Учитель відіграє велику роль у розвитку суспільства, бо він – носій знань, які повинен передати наступним поколінням. Наші перші вчителі – Це наші батьки. Вони дають нам найважливіші життєві уроки добра, порядності, чесності, мужності, любові до своєї землі, своєї Батьківщини. Саме цього навчали мене мої батьки. Але головне, що я одержала від них, – це бажання навчатися далі, бо саме знання, як вони казали, будуть основою мого професійного успіху, особистого […]
Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або пергаментом, або інкрустували сріблом чи золотом. Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова. Найдавнішими рукописними пам’ятками є Остромирове Евангеліє, Початковий літопис, “Повість временних літ”, “Київський літопис”, “Поученіе Володимира Мономаха”, “Слово о законе […]
Про походження нашої мови, час, місце виникнення в науці є різні гіпотези. Більшість мовознавців світу, спираючись на свідчення античних авторів, на пам’ятки давніх східно – та західнослов’янських літератур, а також на здобутки археології, схиляється до думки, що українська мова, очевидно, виділилася з індоєвропейської прамови в ІV-V ст. н. е. і пройшла довгий шлях розвитку, в процесі якого зазнала фонетичних, морфологічних, лексичних і синтаксичних змін. Після прийняття християнства разом з культовими […]
З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. Одним з її жанрових різновидів, є коломийки, які найбільш поширені на Гуцульщині. У цих невеличких піснях не тільки розповідалося про тяжке селянське життя, неймовірні страждання, горе, а й змальовувалися образи народних захисників, які не рахувалися із своїм життям, вставали на захист пригноблених: Ой, підемо, панібрате, панів розбивати, Або будемо висіти, або панувати.. Визначальними рисами коломийок є їх патріотизм. Особливо […]
Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими? Можливостей нібито немало: політика, економіка, культура, спорт, наука, релігія, суспільні й соціальні досягнення. Та є декілька “але”. Ми живемо у вік глобалізації й централізації світу. Політичним світом управляє Вашингтон, економічним – Всесвітня торговельна організація, воєнним – НАТО. Царина релігії – заборонена зона через світський характер західних демократій, за зразком яких розвивається, хочемо вірити, наша країна. За рівнем громадянських свобод […]
Кобзарське ремесло України сягає своєю славою далеко за межі країни. Воно тісно пов’язане з історією рідного краю і відтворює героїчні сторінки минувшини нашого народу. Серед імен відомих майстрів кобзарської справи – Івана Стрічки, Андрія Шута, Івана Нетеси, Антіна Скоби – особливо вирізняється духовний наставник народу Остап Вересай. Народився музикант у селі Калюжницях Прилуцького повіту на Полтавщині в сім’ї сліпого кріпака-скрипаля. На четвертому році життя Остап тяжко захворів і теж осліп. […]
Вмикаючи телевізору відкриваючи яскравий журнал. Тримаючи В руці свіжий випуск газети, ми зустрічаємось не тільки з новою інформацією, а ще й з конкретною людиною – журналістом. Він завжди повинен вміти привернути до себе увагу, завоювати аудиторію, прихильників і однодумців. Відчувати постійну увагу тисяч людей, їхню погребу в об’єктивній інформації – Це завжди вабило мене в журналістиці. Прогноз погоди, рахунок футбольного матчу, щоденні новини… інформація – Це життя. Журналіст – професія […]
Перша згадка про Україну датована 1187 роком у літописі про великий сум народу з приводу загибелі князя Володимира Глібовича в битві з половцями. У 1189 році Україною були названі Галичина з Покуттям та Подністров’ям. Починаючи з XVI ст. цей термін набуває поширення в легендах, піснях. Звідки ж походить ця назва? Довгий час панувала думка про походження слова Україна від “окраина” . А у 1987 році М. Ткач висуває іншу гіпотезу. […]
Народна пісня… Важко уявити собі життя нашого народу без пісні. Українці – співуча нація, і пісня супроводжує їх усе життя, збагачуючи неповторною красою мистецтва слова в коштовній музичній оправі різноголосся. Я з дитинства пам’ятаю, як співав мій дідусь із сусідом пісню “Розпрягайте, хлопці, коні”. Мені сподобалась ця пісня у їх виконанні і стала моєю улюбленою. Я люблю її за бадьору мелодію, піднесений настрій, хоч хлопці збираються не воювати, а відпочивати. […]
У кожнім людині живе потяг до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона творить з людиною дива. Завжди хвилює й захоплює нас неповторна чарівність природи. Полонять душу незрівнянні твори мистецтва – живопису, музики, літератури. Українці – талановитий народ. Кожна людина – майстер. Нездібних людей взагалі немає. Знайомлячись із побутом українців, переконуєшся в цьому знову й знову. Яке глибоке естетичне почуття треба Мати, щоб кожну оселю перетворити на шедевр: тут тобі […]
Справжнім літописом українського життя стали народні думи. Народні співці засвідчили героїчні і трагічні сторінки вітчизняної історії, емоційно і пристрасно оспівали славетних воїнів-козаків, справжніх патріотів своєї землі. Окреме місце посідає “Дума про Марусю Богуславку”, яка, на відміну від інших, уславила подвиг жінки. Знаємо з історії, що татари своїми набігами спустошували українські землі, а люд зганяли в полон. Безліч молодих хлопців і дівчат змушені були все життя провести в неволі. Схожа доля […]
