Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20-30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка.
Народившись в кінці XІX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. Перша світова війна, революція 1905-1907 pp., буржуазна і жовтнева революції 1917 року, Громадянська війна. Бачачи здібності дитини, батько-селя-нин дав синові освіту. Т. Осмачка вивчився на вчителя. У 1923 році видав першу поетичну збірку “Круча”, а згодом і “Скитські вогні”, і “Клекіт”.
Кожна з них говорила про талановитого молодого автора, але була зустрінута гострою критикою, а поета почала переслідувати влада.
“Розстріляне Відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х років, яке було знищено або зазнало утисків тоталітарним режимом нашої країни. До цього покоління належить і Тодось Осмачка, якого від загибелі врятувала хвороба та те, що поетові вдалося виїхати на Захід. Однак нервовий розлад через очікування арешту змусив поета блукати по різних країнах.
Поета переслідував страх, і він переїжджав з місця на місце у Німеччині, США, Канаді, Франції, Югославії… Помер Тодось Осмачка 7 вересня 1961 року, самотній і забутий, в одній із лікарень США.
Однією з провідних тем у творчості поета в еміграції є тема залишеної Батьківщини:
Моя тужлива Україно,
Таку тебе я полюбив…
У стилі імажинізму написаний вірш “Україна”. У вірші немає ніякої дії, у формі монологу-самохарактеристики України поет створює образ України:
Оце такая в тебе
Матінка,
В руці Господній
Україна.
Синьонебая!
Сумом за рідною Батьківщиною пронизана і збірка “Китиці часу”. Поет, відображаючи трагізм власної долі, звертається до образу матінки-України:
Моя Україно, недоле моя,
Була ж ти мені дорогою,
А нині тебе вже лишаюся я.
Ох, що ж ти зробила зі мною!
Серед прозових творів Т. Осмачки найбільш гострі “План до двору” та “Ротонда душогубців”. У цих книгах – літопис злочинного винищення українства в часи колективізації, розкуркулення, безпідставних арештів і репресій.
Ознайомитися з творами Т. Осмачки стало можливим лише за часи незалежності нашої країни, з демократичними процесами в ній, бо в тоталітарній державі викривальні твори митця були суворо заборонені.





Related posts:
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” – I варіант ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА 8 клас I варіант Моя Україно, недоле моя, Була ж ти мені дорогою, А нині тебе вже лишаюся я. Ох, що ж ти зробила зі мною! Ці слова написав Тодось Осьмачка, нещасний син України, якому випала трагічна доля: арешти, допити, ув’язнення, переховування, психіатрична лікарня. Свої дні, пройняті страхом переслідування, поет закінчив в Америці. Йому так і не судилося повернутися туди, куди нестримно линуло серце, – до України. Якою ж бачив […]...
- Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження” “Розстріляне відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні 300 років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно явити перед світом свою культуру. Роздратована стійкістю опору, Москва пустила в хід найганебніші засоби. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна, це наше завдання […]...
- Митці “Розстріляного Відродження” Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам’яті народу. Ліквідовано багато “білих плям” в історії української літератури – повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною. “Розстріляне Відродження” – так називають митців 20-30 років XX століття, які були знищені більшовицьким тоталітарним режимом. У 30-х роках XX століття було знищено 80% української […]...
- Поетичні світи Тодося Осьмачки ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА 8 клас Серед провідних митців епохи “розстріляного Відродження” Тодось Осьмачка – самий талановитий і оригінальний. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який потрапив у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України тих часів. Проникливо сумні вірші належать перу Тодося Осьмачки: Скрізь полатані лежать Сухі поля, І села викотили жаль […]...
- Ідейно-естетичні пошуки українських письменників “Розстріляного відродження” Кінець XІX-початок XX ст. в європейській культурі позначився складним процесом пошуків нових форм, ідей та естетичних основ відтворення життя в мистецтві. Прикметними рисами цієї доби стають тривога і драматизм, руйнування старих і створення нових форм мистецтва, нового світовідчуття. Адекватними формами осягнення дійсності тепер визнаються музика, поезія, творче осяяння; пріоритетне значення відводилося яскравій індивідуальності митця, що зумовлювало появу нового типу естетичної свідомості, закладення основ модернізму та авангардизму. Цей рух виявив себе […]...
- Тодось Осьмачка: життя і творчість ОСЬМАЧКА ТОДОСЬ Народився в с Куцівці в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. Помер у госпіталі поблизу Нью-Йорка. Поет, прозаїк, перекладач. Твори письменника написані в експресіоністичній манері. Автор багатьох збірок […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” – IІ варіант ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА 8 клас II варіант Т. Осьмачка – один з українських поетів, який мав дуже трагічну долю. Він підпадав під репресії, внаслідок чого його не друкували, рятувався від репресій, симулюючи божевілля, помер на чужині. Доля його була тяжка, але любов до України проходить червоною смужкою через усю його творчість. У Т. Осьмачки Україна – це мати, яка втрачає своїх синів і доньок. Тут поет має на увазі і голод, і кров […]...
