Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”.
У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного й містичного. Життєпис Акакія’Акакійовича Башмачкіна вражає правдивістю зображення, викликає жалощі та співчуття.
Чому він – Акакій Акакійович? Чиновник, про якого розповідає М. Гоголь, такий дрібний, нікчемний, нікому не потрібний, що він не може мати якесь гарне ім’я героя чи переможця. Про те, як йому давали ім’я, Гоголь розповідає зі співчуттям: мали назвати Трифілієм, Дулою чи Вархасієм, тож мати його обрала ім’я батька, Акакій. Акакій – означає “непоганий”, що, само собою, добре.
Але ж він – Акакій Акакійович! Зрозуміло, що життя з таким іменем буде не дуже вдалим, добре, якщо “непоганим”.
Акакій Акакійович – дрібний чиновник. Акакій Акакійович відчуває себе зовсім нікчемною, ницою людиною. Він усього боїться, заробляє дуже мало грошей, йому не вистачає ‘їх навіть для нормального людського життя: будь-яка неочікувана ситуація стає для нього катастрофою. Так стало і з його шинеллю, яку всі його співпрацівники називають нищівним словом “капот”.
Тільки повна непридатність цього “капота” змушує Башмачкіна замовити нову шинель. Весь час, поки він відкладав на це гроші у спеціальну шухлядку, потім чекав, поки шинель пошиють, був для нього найщасливішим у житті, бо в нього з’явилася ціль. Здійснення мрії, володіння шинеллю робить Башмачкіна гарнішим, але розгубленим: він задоволений, але не знає, що робити далі.
А далі його життя стає суцільною катастрофою. Його граг бують, він у розпачі, подає скаргу чиновникові, який вимагає, шрб усе було по формі… Розгублений і знесилений, Башмачкін просто захворів і помер.
Нікчемне життя нікчемної мурахи у людському мурашнику.
Історія Значної Особи. Чиновник, генерал, до якого звертався Акакій Акакійович, хоча й вищий від Башмачкіна посадою, а все ж таки – такий самий дрібний. Не посадою – душею. Через свою пиху він не бачить нічого навколо себе – тільки відображення самого себе у дзеркалах під час репетиції постави та командного голосу. Він гримає на цього зомлілого і дивного чиновника, не розуміє, навіщо той прийшов.
Він збирається отримувати від життя тільки задоволення – хоча б у вигляді повного володіння дружиною, ще “знайомою”, Кароліною Іванівною та двома синам і дочкою. Пізніше, зрозумівши, що його бездушна поведінка призвели до смерті Башмачкіна, йому ввижається його привид. Кінець історії фантії точний: привид Башмачкіна перестає з’являтися тоді, коли отримує геїн ральську шинель…
Гоголівський “сміх крізь сльози”. Гоголівські герої такі яскраві, такі реаимії що читач плаче і сміється разом з письменником. З нього насміхаються усі чиновники, його зневажають вищі поем довці. Образ ницого Башмачкіна викликає швидше жаль і співчуття.
Гоголь навчає нас: подивіться уважно, можливо, поруч із вами також є свій Башмачкін? Можливо, ви у змозі йому допомогти?..





Related posts:
- Твір-мініатюра: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми і долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала іменуватися темою “маленької людини”. Біля її витоків стояли М. Карамзін і О. Пушкін, М. Гоголь і Ф. Достоєвський. У своїх творах “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” та “Бідні люди” вони розкривали читачам внутрішній світ простої людини, її почуття і переживання. Чому ж Ф. Достоєвський виділяє М. Гоголя, як першого, хто […]...
- Зображенні в повісті М. Гоголя “Шинель” трагічної долі “маленької людини” Микола Гоголь в повісті “Шинель” розповів трагічну історію “маленької людини”. До цієї теми зверталося чимало письменників, але саме Гоголь надав їй особливої загостреності. Письменник суворо викривав вади суспільства. Хто ж така “маленька людина”? Це нічим непримітна людина, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Разом з тим вона не має високих поривань, її цілком влаштовує тихе, непримітне життя. Головний герой повісті “Шинель” – яскравий приклад “маленької людини”. Символічними є його […]...
- Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Шинель” 1. Хто такий Акакій Акакійович Башмачкін? Він – чиновник якогось департаменту, “вічний титулярний радник”, ревний служака, нікчемна людина, яка отримує мізерну платню, котрої не вистачає на життя. 2. Що означає його ім “я? Дитину мали охрестити Трйфілієм, Дулою чи Вархасієм, Павсіхахієм чи Вах тисієм. Тому його матуся обрала для сина батькове ім’я – Акакій, що означає “непоганий”. 3. Де живе герой повісті Гоголя “Шинель” і чому саме він відчуває себе […]...