Для кожної людини Батьківщина – не те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою. Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають рідні. Батьківщина – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Рідна моя Україна, земля з славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми. Україна… Вона в усьому, що нас оточує: у місяці, в зорях, у дорозі […]
Ще не вмерла Україна Ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії. Усміхнеться доля. Так клятвенно й священно звучить гімн нашого народу, так просто й мудро виражають слова Чубинського віру в щасливе майбутнє України. Саме ця пісняр пройшовши через імперські тюрми й катівні, сибірські морози й соловецькі концтабори, вийшла напередній край визвольного руху, удостоїлась бути музичним гербом духовного відродження народу. Протягом багатьох років цей гімн був дня українського народу вірним […]
Понад два століття минуло з того часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях. Ще за життя Сковороду називали “українським Сократом”, “українським Горацієм”, бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспівав природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя н волі, висміяв панів […]
Колись давно Харківщину називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих рік нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Чула ця земля стогін і плач” клич бойових сурм і тупіт звихрених козацьких коней. Перелила свою зажуру й ніжність кришталеві мелодії диво-пісень, що забриніли у віщих струнах сивих кобзарів. Народила світові багатодітну сім’ю яскравих художніх талантів, що […]
Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталася до біблійних сюжетів. Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята і давня українська поезія XVI-XVIII століть. Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди. На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в переспівах псалмів Петра Гулака-Артемовського та в “Псалмах Русланові” Маркіяна Шашкевича. Цілу епоху в освоєнні Біблії українською […]
У героїчному епосі українського народу особливе місце посідають думи про боротьбу з польсько-шляхетськими поневолювачами у другій половині XVII століття: “Хмельницький та Барабаш”, “Перемога Корсунська”, “Іван Богун” та інші. …Захопивши значну частину українських земель, польські магнати перетворювали українців на своїх рабів, чинили наругу над їхніми національними почуттями, примушували зраджувати православну віру. Мобілізувавши всі фізичні та духовні сили, українці піднялися на боротьбу. Одним з перших серед творів про Хмельниччину була дума “Хмельницький […]
Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше – втративши зір під час військових […]
Так вже сталося, що у моєму житті випадає мить, коли дійсність переплітається із казкою, і ця дивна мить бринить найніжнішою піснею. Перед початком ночі зорі простягають до мене на своїх долонях бабусину колискову: … Да принесе три квіточки: Ой первую зрослнвую, А другую сонливую, А третюю щасливою, Ой щоб спало, щастя знало, Ой щоб росло, не боліло, На серденько не квиліло. Із цієї пісні починалося моє життя. Тоді я ще […]
Раніше я мало замислювалася над питанням суспільного становища жінки, вважаючи, що її одвічне призначення – бути берегинею сімейного вогнища. А тим часом чоловіки мітинГують у парламенті та на майдані біля нього, їхніми іменами перенасичено технічні видання, чоловічий розум вирішує глобальні проблеми, творить долі людства. Та ось мені на очі потрапив вислів Миколи Реріха: “Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча […]
Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XIX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм”. Спочатку модернізм виникає у Франції, а згодом поширюється в багатьох країнах Європи. Творчість III. Бодлера стала підгрунтям до багатьох модерністських течій, в першу чергу […]
Ніжністю і теплом огортає душу кожної людини думка про матір. Відразу виникають такі рідні й такі близькі спогади про дитинство, про добрі руки матері. Згадується її колискова. У тривозі й любові, у замилувати й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Мати завжди вірить у краще в дитині. Навчає її бути людяною і доброю. Мамо, скільки турбот і суму приносять тобі твої діти! А ти […]
Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер – інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до себе довгоногу цибату ляльку з заморським ім’ям Барбі, а хлопчаки взагалі тримають якихось жахливих пластикових […]
Століттями наш народ боронив рідну землю від нападників, ніколи не стихала боротьба українців проти різних поневолювачів. І на всіх шляхах історичної боротьби героїв супроводжувала пісня, У походах за свободу рідної землі завжди йшли співці-кобзарі, які своїми волелюбними піснями і думами підносили бойовий дух воїнів, творили славу їхній хоробрості. У багатьох історичних піснях наші предки прославили боротьбу народу за свою волю під час національно-визвольної війни 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. […]
