За праву справу

Related posts:

1. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед […]...
2. Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед вищими – такі моральні принципи Чацкого. Подібно самому Грибоєдову, він бачить “не в наслажденьи життя […]...
3. Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий. Коли повітовий суд виніс рішення […]...
4. Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – V варіант 6 клас V варіант Люди вдячні своїм героям і не забувають їх, тому що вони очолювали боротьбу українського народу проти гніту поміщиків. Устим Кармалюк, як і інші, був доведений до відчаю кріпосним устроєм та несправедливістю панів. Він не міг дивитися на те, як його народ страждає, як багаті ненажери знущаються над бідним людом. Маючи у серці мрію про волю й гарне життя, Устим Кармалюк зібрав навколо себе таких самих хлопців, […]...
5. Селянство в пореформені часи Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми ІІ половини XІX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, живучи серед селян-кріпаків, І. Карпенко-Карий вивчав їх побут, добре знав традиції, а коли став драматургом, то однією з провідних тем його творчості стала тема життя […]...
6. З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
7. Оповідання В. Винниченна “Салдатики!’ “малюнок із селянських розрухів” Життєвий шлях Володимира Винниченка простягається з Єлисаветграда на Кіровоградщині до Мужена за тисячу кілометрів від Парижа. Але де б він не жив, усі його думки були з рідним народом. Оповідання “Салдатики!”, за визначенням самого автора, “малюнок із селянських розрухів”. Твір починається описом сірого, холодного березневого ранку. Темні, густі хмари повзуть над селом. На вигоні зібралися селяни, і їхні худі, похмурі обличчя повернуті у бік шляху. Учора доведені до відчаю голодом […]...
8. Шляхи, які не вибирав Обломів. І. А. Гончарів Роман “Обломів” був написаний І. А. Гончаровим в 1859 році й тій годині ж привернув увагу критиків поставленими у романі проблемами. Російська революційна демократія в особі Н. А. Добролюбова оцінила роман Гончарова як щось “більше, ніж просто вдале створення сильного таланта”. Вона побачила в ньому “добуток російського життя, знамення часу”. Так була визначена виняткова злободенність гончаровского роману. І в ті ж роки досить авторитетними сучасниками були Висловлені судження, що оцінювали […]...
9. Іронія і сатира у поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” Селяни – беззахисні жертви поміщиків. Вони терплять багато несправедливостей, але, скаржитися їм нікому. “Високо бог, далеко цар”, – говорить Мотрону Тимофіївні старий Савелій. Цар, який тримав у своїх руках державну владу, не захисник народу. Царська влада представляється селянинові у вигляді двох страшних лих – поборів і рекрутчини, що залишала сім’ю без годувальника. Сам цар не з’являється в поемі, зате народові добре відомі царські слуги: чиновники, поліцейські, військові начальники. У розділі […]...
10. Образи кріпаків у збірнику “Записки мисливця” Тургенєва І. С Тема “Записок мисливця” – зображення російської провінції кінця 40-х років XІX століття. У збірнику надзвичайно широко описується сучасна російська дійсність: автор включає в оповідання етнографічні подробиці селянського побуту Орловської губернії, картини природи, різноманітні характери кріпаків, поміщиків, однодворців. Ідея “Записок…” – осуд кріпосного права, що суперечить природним законам природи. Головна увага автор приділяє зображенню різних представників простого народу, тобто зображенню кріпаків. При цьому він підкреслює, що кріпаки часто є розумними, великодушними, […]...
11. Зображення шляху людського поступу в поемі “Залізниця” У поемі “Залізниця” М. О. Некрасов відтворює новий етап розвитку суспільства. Реформа 1861 року звільнила селян від кріпацької залежності, але земля, як і раніше, була в руках поміщиків. Селяни, позбавлені землі, змушені були йти на заробітки. Вони йшли на заводи і фабрики, на будівництво залізниць і шосе. Саме про це розповів Некрасов у поемі “Залізниця”. В основу вірша покладено факти про будівництво Миколаївської залізниці, яка з’єднала Москву і Петербург. Намагаючись […]...
