Життєвий і творчий шлях – Олексій Федотович Коломієць

Олексій Федотович Коломієць

Життєвий та творчий шлях

Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 р. в селі Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою і найменшою дитиною в бідній родині, яка втратила батька.

В 1935-1938 pp., після закінчення семирічки, майбутній письменник навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а згодом на історичному факультеті Харківського університету. У роки війни зі студентської лави він йде на фронт. Демобілізований у 1944 р. О. Коломієць починає працювати на

комсомольській роботі: спочатку лектором, а потім секретарем Чернівецького обкому комсомолу.

З 1950 по 1953 pp. працює відповідальним редактором газети “Молодь України”, потім – у журналі “Зміна”. Водночас письменник починає друкувати свої перші нариси й оповідання, які у 1960 р. увійшли до збірки “Біла криниця”.

Свою драматургічну діяльність Олексій Коломієць розпочав у сорок років. Він увійшов в літературу як драматург з комедію про життя колгоспного села “Фараони”. Використовуючи давно відомі сюжетні мотиви, драматург зумів написати п? єсу, сповнену гумору і дотепності, в якій крився глибокий зміст і порушувалися актуальні соціально-етичні проблеми.

Автор спробував поміняти місцями чоловіків і жінок, щоб показати, наскільки несправедливою є побудова суспільства, що сприймає жінку як основну робочу силу в полі, і вдома, та перекладає на неї непомірне навантаження. Тільки опинившись на місці дружини, таке несправедливе розподілення зобов’язань, яке він вважав чимсь цілком закономірним, в повній мірі відчув на собі головний герої п’єси.

Комедія “Фараони” принесла О. Коломійцю широке визнання: вперше зіграна в Московському театрі ім. М. В. Гоголя, п’єса в 1962 р. ставилася вже в 71 театрі країни. У 1978 р. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п’ятисота постановка.

Кожна нова п’єса розкривала нові грані творчої майстерності Олексія Коломійця, він не повторювався у тематиці, образах, конфліктах, морально-етичній проблематиці. Герої Коломійця – це завжди звичайні, рядові люди, душевно щедрі й багаті. У своїх п’єсах драматург порушує “вічні проблеми”: добра і зла, любові і ненависті, відданості і вірності.

П’єса “Голубі олені” була удостоєна Державної премії ім. Т. Шевченка. Це поетична розповідь про справжнє кохання, пронесене крізь усе життя, про цільність людської особистості. “Голубі олені” – “повість про кохання”, яка на тлі численних батальних творів прозвучала винятково ніжною ліричною нотою.

Випадкова зустріч дівчини Оленки з глухого поліського села та молодого солдата Кравцова, пробудила в їхніх серцях глибоке кохання, яке вони пронесли крізь життя. Невчасність і недоречність цього почуття під час війни, мабуть, і зумовила його ніжність і силу.

Символом кохання, яке витримало всі випробування, як втілення мрії, стають фантастичні голубі олені – витвір Оленчиної уяви. Оленка не просто змогла зберегти в душі своє почуття, – воно стало активною, творчою силою, яка сформувала її особистість. Душевна витривалість і безкомпромісність героїні, її любов, оті символічні голубі олені – поетичний образ чистоти і вірності ідеалу – у контексті п’єси виступають мірилом високої шляхетності.

Тема вірності в коханні звучить у Коломійця як тема людської стійкості і відданості високим ідеалам у повсякденному житті.

Шістдесяті – сімдесяті роки стають надзвичайно плідними для Олексія Коломійця в творчому плані, він багато пише, його п’єси мають успіх. У1961 р. він пише драматичний памфлет “Дванадцята година”, потім психологічну драму “Чебрець пахне сонцем” , п’єсу “Прошу слова сьогодні” , драматичну дилогію “Планета Сперанта” , “Спасибі тобі, моє кохання” , “Келих вина для адвоката” , психологічну дилогію “Горлиця” та п’єсу “Перший гріх” . Лірична драма “Спасибі тобі, моє кохання” і дилогія “Горлиця” у 1970 р. були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.

У1972 р. виходить п’єса “Одіссея всім днів”, в 1973 р. – “Голубі олені”, потім – “Кравцов” і “Срібна павутина” . У1978 р. побачила світ драма “Дикий Ангел”, яка у 1980 р. була відзначена Державною премією СРСР.

Як драматург О. Коломієць схильний до театру інтелектуального, де порушуються морально-етичні проблеми. Його п’єси відзначаються актуальністю, вони ставлять проблеми, спрямовані на відстоювання моральних норм і пошуків сенсу життя. Ідейно-тематичні й художньо-образні зацікавлення О. Коломійця знаходять відображення в жанрових різновидах творів: соціально-побутовій комедії, психологічній драмі, ліричній п’єсі, політичному памфлеті тощо.

Хоча в творчості драматурга переважають п’єси про актуальні, сучасні авторові проблеми, є у нього й дві драми на теми минулого: ” За дев’ятим порогом ” та “Камінь русина” , написана спеціально до святкування 1500-ліття Києва.

Помер О. Коломієць 23 листопада 1994 р.

Олексій Коломієць є одним із найвизначнішим автором в українській драматургії 60-90-х років XX століття Він увійшов в українську драматургію з конкретним естетичним ідеалом особи і суспільства, продовжуючи драматургічні шукання Лесі Українки, І. Кочерги, М. Куліша. А його плідні експерименти у галузі драми відкрили перед українською драматургією нові можливості пізнання дійсності. ?





Життєвий і творчий шлях – Олексій Федотович Коломієць

Categories: Твори на різні теми