Наш народ мас багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нагною народу. В них пояснюються та обгрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Дуже тісно народна творчість пов’язана із звичаями, що являють собою закони, […]
Багаті і славні традиції має український народ. Обряди і повір’я, пов’язані з рослинністю, завжди відігравали важливу роль у календарних святах. Ці обряди мали забезпечити людині здоров’я, зміцнити добробут сім’ї, посилити плодючість землі й худоби. Особливою повагою, користувалася верба. Посвячена в церкві в останню неділю перед Великоднем, вона набуває магічних властивостей. Я пам’ятаю, як минулого року бабуся принесла додому посвячені гілочки верби і, легенько вдаряючи всіх членів сім’ї, примовляла: “Будь великий, […]
Для когось – це вулиця, де промайнуло дитинство; для когось – великий двір, де вечорами бриніла гітара і мелодійний голос співав про перше кохання; для когось – це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, що посіяла матуся, з рушниками на покуті – в кутку над образами. Рідна земля – це наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радощі й перші сльози, перші […]
Український рушник… Це не просто “вишите полотенце”, як можна було б подумати. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. їх дбайливо оберігали, ними, в кращому розумінні цього слова, хизувалися – гостям і сусідам неодмінно показували посяг, виготовлений дівчиною на виданні. “Дати […]
Скільки існує людство, стільки воно задумується над тим, що таке щастя. Для мене це поняття містке, багатопланове, розмаїте. Відомий український поет М. Т. Рильський зазначав: У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград – красиве і корисне. Справді, людина прагне до краси, до ідеалу все життя. Ми захоплюємося красою людських взаємин, вчинків. Нас захоплює фізична краса, досконалість людського тіла. Ми відчуваємо щасливу мить величезного духовного піднесення, коли стаємо […]
Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст. історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися ще наприкінці XVI ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю характеризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийнято було застосовувати лише […]
У людини з часом давні рахунки. Людині завжди його бракувало. Століття і роки минають. Змінюючи одне одного у скаженому темпі, і ось вже сидимо за комп’ютером і створюємо все нові і нові моделі сучасних машин. Люди завжди незадоволень часом, у якому живуть. Та час не може відповідати людині Швидше, навпаки. В XX столітті людство зробило багато важливого і потрібного. Але сьогодні через часті зміни настроїв, ідей та вподобань наша країнам […]
На долю моєї України випало багато випробувань та лихоліть, долаючи які вона здобула свою безсмертну славу. Українці з давніх-давен прагнули поетично осмислити ці події, власну історію – минуле і сучасне, заглянути в майбутнє. Величним подвигам своїх співвітчизників присвячували вони балади, легенди, перекази, казки, думи, пісні – ці унікальні перлини із скарбниці української літератури. Трепетно передавалися вони нащадком із покоління в покоління, зберігши для нас дух подій тих далеких епох. Особливе […]
Турецька неволя-каторга своєю сумною славою була відома на весь світ. Невільники не тільки проклинали землю турецьку, віру бусурманську” а й часто тікали з каторги “на тихі води, на ясні зорі, у кран веселий, у мир хрещений…” Втеча завжди була пов’язана з величезною небезпекою. Так, трьом братам, втікачам із Азова, які пробиралися відкритими степами, байраками, треба було витримати спрагу, голод, їх сікли вітри, дощі, палило сонце… На кожному кроці на втікачів […]
Насамперед, варто розібратися, яка освіта є якісною. Мені здається, що це та освіта, яка задовольняє потреби суспільства, а також особистісні потреби. Але якщо суспільні потреби можна приблизно озвучити: кваліфікований фахівець, порядна людина, яка має активну життєву позицію, то особистісні потреби – річ більш тонка і має безліч варіантів. Практично всі навчальні заклади орієнтовані на суспільство, а не на особистість. Тобто суспільство таким чином виховує в людині якості, які йому потрібно. […]
Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог був богом небесного вогню. Він “подарував” […]
Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. Деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. Наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя Олега на греків, записані ченцем Нестором-літописцем за народними переказами. Адже в часи правління самого Олега літописання […]
Неоціненне значення для становлення нової української літератури мають твори XVII-XVIII ст. Це козацькі літописи. Дивуєшся авторам цих шедеврів, гордишся своїми предками. Літописці Самовидець, Грабянка і Величко, очевидно самі були свідками усіх тих подій, що переважно в хронологічному порядку подають епізоди історії нашого народу. Спочатку вказують на ті факти, які спричинили визвольну боротьбу проти польської шляхти, а потім детально описують війну, життя народу в цей період, внутрішнє становище України та її […]
Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, себто про нашу зовнішню політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли “вигідно зреалізувати”, – тієї ж ліквідації атомної зброї, яка ніяк не покращила наше життя. Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. “Росія чи Європа?” – незважаючи на гучні декларації й обіцянки, це питання ніяк не втратило своєї гостроти, і “2003 рік – рік Росії в Україні” – […]
Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни. Герої народних дум наділені незвичайною силою, мужністю, розумом, кмітливістю. Таким узагальненим образом захисника рідної землі є козак Голота. Це відважний і дужий воїн, який завжди готовий захищати свій край від ворогів. Він розважливий, впевнений у своїх силах, досвідчений, спритний. Мужній герой Самійло Кішка з однойменної думи п’ятдесят чотири роки пробув у […]
Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле – і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього – і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася. А архітектура міст українських! Київ, Харків, […]
Серед казок є моя найулюбленіша – “Морозко”. Сумна і водночас щаслива історія про дідову та бабину дочок, мудрого чарівника Морозка. Дідова донька розумна та роботяща була: і ніч топить, і хату мете, і воду носить. Та ніколи не догодити їй злій мачусі. Поїдом їсть вона падчерку. І наказує вона дідові відвезти свою дочку до лісу. Зустріла дівчинка у лісі Морозка. Зразу впізнав він її, бо частенько бачив узимку то в […]
Термін “футуризм” належить італійському митцеві Філіпо Томазо Марінетті. Футуризм це – мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома “М”: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анархізмом. Психологізм – характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить душа пізнай машину. По-друге, для цього мистецтва характерний виключний динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. […]
Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]
Відвідини картинної галереї – це справжнє свято для мене. Підіймаєшся красивими мармуровими східцями на другий поверх Художнього музею. І ось ти в залі картинної галереї. Тут живе Краса. А перед нею завжди схилялися люди. Зупиняєшся перед картинами Миколи Реріха. На них – горн Гімалаї, серед яких він жив. їхня велич, чистота і краса притягували до себе душу художника. Це була та вершина краси, до якої він прагнув піднестися. Важко передати […]
Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама – це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання. І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мама, Твою ласку я чую, рідненька, – чуєш пісню на слова Миколи Сингаївського, і серце наповнюється приємним […]
Віками був гноблений наш народ, неймовірних знущань зазнала і наша мова. Проте в усі часи мали українці духовних проводирів, які своїм словом пробуджували національну свідомість народу. Глибоко в душу западають такі пристрасні слова Дмитра Павличка: Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому… Впаде на тебе, наче сніг, журба – Її не понесеш нікому! Ти зрікся мови рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні народу. “Без мови рідної, […]
Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись “Диким Полем”, а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно “Дике Поле” заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX ст. – на початку XX ст. на Слобідській Україні вже існують усталені типи народного […]
Чи бачили ви коли-небудь ікони на склі? Які дзвінкі барви, ніжні, прозорі! Такі ікони не були призначені для церкви – в ній були інші ікони, на дошках, оздоблені басмою. Ікони на склі простіші, легші – вони були чудовою частиною інтер’єру української хати. Перші зразки такого живопису сягають часів Візантії та Риму. У XVIII столітті це мистецтво розвинулося у Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. Ікона на склі стала частиною саме народного мистецтва, […]
Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими Грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]
Дев’яності роки минулого століття принесли з собою чергову технологічну революцію: стільникову телефонію й інтернет. Віртуальні простори останнього, як з’ясувалося, мають потужний потенціал до надання потрібної інформації й тепер виступають як новий особливий жанр чи, радше, вид чи вимір літератури. Одна з неусталених його назв – мережетура – це калька від російського сетература – слова, яке утворюється поєднанням частин слів сеть і література. Огром інформації унеможливлює сприйняття її підряд, отже – […]
Література кінця XIX – початку XX століття – один з найцікавіших етапів розвитку світової літератури. В свідомості людства ще живуть прекрасні образи класичної літератури XIX сторіччя, а вже нове сторіччя диктує свої критерії цінностей. Тому з’являються літературні і мистецькі напрямки, течії, стилі, серед яких новин літературний напрямок, що одержав назву символізм. Поезія, згідно теорії символістів, має підходити до дійсності через тонкі намітки і напівкольори. Краса та істина пізнаються не свідомістю, […]
