Александр Пушкин в повести “Капитанская дочка” обратился к настоящему историческому факту – крестьянскому восстанию конца XVIII столетия. О его предводителе – Емельяне Пугачеве – написано немало исторических статей. Большинство историков изображают его кровожадным преступником. Образ Пугачева, созданный Пушкиным, более многогранен. Читатель видит талантливого народного вождя, чьи выдающиеся способности привлекали многих людей.
К нему приходили крестьяне с разных уголков страны. Они доверяли Пугачеву, верили в него. Емельян не щадил помещиков, которые угнетали простых крестьян. Он считал, что не бывает честных дворян. Поэтому Пугачев беспощаден даже к капитану Миронову, хотя тот был хорошим человеком.
А вот по отношению к другому герою – Гриневу – Емельян справедлив и отвечает ему на добро добром. Петр Гринев отличает в Пугачеве хорошие качества. А внешность вождя он считает “замечательной”.
Исходя из описаний Гринева, Емельян Пугачев выглядел так: на вид ему было около сорока лет, среднего роста, худощавый, широкий в плечах, с приятными чертами лица. Но больше всего привлекали внимание живые, немного плутовские, глаза. Примечательна и речь Емельяна. Она обогащена разнообразными пословицами и поговорками. Народный предводитель не злоупотребляет своей властью.
Все подчиненные могут высказывать свое мнение, не боясь наказания. Хотя со временем Пугачев понимает, что многие из его окружения – воры и самозванцы, готовые при любой неудаче предать своего вождя. И такая “власть” начинает угнетать.
Пугачев чувствует, что обречен, но надеется на лучшее. В образе Емельяна Пугачева сочетаются наигранность и настоящий героизм, хладнокровность и величие духа. Пугачев во многом философ. Он считает, что лучше прожить не так много, но достойно. Герой сравнивает себя с орлом, который живет мало, но пьет “живую кровь”.
Пушкин наделяет своего центрального персонажа многими выдающимися чертами, но не идеализирует его. Автор полностью на стороне мирных реформ, а не революций. Поэтому выбранный Пугачевым путь кровопролитий не понятен Пушкину. Крестьянское восстание он воспринимал как “бессмысленный бунт”. Но вместе с тем, автор не задавался целью описать злодеяния людей Пугачева.
Идея была в ином – правдивое воссоздание исторического события и многогранное раскрытие личности Емельяна Пугачева. Пушкин мастерски справился со своей задачей.





Related posts:
- Характеристика образа Гринева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Петр Гринев – один из главных героев повести Пушкина “Капитанская дочка”. Он выступает в роли мудрого и уже зрелого рассказчика, который повествует о годах своей юности. Но мемуары Гринева касаются не только его лично, но и важного исторического события – крестьянского восстания. Зная его предводителя Емельяна Пугачева, Гринев решил составить правдивый портрет этого человека. Автор тщательно продумал образ своего героя. Мемуарист Гринев – дворянин по происхождению, добрый и благородный человек. […]...
- Характеристика образа Татьяны Лариной в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин” Роман “Евгений Онегин” Александра Пушкина – это трогательная история любви скучающего, эксцентричного молодого человека Евгения и простой, чистой девушки Татьяны. Пушкин сопоставляет эти два образа, причем видно, что авторская симпатия на стороне девушки. Татьяна Ларина – провинциальная девушка, простая и добрая. Росла она в достаточно просторном поместье, рядом с которым расположен красивый парк. Ее семья обладала небольшим земельным угодьем, имела в подчинении около 200 крепостных. Но чувства самодовольства у Татьяны […]...
- Ідейно-художня своєрідність повести “Капітанська дочка” По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі “сімейних записок”, у ній є риси й повести й роману, історичне оповідання тісно пов’язане з особистою долею головного героя, що бере участь у цих подіях. Гринев анонсує свої записки на схилі віку, він розповідає про свою молодість. Важливе роль має образ оповідача, вихідця зі стародавнього роду, для якого поняття честі, достоїнства, заборгованості основополагающи. Пушкіна обирає як оповідач точно Гринева, оскільки для […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Пугачов КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Пугачов – новий тип героя російської прози, вождь антидворянського повстання, літературний “двійник” реального Омеляна Пугачова, зображеного в пушкінській хроніці “Історія пугачевского бунту” . “Той” Пугачов – безглуздо твердий, як усякий кривавий вождь збожеволілої стихії, і тільки. Образ “великого государя” “Капітанської дочки” багатогранний: П. те злісний, те великодушний, те хвалькуватий, те мудрий, те огидний, те всевладний, те залежимо від оточення. Він зв’язаний не тільки зі страшними подіями єкатерининської епохи, […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Гринев Петро Андрійович – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини у великих історичних подіях, воля вибору в жорстоких соціальних обставинах, закон і милосердя, “думка сімейна” – все це в повісті присутня й пов’язане з образом головного героя-оповідача. Спочатку Пушкін, як те було в незавершеній повісті […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, дворянина, що перейшов на сторону селян. Чи то пугачевского бранця, що зумів бігти Зрештою Пушкін як би “розділив” історичного героя […]...
- Анализ стихотворения А. С. Пушкина “Фонтану Бахчисарайского дворца” Стихотворение А. С. Пушкина “Фонтану Бахчисарайского дворца” было написано в 1824 году во время его ссылки в село Михайловское, “в дальний северный уезд”. Поэт жил один в пустом доме, в глуши псковских лесов. Пушкин мучился, вспоминал Юг, Крым. Стихотворение отражает его впечатление от посещения Бахчисарая. В 1820 году он побывал в этом крымском городе и осмотрел ханский дворец. Перед Пушкиным открылась весьма неприглядная картина. “Вошед во дворец, – вспоминает поэт […]...
