Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю письменника, допомогти усвідомити ідейно-художні особливості віршів, їхню естетику; удосконалювати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, бажання прислужитися рідному народові. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюст – рації до них. Теорія літератури: лірика, ліричний герой, художній образ, художні засоби. ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. На П. Куліша, який вивчав слов’янські культури, великий вплив справили ідеї європейського просвітництва. Тому його називають “українець у Європі, європеєць в Україні”.
В поезії Куліша виразно проглядається романтичний світогляд. Але ніхто більше й краще про поета не скаже, як сама його поезія. Тому сьогоднішній урок і буде присвячений поетичній творчості Пантелеймона Олександровича Куліша.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ “Хвилинка мудрості”.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Розповідь учня про основні віхи біографії П. Куліша.
2. Проблемне запитання до учнів. – Чому твори П. Куліша не друкувалися за радянських часів, його ім’я замовчувалося? Орієнтовні відповіді – Через порушену в них національну ідею; – через любов письменника до рідного слова;
Є;КА№К
– через осуд ним гнобительської політики Російської імперії стосовно України.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Виразне читання поезії П. Куліша “До рідного народу”. 2. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного. 3. Евристична бесіда. – Про що свідчать підзаголовок вірша, епіграфи з творів
Шевченка та Біблії? – Про безумну відвагу яких “гірких п’яниць та розбишак великих” ідеться? – Які рядки можуть бути визначенням ідеї твору? – Що є спільним, а що відмінним, в думках Куліша і Шевченка?
– До якого жанру лірики належить поезія?
4. Виразне читання вірша П. Куліша “Троє схотінок”. 5. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного. Схотінки – бажання, сходинки.
6. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.
– Якій темі присвячений вірш? – Випишіть у “схотінки” три бажання ліричного героя.)
– Для висловлення власної думки автор серед інших художніх засобів використовує прийом контрасту. Знайдіть його. і знижена, просторічна.) – Схарактеризуйте ліричного героя твору, обгрунтувавши свої твердження.
Розумний, начитаний живе в гармонії з собою скромний, невибагливий
Ліричний герой
Щирий має глибокі почуття, здатен палко кохати благородний 6. Виразне читання вірша П. Куліша “Заворожена криниця”. 7. Словникова робота, обмін враженнями. – Знайдіть у словниках, енциклопедіях або в “Примітках” повного видання творів пояснення слів Вертоград – поетичний синонім саду; кінамон – рід пахучої рослини; нард – рід пахучої рослини; крин – польова лілія; алое – рослина з м’ясистими листками, що має лікувальні властивості;
Аквілон – північний або північно-східний вітер; Тигр, Євфрат – ріки в південно-західній Азії ; Едем – земний рай. 8. Евристична бесіда, виконання пошуково-дослідницьких за вдань.
– Визначте, які це художні засоби: “зорями… зоряють”, “то-нуть-плавлять”, “вволи волю” ; “наливнії”, “золотії” . – Виразні риси якого стилю наявні в поезії?
– Про яку “заворожену криницю” може йти мова?
9. Слово вчителя. П. Куліш видав п’ять поетичних збірок – “Досвітки”, “Ху-торна поезія”, “Дзвін”, “Позичена кобза”, “Хуторні недогарки”. Він також є автором десяти великих поем, балад, дум, байок, численних перекладів. Завдання своєї поезії митець бачив у тому, щоб “терен колючий в рідній стороні” вирубувати “трудящою рукою”.
І. Франко називав Пантелеймона Куліпіа “одним із корифеїв нашої літератури”, її “першою звіздою”. Водночас він зауважив, що в нього “друга половина думки б’є першій в пику”. Маються на увазі суперечності у світогляді письменника, які постійно стикаються між собою у його творах.
10. Проблемне завдання учням. – Прочитайте дві думки літературознавців про творчість
П. Куліпіа й прокоментуйте їх, висловіть власні судження, обгрунтувавши їх.
П. Плющ, літературознавець 60-х років XX ст. Б. Степанишин, сучасний літературознавець Було б, однак, неправильно вважати русифікаторську політику царизму єдиною причиною гальмування розвитку української літератури і літературної мови. Великої шкоди цьому розвиткові завдали також українські буржуазні націоналісти-письменники, журналісти, вчені, тощо, які спрямували українську літературу на шлях реакційної романтики, етнографізму, побутовізму, хуторянської обмеженості під гаслом ” безбуржуазної ” української нації і “єдиного потоку” в розвитку української культури, під гаслом зоологічного шовінізму і цілковитої відрубності української літератури й мови від братньої російської літератури й мови. Поетичний доробок Пантелеймона Куліпіа значний, за тематикою розмаїтий, за змістом – гуманістичний і національно спрямований, а за майстерністю – високого рівня художності.
Пишаймося ж, що належимо до нації Куліпіа, а головне – учімося на його поезії бути справжнім українцем.
Тема. Поезія П. Куліша
Categories: Твори з літератури