- П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження, жив і творив з 1524 по 1585 рр. у Франції. Він став провідною фігурою літературної групи “Плеяда” , до якої, крім Ронсара, увійшли провідні письменники, поети та драматурги Франції: Жоашен Дю Беллі, Жан Дора, Жак Пелетьє дю Манс, Жан-Антуан Де Баіф, Ремі Белло, Етьєн Жодель, Понтюс Де Тіар. Народився П’єр де Ронсар 11 вересня 1524 року в шляхетному сімействі, що володіло замком […]...
- Твір Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т. Осьмачки не є винятком. Для нього, як ні для […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО. ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. ВІСЬ НЕПЕРЕРВНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО. ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. ВІСЬ НЕПЕРЕРВНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ Варіант 1 1. Поезія “На вічну пам’ять Котляревському” починається описом… А Краси природи рідного краю. Б Святкування Великодня. В Портрета І. Котляревського. Г Петербурзького ранку. 2. Т. Шевченко у творі “На вічну пам’ять Котляревському” співчуває… А Дівчині, яка втратила коханого. Б Сироті, який вдосвіта підводився працювати. В Усім тим, хто постраждав від зазіхань злодія. Г […]...
- Поет і час У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У кожному рядку відчувається гордість автора за свій народ і його історію; душу сповнює урочистість і святковий настрій, бо українська революція 1917 року вселяла […]...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович служив конюхом у панській економії, мати Івга Лук’янівна виховувала сімох дітей. Коли Тодосеві минуло дев’ять […]...
- Поет своєї епохи 1. “Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. П. У вирі революційних подій. 1 Участь поета у визвольних змаганнях. 2. Поразка УНР і вигнання. ІІІ. Життя і творчість в еміграції. 1. Нападки на Маланюка побратимів по перу. 2. Звинувачення поета у його нелюбові до України. , “Земна Мадонна” Євгена Маланюка центральним образом є Україна,, але перед читачем вона постає Чорною Елладою, Анти – Марією, зрадницею Кармен, покриткою Катериною, жахливою […]...
- Національне відродження України – благо для всього світу Національне відродження України бере свій початок з 1991 року, коли наша держава здобула незалежність. Ця подія була подією світового масштабу. Величезна територія, на якій проживає давня самобутня нація, вийшла з руїни Радянського Союзу, де, як багато років стверджувалось, вона “щастя знайшла”. І перед українцями постало питання: куди скерувати свій шлях, який зробити стратегічний вибір? Тут дала себе знати українська мудрість: не пориваючи зв’язків з колишніми республіками СРСР, наша держава пішла […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває основний закон людського існування у його найвищих виявах, роздумує над вічними проблемами буття: Не здайся […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
- Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини Па початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще в перших його творах з’являється одухотворений образ рідної землі, з якою пов’язані думи, мрії, сподівання ліричного героя. Юнацьке захоплення омріяною […]...
- Творчість письменників-емігрантів Еміграція… Для українських письменників ЗО-80-х років XX століття еміграція була трагедією їх життя. Бо це не просто життя за кордоном, це означало заборону повернутись до рідного краю. А хіба може бути щасливим письменник, позбавлений можливості спілкуватися з народом? Звичайно, ні. Однак, як не важко було письменникам-емігрантам, які знали, що їх твори не дійдуть до українського читача, вони писали, щоб народи світу знали, що є така країна – Україна, що є […]...
- Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був час справжнього відродження української літератури, театру, образотворчого мистецтва. Але, на жаль, той період відродження був […]...
- Мрії про національне відродження рідного краю – ІВАН ФРАНКО ІВАН ФРАНКО Під час свого першого ув’язнення у львівській тюрмі І. Я. Франко написав вірш “Товаришам із тюрми”, в якому відбилися його мрії про щасливе майбутнє Батьківщини. Це один із кращих прикладів громадсько-політичної лірики поета. В цьому вірші І. Франко засуджує світ пригнічення, в якому живуть люди, закликає їх прагнути до нового щасливого життя: Через хвилі нещасть і неволі… Попливем до країни святої, Де братерство, і згода, й любов… “Наша […]...
- “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі”. Людяність […]...
- Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. Я усвідомлюю себе передусім християнкою, й тому, замислюючись про духовні надбання і втрати мого покоління, […]...
