На своєму ювілеї 1898 року Іван Франко говорив: “Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов’язаним віддати працю свого життя людям”. Промовистим свідченням правдивості цих слів є вся творчість письменника і, зокрема, його повість “Перехресні стежки”.
В уста героя – адвоката Євгенія Рафаловича – автор вклав своє уявлення про обов’язок інтелігенції перед народом, якому сам служив, віддаючи без останку і талант, і сили, і знання, і здоров’я.
У цій повісті письменник стає на захист знедоленого селянства Галичини, що потерпало від тяжкого безправ’я в Австро-Угорщині, де конституцією проголошувалися демократичні права, а насправді простий люд зазнавав нещадного гніту чиновників і панів.
Франко змальовує вражаючі картини безпросвітної нужди, безправ’я і беззахисності трудового люду. “Тому брудному хлопові… кожний робить добро, кожний дбає за нього, за його тіло й душу, кожний приучує його до працьовитості, до точності, до справедливості, до любові вітчизни, а… лихварі приучують їх жити без поля, без хати і хліба”,- говорить Євгенієві Рафаловичу лихвар Вагман. У справедливості цих слів сам адвокат переконується, коли проїжджає селами повіту.
Він дивиться на “обсновані думами гори, наповнені мрякою яри, на села, бідні, сірі… з обломаними садками… обскубаними сірими стріхами, пообвалюваними плотами”, і ці картини важким тягарем налягають на його душу. Пусто й глухо по селах. І тільки “корчма посеред кожного села з брамою, мов темна, вічно голодна пащека, готова проковтнути всі цілорічні здобутки селянина.
Серед сірого села біліє крізь мряку панський двір, мов зуби якогось величезного звіра, готові гризти, калічити і смоктати кров”. А під брамою стоять з шапками в руках селяни, чекаючи пана, який, можливо, прийме їх на роботу, “хоч по п’ятнадцять крейцарів денно”.
Біль, відчай і зневіру в справедливості чує адвокат у словах селян, які розповідають, як семеро здоровісіньких дітей померли тому, що замість віспи їм п’яний “фізик” прищепив гангрену. І це вже не перший випадок, що діти від щеплення вмирають. Почувши пропозицію Євгена написати донесення, селяни сумно захитали головами: “Та, робіть що знаєте, але ми одне знаємо. Йому за се нічого не буде”.
Незабаром справедливість їхніх слів підтвердилася, бо донесення адвокату повернули, запевнивши, що “власть, розслідувавши факт, для карного переслідування не найшла підстави”.
Неосвіченістю, довірливістю, наївністю темного селянства користуються різні пройдисвіти. Один з них, Шнадельський, залякуючи селян війною, видурював у них гроші ніби за те, що він зможе увільнити їхніх синів від призову на військову службу. Коли ж Рафалович викрив цю аферу, то селян, які згадувалися в донесенні, жандарми закували в кайдани і гнали їх до суду, як лочинців.
Зрозуміло, що селяни боялися суду, як найстрашнішої кари. “Той самий, хто гнав холопа на панщину, брав у рекрути, стягав з нього податки, виганяв його з хати… і міг тисячними способами кривдити його, той сам і був його суддею… Хто йшов до суду, хоч би правда сто раз була на його боці, тремтів і вважав себе нещасливим, бо “панського суду ніхто не певен”.
Частина поміщиків за старою традицією продовжувала судити селян у себе в мастку. Так чинить і граф Кшивотульський. Одного селянина він карає власноруч, вліпивши тому 25 канчуків.
За цей злочин мав би граф відсидіти шість місяців ув’язнення, але президент суду обурився: хіба може він судити графа, як звичайного злочинця?
Незважаючи на тяжке лихо, що випало на долю українського селянства, Іван Франко закінчує розповідь про його становище на оптимістичній ноті. Письменник вірить у духовні сили народу, в його здатність боротися проти несправедливості за майбутнє щасливе життя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка тяжкого і беззахисного існування галицького селянства Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо яскраво це видно під час віча, коли люди, “про яких, судячи з їх зверхнього вигляду, […]...
- Загальна характеристика повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це соціальні проблеми добра і зла, особистості […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та радісно гостювати і вести мудрі бесіди. Давайте поринемо у незрівнянний світ творчості І. Я. Франка […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті “Перехресні стежки” Іноді буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це, як на мене, йдеться в повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. Ця повість є свідченням того, що Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, з однаковим інтересом вивчав проблеми різних соціальних і національних груп населення Галичини. Як людину, яка до останку віддавала себе служінню народові, його завжди непокоїло: як і чим допомогти […]...