12. Образи селянських жінок у поемі “Кому на Русі жити добре” Образи селянських жінок, виведених поетом у добутках, написаних до поеми “Кому на Русі жити добре”, здаються тільки ескізами до намальованого на весь зріст портрету Матрени Тимофіївни. Якщо в 40-х роках, та й пізніше Некрасов зображує в селянських жінках переважно терпіння, затурканість, покірність, то тепер поет показує зародження в російській селянці гніву, прагнення позбутися від покірності, смиренності як сумної спадщини вікового рабства. Матрена розповідає семи мандрівникам глибоко хвилюючу повість свого життя […]...
13. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” , “Забуте село” , “Школьник” , “Міркування в парадного під’їзду” , “Пісня Еремушке” ; із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” і “Залізниця” ; з останнього – поему “Кому на Русі жити добре”. Тема – зображення російського селянства – […]...
14. Роздуму семи епічних мужиків у поемі “Кому на Русі жити добре” Роздуму семи епічних мужиків… стали загальнонародними. Краса епічної замкнутості дії підтримується словами Григорія Добросклонова про мету його життя, які навіть у формі вираження збігаються із суперечкою семи мужиків у пролозі. Ціль життя Григорій бачить у тім, “щоб… кожному селянинові жилося привільно-весело на всій святій Русі”, або, як сказано в авторському оповіданні, Григорій “буде жити для счастия вбогого й темного рідного куточка”, для счастия, що так наполегливо шукають сім мандрівників В […]...
15. Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький пан, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на почуття, інтереси, страждання інших людей. Він здатний образити, скривдити […]...
16. Ідеї патріотизму й тема батьківщини у творчості Лєрмонтова В “Бородіні” з винятковою силою втілилися ідеї патріотизму, тема батьківщини й народу, у ньому яскраво виявилася цивільна спрямованість ідеології Лєрмонтова. “Фатальне” поразка генія поставлена тут у пряму залежність не від потойбічних сил, над ним вартих, як це мало місце в юнацькій ліриці поета, а від боротьби великого народу, що відстоює своє право на волю й національну незалежність. Лєрмонтовское “Бородіно” говорить про те, що саме народ є носієм “слави й великих […]...
17. Основні теми творчості О. С. Пушкіна Однією з характерних особливостей О. С. Пушкіна як поета була надзвичайна різнобічність його творчого таланту. Лірика була для поета як одна з можливостей передавати свої почуття та настрої, брати участь у суспільно-політичному та літературному житті Росії. Пушкін привернув до себе увагу перш за все як виразник передових поглядів свого століття, як співець політичної свободи. Найбільш чітко його погляди можна побачити в оді “Вольность”, написаній 1817 року. Твір відображує різноманітні почуття […]...
18. Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір не тільки про страшний голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація. Для нашого народу церква завжди була святим місцем, а священик – батьком, порадником, заступником. У селі Кленоточі була давня церква, що простояла багато віків, “…кажуть, будована спершу з дерева, до навали татар, при яких нерушимо встояла, бо ті хоч трохи поважали […]...
19. Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах письменникО. У добутку ми можемо побачити два типи ліричних відступів: епічні, які служать для розкриття […]...
20. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
21. “Євгеній Онєгін” – роман, “у якому відбилося століття” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральное місце у творчості Пушкіна. Це його саме велике художнє произведення, що зробило найбільш сильне влияние на долю всієї російської літератури. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним біля восьми років. Це були роки навартої творчої зрілості поета. В 1831 году роман у віршах був кінчений і в 1833 році виішов всвет. Він охоплює події з 1 8 1 9 по 1825 рік – від закордонних […]...
22. Твір доповідь про поеми Пушкіна “Полтава” і “Мідний вершник” До жанру поеми Пушкін Звертався протягом усього свого творчого шляху. У ранній творчості в нього переважають романтичні поеми. Починаючи з 1825 р. жанровий діапазон Пушкіна значно розширюється. Так, незабаром після того, як він завершив трагедію “Борис Годунов”, Пушкін пише сатиричну поему “Граф Нулин” , створення якої було підготовлено досвідом роботи над першими розділами “Євгенія Онєгіна”. Послідовне зображення “прози побуту”, живих картин і образів російської дійсності характерно й для його поеми […]...
