Розповідаючи про задум поеми “Василь Тьоркін”, О. Твардовський згадував, що цей образ виник ще за часів фінської кампанії, а потім склався в цілісний образ вже під час Великої Вітчизняної війни. Образ цього бійця був покликаний часом. І в той же час є в ньому щось таке, що ставить його поза часом. Василь Тьоркін нагадує почасти героя з народних казок.
Він солдат із тих, що не пропадуть за будь-яких обставин, що з топора кашу зварять. У ньому впізнаєш казкового героя, але разом із тим він наділений рисами цілком сучасними для поета. Твардовський
Тьоркін, хлопець так собі, Як і всі солдати. Ні, він хлопець хоч куди. Хлопець в цьому роді В кожній роті є завжди,
Навіть в кожнім взводі.
Що ж приваблює у цьому звичайному солдатові? Перш за все його оптимізм і доброта. Він любить людей і завжди готовий прийти на допомогу.
Та й руки має до всякого діла звичні. Ось він легко лагодить годинника в діда з бабою, до яких поставлений “на постой”. І дідусь не просто радіє, що дзигарі пішли. Він бачить, що в цьому молодому бійці живе традиція солдатської виручки, вміння, кмітливості.
Тьоркін – людина невгамовна, весела, життєрадісна. Життя, сповнене випробувань, не зробило його суворим чи жорстоким, навпаки – навчило його цінувати кожну мить життя. І тому він непереможний:
А проте живий вояка, І готовий завше в бій. Курить, їсть і п’є зі смаком Всюди на передовій.
Він не втрачає гумору навіть у критичних ситуаціях. Щойно перепливши крижану річку, аби попросити про допомогу для товаришів, він ледь не загинув, а проте ще й кепкує з себе і не забуває про завдання. Так з глави “Переправа” дізнаємося про воєнні подвиги Тьоркіна.
Він не з боягузів. Воював чесно. І не за нагороду. Проте у частині “Про нагороду” все ж зізнається, що бувають у житті ситуації, коли б і нагорода стала в нагоді. І читач цілком розуміє Тьоркіна:
Ні, хлоп’ята. Що там орден, Не загадуючи вдаль,
Я ж сказав, що я не гордий, Згоден я і на медаль.
Та головне – це те, що він один із багатьох солдатів, які впізнають у ньому свого. Без нього сумно. Він і підтримає, і пожартує, і на гармоні заграти вміє. Там, де він, немає місця розпачу, смутку, бо він переконаний: людина може подолати все, аби лише вірила в себе.
Таким ми бачимо його у главі “Смерть і воїн”, де перед волею людини до життя, перед солдатською взаємовиручкою і Смерть відступає, “на відстрочку давши згоду”. У чому ж сила Тьоркіна? У тому, що він по-справжньому добра людина. Поряд із ним не просто весело.
Він надійний в усьому. Він повертає людям віру в життя, в найкраще, яке неодмінно настане.
Related posts:
- Мій улюблений герой Василь Тьоркін У книги О. Твардовського “Василь Тьоркін” дивна і щаслива доля. Герой цієї поеми Василь Тьоркін знайомий буквально усім, сприймається як реально існуюча людина. Простий солдат Василь Тьоркін – це збірний образ Воїна. У ньому втілені кращі риси народу, що особливо проявилися в роки тяжких випробувань: мужність, героїзм, кмітливість, спритність, скромність, оптимізм. Любов до Батьківщини – одна з головних рис характеру Тьоркіна. Він любив свій край і розумів, що люди його […]...
- Василь Тьоркін – узагальнений образ солдата-визволителя В бой, вперед, в огонь кромешный Он идет, святой и грешный, Русский чудо-человек! О. Твардовський Поему “Василь Тьоркін” О. Твардовський писав протягом усієї війни – з 1941 по 1945 рік. Не випадково ця “книга про бійця” стала здобутком, що справедливо називають “правдивим літописом війни”, в якому осмислюється героїчний подвиг народу. Образ головного героя був близький і зрозумілий читачу, тому що в ньому втілилися головні риси російського народного характеру. Читачі відразу […]...
- Народна основа “Книга про бійця” О. Твардовського “Василій Тьоркін” И читатель вероятный Скажет с книгою в руке – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. О. Твардовський Чи може бути незрозумілою ця “Книга про бійця”, якщо вона пов’язана з народним життям так, що інколи здається, ніби немає ніякої можливості відокремити її від народної творчості? Л народ завжди говорить правду про своє життя, якою б гіркою вона не була. Тобто я хочу сказати, що “Василій Тьоркін” – це […]...
- Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” – Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”, окремими главами, які можна сприймати у будь-якому порядку, – теж свідоцтво тих гірких часів, коли можна не дочекатися до наступних […]...
- Хто такий інтелігент? Однією з найважливіших моральних якостей людини в народі споконвіку вважалася чесність. Чесна людина завжди цінується в суспільстві, бо на неї можна покластися, вона не зрадить і намагатиметься за будь-яких обставин бути щирою. Чесність вважають позитивною якістю, однак часто люди допускають незначний обман, особливо коли правда загрожує здоров’ю, моральному спокою або й життю. Якщо правда може травмувати когось, тоді її можна приховати. Тому, на мою думку, не слід плутати чесність і […]...
- “Повести, службовці продовженням “вечорів на Хуторі біля Диканьки” – такий підзаголовок “Миргорода” И змістом і характерними рисами свого стилю ця книга відкривала новий етап у творчому розвитку Гоголя. У зображенні побуту й вдач миргородських поміщиків уже немає місця романтиці й красі. Життя людини тут обплутана павутиною дріб’язкових інтересів. Немає в цьому житті ні високої романтичної мрії, ні пісні, ні натхнення. Отут царство користі й вульгарності В “Миргороді” Гоголь розстався з образом простодушного оповідача й виступив перед читачами як художник, сміло вскривающий соціальні […]...
- Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не […]...
- Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни І. Безсмертя “Книги про бійця” . ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського. 1. Головний герой поеми – народ. 2. Війна – важка справа: “На войне как на войне” . 3. Життя простого солдата під час війни. 4. Правда війни. 5. Патріотична ідея поеми. ІІІ. Популярність поеми О. Твардовського....
- Хто такий Noel Baba? Noel Baba – Святий Микола – жив в Туреччині. Не дивлячись на те, що Туреччина – світська держава, релігійні свята для основної маси людей є більш значущими і улюбленими. Зустріч Нового року, як ви розумієте, до таких свят не відноситься. Новий Рік тут не зустрічають так, як його зустрічають в країнах СНД і в Європі. Але з часом і це свято в Туреччині полюбили. Це пов’язано з тим, що тут […]...
- Такий різний Маяковський І оглядатися на Маяковського нам, а може, і нашим онукам доведеться не назад, а вперед. Марина Цветаєва Двадцяте століття, століття суспільних протиріч, ламання старого, століття світових воєн і революцій. Це століття мало потребу у своєму поеті, що зміг би про нього розповісти як громадянин і поет. І тепер, коли XX століття вже увійшло в історію, розумієш, що можна назвати багато імен, але воно було б немислиме без В. Маяковського. З […]...
- Хто такий був Нарцис? У грецькій міфології Нарцис – прекрасний юнак, син річкового бога і німфи. Одного разу, полюючи, Нарцис підійшов до струмка, щоб напитися студеної води. Вода струмка була чиста й прозора. Нагнувся Нарцис до струмка та так і завмер – його захопило побачене, Раніше він ніколи не бачив свого зображення. Воно вабило його, кликало, простягало до нього руки. Але ж до цього юнак був байдужий до усіх, хоча його кохання домагалися багато […]...
- Хто такий Пузир, або Як написати твір за комедією І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Яким ви уявляєте собі пузир? Звичайно ж, великим, круглим, бо він зібрав в собі багато-багато повітря. І щоб йому вирости, потрібно ще й ще. Отак і Терентій Гаврилович Пузир із п’єси “Хазяїн” забрав собі багато-багато грошей, землі, овець. А хоче ще й ще. В основі кожного драматичного твору, якщо ви не забули, завжди лежить конфлікт, що є наслідком життєвих суперечностей. Який же конфлікт у п’єсі “Хазяїн”? Він досить своєрідний. Капіталіст-мільйонер […]...
- Велика Вітчизняна війна головна тема літературного життя Велика Вітчизняна війна стала головною темою літературного життя Росії. Недарма для російського народу, наших дідусів і бабусь досі актуальними є і назавжди залишаться слова: “Смертний бой не ради славы, Ради жизни на Земле.” “Я жив, я прийшов з війни живий та здоровий. Але скількох я недолічився… Скільки людей встигли мене прочитати й, можливо, полюбити. А їх немає в живих. Це була частина мене… І я з ними щось втрати: О. […]...
- Такий непростий світ почуттів у поезіях французьких символістів І. Закладання основ художнього методу символізму. ІІ. Що відчували і яким бачили світ поети-символісти? 1. Основні тенденції, що робили близькими світогляд поетів. 2. Світогляд Верлена. 3. Поет, який завжди прагнув у невідоме. 4. “Поезія існує всюди…” ІІІ. Вплив символізму на творчість великих художників різних напрямів....