Серед зразків усної народної творчості, створених нашими предками, особливим різновидом є загадки. Хоч вони мають дуже коротку форму, але в кожній з них у художньо-поетичному стилі зображені явища чи істоти. Для того, щоб відгадати загадку, потрібно розуміти алегорії, які в ній використовуються, метафори, якими зображуються предмети і події. Побудовані загадки так, що збуджують цікавість, викликають бажання поміркувати над тим, що ж ховається за звичайними словами? Народ створив різні види загадок: […]
Той, хто кохає, любить життя, людей. Це почуття надихало на створення шедеврів мистецтва. Кохання водило пензлем Рафаеля, коли він створював свою “Сікстинську мадонну”. Кохання виливалося у невмирущі рядки Пушкіна, Лермонтова, Шевченка, Сосюри, надихнуло Родена на створення чудової скульптури “Вічна весна”. Кохання – Це почуття, що облагороджує людину, робить її кращою. Заради коханої звершуються подвиги. Саме кохання розтоплює непорозуміння, примиряє людей, пом’якшує навіть зачерствілі душі. А ви бачили очі закоханих? Загляньте […]
Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, […]
Ім’я Богдана Хмельницького назавжди лишилося в пам’яті народній. Видатний воїн, мудрий, далекоглядний політик, проклятий ворогами за безмежну любов До вітчизни і друзями – за страшну помилку, якої припустився мимоволі, рятуючи Україну від польської навали, він перед смертю гірко скаже: “Бог знає, братове, чиє це нещастя, що не дав мені Господь закінчити війну так, як хотілося…”. А хотілося йому об’єднати Україну і зробити з неї велику державу, самостійну і горду. Та […]
У сиву-сиву давнину сягають першовитоки української народної пісні. Якого б лиха не доводилося переживати народу, пісня завжди допомагала долати труднощі. Кого тільки не чарувала її вічна краса! Минають віки, а народна пісня залишається завжди молодою, чарівною. І сьогодні так само в Цареграді регоче з ворогів Байда молоденький, попереду гетьман Дорошенко веде своє військо, і за славним Морозенком вся Вкраїна плаче. І щоліта при долині роса, стороною дощик іде, і за […]
Українська пісня, як писав Довженко, – “це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна”. Святими лицарями в боротьбі за священну волю свого народу стали запорізькі козаки. їхні подвиги оспівані в народних думах та піснях. Яскравим пісенним образом є козак Байда – мужній, сміливий захисник народу, який не погоджується стати зятем турецького царя. Навіть терплячи тяжкі муки, Байда бореться з ворогом. В піснях та думах змальовані козацькі походи в Крим і Туреччину, вірне […]
Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина чи татаро-монгола! Як багато сліз довелося пролити нашим українкам-красуням у чужинській неволі, навіть годі, коли ставали вони коханими жінками ханів […]
Зупиняюся перед скульптурою М. М. Антокольського “Літописець Нестор”, що знаходиться в одному із залів Київського музею мистецтв. За столом у чернечій ризі сидить мудрець. Він схилився над товстим розгорнутим фоліантом. Благородні риси обличчя, довга борода, довгі й гнучкі персти… Що відомо нам про славного автора “Повісті временних літ, або звідки почалася Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть?” Відомо, що народився після смерті […]
Одвічне, як світ, і завжди хвилююче питання: із чого починається Батьківщина? З маминої пісні? З батьківської хати? Усе це так, проте не останнє, якщо не найперше місце належить природі. Охороняти природу – значить охороняти Батьківщину. Згадаймо наших далеких предків. Обов’язковою умовою заселення нових територій була наявність води, лісу. Якщо з тих чи інших причин чогось бракувало, то селяни копали криниці, саджали лісосмуги й фруктові дерева. Україна – це тихі води […]
Сьогодні діяльність людини набула такого розмаху, що виникла загроза знищення не лише людства, а й усього живого на Землі. Реальна загроза нависла і над Україною. Тому взаємодія з природою є найважливішою проблемою, що постала перед людством. Ми вже маємо гіркий і болючий приклад недбалого ставлення до природи – Чорнобильську трагедію. Сотні тисяч людських жертв, пів-Європи забруднених земель, річок, озер, людських душ… Розвиваючи цивілізацію, удосконалюючи техніку, людина завдає природі й собі, […]
Найулюбленішим місцем відпочинку харків’ян є Ботанічний сад. Це справжній пам’ятник природи в центрі Харкова – міста зі славними традиціями та героїчною історією. Має свій літопис і чудовий сад, який вважається одним із найбільших у країні. За свідченням відомого харківського вченого Д. І. Багалія, ботанічний сад був заснований у 1804 році професором Ф. Делявіним. Тоді площа парку складала тільки 0,2 гектари. З ініціативи головного садовода Цетлера з Вени були привезені екзотичні […]
Народна пісня… Хто її не слухав або не співав сам?! Століттями вона лунає по нашій Україні, чаруючи слухачів мелодійністю, красою, задушевністю. У словах М. Добролюбова розкрита суть української пісні: “Відомо, що в пісні вилилася вся минула доля, весь справжній характер України, пісня і дума становлять там народну святиню, краще добро українського життя, в них горить любов до Батьківщини, виблискує слава минулих подвигів”. Як бачимо, наш народ талановитий і могутній, тому […]