- Боротьба справедливсті з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній сітраві люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого прошарку тодішнього суспільства. Чому саме такий вибір зробила його душа? Вразливий хлопчик змалку відчував біль […]...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче. Повернувшись із в’язниці через два місяці, Рафалович знову прийшов до старости за дозволом скликати селянське віче. У роздумах Рафаловича автор […]...
- Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. І сама повість розпочинається сценою успішного закінчення захисту адвокатом селян, […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Образ Євгена Рафаловича в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення Львівського університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. Молодий адвокат мав намір розпочати просвітню роботу, а далі й створити політичну організацію в повіті, запросити сюди помалу інтелігенцію, заснувати хоч невеличкий, та енергійний центр національного життя. Ці наміри додавали йому […]...
- Образ Рафаловича у романі “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехрнсні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції Про перехресні стежки інтелігенції 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” Та повісті “Перехресні стежки’ Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, яка побачила світ 1896 року. Коли читаєш ці вірші, складається враження, що […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” змальовується безправне життя селян Галичини на зламі XIX і XX століть. Головний герой повісті – адвокат Євген Рафалович. Це представник нового покоління […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість І. Франка “Перехресні стежки” показує в повній мірі політичну й економічну ситуацію, що склалася в Галичині наприкінці XIX – початку XX сторіччя. Перед очима читача постали дуже цікаві типи урядовців і селян. Ще більшої цікавості цій повісті додає любовний трикутник подружжя Стальських і адвоката Рафаловича. Ще до зустрічі з Регіною в домі Стальського Євгеній згадує про неї. Вона була його першим […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він зустрів паняночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами, і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди ж записався і Рафалович. Вони стали щирими друзями, […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Твір за романом “Перехресні стежки” Показ розбіжності між світом та намірами особистості Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався показати інтелігента-борця за народні інтереси. Адвокат добре знав громадські справи, організував народне віче, відстоював національні традиції. Це все зумовило низку конфліктних […]...
- Змалювання тяжкого життя селян-кріпаків – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович Шевченко все своє життя присвятив служінню рідному українському народу. Він не переставав думати про свою батьківщину навіть на засланні. Криючись від жорстоких наглядачів, поет писав: Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна… Але спогади бувають оманливими, а добро – там, де нас немає. І це підтверджує дійсність. Приїхавши у рідне село, поет з жахом помічає: Аж страх погано У тім хорошому селі. […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівнюючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої кручі. В Свіжого повітря. Г Могутнього дуба. 2. ” … – великі дві сили!” – зазначає І. Франко. […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є Регіна, – юнацька любов адвоката. Розв’язкою сюжетної лінії є те, що автор подає далі історію […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
- Твір Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Укpаїнські повісті й оповідання Квітки майстеpно написані у фоpмі живої, докладної pозповіді людини з наpоду мудpого стаpожила з хаpківської околиці Гpицька Основ’яненка. Пеpевтілення в оповідача з наpоду дало письменникові можливість бачити й оцінювати життєві явища з позицій пpостого селянина, вільно коpистуватися наpодною говіpкою і фольклоpними матеpіалами. Повість “Маpуся”. Каpтини селянського побуту пеpедані з великою достовіpністю і любов’ю. Читаючи […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті світоглядні уявлення та психологію українського селянина. Цілком відповідно до народних уявлень про ідеальну сімейну пару […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до […]...
- Зображення звичаїв селянства в повісті “Кайдашева сім’я” Цього року виконується 160 років, як народився І. Нечуй-Левицький, але ім’я видатного українського письменника не забуто. Та і як можна забути, коли його добутку й дотепер приносять читачам насолода, розповідаючи про любов і ненависть, ворожнечі й світі, радості й горі селянах, малюючи чудові види! А головне, я начебто виявляюся в самому селі й можу поблизу спостерігати звичаї й побут українського народу Після скасування панщини небагато полегшало селянам, вони стали більше […]...
- Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину Марусю – надію батьків, яка весело розмовляє зі своїм коханим Василем десь серед чарівної української […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне правдиві. Одним з найяскравіших творів письменника вважається повість “Кайдашева сім’я”. […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив низку істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх святами і незгодами, любов’ю і ненавистю. Гарним прикладом цьому є повість “Кайдашева сім’я”. Головою родини […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас з’явилась цікавість до фольклору, етнографії, народного побуту. […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, на несправедливість, через яку помер Федько. Пройшли роки. І ось ми продовжуємо знайомство з творчістю […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
Categories: Твори на різні теми