лягли в основу […]...
31. Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, і грамотність та шляхи її досягнення. Такі питання були надзвичайно актуальними у 20-х роках, коли […]...
32. Аналіз ранніх гумористичних оповідань Чехова У ранніх оповіданнях Чехова ясно виявилися такі особливості його стилю, його оригінальної художньої манери, як лаконізм, стислість оповіді, велика питома вага розмаїто забарвленої власної мови персонажів, що цю оповідь драматургізує, багатозначність предметних деталей, їх багатофункціональність, часта відсутність традиційної для новел інтриги, своєрідна безфабульність багатьох творів, наявність підтексту, який виводить звичайне й окреме на ширші загальнолюдські обрії, надає начебто випадковому, частковому узагальненості, глибокого етичного звучання. Варто тут нагадати й про те, […]...
33. Аналіз поезії “Ви знаєте, як липа шелестить..?” Жанр поезії – пейзажна. це своєрідна форма художнього пі­знання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальо­вуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи пере­дається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні […]...
34. Аналіз поезії О. Мандельштама Щиро, не без болісних емоцій писав О. Мандельштам. Його ліричний герой гостро переживає внутрішню, щиросердечну незатишність. У такому настрої вигадливі підозри раптом знаходять речовий вигляд, що часто лякає, оскільки хворобливі злами повідомляються навіть природі: Що якщо над мідної лавкою, Мерехтлива завжди, Мені в серце довгої булавкою Опуститься раптом зірка? Іноді похмура думка виразно втілена в деталях безрадісного пейзажу: Я бачу місяць бездиханний И небо мертвенней полотна; Твій мир, хворобливий і […]...
35. Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах великого міста. 27 жовтня 1819 р. він пише ГГ. Б. Мансурову про свій спосіб життя й говорить про шампанське, акторок, […]...
36. Аналіз “Маруся Чурай” Ліна Костенко звертається й до широких епічних полотен. Найвідоміше серед них – історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. Твір написано в роки вимушеного мовчання поетеси, надрукувати його вдалося тільки 1979 р. Історично-фольклорна основа твору Маруся Чурай – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через віль­нолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у […]...
37. Аналіз “Іntermezzo” Історія написання Літо 1908 р. Революція закінчилася поразкою й жорстоким державним терором. Коцюбинський, засмучений картинами людських страждань, украй виснажений службою й громадською діяльністю, поліційним наглядом, знесилений хворобою й родинними проблемами, мріє про відпустку. Саме в цей час його запрошує в гості до свого маєтку Євген Чикаленко, видатний український меценат і фомадський діяч. Тут у письменника й визрів задум “Іntermezzo” і. Назва й жанр Іntermezzo – “перерва”. Так називали невеликий музичний […]...
38. Аналіз “Шаланда в морі” Художній час і простір тут обмежені – дія відбувається в короткому часі, на конкретному просторі – у морі й на його березі. Сюжет простий, але досить напру­жений. Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається вря­тувати не себе, а артільну шаланду. З берега його майже не видно, допомогти товаришеві ніяк. Друзі-рибалки вже не вірять у його щасливе повернення. На березі залишається лише вірна дружина Мусія. Автор короткими, але красномовними фразами […]...
39. Аналіз вірша Я пам’ятаю дивовижне мгновенье Пушкіна А. С На думку відомого критика Н. Скатова, “ніхто ні до, ні після Пушкіна вже не створив у російської поезії нічого подібного до пушкінського образа любові… Любові – у зародку, у розвитку, у становленні, в изжитости, любові в разнообразнейших станах…”. Один з таких скороминущих станів, неповторних часточок буття поет запам’ятав у вірші “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье”. Послання це написано під впливом захоплення поета юною красунею, Ганною Петрівною Керн. Уперше він побачив неї […]...
40. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм І. Любов О. Довженка до свого народу. ІІ. Велич та широчінь Довженкової душі. 1. “Зачарована Десна” – гімн людині праці. 2. “Щоденник” О. Довженка – документ про трагічну долю України. 3. “Митець і в калюжах повинен бачити зорі”. ІІІ. “Я України син, України…”...