Змінюються погляди людини на смисл життя і на богів. Якщо для єгиптян була характерна віра у вічне життя і головне було створити для себе дім для вічного життя – гробницю, то тут – віра в те, що головна мета життя людини – служіння своєму божеству. А це означало, що треба перш за все побудувати дім для бога – святилище. Пригадайте міф “Гора небес до землі”, в якому розповідається, як Енліль будує собі храм.
Таким святилищем і стала головна форма культової архітектури шумерів – зиккурат. Він мав три або сім ярусів, був чимось схожий на піраміду Джосера: “сходи до неба” і сходинки були важливою частиною архітектурного рішення. Кожний “поверх” мав свій колір: чорний – бітум – нижній; колір цегли-сирця – середній; білий та червоний – верхній. Закінчувався синім кольором верхнього храмика, де і розташовувалося святилище.
У святилищі були ліжко, стіл, стілець, і кожної ночі там залишали їжу для бога і доброчесну, цнотливу жінку для обслуговування бога. Туди могли входити тільки жерці і вони використовували святилище для астрономічних спостережень.
Тобто не заупокійний культ, а доброчесне життя на землі і вірне служіння своєму богові – це ідеал шумерів і вавилонців, які вважали, що ніколи не вмирає тільки бог і все йому служить.
Тому кожне місто мало свій зиккурат на честь бога-покровителя міста.
Найбільш відомим є зиккурат Мардука – бога Вавилона. Він відомий за біблійською легендою про Вавилонську вежу. Це зиккурат Етеменанкі, збудований за часів Навуходоносора ІІ – Нововавилонське царство. Це була грандіозна споруда, яку описав Геродот: сім ярусів, нижній квадрат – 91х91 м, висота першого ярусу – 33 м, загальна висота – 90 м. Завершувався храмиком з синьої цегли з золотими рогами бика, що сяяли на сонці.
Цей зиккурат входив до архітектурного ансамблю міста Вавилона, куди, окрім нього, входили: 4 комплекси оборонних мурів з вежами-контрфорсами, з 8 брамами – бастіонами, головна процесійна дорога богині Іштар зі славнозвісними воротами ; два палаци Навуходоносора, 53 храми і висячі сади Семіраміди – одне із семи чудес світу.
Найбільш розвинутим різновидом мистецтва була скульптура, що знову відродила магічний образ звіра. Архетиповими для вавилонян були два звірі: бик та лев. Адже ж і в молитовних гімнах Дворіччя лютість богів порівнювалася з лютістю лева, а могутність – з могутністю бика.
Ми знайдемо ці теми скрізь: у надвишку арфи з зиккурата в Урі, у сосуді з зображенням биків і левів, у крилатих биках з палацу Саргона ІІ, ви бачили лева і на воротах богині Іштар.
Славнозвісний рельєф “Велике левине полювання” з яскравими фігурами пораненого лева та вмираючої левиці – шедеври світового рівня.
Малі пластичні форми менше збереглися, бо йшли війни. Найчастіше знаходять невеличкі фігури з різних порід каменю – т. зв. адоранти – ті, що моляться. Як і з палеолітичними венерами, тут є символізація зображення й типологічні риси:
Схематичні фігури, тіла; обличчя-маска;
Література як і в Єгипті складається з міфів, що їх розшифровують і досі. Саме шумери започаткували в літературі епос міфологічного змісту, створивши першу героїчну поему “Епос про Гільгамеша” . Це спільний шумеро-аккадо-вавилонський епос – поема, записана на 12 табличках. Прообразом її героя – Гільгамеша – був п’ятий правитель першої династії Урука Більгамес, обожнений після смерті.
Головна ідея поеми – ідея вічної слави людини, яка прийшла на зміну мрії про безсмертя. Смерть – це зло, але вона не може перекреслити того, що створила людина. І саме в цьому створеному людиною і виявляється її безсмертя.
Можна сказати, що образи та сюжети вавилонської міфології, у яких відбилася культура Месопотамії, через біблійську літературу й живопис увійшли до скарбниці християнської духовності.
Пам’ятки художньої культури Риму
Епос про Гільгамеша, міфи Межиріччя: “Гора небес до Землі”, “Енкі і Всесвіт”, “Інанна та закони “ме”; “Зиккурат бога місяця Нанни в Урі”. Брами богині Іштар у Вавилоні. Штандарт з Ура.
Адоранти. Голова Саргона давнього. Статуя сановника Ебіх-іля з Марі.
Голова статуї гудеа, правителя Лагаша. Крилаті бики з палацу царя Саргона ІІ у Дур-Шарруке. Рельєф “Велике левине полювання”.
Контрольні запитання
Які держави існували в Месопотамії? Чим відрізняється месопотамська писемність від єгипетської? Хто розшифрував шумерське письмо?
Яке відкриття подарували шумери світовій культурі? Чим відрізнялася месопотамська космогонія і теогонія від єгипетської? Що таке зиккурат? До якого архітектурного ансамблю увійшов зиккурат Етеменанкі?
Які звірі були архетиповими для художньої культури Месопотамії? У яких пам’ятках месопотамської художньої культури зустрічаються образи бика і лева? Назвіть типологічні риси адорантів – однієї з форм месопотамської пластики?
У якому жанрі написано “Епос про Гільгамеша” і яка головна ідея цього твору?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Художня культура Месопотамії
Categories: Твори з літератури