Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо. Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У підзаголовку й у списку діючих осіб цьому персонажу дається гранично коротка, але дуже ємна характеристика: “l’іmposteur” , “faux devot” . Т. – страшний лицемір Він прикривається релігією, зображує із себе святого, ні в що не вірячи, і таємно обробляє свої темні делишки. О. С. Пушкін писав про Т. : “У Мольералицемер волочиться за дружиною свого благодійника, лицемірячи; приймає маєток під збереження, лицемірячи; запитує склянка води, лицемірячи” .
Лицемірство для Т. не просто домінуюча риса характеру, воно і є сам характер. У классицистов характер – це відмітна властивість, генеральна якість, специфіка того або іншого людського типу. Характер може бути гранично, неправдоподібно загострений, тому що таке заострение його не спотворює, а, навпроти, виділяє.
Цим характер відрізняється від вдач – характерних рис, кожну з яких не можна загострювати до протиставлення іншим, щоб не спотворити картини у всій картині вдач Характер Т. по ходу добутку не міняється.
Але він розкривається поступово. Композиція комедії дуже своєрідна й несподівана: головний герой Т. з’являється тільки в ІІІ дії. Мольер у передмові до комедії так це обгрунтовує: “…
Я працював над нею з усією обачністю, якої вимагала лоскотливість предмета, і… все моє мистецтво й всі мої старання я приклав до того, щоб відрізнити образ Лицеміра від образа істинно віруючого. Тому я цілих два акти вжив на те, щоб підготувати поява мого негідника”.





Related posts:
- Тартюф, або обманщик характеристика образу Тартюф – лицемір, що втерся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і заарештований за королівським указом. Його ім’я, очевидно, узяте Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо. Виявляється і асоціація із старофранцузским truffe – обман, шахрайство. У підзаголовку і в списку дійових осіб цьому персонажеві дається гранично коротка, але дуже містка характеристика: “l’іmposteur” , “faux devot” . Т. – страшний лицемір. […]...
- Собака на сіні характеристика образа Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі. Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. з почуттям станової честі. Звідси постійна подвійність у її поводженні: Д. те зізнається в любові […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
- Собака на сіні характеристика образа Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, довідавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя й несподіване піднесення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розстається з Марселой, служницею графині Зміни настрою Діани змушують Т. протягом усього дії комедії те мріяти про щастя із графинею, то шукати розради в любові Марсели. Спритна вигадка його слуги Тристана […]...
- Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” Л. вдається добути лестощами сир. У моралі байки чується авторська невтішність у тім, що даремно говорити миру про мерзенність лестощів. Він і сам розуміє, що лестощі можуть привести й […]...
- Дон Жуан, або Кам’яний гість характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – іспанський дворянин, син дона Луїса, чоловік Ельвіри, кинутої їм, хазяїн Сганареля. На початку першої дії Сганарель дає нищівну характеристику своєму панові: “..Дон Жуан – це найбільший із всіх лиходіїв, яких коли-або носила земля, чудовисько, собака, диявол, турок, єретик, що не вірить ні в небо, ні у святих, ні в Бога, ні в чорта, що живе як мерзенна худоба, як епікурейська свиня, як теперішній Сарданапал, що не бажає […]...
- Старий і море характеристика образа Сантьяго Сантьяго, старий – головний герой повести, написаної Хемингуеем наприкінці життєвого шляху й ставшей найважливішим ідейним і художнім підсумком його творчості, свого роду духівницею майстри. Дія розгортається в рибальському селищі під Гаваною на Кубі, у місцях, де в 1939-1960 гг. подовгу жив письменник, і відзначено майже документальною точністю географічних і побутових прикмет. Зовні майже бессобитийная, повість у той же час чітко символична, убираючи в пружний плин сюжету безліч тим і мотивів, […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Характеристика образа Бригелли в комедіях Карло Гоцци Бригелла – персонаж італійської комедії дель арте, маска першого комічного слуги ; одягнений у селянську білу полотняну куртку й довгі білі панталони, за пояс заткнуть кинджал, на особі темна волосата маска з бородою, що стирчить у різні сторони. Як правило, він виступає разом із другим слугою, становлячи з ним контрастну пару. Виходець із Бергамо, Б. говорить на грубуватому діалекті, з’єднуючи простацтво з гумором і дотепністю. За традицією він, на відміну […]...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. Комедія Фонвізіна – це п’єса про недоука, про його дивовижне виховання, що перетворює підлітка в жорстоку й ледачу істоту. Слово “недоук” […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Божественна комедія характеристика образа Данте Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про всім побаченому від першої особи. Д. у поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсиса”: “Іди й дивися!” Абсолютно довірившись Вергілію, Д. може лише слухняно випливати за ним, дивитися на картини жахливих мучень і раз у раз просити Вергілія, щоб той витлумачив йому зміст побаченого. О. Мандельштам в “Розмові про Данте” пише: “Внутрішнє занепокоєння й важка, неясна […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Тетяна Ларіна ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Тетяна Ларіна – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор насамперед поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це значить, що героїня пов’язана з миром провінційного російського життя, з дівочої, з “воспоминаньем старовини” тісніше, ніж з миром російської словесності. Тісніше, але не исключительнее. По-перше, у цього ім’я є пізнавана літературна “рима” – героїня балади В. А. Жуковського “Світлана”. […]...
