Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку.
Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не він, а світ, посланцем якого він себе відчуває і тенденції розвитку якого він відображає з бездушністю дзеркала. Образ Хлестакова таємниче багатозначний. Зрозуміло, пустили б і на поріг грізного штабу корпусу жандармів, ІІІ відділення власної його величності канцелярії. всій тупості, властивою жандармам, в ІІІ відділенні, треба в людях все-таки розбиралися, і ні найменших надій на кар’єру в столиці у Хлестакова, зрозуміло, не було.
Столиця відібрала його, встигнувши, однак, накласти на нього відбиток нового стилю державного життя.
У “ліричних” сценах комедії Хлестаков так само холодний і жорстокий, як і в “політичних”: теж має свої пагорби, струмок 8216під покров струменів “. Навіть стоячи на колінах, говорити як би звисока, трохи іронічно, недбало цідячи слова: опинившись у блакитному царстві чутливих ідеалістів, він удостоює їх заг гніем з висловлюється в їх поняттях. Він сходить до них. Сам же він холодний, невловимо зарозумілий і злий. Недбало зол. Випарувалася розпливчаста доброта городничого.
Його блакитні мрії про прикрашеному пам’ятниками правлінні не відбулися. Роздвоєна совість породила лжебогам; і дух якогось холодного зла залетів в невідомий містечко.
Хлестаков дитина сліпий, і лише Осип відкриває йому очі на справжній стан речей. Зате вуста Хлестакова незмінно відкриті, і взагалі він являє собою якийсь розрісся рот: він говорить і їсть, їсть і каже. Він по-своєму красномовний.
Говорити для нього – мистецтво. А мистецтво мовлення починається з найпростішого: з співвіднесення змісту слова, його значення з інтонаціями, які по відношенню до значення слів активні настільки, що одному і тому ж висловом вони можуть додати прямо протилежний зміст. Слово без інтонацій безбарвно; саме інтонації забарвлюють його, роблять його червоним, роблять виразнішим. І Хлестаков красномовний, цього у нього не віднімеш.
Красномовство й недорікуватість… На одному полюсі комедії – страхітливий монолог, багатозначні натяки, імітований ліричний екстаз. На іншому – звук, схожий на “і” і трохи на “е” “іііе” . А наприкінці п’єси – і взагалі ні слова, повна німота, як би мальовнича або скульптурна група, виявлена в мовчанні.
Красномовство Хлестакова, недорікуватість Християна Івановича і загальне безмовність – на цьому своєрідному трикутнику, на трьох типах мовлення будується “Ревізор”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, що ніколи ще в мені не проявлявся в такій силі, читач почув смуток.” 2. Д. […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить “правду” і “злість”, тобто реалізм і сміливу, нещадну критику дійсності. За […]...
- Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо відмітити, що страх чиновників перед важливішою персоною і стає рушійною силою усіх описуваних подій. Саме […]...
- Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав : “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить […]...
- Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – зображення життя маленького провінційного міста в сучасної авторові Росії. Однак Гоголь досяг у комедії такого узагальнення, що місто […]...
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки ; будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася б: типова […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за ревізорf. Були […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток чарує нас своєю красою й легкістю написання, сміливістю й новаторством, глибоким і тонким гумором, сюжетною […]...
- О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
- У чому зміст згадування Петербурга в комедії Ревізор? Скажу ще, що Петербург мені здався зовсім не таким, як я думав, я його уявив набагато гарніше, великолепнее, і слухи, які розпускали інші про нього, також брехливі… М. В. Гоголь Петербург для героїв “Ревізора”, провінційних жителів, не просто столиця, але прекрасне місто, де живуть цар і важливі чиновники, де кипить світське життя, де народжується мода, де можна побачити знаменитих авторів, які друкуються в журналах, – одним словом, Петербург – це […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під наглядом поліції, було нестерпним. Хлопов прав, що працювати було дуже важко. проводир дворянства, Що Відвідав […]...
- Образ судді Ляпкин-Тяпкин у п’єсі Гоголя “Ревізор” Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах. Не випадково в прислів’ях і приказках народ відбив це положення. Згадаємо: “Де суд, там і неправда”; “У суд пі-правди не знайдеш”; “Не […]...
- Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці й не будувати гримас Дає він розпорядження й городянам: підмести вулицю, що веде до трактиру, […]...
- Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
- Переказ комедії Одруження Гоголя Н. В План переказу 1. Подколесин думає про одруження. Про це клопоче сваха Текля. 2. Кочкарев, якого Текля вже женила, бере на себе сватовство. 3. Гафія Тихонівна, купецька дочка, мріє вийти заміж за дворянина. 4. Сваха Текля розповідає їй про достоїнства наречених 5. Смотрини. Наречені приходять знайомитися. 6. Кочкарев віднаджує всіх наречених. 7. Подколесин коливається, але потім погоджується женитися. 8. Подколесин тікає перед самим вінчанням. Переказ Діючі особи: Гафія Тихонівна, купецька дочка, […]...
- Фантасмагорична особа Хлєстаков У Хлєстакова, крім реального людського обличчя, є “привід”. “Це фантасмагорична особа – говорить Гоголь, – яка як облудний персоніфікований обман, щезла разом з трійкою Бог знає куди”. Герой “Шинелі”, Акакій Акакійович, так само, як Хлєстаков, але не за життя, а після смерті своєї, стає привідом – мерцем, який біля Калінкіного мосту лякає перехожих і стягає з них шинелі. І герой “Записок божевільного” стає особою фантастичною, примарною – “королем іспанським Фердинантом […]...
- Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки […]...
- Хто такий інтелігент? Однією з найважливіших моральних якостей людини в народі споконвіку вважалася чесність. Чесна людина завжди цінується в суспільстві, бо на неї можна покластися, вона не зрадить і намагатиметься за будь-яких обставин бути щирою. Чесність вважають позитивною якістю, однак часто люди допускають незначний обман, особливо коли правда загрожує здоров’ю, моральному спокою або й життю. Якщо правда може травмувати когось, тоді її можна приховати. Тому, на мою думку, не слід плутати чесність і […]...
- Що таке хлестаковщина? Твір По комедії М. В. Гоголя “Ревізор”. Поява комедії “Ревізор” в 1836 році викликало в суспільстві підняте хвилююче почуття. Весна цього року подарувала глядачам зустріч із теперішнім шедевром. Більше 160 років пройшло з тих пор, однак комедія “Ревізор” не втратила актуальності й свого звучання й сьогодні. Не потрібно далеко ходити за прикладами. Згадаємо негативних героїв популярних “міліцейських” серіалів – чим не герої Гоголя, що тільки зробилися більше холоднокровними й жорстокими? […]...
- Хто такий був Нарцис? У грецькій міфології Нарцис – прекрасний юнак, син річкового бога і німфи. Одного разу, полюючи, Нарцис підійшов до струмка, щоб напитися студеної води. Вода струмка була чиста й прозора. Нагнувся Нарцис до струмка та так і завмер – його захопило побачене, Раніше він ніколи не бачив свого зображення. Воно вабило його, кликало, простягало до нього руки. Але ж до цього юнак був байдужий до усіх, хоча його кохання домагалися багато […]...
- Такий різний Маяковський І оглядатися на Маяковського нам, а може, і нашим онукам доведеться не назад, а вперед. Марина Цветаєва Двадцяте століття, століття суспільних протиріч, ламання старого, століття світових воєн і революцій. Це століття мало потребу у своєму поеті, що зміг би про нього розповісти як громадянин і поет. І тепер, коли XX століття вже увійшло в історію, розумієш, що можна назвати багато імен, але воно було б немислиме без В. Маяковського. З […]...
- Хто такий Noel Baba? Noel Baba – Святий Микола – жив в Туреччині. Не дивлячись на те, що Туреччина – світська держава, релігійні свята для основної маси людей є більш значущими і улюбленими. Зустріч Нового року, як ви розумієте, до таких свят не відноситься. Новий Рік тут не зустрічають так, як його зустрічають в країнах СНД і в Європі. Але з часом і це свято в Туреччині полюбили. Це пов’язано з тим, що тут […]...
- Тьоркін – хто ж він такий? Розповідаючи про задум поеми “Василь Тьоркін”, О. Твардовський згадував, що цей образ виник ще за часів фінської кампанії, а потім склався в цілісний образ вже під час Великої Вітчизняної війни. Образ цього бійця був покликаний часом. І в той же час є в ньому щось таке, що ставить його поза часом. Василь Тьоркін нагадує почасти героя з народних казок. Він солдат із тих, що не пропадуть за будь-яких обставин, що […]...
- Хто такий Пузир, або Як написати твір за комедією І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Яким ви уявляєте собі пузир? Звичайно ж, великим, круглим, бо він зібрав в собі багато-багато повітря. І щоб йому вирости, потрібно ще й ще. Отак і Терентій Гаврилович Пузир із п’єси “Хазяїн” забрав собі багато-багато грошей, землі, овець. А хоче ще й ще. В основі кожного драматичного твору, якщо ви не забули, завжди лежить конфлікт, що є наслідком життєвих суперечностей. Який же конфлікт у п’єсі “Хазяїн”? Він досить своєрідний. Капіталіст-мільйонер […]...
- Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже різноманітно: це практично все діючі особи, крім Чацкого. “Століття нинішній” – це Чацкий і трохи […]...
- Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, Фамусов – це старий московський пан, державний чиновник, що захищає в комедії життєві цінності “століття […]...
- Такий непростий світ почуттів у поезіях французьких символістів І. Закладання основ художнього методу символізму. ІІ. Що відчували і яким бачили світ поети-символісти? 1. Основні тенденції, що робили близькими світогляд поетів. 2. Світогляд Верлена. 3. Поет, який завжди прагнув у невідоме. 4. “Поезія існує всюди…” ІІІ. Вплив символізму на творчість великих художників різних напрямів....
- “Повести, службовці продовженням “вечорів на Хуторі біля Диканьки” – такий підзаголовок “Миргорода” И змістом і характерними рисами свого стилю ця книга відкривала новий етап у творчому розвитку Гоголя. У зображенні побуту й вдач миргородських поміщиків уже немає місця романтиці й красі. Життя людини тут обплутана павутиною дріб’язкових інтересів. Немає в цьому житті ні високої романтичної мрії, ні пісні, ні натхнення. Отут царство користі й вульгарності В “Миргороді” Гоголь розстався з образом простодушного оповідача й виступив перед читачами як художник, сміло вскривающий соціальні […]...
- ТРАГІЧНА ОСОБА ПЕТЕРБУРГА В ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ “НЕВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ” Учнівський твір. Парубком Гоголь приїхав з рідний Малороссії в Петербург і за короткий час встиг познайомитися з життям столичних чиновників і петербурзьких художників – майбутніх своїх персонажів. Письменник немов повторив цей маршрут, перенесучи “мир” своєї творчості з Диканьки й Запорізької Січі на Невський проспект. Згодом третьою “географічною областю” гоголівської творчості стане глибока Росія “Ревізора” і “Мертвих душ”. І герої Гоголя подорожують у цих же напрямках, зв’язуючи різні періоди й “мири” […]...
- Соціально-історичні риси в героях М. В. Гоголя Твору Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час нещадної експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у російській літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших Гоголь написав багато добутків, у яких тема […]...
- “Ревізор” шедевр світової комедійної драматургії Жанр комедії найбільш тонко вловлює і передає відтінки комічного – гумор, сатиру, іронію, сарказм, гротеск тощо. У Росії на час написання “Ревізора” були відомі і популярні дидактичні комедії Д. Фонвізіна “Недоросль” і “Бригадир”, “серйозна” комедія О. С. Грибоєдова “Горе от ума”, водевілі О. Шаховського, А. Писарєва, Ф. Коні тощо. В Україні користувались успіхом комедії Г. Квітки-Основ’яненка, водевілі Василя Гоголя “Простак”, І. П. Котляревського “Москальчарівник”, Г. Квітки-Основ’яненка “Бойжінка” тощо. Саме останній […]...
- Тема твору: Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму прагнення дістати вигідне місце, блиснути й затьмарити, будь-що-будь, іншого, отмстить за пренебреженье, за глузування. Чи […]...
- Гоголівська п’єса “Ревізор” на сценах театрів миру Суперечки навколо спадщини Гоголя, що не припиняються дотепер, строкатість оцінок, властива концепціям творчості письменника,- красномовне свідчення актуальності художньої й філософської спадщини письменника. Гострі дискусії викликає також питання про особливості гоголівського реалізму Творчість Гоголя – найважливіший етап розвитку російської літератури, зв’язана зі становленням і твердженням принципів реалістичної естетики. Гоголь коштує в джерел натуральної школи, що позначила остаточний поворот до реалізму в російській літературі. Це загальновідомі істини, однак завдання вчителя полягає в […]...
- Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне для батька – щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, […]...
- М. Рильський “Слово про Гоголя” М. Рильський майже нічого не говорить про Гоголя-людину. Його цікавить, насамперед, Гоголь-художник, дивує і радує “живучість гоголівських образів” . Одного разу, розповідає поет у “Слові про Гоголя”, він був свідком цікавої сцени, яка відбулася на березі річки Псьол – на батьківщині письменника. Група колгоспників напівжартома сперечалась: чи це той самий міст через річку, яким їхав колись Солопій Черевик з своєю дочкою і дружиною в Сорочинці. Здавалось, дійсно вірили вони В […]...
Categories: Твори з літератури