- Гомер великий давньогрецький поет Всесвітньовідомі поеми “Іліада” та “Одіссея” базувалися на героїчних піснях, що виконувалися аедами – мандрівними співаками. Створення цих поем самі древні греки приписували сліпому аеду Гомеру, який за легендою народився на острові Хіос. Ще у давні часи за честь називатися батьківщиною великого поета сперечалися сім міст. Реалізм та наочність гомерівських поем змушують читача відчути себе героєм творів. Давньоеллінський світогляд, відображений в епічних поемах Гомера, переносить читача до богів на Олімп. Мова […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни – ІІ варіант ПАВЛО ТИЧИНА 8 клас II варіант В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато його поезій нагадують нам пісні. Це ж стосується й вірша “Україно […]...
- Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У творі йдеться про золотий гомін над стародавнім Києвом. Радість національного відродження святкують навіть предки, що […]...
- Я вірю у відродження рідного краю До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, про що я хочу сказати. Відродимо нашу рідну Україну, бо земля наша, хоч і розпинали […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, добитися щастя й волі. Саме це, на мою думку, зробив Іван Франко своєю поемою “Мойсей”.’ […]...
- Якою я бачу формулу українського Відродження Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним устроєм десять років – це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша ж справа – десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал українців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, науки! Згадаймо, як святе право на власну державність було зведено до рівня кримінального злочину! Двічі […]...
- Василь Стус – поет-подвижник “Ні. Вистояти. Вистояти. Ні – стояти”, – так визначав видатний український поет Василь Стус своє життєве і творче кредо. Він жив не в сталінсько-берієвські часи, але доля його не відрізнялася від долі репресованих у 30-ті роки українських письменників: арешти, допити, облудні звинувачення, тюрми, заслання і… творчість. Творчість для народу, який тупо повторював за партійними можновладцями, що Радянський Союз – найдемократичніша держава; для народу, що не випускав книжки з рук навіть […]...
- Поет гармонії і краси Поезія Тютчева – одне з найдорожчих надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева сповнена думки, але він був насамперед художником. Він палко любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я помню время золотое”, “Нет моего к тебе пристрастья”, “Еще земли печален вид…”, “Весна”, “Весенние воды”, “Весенняя гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів рідкісно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет охоче […]...
- Поетичні світи Тодося Осьмачки Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України за тих часів. Проникливо сумні вірші належать перу Тодося Осьмачки: Скрізь полатані лежать Сухі поля, І села викотили жаль […]...
- Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]...
- В. Маяковський – поет-лірик Лірика – це особливий рід літератури, тому що об’єднує героя і автора в одне ціле, адже центром зображення стає внутрішній світ поета і тим самим його ліричного героя. Чи співвідноситься таке тлумачення лірики з творчістю В. Маяковського, якого багато разів називали трибуном революції, співцем соціалізму тощо? Гадаємо, що цього поета впевнено можна назвати ліриком. Хіба можна вважати ліриком лише поета, що захоплений перипетіями своїх особистих почуттів? Адже поет може висловлювати […]...
- Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
- Загальна тема віршів “Смерть поета”, “Поет” і “Пророк” Вірш починається скорботою, безвихідністю, нічого не можна змінити, нічим не можна допомогти, Убитий!… до чого тепер риданья, Скорбота поступово переростає в гнів, а потім знову вертається сум, горе від втрати. В епіграфі поет вимагає правосуддя, звертається до государя з вимогою помститися, покарати винних. У самому вірш же ми бачимо почуття поета – скорбота й гнів Поет самотній. Його оточують бездумні, дурні, жадібні, заздрі люди. Вони не розуміють і не приймають […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни – І варіант ПАВЛО ТИЧИНА 8 клас І варіант Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує одне – вони люблячі діти України. Павло Тичина – видатний український […]...
- Поет, народ і Батьківщина Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші “Я утверждаюсь”, написаному 1943 […]...
- Тарас Шевченко – національний поет Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу назавжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед цих видатних мислителів та літераторів завжди виділяється постать, велич таланту якої виходить за межі мистецтва: ця людина […]...
- Поет – бездомний корабель в океані життя Артюр Рембо жив наприкінці XІX століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму XІX століття приходить нове покоління – діти технічної, механізованої цивілізації. Логічному розуму і прагматичному відношенню до дійсності А. Рембо протиставляє інше сприйняття світу, засноване на тонких напівсвідомих відчуттях. Завдяки цьому поет глибше проникає у тканину дійсності і здатен захоплюватися красою світу, вільно витати у його просторах. Але це робить його самотнім і вразливим. […]...
- Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України. Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи поєднані в ній з новітніми національними символами. Цей складний поетичний твір документально свідчить про те, що найширші маси українства побачили в проголошенні […]...
- Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” – ІІ варіант ВОЛОДИМИР МАЛИК
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки
Categories: Твори з літератури