- Божественна комедія характеристика образа графа Уголино делла Герардеска Уголино делла Герардеска, граф – один з найтрагічніших персонажів “Божественної комедії”, що перебуває в дев’ятому колі Ада серед зрадників. Він з’являється перед Данте вмерзлої в крижане болото й люто гризуча потилиця своєму ворогові, архієпископові Руджери дельи Убальдини, що став причиною його жахливої загибелі. Оповідання У. про свою долю належить до числа найбільш страшних історій, почутих Данте від мешканців Ада. У. був правителем Пизи. Архієпископ Руджери, скориставшись внутрішніми інтригами, підняв проти […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Червона буква характеристика образа Димсдейла Артура Димсдейл Артур – молодий, але дуже обдарований і вже приобретли популярність проповідник у пуританському Бостоні середини XVІІ в., людина, що є для навколишнім прикладом праведного життя, але, що носить у серце печатка свого таємного гріха, мучимий каяттям і не находящийв собі сил зізнатися у вчиненому. Парафіянкою Д. виявляється естер Прин, жінка, що народила дитини поза шлюбом і засуджена суворим пуританським судом вічно носити на груди знак своєї ганьби – червону […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – ” людина-автомат”, ” людина-вексель”, вона береже життєву енергію й придушує в собі […]...
- Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів вивести фірму із застою завдяки удачам і винахідливості. Але своє бюргерське існування, торговельну діяльність і […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
- Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря в очах дружини; він сприяє, не знаючи про їхні відносини, зустрічам Емми Бовари з її […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” повинна, руйнуючи злі плани інтригана, втершегося в довіру до графа, захищати своє добре ім’я й […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Володимир Ленский ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Володимир Ленский – любовний суперник Онєгіна. У романі про любов не обійтися без мотиву ревнощів, хоча б даремної. Але поява Ленского на сторінках роману пояснюється не цим. Головне призначення Л. в іншому. Він оттеняет надмірну тверезість Онєгіна надмірною же височиною, “неотмирностью”. І в цьому якщо не рівновеликий, те хоча б сомасштабен головному героєві. У противному випадку природна поетичність, органічна здравость Тетяни Ларіної втратила б статус “золотої середини” – […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з Томасом, але дуже незабаром він втрачає всякий інтерес до комерції. X. , з дитинства обладающий […]...
- Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ Старців Дмитро Ионич – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж. Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар опівночі, він, догадуючись, що це всього лише жарт, проте їде туди й бродить, закоханий, схвильований від надміру почуттів безмовністю й таємничістю ночі Наступного […]...
- Замокла характеристика образа К К. – позначений одним ініціалом герой роману, землемір, що прибув пізно ввечері в Село для виконання земельних робіт і снискания милості Замка. Одержавши повідомлення про заборони, приписання й свою непотрібність, він спочатку рішучий, цілеспрямований, не бажає примирятися із зовнішніми вимогами й умовностями. “Я приїхав сюди не для того, щоб жити в пошані й спокої”, – відповідає він учителеві на його речення про посаду шкільного сторожа. “Не потрібні мені подачки із […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу. Французький король піднімається над становими забобонами, віддаючи борг подяки излечившей його Джилетте, на що не виявляється здатний лицар. Сицилійський король Вільгельм ІІ своє слово […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Пугачов КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Пугачов – новий тип героя російської прози, вождь антидворянського повстання, літературний “двійник” реального Омеляна Пугачова, зображеного в пушкінській хроніці “Історія пугачевского бунту” . “Той” Пугачов – безглуздо твердий, як усякий кривавий вождь збожеволілої стихії, і тільки. Образ “великого государя” “Капітанської дочки” багатогранний: П. те злісний, те великодушний, те хвалькуватий, те мудрий, те огидний, те всевладний, те залежимо від оточення. Він зв’язаний не тільки зі страшними подіями єкатерининської епохи, […]...
- Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти або хоча б зберегти репутацію сім’ї й фірми. Її ціль у житті ясна й цілком закономірна: вона повинна вийти заміж, […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
Categories: Твори з літератури