23. Образ мандрівника в поемі Радищева Досвід подорожі – кріпосницька дійсність, обнаженно, що стала перед очами героя, зустрічі з жертвами самодержавно-кріпосницького ладу переконують його в неспроможності надій. Так починався третій, і останній, етап ідейно-морального відновлення героя – формування революційних переконань. Мандрівник починає розуміти, що ні монархія, який би “освіченої” вона не була, ні “великі отчинники” не можуть дати волю. Волю народ може добути тільки сам, повставши проти гнобителів, що змушує до тому “вагою поневолення” . У […]...
24. Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
25. Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і у романі Лєрмонтова “Вадим” Обоє добутку – повість “Капітанська дочка” і роман “Вадим” – поєднує й зближає те, що вони присвячені історії нашої країни й намагаються відповістити на запитання: хто найбільш активна сила в історії – особистість або народ? Можна сказати, що автори, вивчаючи історію, спробували оголити протиріччя російського життя. Показуючи постійні виступи селянства проти кріпосного права, вони наштовхнули наступні покоління дворянських революціонерів на думку про ліквідацію рабства Вроссии. Зближає ці два добутки також […]...
26. Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків. 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу. 3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини. ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє....
27. “Внутрішня еміграція” творчої душі Василя Голобородька Любов до свого народу, батьківщини проявляється у поетів по-різному. Вира­жається вона не тільки у схилянні перед героїчним минулим та чеснотами Укра­їни. Часто поети гострим словом таврували недоліки свого краю, байдужість на­родних мас. Здавалося б. що закладена в нашій літературі традиція “будити народ” матиме своє продовження і в нових поколіннях письменників. Той, хто насмілювався думати і писати про інше, критикувати, давати поради, виключався не тільки з літературного процесу, але й з […]...
28. “Мертві душі” поеми Гоголя Гоголь показує їх у порядку зростаючої моральної деградації. Спочатку це Манилов, увічливий, із приємними рисами особи; мрійлива людина. Але це тільки на перший погляд. Поспілкувавшись із ним небагато, ви викликнете: “Чорт знає, що таке!” Його мрійність це ледарство, паразитизм, безвільність У Коробочці Гоголь представляє нам інший тип російського поміщика. Господарська, гостинна, хлібосольна, вона раптом стає “дубинноголовой” у сцені продажу мертвих душ, боячись продешевити. Це тип людини собі на розумі У […]...
29. Образи селян в повісті “Fata morgana” Задум повісті “Fata morgana” у М. Коцюбинського виник ще в 1903 році. І в цьому ж таки році він написав І частину, пізніше – другу і визначив жанр – повість. Тема твору – життя українського села. До цієї теми письменник звертався не раз у своїх творах “Ціпов’яз”, “Дорогою ціною”, “Лялечка”. “Fata morgana” – це історія духу людського, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує під променями сонця. […]...
30. Чому Тетяна – “русская душою’? Чому Тетяна – “русская душою”? Роман “Євгеній Онєгін” – головний витвір О. Пушкіна. Саме тут читачі побачили всі сторони російського життя, дізналися про живу та пекучу сучасність, впізнали самих себе і своїх знайомих, усе навколишнє середовище, столицю, село, сусідів-поміщиків і кріпаків. Вони почули живу, розмовну, щиру мову одного з кращих своїх сучасників. Роман “Євгеній Онєгін” став поетичним літописом часу, у якому “відбилося століття, і сучасна людина зображена досить вірно”. Дві […]...
31. Реалістичне зображення теми визвольного руху в оповіданні “Салдатини!” Володимир Винниченко… Що ми знаємо сьогодні про цю людину? Не дуже багато. Та все ж існує думка, що це постать такої величини, без якої не скласти об’єктивного уявлення про весь літературний процес в Україні. Він автор чотирнадцяти романів, близько ста оповідань, чотирнадцяти п’єс і великої кількості статей. Найкращі свої твори В. Винниченко написав у дореволюційний час, в яких обстоював неоціненне значення людської особистості. Для творів В. Винничеика характерна новаторська манера […]...