- Анализ стихотворения А. С. Пушкина “Элегия” Безумных лет угасшее веселье Мне тяжело, как смутное похмелье. Но, как вино – печаль минувших дней В моей душе чем старе, тем сильней. Мой путь уныл. Сулит мне труд и горе Грядущего волнуемое море. Но не хочу, о други, умирать; Я жить хочу, чтоб мыслить и страдать; И ведаю, мне будут наслажденья Средь горестей, забот и треволненья: Порой опять гармонией упьюсь, Над вымыслом слезами обольюсь, И может быть на мой […]...
- Атала характеристика образа Атали АталаУважається дочкою вождя плем’я мускогульгов, але теперішній батько її – іспанець-християнин Пилип Лопес. Християнкою була й мати А., що хрестила дочка й виховала її в християнській вірі. При народженні А. мати її дала обітницю, що дівчина збереже цнотливість і присвятить все своє життя цариці небесної. Перед смертю матері А. на її прохання заприсягла їй, що не порушить обітниці. Меж тим А. зустріла Шактаса й полюбила його так сильно, що, щоб […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська Ліза Муромська – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя з книжок, та зате почуття її свіжі, переживання – гострі, а характер – ясний і сильний. Батько зве її Бетсі; до неї приставлена мадам міс […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків” ; вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 р., до “публікації” повістей, померлий від простудної лихоманки. Б. – саме персонаж; його образ створений за […]...
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио, “Повести Белкина” завершуються новелою, один з двох головних героїв якої намагається зіграти роль, побудовану за тим же літературним сценарієм. Батько А. Б., Іван Петрович, підкреслений русофіл, […]...
- Портретна характеристика Омеляна Пугачова в повісті “Капітанська дочка” У Капітанській дочці О. С. Пушкін звертається до подій селянського повстання 1773-1774 р. на чолі з Омеляном Пугачовим. У цій повісті Пушкін зумів намалювати яскраву картину стихійного селянського повстання, показати його на широкому національному й соціальному тлі. При цьому він дотримувався переконань, згідно яким у повісті повинна бути історична епоха, розвинена у вигаданому оповіданні Проводир повстання Омелян Пугачов зображений Пушкіним не кровожерливим убивцею, яким показували його історики XVІІІ-XІX століть, а […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Перетворення характеристика образа Замза Грегора Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився в комаха. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… своїми коричневими, опуклими, розділеними дугоподібними лусочками живіт… ” Г. намагається не дивуватися случившемуся. Перетворення він уважає результатом утоми й нездужання. Вирішивши для початку піднятися з постелі, одягтися, поснідати, а вже потім осмислити що відбувається, він стикається з більшими труднощами: “потрібні були руки, щоб піднятися; а замість цього […]...
- Дочка і мати Ларіни Дочка і мати Ларіни От цікаво, чому тема сформульована “Дочка і мати Ларіни”, адже дочок дві? Пушкін казав про старшу, що вона у рідній сім’ї здавалася чужою дівчинкою. Як на мене, то Тетяна не здавалася, а була чужою дівчинкою, зовсім не схожою на своїх батьків і тим більше на сестру. Старша дочка народилася не в найщасливіший період життя матері, яку не спитали, чи хоче вона заміж, чи подобається їй наречений. […]...
- Телль Вільгельм характеристика образа Теллья Вільгельма Телль Вільгельм привернув увагу Шиллера по підказці Гете, улітку 1797 р. совершавшего подорож у Швейцарію й місця, що відвідало, пов’язані з її народним героєм. Митецький стрілець Т., що простромлює за наказом тирана Геслера яблуко, покладене на голову своєму синові Вальтерові, – фольклорний образ, що має ходіння в легендах багатьох народів миру, однак у новій історії міцно співвіднесений з боротьбою швейцарського народу за звільнення від австрійського гніта. У Німеччині XVIII в. […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У […]...
- Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, що нерухомо висить у повітрі, у те час як у нього цілиться стрілець”. Невидима ока […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі свої нещастя з найбільшою смиренністю й покірністю. Переконавшись, що терпіння Г. невичерпне, маркіз повертає їй […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
- Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі Афродіти, що примушує Е. підкоритися бажанням улюбленця богині – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
- Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря в очах дружини; він сприяє, не знаючи про їхні відносини, зустрічам Емми Бовари з її […]...
- Іліада характеристика образа Андромаха Андромаха – дружина Гектора. А. з’являється в 6-й пісні, що описує зустріну з нею Гектора, що повернувся з битви в місто. А. благає його залишитися в Троє, але чоловік відмовляється. Потім А. відсутній у поемі аж до смерті Гектора, про яку вона довідається, почувши стогону матері Гекуби. А. оплакує чоловіка, а після повернення Приама, пануючи Трої, з табору греків ридає вже над тілом мертвого героя. Головна тема, що супроводжує образу […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би створена для щастя; тим більше страшн і несподіваної виявляється її загибель. З першої ж зустрічі […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Будденброки характеристика образа Иоганна Иоганн мл. – син Иоганна Б., консул. У порівнянні зі своїм батьком людин зовсім іншої епохи. Ж. набожний і в той же час прихильний “практичним ідеалам” помірного конституціоналізму й волі торгівлі На відміну від прямолінійної, не знаючих сумнівів особистості старого Иоганна особистість консула як би роздвоєна. Його моральна уразливість змушує міркувати й бачити більше, ніж це необхідно для комерсанта. Повний сумнівів, він звертається до релігії, щоб зміцнити свій дух. Під […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості незмінним, у реальних обставинах примушений раз за разом надходити всупереч почуттю й навіть не згідно […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
Categories: Шкільні твори