Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” – ІIІ варіант ІВАН ДРАЧ

11 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ІВАН ДРАЧ

Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна”

III варіант

Іван Драч – талановитий поет-шістдесятник, представник нової хвилі українських митців, того покоління поетів, письменників, артистів, у якому з новою силою “вибухнула” національна ідея, проснулись, можливо, вперше принципи демократії саме в Україні. Його творчість чи не найпоказовіше репрезентує великий потяг шістдесятників до знань та естетичної краси в комплексі з літературними,

мистецькими й культурними надбаннями рідного народу.

“Чорнобильська мадонна” – це біль душі, туга серця Івана Драча, гнів, образа, скорбота поета, але разом з тим і всього українського народу, та не тільки українського, а й білоруського, і російського, що разом постраждали від цього лиха. Як про поступовий підхід до проблеми, можливо, варто нагадати про цикл “Подих атомної”, продиктований вірою в науковий прогрес, у можливість мирного використання ядерної енергії. І про ті ледь-ледь стривожені нотки, що звучали вже там, хоч тоді ще тільки зварювалася арматура для майбутніх реакторів. “Вони цілком безпечні, і навіть у Москві, на Красній площі, можна ставити такі реактори”, – це нібито слова академіка Александрова.

В самі гарячі після аварії дні син поета Максим, на той час студент медуніверситету, брав безпосередню участь в евакуації людей із району біля Чорнобиля і сам зазнав опромінення. Мабуть, це розуміння сили батьківської розпуки й каяття відіграло далеко не останню роль у написанні “Чорнобильської мадонни”.

Все плекало на сонці,

Не хотіло помирати –

І квітку прямо в стронцій

Поцілувала мати.

Це рядки з твору, що став спокутою Івана Драча за цикл “Подих атомної”. Коли писався цикл, усі ще радісно вірили в можливість альтернативи ядерній зброї. Та все ж і в “Подиху атомної” не було оспівування мирного атома.

Було тільки замилування працею робітників, насамперед будівельників.

Дорого заплачено за остаточне прозріння:

За безладу безмір, за кар’єри і премії,

Немов на війні, знову вихід один:

За мудрість всесвітню дурних академій

Платим безсмертям – життям молодим.

Назавжди в’їдаються, як ті іржаві тополі, у пам’ять ці жахливо-пророцькі рядки – заключна строфа з частини поеми, названої гірко-іронічно “Ода молодості” .

Уся поема-мозаїка постає у своїй цілісності тільки по вдумливому прочитанні всіх її фрагментів та компонентів, серед яких особлива увага припадає на заголовки.

Образ мадонни, яка пожертвувала своїм сином заради порятунку людства, знаходить нове осмислення, до того ж він накладається на реальну ситуацію з сином поета. І ще один біблійний мотив постає перед нами із глибини сивих віків, але вже в новому освітленні : Ірод і Пілат, відкритий суд у закритій зоні. Може, пародія? Але напругою тут сповнене кожне слово, навіть числівники

Знову біблійна притча, у якій закодована вся історія людства. Змій дає Єві яблуко спокуси, заздалегідь вилущивши нутрощі разом із насінням, зрізавши шкурку по спіралі, розділивши надвоє. І простягає його Єві вже неповноцінним. А якщо яблуко – це Земля?

А Єва з Адамом – то людство? І тоді зрізує по спіралі чорнобильський змій живу зелень земного раю, вилущує насіння – плодючу силу, безсмертя, переполовинює цілісність буття…

Автор звертається і до народного фольклору, як давнього, так і сучасного, переповідає розповідь ліквідаторів аварії, цитує колег-письменників, подає картини реального життя.

Немов самі линуть з-під пера автора прекрасно римовані рядки, наповнені жахливим змістом.

У поемі, в одному епізоді син забирає матір до Києва, у багатоповерховий будинок. А стара не може жити тут, її серце рветься під Чорнобиль, і мати тікає додому. Що її там чекає? Чи зрозуміє вона, що трапилось?

Чи зможуть люди знов повернутися до зони досі незнаного лиха? І скільки ще чекати?

Матері, що отримали високий рівень радіації, не можуть більше народжувати нормальних дітей. Може, це знов кара небесна? За що, Боже, за що?

Хто винен?

Питання, питання, і нема на них відповідей. Тільки сум. І жаль. І розпука. Туга серця.

Біль душі…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” – ІIІ варіант ІВАН ДРАЧ

Categories: Шкільні твори