10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне правдиві. Одним з найяскравіших творів письменника вважається
Сюжет повісті охоплює головні події з життя селянської родини Кайдашів. Головою родини був Омелько Кайдаш. За панських часів йому довелося зазнати тяжкої, виснажливої праці, про що свідчить його зовнішність. “Широкі рукава закачались до ліктів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве і бліде, наче лице в ченця.
На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною”. Омелько не лякався роботи. І в кожний вільний від панщини час він не сидів без діла, а працював на себе, виробляючи вози.
Усі в його родині були працьовитими: і жінка, і сини Карпо і Лаврін, і невістки Мотря і Мелашка.
До весілля синів Кайдаші жили відносно спокійно і мирно. Лише інколи виникали невеликі суперечки між батьком і Карпом, бо Карпо не міг тримати язика за зубами і кожного разу сперечався з батьком. “Ти, Карпе, ніколи не вдержиш язика! Усе допікаєш мені гіркими словами…”
Але після одруження Карпа і Лавріна без гризні і сварки не проходило й дня. Перші великі сварки виникли між Мотрею та Кайдашихою. Спочатку вони були викликані нахабністю та безсоромністю свекрухи, яка ставилась до Мотрі, як до наймички, примушувала, прикидаючись хворою, виконувати всю хатню роботу: мести підлогу, варити їсти, доїти корову. Але й від цього не була Кайдашиха задоволена. “По обіді Мотря почала мити горшки та миски.
Вона взяла ніж і почала вишкрібати вінця старого засаленого горшка. Горщик завищав під ножем, наче цуценя.
– Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе в голові скромадить, – сказала Кайдашиха”.
Та Мотря була не з таких, щоб комусь підкорятись. Згодом вона починає дуже різко відповідати свекрусі, а потім зовсім перестає її слухати. Причиною сварки може стати для них будь-яка дрібниця: не полили мотовило, не вирішили, хто буде замітати, – і переростали ці сварки в справжнє лихо.
Кайдашиха з Мотрею стають злими і ненависними до такої міри, ладні вбити одна одну.
Після смерті батька почався розподіл майна. Мотря з Кайдашихою були такими жадібними, скупими і дріб’язковими, що за зайвий метр землі піднімали галас на все село.
Коли Карпо з жінкою стали жити окремо, сварки не припинилися, а навпаки, зросли. Два будинки стали двома ворожими таборами. Жінки підключили до сварок і чоловіків, і дітей.
Стоячи по обидва боки тину, вони поливали один одного брудом, забувши про людяність і сором.
Таким чином, звичайні селянські нестатки, стомленість від непосильної праці, звичай усе заощаджувати, утискати себе в усьому, гордувати перед ще біднішими з’їдають у цих жінок усе те прекрасне, що в них було.
Проблеми, описані І. Нечуєм-Левицьким у повісті залишаються актуальними й тепер. Як часто в наші часи бажання отримати більше матеріальних багатств робить людину черствою, жорстокою, байдужою, народжує в ній ненависть до своїх ближніх. У серці такої людини не залишається місця для любові, навіть якщо вона хоче любити.
Тому замість бажаного щастя в житті лишається тільки самотність і пустота. Наче герої Кайдашевої сім’ї”, бачить така людина навкруги себе тільки ворогів, обмежуючи та обкрадаючи саму себе.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх святами і незгодами, любов’ю і ненавистю. Гарним прикладом цьому є повість “Кайдашева сім’я”. Головою родини […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: старий Кайдаш з його забобонами й схильністю […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, щоб її бачили оточуючі. Отже, саме побутові […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз тільки з народознавчих книг, а побачити хіба […]...
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами. Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї […]...
- Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Справжні знавці народного менталітету, що глибоко розуміли селянську психологію, традиції, побут, ніколи не ідеалізували народ. До таких письменників відноситься вдумливий і спостережливий І. Нечуй – Левицький. Яскраві образи його творів, гумор, детальне відображення повсякденного життя здобули йому багато прихильників як серед сучасних письменникові читачів, так і серед нащадків. Любов до українського народу не зробила його сліпим, бо настирливе вихвалення селянства було б і помилковим. […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на Грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який “в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами”. В […]...
- Індивідуалізм егоїстичних натур, що став причиною духовної роз’єднаності членів сім’ї Кайдашів ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Надвечірня година… Заспокоюється гамірливе місто, готується відпочивати… Не знає втоми лише вітер-пустунець, що лагідними доторками все пестить обличчя перехожих. Серед них – і його давній знайомий, невисокий на зріст дідусь із ціпком у руках, який вечірні години дрібними кроками, помаленьку виходить на прогулянку. Багато киян, зустрівши цю літню людину на Хрещатику чи схилах Дніпра, впізнавали у ній письменника Нечуя-Левицького. “Я був радий – розповідав […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 роп: Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний: плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національного менталітету, багатого, […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, не міг обійтися без сатири. Гумор і […]...
- Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”. Стислий виклад та характеристика твору Іван Семенович Нечуй-Левицький – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят ви-сокохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літератур-но-критичних статей. Особливості творчості: – увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими худож-німи засобами; – – у соціально-побутових оповіданнях та повістях відобразив тяжке життя українсь-кого народу другої половини XІX ст., показавши […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – скасування кріпацтва. У зображенні цього життя Нечуй-Левицький […]...
- Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села. Сім’я Кайдашів – типові сільські мешканці. Усі вони працьовиті: чоловіки працюють […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – І варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. Утворі письменник правдиво змалював життя і побут українського народу, майстерно відобразив його національний характер. […]...
- Кайдашева сім’я – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 р. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному тлі постають нові типи сучасної письменнику епохи. У центрі уваги письменника – […]...
- І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Тема. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. Нечуй-Левицький… А Працює священиком. Б […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де жила Нимидора. Микола не може терпіти більше знущань і підмовляє селян […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Іван Семенович Нечуй-Левицький народився 25 листопада 1838 р. у містечку Стеблів, тепер Черкаської області в родині сільського священика. Змалку знав багато народних легенд, пісень, захоплено читав. Початкову школу закінчив вдома, а потім вчився у духовному училищі при Богуславському монастирі. Роки навчання в училищі описав письменник у своїх спогадах. Був це важкий час: постійне знущання вчителів, биття, сухе викладання та нікому не потрібне зубріння. У 1852 р. І. Левицький закінчив училище, […]...
- Характеристика Петра Джері – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої праці. А якщо хтось не послухається, то поб’ють різками, як Миколу та його […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпацтва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, це було шляхом пошуку кращої долі. Головний герой повісті Микола Джеря – молодий та вродливий парубок. У нього […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того часу, коли кріпацтво, так би мовити, уже тріщало по швах. Він […]...
- Проблема батьків та дітей у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Однією з вічних проблем, що постійно піднімається в художній літературі, є проблема взаємовідносин батьків та дітей. Звичайно, в різний час по-різному розглядається це питання. Проте є й багато спільного, адже почуття людей не піддаються плину часу. Сьогодні, як і тисячу років назад, люди люблять та ненавидять, поважають і зневажають…. Змінні лише соціальні умови життя. В повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про типову селянську родину часів переходу від кріпацтва до феодалізму. Тоді […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, повісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, оповідання “Баба Параска та баба Палажка”, “Афонський пройдисвіт”, п’єси “Маруся Богуславка”, “На Кожум’яках”....
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, теж глибоко хвилює Миколу. Але найгірше в тому, що кривди оточують бідну людину: […]...
- Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та Мелашку. Отже, в повісті діють три головних жіночих образи – Марія Кайдашиха, Мотря та Мелашка. […]...
- Біографія – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Біографія Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І. Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
- Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Творчість Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” , повістей: “Бурлачка” – про життя заробітчан, “Хмари” , “Над Чорним морем” – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” , “Старосвітські батюшки та матушки” , “Афонський пройдисвіт” . Нечуй-Левицький виступав і як драматург тощо, етнограф-фольклорист, “Українські гумористи й штукарі” та лінгвіст, “Граматика української мови” в 2-х ч. тощо). Погляд […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Нечуй-Левицький Іван Семенович Левицький народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. Нечуй-Левицький 2 квітня […]...
- Історичні романи – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Історичні романи “Князь Єремія Вишневецький” і “Гетьман Іван Виговський” Чималий інтерес становить історична проза Нечуя-Левицького. Письменник вважав, що саме художні твори на теми з історичного минулого здатні викликати живий, непідробний інтерес ширших верств до свого минулого. Природа історичного роману зумовлена наявністю відповідних джерел. Основою історичних творів І. Нечуя-Левицького є козацькі літописи, наукові монографії М. Костомарова “Історія України в життєписах визначніших її діячів”, “Богдан Хмельницький”, “Іван Виговський” та […]...
- Не забувай своїх коренів ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Не забувай своїх коренів У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди […]...
- Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони живуть не бідно, в них не трапилося ніякого нещастя, вони всі здорові. Чому ж вони […]...
- Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської […]...
- “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....
- Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ніж століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довго життя літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир випробувань. Він показує буденне сімейне життя, день за днем, рік за роком. І відзначає, […]...
Categories: Шкільні твори