“Книга – морська глибина”, – сказав І. Я. Франко. Справді, вона – надійний і мудрий учитель, невичерпне джерело знань, великого натхнення і краси. Глибину життя, почуттів осягне людина, коли читатиме гарні вірші, оповідання, романи. Замислюючись над власним життям, я доходжу висновку, що література стала джерелом всього найкращого в моєму жимі. Звичайно, не всі книги стають твоїми. Та немає сумніву, що чарівна “Лісова пісня” Лесі Українки залишила сліду кожному серці. Коли […]
Однією з провідних у поезії неокласиків є проблема буття України, починаючи з князівських часів і до сучасності. Потреба осмислення національної історії була викликана культурним відродженням 1920-х років. Неокласики були його активними учасниками. Відчуття загальнонаціональних перспектив життя народу в цілому у неокласиків масштабніше, ніж у інших їхніх сучасників. Стрижнем естетичної програми неокласиків стало гасло “До джерел!” Таку назву мала книжка літературно-критичних статей Миколи Зорова, яка вийшла 1926 року. Цей заклик визначав […]
Багата Україна талантами, щедра на красу. У кожному регіоні – свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Все це споконвіку створював народ – дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь. Полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками. Косівщина – веселою керамікою та пухнастими ліжниками. Майстри села Петриківка Дніпропетровської області славляться яскравим несподіваним розписом. Петриківський розпис прославив ремесла України. Петриківський промисел – це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної […]
Бувають у житті хвилини, коли несподівано з’являється велике бажання сховатися від сірої повсякденності життя і залишитися наодинці з природою, яка вабить до себе первісною красою і досконалістю, з природою, що приховує у собі вічну таємницю життя. Хочеться залишитися віч-на-віч зі своїми думками, з самим собою. Поглянь навкруги, вслухайся! Дивись, який дивний захід, коли десь за обрієм, на тьмяному безхмарному небосхилі починає палати червоним полум’ям сонце, кидаючи останні промені на зморену […]
Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть біля витоків нового життя, плекає і зміцнює його – берегиня. У сиву давнину берегинею називали богиню, що берегла людей від усякого лиха і дарувала добро. Згодом так стали називати жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище. Дочки України славилися своєю охайністю, співучістю, надзвичайною красою і високим почуттям гідності. Мене завжди вражала постать легендарної бранки Роксолани, яка згодом стала дружиною султана. […]
Зараз в історичній науці все зростає інтерес до давніх часів, з яких починаються витоки, проростає коріння народу, в усьому світі названого народом України. Земля нашої країни, культура нашого народу відчула усі часові зміни, однак чи не дивним є той факт, що принцип декоративного розпису житла землероба виник на цій землі у III тисячолітті до н. є., пройшов крізь віки й існує до сьогодні у багатьох українських селах. У III тисячолітті […]
Що можна назвати прекрасним у світі? На мою думку, це передусім доброта, милосердя і любов. Бо вони зігрівають душі людей і не дають впасти у відчай, озлобитися на весь світ в найтяжчі хвилини? Щоб побачити прекрасне навколо нас, треба просто вийти з кімнати і подивитися навкруги. Весняний струмочок, солодкий, ніжний запах конвалій і свіжість зеленого листя. Двоє закоханих, що гуляють по алеї теплим літнім вечором, насолоджуючись близькістю одне одного під […]
Історичний досвід людства переконливо доводить, що саме в духовній сфері кожний народ черпав сили для подолання будь-яких криз. Тому на часі – вивчення релігійного досвіду нашої країни, серцевиною якого є українська релігійна ментальність. Найяскравішими представниками українського релігійного менталітету, на думку багатьох сучасних учених, були Г. Сковорода, Т. Шевченко та М. Гоголь. Важлива його характеристика – народне двовір’я, злиття містицизму православного християнства та слов’янської поганської міфології. Маючи природу як основний шлях […]
Слово “творчість” одного кореня із словом “творити”, тобто вкладати свої здібності, можливості, хист у якусь справу. Я гадаю, що кожна людина приходить у світ з цією місією, адже в кожній закладено це велике призначення, інша справа, що не кожен здатен повністю реалізувати цей щедрий дарунок долі, обділяючи себе і навіть суспільство. Я не знаю, що саме є тим важливим поштовхом, щоб талант людини запалав яскравою зіркою, прикрасивши життя. Але мені […]
Напевне, народна медицина така ж давня, як і людство. Це первісна людина мусила надавати собі медичну допомогу, і зовсім природньо, що вона шукала засоби лікування насамперед у світі рослин. З виникненням землеробства і розвитком тваринництва розширюються пізнання яро рослинний і тваринний світ: обробляючи шкіру, наші пращури відкрили для себе в’яжучі властивості дубової та вербової кори. Первісна емпірична народна медицина розвивалась під впливом практики, а спостереження над природою накопичувались та передавались […]
Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. З нього з’являється червоно-вогняна квітка, така яскрава, що боляче дивитися. У що мить треба зірвати […]