- Поєднання елементів романтизму і реалізму в повісті М. Гоголя “Шинель” Микола Гоголь вдало вмів поєднувати у своїх творах елементи романтизму та реалізму. Яскравим прикладом є його повість “Шинель”. Головний герой – Акакій Акакійович Башмачкін – дрібний чиновник звичайного петербурзького департаменту. Він є типовим прикладом “маленької людини”. Такий вибір героя відповідає напрямку реалізму, характерними рисами якого є правдиве і всебічне відображення дійсності. Автор описує побут героя, його службові обов’язки досить правдоподібно і без романтичних прикрашень. Читач дізнається про одяг, звички героя, […]...
- Реалістичні та романтичні елементи в повісті М. Гоголя “Шинель” Творчості М. Гоголя властиве поєднання романтичних та реалістичних рис, що відобразилося і в його повісті “Шинель”. Головним героєм твору є Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник, який працював в одному з петербурзьких департаментів. Вже у Виборі персонажа простежується вплив реалістичних тенденцій на стиль письменника. Як відомо, реалізм характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
- Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
- Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
- Реальність петербурзького побуту в повісті М. Гоголя “Шинель” Повість М. Гоголя “Шинель” входить до циклу повістей, що дістали назву “Петербурзьких”. Усі їх об’єднує насамперед образ міста – одного з найпрекрасніших, найвишуканіших і майже неймовірних. Він, абсолютно реальний, конкретний, відчутний, раптом перетворюється на міраж, на місто-примару. Я відчула це білою червневою ніччю, коли вперше відвідала це місто. Здійнялися мости над Невою: ліворуч Миколаївський, праворуч – Палацовий, а між ними, обличчям до ріки і спиною до міста – “кумир на […]...
- Доля “маленької людини” у повісті “Шинель” Тема твору “Шинель”, – це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину. Головний персонаж твору – Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль “маленьких людей”, Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в “одному департаменті”, “один чиновник”, “трохи рябуватий”, “трохи рудуватий” влаштувався на службу, і “цього ніхто не міг пригадати”. Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно […]...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої дами, Кароліні Іванівні”. Але в шляху з ним трапляється дивна подія. Зненацька чиновник відчув, що […]...
- Переказ добутку Шинель Гоголя Н. В План переказу 1. Характеристика Акакия Акакиевича. 2. Акакий Акакиевич замовляє собі нову шинель. 3. Грабіжники знімають шинель із бідного чиновника. 4. Акакий Акакиевич шукає правди в приватного пристава, у генерала. 5. Чиновник умирає від горя. 6. Примара чиновника лякає перехожих. Переказ В одному департаменті служив один чиновник: низенького росту, трохи рябоват, трохи рудуватий, підсліпуватий… Він був те, що називають вічний титулярний радник. Прізвище чиновника було Башмачкин. Ім’я його було Акакий […]...
- Твір по повісті Гоголя “Шинель” Повість Гоголя “Шинель” належить до циклу добутків за назвою “Петербурзькі повісті”. Цей цикл є новим кроком у розвитку російського реалізму. Продовжуючи тему “маленької людини”, підняту Пушкіним в “Станційному доглядачі”, Гоголь описує трагічну долю бедних, забитих людей. Разом з тим у їхньому житті він знаходить багато поетичного. Повести петербурзького циклу пронизані гуманізмом, живим співчуттям письменника до маленького скривдженим людям. Доля кожного з них – це або смішна, хоча й невесела, комедія, […]...
- Образ “маленької людини” у повісті Шинель Гоголя Н. В Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху! Жерці хвилинного, шанувальники успіху! Як часто повз вас проходить людина, Над ким лається сліпе й буйне століття, Але чий високий лик у прийдешньому поколенье Поета приведе в захват і умиленье! А. З. Пушкін Тема “маленької людини” є наскрізною в російській літературі XІX століття. Цій темі присвячували свої добутки О. С. Пушкін, А. Н. Островський, І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, А. П. […]...
- Хто винен у смерті Акакія Акакійовича? Почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. Рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні. З цього все і почалося. Скільки не гортали календар – поблизу жодного нормального імені не виявилося. Доля обділила Башмачкіна з дня появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. Ім’я – батька. Прізвище – батька. Нікому не дано було […]...
- Трагедія Акакія Акакійовича Башмачкіна Повість “Шинель” – один з останніх творів М. Гоголя петербурзького циклу, написаного на початку 1840-х років. Петербург Гоголя – це місто контрастів. Там “крім ліхтаря, все дихає обманом”, тріумфує вульгарність, а таланти гинуть. Краса розкішних палаців і гранітних набережних, вишукано вбрані дами й благородні кавалери, що прогулюються спокійно містом, – це лише один із проявів Петербурга. Адже існує й інший, зовсім не привабливий для вищого світу Петербург – місто дрібних […]...
- Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? Так протікало мирне життя людини, що з чотирмастами платні вміла бути задоволеною своєю долею. М. В. Гоголь “Шинель” – остання з “петербурзьких повістей” Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, “Шинель” продовжує тему “маленької людини”, що звучить у “Портреті”, “Невському проспекті”, “Записках божевільного”. Причому якщо Пушкін у “Станційному доглядачі” розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях […]...
- Маленька людина з гоголівсьної “Шинелі” …І квітня 2009 року – 200 років від дня народження Миколи Гоголя, письменника родом з України, який писав російською мовою дія читачів Росії. Здається, немає у світі людини, яка б не чула імені Миколи Гоголя. Для більшості його ім’я асоціюється із міфологічними гіпертрофованими носами, страшилками про Вія та Панночку, громовим скриком Тараса Бульби, оперою “Черевички” та знаменитою німою сценою з “Ревізора”… Створивши цілу галерею яскравих образів, Гоголь подарував світу одразу […]...
- Як фантастика допомагає розкрити ідейний зміст повести “Шинель”? Ne quіd falsі audeat, ne quіd verі non audeat hіstorіa. M. T. Cіcero Фантастику Гоголь використовує в повісті “Шинель” у самому кінці, коли після смерті Акакия Акакиевича в Калинкина мосту з’являється примара й зриває шинелі з перехожих і проїзних Ця ж примара ледве не до смерті налякало “значну особу”, коли схопило генерала за комір і зажадало генеральську шинель собі за те, що “значна особа” не допомогло відшукати шинель Башмачкина. Фантастичний […]...
- Характеристика образу Тараса Бульби за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба” Повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” із захопленням сприймається читацькою аудиторією. Часто виникають палкі дискусії щодо головних проблем у творі. Письменник розповідає про страшні історичні події, загострюючи їх особистою драмою головних героїв. Тарас Бульба – головний герой твору, справжній козак, що дослужився до полковника. Читач вперше з ним зустрічається у мирний час, коли до нього приїжджають сини з бурси. Але приймає він їх досить своєрідно: не обнімає та цілує, а починає […]...
- Смерть душі фізична смерть самого Доріана Грея Якщо до твору брати епіграф, то варто було б звернутися до рядків вірша відомого поета М. Заболоцького: Душа обязана трудиться И день и ночь, и день и ночь. Що таке груд? Це творення. І якщо душа трудиться, то вона себе удосконалює. Всі душевні якості людини знаходять собі застосування. Це і співчуття, і милосердя, і доброта, і жалість – одне слово, все те, що ми називаємо духовними цінностями людини. Тобто коли […]...
- Зображення народного життя в повісті Ніч перед Різдвом Гоголя Н. В Цикл “Вечора на хуторі біля Диканьки” складається з окремих повістей, зібраних, а потім і виданих від імені пасічника Рудого Панька. Кожна повість має свій власний цікавий сюжет, своїх героїв, але художні принципи зображення народного життя ті самі у всьому циклі. Їх можна розглянути на прикладі повести “Ніч перед Різдвом”. Тема даної повісті – зображення народного життя, життя вільних, ще не закріпачених українських козаків. Час дії “Ночі… ” – царювання Катерини […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип українця, що вміє жити, творити і вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання позначило талант жінки, яка знайшла свій шлях, щоб залишитися на ньому своїм життям, а потім […]...
- Кохання, Життя і Смерть у романі Еміля Золя “Kap’єpa Ругонів” І Еміль Золя і його ругонівський цикл. ІІ Кохання, Життя і Смерть як найважливіші поняття людського життя у романі “Кар’єра Ругонів”. 1. Кохання як основа життя у романі “Кар’єра Ругонів”. 2. Життя різних верств населення у романі “Кар’єра Ругонів”. 3. Смерть у романі “Кар’єра Ругонів”. ІІІ Символіка Кохання, Життя і Смерті у романі....
- Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в […]...
- Розвиток теми “Маленької людини” у творчості М. В. Гоголя Тема “маленької людини” у літературі існувала й до її позначення у творчості М. В. Гоголя. Уперше вона пролунала в “Мідному вершнику” і “Станційному доглядачі” О. С. Пушкіна. Взагалі ж образ “маленької людини” такий: це не знатний, а бедний, що ображає вищими по чині людьми, доведений до отчаянья людина. При цьому це людина не просто не минованний, а це соціально-психологічний тип, тобто людина, що відчуває своє безсилля перед життям. Часом він […]...
