Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають і примирення. Франція у романі Дюма з’являється розділеної на два табори, в одному йз яких, править король і живуть мушкетери, а в іншому панує кардинал Р. зі своїми гвардійцями.
Зіткнення протипоставлених один одному таборів незмінно є зав’язкою будь-якої колізії роману. Спонукуваний, з одного боку, державними інтересами, а з іншого боку – не любов’ю, що знайшла відгуку, до королеви, Р. всіма силами намагається погубити її, а заодно й мушкетерів, що постійно виявляються на його шляху й виручающих її величність Однак, на відміну від Міледі, Р. – відкритий, він далекий лукавства, і тому його образ не пофарбований лише темними тонами, не наділений однозначно негативними якостями.
Р. здатний по достоїнству оцінити прямоту, честь і шляхетність мушкетерів і неодноразово пропонує їм перейти на свою сторону. Автор визнає за ним і глибину розуму, і “неприборкану силу духу”, і гідну прямоту: він відкрито попереджає д’Артаньяна про протиборство й дає йому рада бути осторожней. Р. не йде на крайні засоби, щоб розправитися з мушкетерами; ця функція відведена Міледі або Рошфору, він же виступає в ролі грізного ворога, змагання з яким стає переважно двобоєм розуму й характерів, суперечкою рівних





Related posts:
- Три мушкетери характеристика образа Міледі Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, що він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Однак М. урятувалася й зробилася довіреною особою кардинала Ришелье, тобто смертним ворогом мушкетерів. Протягом роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і зрештою, після того як М. убиває кохану д’артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери стратять неї в глухому містечку Армантьер. Хитр, розумна й безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради виконання […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Три мушкетери характеристика образу Міледі Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, яку він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Проте М. врятувалася і зробилася довіреною особою кардинала Рішельє, т. е. смертним ворогом мушкетерів. Упродовж роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і врешті-решт, після того, як М. вбиває полюблену д’Артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери страчують її в глухому містечку Армантьер. Хитра, розумна і безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради […]...
- Три мушкетери характеристика образів Атоса, Портоса й Арамиса Три мушкетери: Атос, Портос і Арамис – друзі д’артаньяна, у всім йому що допомагали, пов’язані з ним нерозривними узами й загальними пригодами, що персоніфікують собою настільки притягальний для д’артаньяна мир, де правлять честь, шляхетність і порядність – на противагу миру кардинала Ришелье. Дюма наділяє мушкетерів всіма можливими позитивними якостями, часом перетворюючи їх у застиглі втілення цих якостей замість живих і динамічних характерів. Однак єднальне їхнє теперішнє товариство, їхня вірність кодексу […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У […]...
- Мати характеристика образа Павла Павло – син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити в його ім’ї натяк на зв’язок з образом апостола. Перший рішучий учинок П. – опір побоям з […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху обвинувачують дівчину й присуджують її до смерті; Ф. пропонує їй бігти з в’язниці в обмін […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею їхньої любові. Однак І. з ненавистю й презирством відкидає речення годувальниці. Випадково чула ця розмова […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості незмінним, у реальних обставинах примушений раз за разом надходити всупереч почуттю й навіть не згідно […]...
- Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку минулого й сьогодення, проблему присутності давно, здавалося, що минули в дні сьогоднішньому. Символом такого зв’язку, […]...
- Характеристика образа Чингачгука у творчості Купера Д. Ф Чингачгук – Великий Змій, індіанець Джон, Джон Могіканин – індіанець, останній у своєму плем’ї, батько Ункаса, друг Натти. Виховувався в плем’ї делаваров. У романі “Звіробій” уперше вступає на стежку війни, рятуючи свою наречену, потім допомагає виручити Натти з індійського полону. В “Останньому з могікан” разом з Натти й Ункасом допомагає сестрам Мунро. У романі “Піонери” Ч. уже не воїн і не мисливець, а старий індіанець, що плете кошики й згадує […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса. У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що виявляється племінником М. Тристаном, сином його зниклої сестри. М. полюбив Тристана як рідного сина, що викликає постійне невдоволення баронів. Образ М. – один із самих цікавих […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
- Характеристика образа Олени в трагедіях Еврипида Олена – персонаж трьох трагедій Еврипида: “Троянок”, “Олени” і “Ореста”. Дві з них, “Троянки” і “Орест”, представляють традиційний образ Е. – невірної дружини, що втекла з Парисом, і винуватниці лих, що обрушилися на Елладу. У трагедії “Олена” Еврипид зображує Е. невинної. У трагедії “Троянки” зображене відведення в рабство знаменитих троянських жінок У числі полонених виявляються й Е., що греки передали Менелаю з побажанням убити або відвезти назад у Грецію. Зустрівшись […]...
- Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
- Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, що нерухомо висить у повітрі, у те час як у нього цілиться стрілець”. Невидима ока […]...
- Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря в очах дружини; він сприяє, не знаючи про їхні відносини, зустрічам Емми Бовари з її […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак. Він “син всіх людей”; ім’я героя символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас немає націй, немає племен”. Ниловна пропонує А. оселитися в них у будинку. Під час обшуку з’ясовується, що він уже двічі “залучався кдознанию по […]...
- Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість”. На майже безлюдному […]...
- Божественна комедія характеристика образа Данте Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про всім побаченому від першої особи. Д. у поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсиса”: “Іди й дивися!” Абсолютно довірившись Вергілію, Д. може лише слухняно випливати за ним, дивитися на картини жахливих мучень і раз у раз просити Вергілія, щоб той витлумачив йому зміст побаченого. О. Мандельштам в “Розмові про Данте” пише: “Внутрішнє занепокоєння й важка, неясна […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа есмеральди Есмеральда – юна циганка-танцівниця в Парижу XV в. Красуня й сирота, не знаючих своїх батьків, вона по сюжеті роману стає предметом страсті декількох чоловіків: боягузливого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло й виродка-дзвонаря Квазімодо. Однак вона сама байдужа до всім трьох і цнотливо закохана в четвертого – незначного й легковажного Феба де Шатопера, красеня капітана королівських стрільців. Ложно обвинувачена в замаху на життя капітана, а також у чаклунстві й […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Страшна помста характеристика образа Чаклун СТРАШНА ПОМСТА Повість Чаклун – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків і їхніх російських епігонів “Замок ейзен”, 1827). У фіналі повести образ К. одержує “міфологічне” тлумачення в дусі все того ж Л. Тику і народної космогонії сектантів-богумилов; “німецький” образ головного героя-лиходія уплетений у стилістичний візерунок українського пісенного […]...
- Кетхен з Гейльброна характеристика образа Кетхен Кетхен – жіночий образ, у якому символічно втілена любов. Прототип К. запозичений з англійської народної балади, що одержала популярність у Німеччині в последнейтрети XVІІІ в. завдяки обробці поета Г. А. Бюргера за назвою “Граф Вальтер”. К. – дочка збройового майстра, що полюбила знатного лицаря, і вже сама ця ситуація, у якій дівчина не може розраховувати на шлюб через своє просте походження, представляє любов як особливе явище, не підвладне ні здоровому […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна пляма. За незручністю А. ховається щось більше серйозне, матеріальний світ начебто не хоче перебувати в […]...
- Характеристика образа Ункаса у творчості Купера Д. Ф Ункас – Швидконогий Олень – індіанець, син Чингачгука, останній представник плем’я могікан. Разом із Чингачгуком і Соколиним Оком служить провідником сестер Мунро, а потім рятує їх від полону й гине разом з Корою Мунро. У пошуках Кори попадає до делаварам, у яких колись виховувався й жив його батько, і стає одним з вождів плем’я. У. відданий своїм друзям, шляхетний, чесний. У Корі, коханій У., є частка негритянської крові; загибель В. […]...
- Сповідь сина століття характеристика образа Октава де Т Октав де Т. – парубок із заможної сім’ї, ведучий дозвільне життя в Парижу. Важко травмований зрадою коханки, О. під впливом свого цинічного друга Діжі-Не пускається в безладну розпусту. Смерть батька змушує його повернутися в рідну провінцію, і там він зустрічає молоду вдову Бригитту Пирсон. Спаленіла в ньому любов не відразу зустрічає взаємність, але й після цього відношення закоханих залишаються складн і бурхливими: О. те безпричинно ревнує свою коханку, те сам […]...
- Характеристика образа Бампо Натаниеля у творчості Купера Д. Ф Бампо Натаниель – Довгий Карабін, Звіробій, Шкіряна Панчоха, Натти, Слідопит, Соколине Око – мисливець і провідник, вихований у плем’ї індіанців-делаваров. Уперше сучасники Купера зустрілися з Н. у романі “Піонери”, де Н. – сімдесятирічний старий мисливець. Він губиться перед особою соціальних змін і хотів би зберегти старі звичаї, про які часто згадує зі своїм другом, індіанцем Чингачгуком. Туга про минуле – одне з визначальних властивостей характеру Н. Минуле відтворене іншими томами […]...
- Атала характеристика образа Атали АталаУважається дочкою вождя плем’я мускогульгов, але теперішній батько її – іспанець-християнин Пилип Лопес. Християнкою була й мати А., що хрестила дочка й виховала її в християнській вірі. При народженні А. мати її дала обітницю, що дівчина збереже цнотливість і присвятить все своє життя цариці небесної. Перед смертю матері А. на її прохання заприсягла їй, що не порушить обітниці. Меж тим А. зустріла Шактаса й полюбила його так сильно, що, щоб […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена і принцеси Бланшефлер. Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він був у смутку й сумі. Один раз Т. заходить на норвезький корабель і починає грати в шахи з купцями. Захопившись грою, Т. […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісус Христі. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
Categories: Твори з літератури