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може допомогти пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика – древній вид мистецтва, здатний об’єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами, люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано н благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й […]
У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято. Українці готувалися […]
Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості. Учитель прагне створити особистість. Такс ж бажання мають ще тільки наші батьки. Тому ставлення до вчителя, на мою думку, має бути таким, як до батька й матері. Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь треба докласти, щоб виростити і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих […]
На початку ХІХ століття Харків став першим центром справжнього літературного життя в країні. Сталося це завдяки відкриттю в нашому місті і 805 року університету, з якого починається нова ера в історії Слобожанщини, і, як вважав його засновник В. Н. Карамзін, “Харків для Вітчизни стане тим, чим Афіни були для Греції”. На той час Україна втратила всі свої колишні вольності і перетворилася на звичайну провінцію Росії. За таких умов у 30-х […]
Глибоко зворушила мене народна балада “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси”. Із вражаючою виразністю в ній протиставляються дві жінки: свекруха і невістка. Дівчина щиро і чесно “навік полюбила молодого хлопця”. Чого б іще бажати його матері? Але та зненавиділа свою невістку. Як тільки син пішов у солдати, закляла її так, що та “до сходу сонця тополею стала”. Але злодійка не зупинилася на тому – воліла б, аби […]
Інколи здасться, що ми все далі й далі від своєї душі, від високих поривань і мрій. Але невже ми завжди такими були, і хіба всі ми такі? Невже в нашому житті немає місця прекрасному? А як же диво народження нової людини, щастя материнства, любов до батьків? Невже такі поняття, як жіноча вірність, віра в Бога для нас – порожній звук? Мені жаль тих людей, які не мають цих почуттів. А […]
Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям – мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, […]
Пісня є напрочуд яскравою прикметою обдарованого українського народу. Саме вона увібрала в себе найпотаємніші порухи людської душі. Жоден вид мистецтва не користується такою загальною любов’ю населення, як хорове мистецтво. Народ ставиться до пісні з повагою, як до найбільшого національного багатства. Віковічні традиції пісенної творчості нашого народу, збагачені видатними композиторами Лисенком, Стеценком, Леонтовичем, Степовим, були творчим підгрунтям, на якому судилося вирости таланту Григорія Гурійовича Верьовки. Диригент, композитор, справжній художник звуку довів […]
Співуча, чутлива душа українського народу найяскравіше відбивається у мистецтві народного розпису. Хати розписували там, де вони були вибілені, готові до розпису. У Карпатах та на Поліссі такого не зустрінеш – там хати рублені з дерева, тому й нема на чому писати. А ось Хмельниччина, Катеринославщина, Полтавщина – тут мистецтво розпису хат розквітло багатим цвітом. А ще цікаво, що розписи навіть сусідніх сіл відрізнялися, мали якісь особливості суміші фарб, манери писання […]
Всім нам однаково одміряно кожного дня 24 години. З цих днів складається місяць, рік, життя, і від того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежатиме її життя. Час – це велике багатство, яке треба розумно використовувати. Одна людина за годину-дві між важливими справами знайде кілька цікавих відомостей в книжках, може зайнятись спортом, посадити квіти або дерево. Інша за цей самий нас ледве встигає дати ладу своєму зовнішньому вигляду або […]
Що можеш ти, слабка людино? Який довгий шлях пізнання природи, вдосконалення себе і навколишнього світу ти пройшла? І ось уже твоя думка лине в космос, ти освоюєш морські глибини. Бо ти – людина. Кожен повинен зробити свій внесок у розвиток країни. Змінити життя на краще, довести, що ти на щось здатний. Ми повинні залишити добру спадщин) своїм нащадкам, щоб вони могли пишатися нами. Не повторювати помилок минулого і прагнути жити […]
Календарно-обрядові пісні – це вид усного фольклору, який пов’язаний з традиційними обрядами. На ранніх ступенях історичного життя людського суспільства календарно-обрядові пісня грала важливу роль, а в області мистецтва займали пануюче положення. Після самих початкових стадій людського гуртожитку, переживши період безрелігіозністи, словесний текст був імпровізований, нестійкий, такий, що підкорявся музичному ритму, що був підказаний ритмом колективних фізичних робіт. Календарно-обрядові пісні відображали соціальні відносини, що відлилися у форму традиційних звичаїв. Світогляд, що […]
Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничіним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово, збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг потрапити […]
Літописи, найвизначніші пам’ятки історичної літератури стародавньої Русі, були написані як хроніки і містять у собі також різний літературний матеріал: оповіді, легенди, біографії та запозичення з візантійських хронік тощо. Літописання на Русі почалося в Києві, а перше літописне зведення, що дійшло до нас у кількох редакціях під назвою “Повість временних літ”, було укладене печерським ченцем Нестором близько 1110 р. Йому передували кілька київських і новгородських зведень. “Початковий Літопис”, що ліг в […]