- Шинель характеристика образу Башмачкина Акакія Акакиевича Башмачкин Акакій Акакиевич – центральний персонаж повести про зниклу шинель, “вічний титульний радник” , “Маленький чоловічок з лисиною на лобі”, трохи більше п’ятдесяти років, служить переписувачем паперів “в одному департаменті”. У основу сюжету покладений повністю переосмислений анекдот про чиновника, який довго копив на рушниці, втратив його під час першого ж полювання, захворів і помер би, якби товариші по службі не зібрали по підписці гроші на нову рушницю. Образ А. А. […]...
- Чичиков – геніальне пророцтво Гоголя Куди ж мчиш ти? Дай відповідь! Не дає відповіді… М. Гоголь Перший том “Мертвих душ” закінчується знаменитим відступом про Русь-трійку, що “мчить вся натхненна Богом”. А між іншим, у цій трійці сидить Павло Іванович Чичиков, особистість до неможливого звичайна. Він не старий і не молодий, не товстий і не тонкий, не гарний собою, але і не виродок, він абсолютна посередність у всьому. У всьому, крім… Уперше в літературі серед дворян […]...
- Містичний реалізм М. В. Гоголя: до проблеми філософсько-теологічної символіки Цикл повістей “Миргород” свідчив, зокрема, попри фантастичність подій і ситуацій як містичних, так і умовних, про перехід творчості і самого Гоголя, та й російської літератури загалом до реалізму. Хоча здебільшого реалізм Гоголя є закодованим реалізмом, проявляючись в авторських утопіях чи антиутопіях. Сама повість “Вій” більше тяжіє до “Вечорів на хуторі біля Диканьки” своїми фантазіями та містицизмом, однак і похмурості, і суму, і печалі тут значно більше, оскільки висловлюється біль за […]...
- Вплив творчості Гоголя на світову літературу “Книги Гоголя були для мене хлібом і зіллю в той час, коли цих необхідних для мого існування благ у мене зовсім не було”,- згадував відомий румунський письменник, Михайло Садовяну, У наш час із особливою гостротою сприймаються “Тарас Бульба” і “Ревізор” у країнах, що розвиваються, Азії, Африки й Латинської Америки, які ведуть боротьбу за незалежність, проти американських імперіалістів, що прогнила феодальної системи. Публікація повести Гоголя або постановка його комедії часто стають […]...
- Хрестоматія: Російсько-українські літературні зв’язки у творчості Гоголя Особливе місце займає творчість Гоголя в російсько-українських літературних зв’язках. М. Ф. Рильськ назвав Гоголя “золотим мостом” між духовними цінностями, створеними в росіянці й української літературах. О. Т. Гончар, виступаючи на міжнародному симпозіумі у Венеції в 1976 р., розвив цей удалий поетичний образ: “Своєю творчістю Гоголь звела воістину золотий міст, що з’єднує культури двох братніх народів – російського й українського, що усвідомлять своя спільність із культурою всього людства, і користь від […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
- Повідомлення біографів: Дослідити шляхи М. В. Гоголя М. В. Гоголя можна назвати вічним мандрівником і трудівником. Що змушує його їхати у такі далі від рідних місць? У Москві він відчуває втому фізичну й душевну, тому часто їздить за кордон, туди, де є “ненатоплене тепло”. Мабуть, дійсно, “велике бачиться на відстані” краще. За кордоном він плідно працює над головним твором свого життя – поемою “Мертві ДУШІ”. Письменник, відвідуючи мальовничі місця Європи, піднімаючись на гору Монблан чи дивлячись на […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
- Пузир – мільйонер з психологією дрібного власника “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, що він був один з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про Івана Карпенка-Карого Іван Франко. Так, кращої характеристики діяльності славетного нашого драматурга, здається, не існує. А цитати, як і життя, слід розуміти якнайповніше. XIX століття було часом розвитку українського […]...
- “Як виставити чорта дурнем” свідчення Гоголя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманизму, широко використовував українську літературну й фольклорну […]...
- Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах письменникО. У добутку ми можемо побачити два типи ліричних відступів: епічні, які служать для розкриття […]...
- Прекрасний образ України у творах Гоголя До роботи над повістями “Вечорів на хуторі…” Гоголь приступився незабаром після приїзду в Петербург. Закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук, він приїхав у столицю, мріючи “зробити життя свою нужною для блага держави”. Їм володіла палка мрія: принести користь людству, надійти на службу, що могла б дати “просторе коло дій”. Але Петербург неласкаво зустрів молодого провінціала. Гоголь протягом довгого часу не міг знайти служби й змушений був тягнути тяжке існування. Нарешті він […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Я помню чудное мгновенье”. Форма і зміст
- Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич”
Categories: Твори з літератури