- Який віночок – такий голосочок Який віночок – такий голосочок В Україні здавна існував народний звичай: дівчаткам, починаючи з трьох років і до заміжжя, надівали на голову вінок, де кожна квітка мала своє магічне значення. Сюди належали безсмертник, мак, барвінок, ромашка, квіти яблуні та інші. На картині художника К. Трутовського “Надівають вінок” ми бачимо малу дівчинку, вбрану в святковий одяг і намисто. Старша сестра вбирає квітами малу дівчинку: відбувається гра в дорослу. Мала запишалася і […]...
- Війна народна В творчості Олександра Твардовського дуже яскраво представлена тема війни. Особливо в його поемі “Василь Тьоркін” А. Солженіцин писав про нього: “Але з часів фронту я відзначив “Василя Тьоркіна” як дивовижний успіх… Твардовський зумів написати річ позачасову, мужню і незабруднену…”. Кажуть, що вже поставили пам’ятник бійцеві Василю Тьоркіку. Пам’ятник літературному героєві – річ взагалі рідкісна, а в наший країні особливо. Але мені здається, що герой Твардовського заслужив цю честь по праву. […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
- Визначте сутність конфлікту між ідеалом і дійсністю у романі Сервантеса “Дон Кіхот” Герой роману “Дон Кіхот” живе заради ідеалів. Це лицарські ідеали благородства, честі, мужності, про які він прочитав у книжках. Дон Кіхот стає мандрівним лицарем та на своєму шляху прагне захищати слабих та поневолених, битися з ворогом. Але той ідеальний світ, в який вірить Дон Кіхот, не існує насправді. Натомість дійсність демонструє глобальний разлад з ідеалом. Дон Кіхот у своїй уяві бачить замок, а насправді це постоялий двір, Він кидається битися […]...
- Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. Твардовського “Я знаю, никакой моей вины”. Він сам був на тій війні, бачив її зблизька, […]...
- Життя малого Тараса Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра Катря, теж ще дитина. Бувало, захопиться сестра грою з дівчатами, а про Тараса забуде. Сидить […]...
- Про вірш О. Твардовського “Я убитий піді Ржевом” Тогда считать мы стали раны, Товарищей считать – Так писав М. Ю. Лєрмонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни. У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И не о том уж речь, что я их мог, но не сумел сберечь, речь не о том, но все же, […]...
- Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Олександр Трифонович Твардовський відомий читачу насамперед як автор поеми “Василь Тьоркін”, що так полюбилася народу. У знак особливої прихильності до героя, що уособлює мужність, простоту, любов до батьківщини і людей, на добровільні пожертвування громадян СРСР у Смоленську було поставлено пам’ятник “Безсмертному рядовому Василю Тьоркіну”. Твардовського-поета завжди цікавила доля своєї країни на крутих поворотах і переломах історії. Лірика поета не відривається від […]...
- Яким я уявляю собі князя Ігоря? “Сміливий сокіл” – так називають князя Ігоря Всеволод і Святослав. Що ще додати до такої характеристики? Читаючи “Слово…”, я намагався й собі уявити князя Ігоря. З огляду на майстерність автора “Слова о полку Ігоревім” кожен образ, зображений у цьому шедеврі давньої літератури, постає перед нами так яскраво, видається нам таким живим, ніби ми не читаємо текст, а на власні очі бачимо князя, його військо, князів, які йшли воювати з Ігорем, […]...
- Чим приваблює образ Айвенго сучасного читача Cучасного читача у творі Вальтера Скотта приваблює образ Авенго Тим, що він блогородний лицар, а такі образи в наш час вражають. Він є показник мужності, шляхетності, чесності. Це сміливий, сильний хлопець. Вперше він з’являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору та храмовнику головному ворогу Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька – Седріка Сакса. На початку він не вказує свого імені. У романі показані всі позитивні […]...
- Тема війни в ліриці О. Т. Твардовського Почуття зобов’язання живих перед полеглими, неможливості забуття всього що було – основні мотиви військової лірики О. Твардовського. “Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий. Але скільки я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живих. Це була частина мене”, – писав поет. “Я вбитий під Ржевом” – вірш, написаний від першої особи. Ця форма здалася Твардовському найбільш відповідній ідеї вірша – […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
- Позитивні образи “Пісні про Роланда” І. Завдання, яке ставив перед собою автор “Пісні про Роланда”. 11 Позитивні образи “Пісні про Роланда”. 1. Образ Роланда. 2. Образ короля Карла. 3. Образ Олів’єра. ПІ. Патріотизм і відданість високим ідеалам позитивних героїв “Пісні про Роланда”....