З давніх-давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію, кличе відгадати покриту нашаруваннями сторіч істину. Народження деяких назв сягає прадавньої давнини. З тих пір – унаслідок вічної зміни картини світу і розвитку мов – відбулися значні перетворення і в найменуваннях міст. Нерідко вихідну форму слова можна встановити тільки за історичними джерелами або реконструювати мовознавчими методами. Тож […]
За свою багатовікову історію український народ, обороняючи власні кордони, свободу й гідність, ніколи не спокушався на чужі землі, не прагнув підкорити інших, не нав’язував їм своєї волі. Він завжди жадав миру, злагоди й братерства. Це кредо втілив у своєму “Єретику” безсмертний Кобзар, що бачив майбутнє України як велике об’єднання слов’ян, федерацію окремих незалежних республік із столицею у Києві: Щоб усі слов’яни стали Добрими братами, І синами сонця правди… Ідеями свободи […]
Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів. Вона встала з колін, як відродилася наша Україна. Джерелом культури є материнська мова. І той, хто не знає або цурається її, прирікає себе на злиденність душі: Щира втіхо – рідна мово, Краю отчого окраса, – Є в тобі вогонь Тараса, Щира втіхо, рідна мово. Відродженню української культури передувала тяжка боротьба. Тисячі українців пройшли через сталінські репресії. Дуже тяжко каральний меч […]
Навчаючись у школі, ми читали твори усної народної творчості. Народні пісні вивчали щороку. А коли в сьомому класі я ознайомилася із ліричними піснями, то ще раз переконалась, що не дарма говорять, що українці – співуча нація. Пісня була моєму народові оберегом усе життя, була найближчим товаришем, допомагала в найтяжчі хвилини лихоліть. Але в кожну епоху життя нашої країни пісні звучали по-різному, відтворюючи історію життя і боротьби нашого народу, їх переживання, […]
Деревообробництво – найдавніший вид українського народного мистецтва. Літописні відомості й археологічні знахідки підтверджують застосування в давні часи дерев’яного посуду, простих меблів, засобів транспорту. Найбільшого розквіту досягло деревообробництво у ХІУ-ХУІ стст., оскільки необхідно було забезпечити простих людей і феодальну знать необхідними виробами з дерева. Сільські деревообробні промисли поступово відокремлювалися від рільництва. Характерною особливістю було поширення бондарського посуду, ложок. Однак селяни не залишали хліборобство, для багатьох з них заняття ремеслом залишалося допоміжною […]
Українці пишаються кращими зразками давньої архітектури, що створювали відповідний духовний клімат, атмосферу ідейного та культурного хвилювання. Ось Братська Богоявленська церква на Подолі в Києві. Вона тривалий час служила храмом для студентів академії. Була побудована в 1690-1693 роках на місці давнішньої церкви часів гетьмана Скоропадського. Головний вхід у церкву вражає скульптурним орнаментом: дерев’яними щитами, розірваними фронтонами, хвилястими лініями волют. Колони оздоблені капітелями, завитками виноградної лози та листям аканта. Дитячі фігурки ангелів, […]
Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури. Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі – Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький – були центрами розвитку книжності й малярства, а при Софіївському соборі діяли школа й бібліотека. Після руйнівної навали степових народів Сходу 1240 року […]
Важко відповісти на запитання, що в житті найважливіше: багатство; влада, друзі, успіх. Я вважаю, що дружба – це найцінніший подарунок життя. Сьогодні, в часи нескінченних правильних та неправильних змін, дуже важливо зберегти почуття доброти, любові; порядності, відповідальності. ї тільки справжній друг, друг дитинства, здатний зрозуміти і розділити з тобою щастя й горе, допомогти в біді, дати пораду, тільки з ним ти завжди зможем: бути відвертим та щирим. Прощаючись назавжди із […]
Колись навіть саму згадку про обереги, про їх вплив на наше життя називали забобонами і висміювали. Та останнім часом в побут народу знову повертаються традиції, які складалися віками. З сивої давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами. Найчастіше їх виготовляють з природних компонентів, що символізують для людини здоров’я, затишок в родині, любов, щастя. Іноді самі назви звичних нам рослин підказують, яку роль вони відіграють у житті людини. Хто не […]
На зламі віків відбулися певні зміни особистості н її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XIX століття передає літера “П”: позитивізм, посада, прагматизм. На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія. Для цього часу характерне торжество інтуїції, підсвідомого начала в творчості. Митці XX століття – це люди-бунтарі, ідеалісти, інтуїтивісти. Вони заперечували природне, реальне, прагнули підйому над реальним досвідом, специфічного осмислення реальної дійсності, відмову від констатації […]
Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне вбрання є естетичною базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива. Все це свідчить про […]
Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]