32. Ідейний задум поеми позначений “Кому на Русі жити добре” Зображення народу в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Кому на Русі жити добре” – поема-епопея. У центрі її – зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне […]...
33. Сюжетна основа книги “Подорожі з Петербурга в Москву” Олександр Миколайович Радищев – легендарна фігура, особливо для російської революційної інтелігенції XІX століття. У його поглядах на російське суспільство бачили радикальний гуманізм і глибину розкриття соціальних проблем. Ім’я Радищева для багатьох поколінь російських читачів оточено ореолом мучеництва. Це пов’язане з історією створення книги “Подорож з Петербурга в Москву”, над якою письменник працював біля десяти літ Спрямована проти царату й поміщицько-кріпосницького ладу, книга ця викликала гнівну реакцію царюючої тоді Катерини ІІ. […]...
34. Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
35. Твір-опис картини М. Дерегуса “Малий Тарас слухає Кобзаря” На жанровій картині М. Дерегус відобразив один із можливих епізодів життя юного Тараса Шевченка. Дія відбувається під селянською хатою, що стоїть на горбочку край села. У центрі – старий кобзар із малим поводирем, а навколо стоять селяни і зачаровано слухають невеселу оповідь. Тут і молода господиня зі своїм сімейством, і косарі, що повертаються додому після цілоденної праці, і старенька бабуся, і Тарас. Він стоїть найближче до кобзаря, ловить кожен рух, […]...
36. Поняття про щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов писав свою поему більше 13 років, але ще більше часу витратив на те, щоби “по слівцю”, як він сам виразився, збрати всі відомості про російський народ. Поет показав не тільки всі сторони селянського життя з її виснажливою працею, оскорблениями й гнобленнями з боку влади, але й протиставив їм клас крепостников. Поема має єдиний значеннєвий центр. Це подання про щастя. У поняття “щастя” поет вкладає трохи значений. Моральне зміст щастя […]...
37. Автор, оповідач і герой у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” “Капітанська дочка” – історичний роман, написаний у формі мемуарів. У цьому романі автор намалював картину стихійного селянського бунту. Чому Пушкін звертається до історії Пугачевского повстання? Справа в тому, що ця тема довгий час уважалася заборонної, незручної, і історики практично не займалися нею або, якщо й займалися, то показували однобоко. Пушкіна виявив величезну цікавість до теми селянського повстання під предводительством Е. Пугачова, але він зштовхнувся практично з повною відсутністю матеріалів. Тоді […]...
38. Тема народу в творчості Миколи Некрасова Відомий російській поет М. Некрасов лише зараз набув великої популярності, якої раніше не мав. Поезія Некрасова, просякнута любов’ю до батьківщини і народу, вірою у святість і благородство революційного подвигу, ненавистю до експлуататорів та гнобителів, повністю зберегла і до сьогодні свою виняткову силу та художню виразність. Життя давало йому багаті спостереження за світом “униженных и оскорбленных”, життям вогких напівтемних підвалів, заселених міською біднотою. Майже двадцять років Некрасов був редактором журналу “Современник” […]...
39. Образи експлуататорів в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Визначним досягненням реалізму авторів роману є правдиві художні узагальнення буржуазно-поміщицьких порядків, підкреслення гнобительської суті всього суспільного ладу царської Росії. У романі напівсатирично виведено образи поміщиків, земських діячів, чиновників, поліцаїв. Роздумуючи і над особистою недолею, і над всенародним лихом, Чіпка все більше усвідомлює соціальні корені несправедливості. Для нього стає очевидним, що на трудівника “налягли” і пан, піп, шинкар, і “свій брат-багатир”, що всім бажається їздити на шиї обездо-леного селянина. Особливо цінні […]...
40. Пушкін свій для всіх епох Пушкін – свій для всіх епох Все в мире покроется пылью забвенья, Лишь двое не знают ни смерти, ни тленья: Лишь дело героя да речь мудреца Проходят столетья, не зная конца. Фірдоусі Поезія Пушкіна і сам його образ – це пульсуюче щохвилини життя. Для нас Пушкін ніколи не буде застиглим класиком. Усе тому, що понад півтора століття тому поет писав про те, що сьогодні сприймається як дуже особисте, своє, життєво […]...