- Краса зовнішня і внутрішня Коли я ходжу по місту, або їду в транспорті, я люблю вдивлятися в обличчя людей і прагнути зрозуміти, про що вони думають, чим займаються. Звичайно, точно я дізнатися не можу, наскільки правильні мої висновки. Зараз я їду в метро і знову міркую. Ось у цього хлопця міцні м’язи, мозолясті руки, напевно він спортсмен. При його зрості добре грати в баскетбол або волейбол.. Він достатньо витривалий, а в цих видах спорту […]...
- Поговоримо про справжню дружбу – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Немає уз святіших товариства. М. Гоголь Справжню дружбу неможливо ні виміряти, ні оцінити. Вона не має ціни, як картини пензля великих майстрів минулого. Щира дружба – повітря, без якого не можна жити. Якщо людина віддана своїм друзям, вона зможе пожертвувати заради них навіть найдорожчим. Якщо людина вірна дружбі, у неї ніколи не виникне навіть думки про те, що можна щось зробити на шкоду другові. Коли я чую, що в когось […]...
- Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь’ Г. Тютюнника Коли зав’язуються перші паростки кохання, то людина повністю змінює своє життя, їй здається, що до цього моменту вона навіть і не жила, а існувала дуже далеко від справжнього, вируючого життя. Людина намагається бути ближче до предмету свого кохання, хоче бачити його щодня, щогодини, щохвилини. І зовсім неважливо, де знаходиться предмет кохання. Набагато важливіше, чи хоче він того ж самого, чи вміє він кохати, чи тільки хоче повністю панувати над почуттями […]...
- Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
- Відповіді до теми: “Ти знаєш, що ти людина?” 1. Схарактеризуйте образ Павлуся з твору “Скарб” О. Стороженка. Яке прізвисько йому дали? Чому? Павлуся з дитинства не привчили до роботи. Спочатку мати все за нього робила, потім, коли хлопець залишився сиротою, наймит та наймичка почали піклуватися про нього на прохання матері. Павлусю дали прізвисько Лежень, бо він майже не виходив із дому і не займався нічим корисним. Усе його життя перетворилося на беззмістовне існування. 2. Поясніть, як автор твору […]...
- “Образ землі у творі “”Fata morgana”‘ М. Коцюбинського Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]...
- Дайте характеристику образу Тетяни Ларіної у романі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Образ Тетяни в “Онєгині” – це образ жінки-мрійниці, жінки з чистою душею, палким серцем та водночас з великим почуттям власної гідності. Тетяна на початку твору – ще майже дитина. Вона мовчазна, сором’язлива, любить посумувати біля вікна, не любить галасливі ігри та дівчачі балачки своєї сестри та її подруг. Через це у своїй родини Тетяна видається “чужою дівчинкою”, вона не вміє попрохати про ласку. В той час, коли всі навколо милуються […]...
- Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]...
- Чого навчився Вася, познайомившись із дітьми підземелля Дружба Васі з дітьми підземелля багато чого навчила маленького хлопчика з багатої сім’ї. Випадково пізнавши таємницю підземелля, Вася побачив зовсім інше життя. Він уперше побачив дітей, що не мали дому, часом просто голодували, а коли їм перепадала ситна їжа, то сумніву не лишалося – це було вкрадене. Але в чомусь вони, бідно зодягнені, нещасні, були багатші за нього – вони мали справжнє родинне тепло. Валеку ніхто не заважав гратися з […]...
- Василь Герасимюк Перший сніг Перший сніг Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, як знак мерця холодний. Ліричний герой відчуває гостру потребу […]...
- Характеристика образу Левія Матвія Левій Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана і роману Майстра. Героєві близько сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя і записує його висловлювання, істотно спотворюючи їх сенс. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежена і фанатична. Звинувачуючи себе в тому, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від […]...
- Втілення в образі Павла щирості, працьовитості Повість “Вогник далеко в степу” – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до цього доброго, чуйного і працьовитого хлопця. Павлові не відразу пощастило потрапити в училище – малий ще був. Після цієї першої […]...
- “Сторожі” розколу душі “) У новелі “Я ” М. Хвильовий створює картину життя людей у революційні часи, змальовує викривлення їхніх душ та ідеалів. У центрі новели людина, чия душа трагічно розколюється навпіл: людське гинуть під впливом жорстокості, під впливом “ідеї”, яка стає важливішою за все. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі, які лише поглиблюють та погіршують його стан, його внутрішній конфлікт із самим собою. Сам головний герой називає їх “сторожами його душі”. Проте вони […]...
Categories: Твори з літератури