Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни – І варіант ПАВЛО ТИЧИНА

8 клас

І варіант

Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус…

Усі вони різні, але всіх об’єднує одне – вони люблячі діти України.

Павло Тичина – видатний український поет. Наділений поетичним даром, мав також здібності до малювання.

А ще гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах.

Чи не тому його твори були такими милозвучними? Щедро обдарований природою, він любив її.

А чи є десь природа пишніша, ніж в Україні? Це вона, Вітчизна, подарувала йому “далекі тополі”, “тихий шепіт голублячий”, “небо і зорі безсилі”. “Україно моя, моя люба Вкраїно…” – звертається поет до Батьківщини, і в цьому звертанні – глибока синівська любов до рідної землі. Що зробити для того, щоб Україна не страждала?

Як покращити її долю? Чим заспокоїти розтривожену Матір?

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? –

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь…

Любов поета до України відчувається в кожному його творі. Він милується ніжним світанком, з насолодою слухає шум в гаях, замріяно оглядає врожайні поля, пишається непереможним народом. І все це – Україна.

Гарячу синівську любов до матері-Вітчизни Тичина проніс через усе життя. “Україно моя, моя люба Вкраїно…” Як просто сказано. Але цим сказано все.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни – І варіант ПАВЛО ТИЧИНА

Categories: Шкільні твори