Іосиф Бродський – нова ера в історії російської поезії. Поет, який творив у XX ст., він безумовно поет XXІ століття. Він вивів російську поезію з глухого кута авангардизму і безглуздя, довівши, що навіть переміщення предметів уже поезія, якщо до справи взявся Поет.
Страницу и огонь, зерно и жернова,
Секиры острые и усеченный волос –
Бог сохраняет все: особенно слова
Прощенья и любви, как собственный свой голос.
Світ, у якому живе поет, величезний, його знання історії та поезії приголомшують. Історія вже у назвах віршів: “До Лікомеда, на Скірос”, “Дідона та Еней”, “Одіссей Телемак”, “Двадцять сонетів Марії Стюарт”. Минуле та сучасність у віршах Бродського пов’язані одне з одним. У “Листах римському другу”, мовби перекладі з Маріала, відображений сьогоднішній день з його жорстокістю та проблемами:
Как там в Ливии мой Постум, – или где там?
Неужели до сих пор еще воюем?
Бродський наш сучасник, він бачить світ таким, яким бачимо його ми, але розповів про нього так, як це під силу тільки поету. У його віршах птахи кричать пілігрімам, “що світ залишиться колишнім”, “сліпучо-ніжним і привітно-ніжним”, “залишиться брехливим і залишиться вічним”. І завдання поета Бродський вбачає не в тому, щоб змінити його, що, мабуть, неможливо, а зрозуміти і прийняти.
И быть на земле закатом,
И быть на земле рассветом,
Удобрить ее солдатом,
Одобрить ее поэтом.
Світло – воно існує в світі. Треба тільки побачити його та назвати, що і робить Бродський:
На исходе тысячелетия, в Риме
Я вывожу слова “факел”, “фитиль”, “светильник”.
“Римські елегії” – це не просто поетичні оповідання про перебування в Римі. Це й іронічний погляд на себе: “Я співець нісенітниць, зайвих думок, ламаних ліній, ми навряд чи боги в мініатюрі”.
Тут щемливо звучить тема швидкоплинності життя людини. Що таке відрізок людського життя порівняно з Вічним містом, над яким час не владний:
Крикни сейчас “замри” – я бы тотчас замер,
Как этот город сделал от счастья в детстве.
Як і в римських поетів, у Бродського рефреном звучить мотив своєї невипадковості у цьому світі і вдячності за життя на землі:
Наклонись, я шепну Тебе на ухо что-то: я
Благодарен за все, за куриный хрящик
И за стрекот ножниц, уже кроящих, мне
Пустоту, раз она – Твоя.
Головне світло в житті Бродського – це світло віри, світло Віфлеємської зірки. Дотримуючись традиції пастернаківської “Різдвяної зірки”, Бродський пише свою “Різдвяну зірку”, але поет при цьому більш лаконічний:
…из глубины Вселенной, с другого его конца,
Звезда смотрела в пещеру, и это был взгляд Отца.
І зараз, коли поета вже немає на світі, я ніби відчуваю на собі його сумний погляд звідти – згори і знову беру до рук збірку віршів, щоб почути його голос, щоб увібрати в себе світло його душі.





Related posts:
- Художні особливості поезії І. Бродського І. Новаторський характер поезії Бродського. ІІ. Характерні риси поетики І. Бродського. 1. Великі тексти. 2. Збільшені масиви слів, що розподілені на вірші. 3. Тонке почуття форми. 4. Використання усіх стилістичних шарів мови. 5. Довгі й складні синтаксичні конструкції. 6. Виникнення образів на перехресті несподіваних зіставлень, порівнянь. 7. Увага до звукового інструментування віршів. ІІІ. Втілення нового поетичного мислення у творах Бродського....
- Постмодерністський прийом у поезії Йосипа Бродського “Бродський був великим поетом в епоху, коли великі поети не передбачені”, – помітив російський поет-постмодернист Пригов, коли довідався про смерть Йосипа Бродського. Йосип Олександрович Бродський народився в сім’ї ленінградських журналістів. До 15 років він учився в школі, а потім працював, перемінивши ряд професій у геологічних експедиціях у Якутії й Казахстані, на Білому морі й Тянь-Шаневі, був фрезерувальником, геофізиком, санітаром, кочегаром, разом з тим займаючись літературою, “Я міняв роботу, – говорив […]...
- Художній світ Йосипа Бродського Нобелівський лауреат Йосип Бродський належить світові і разом із тим російській культурі, адже його поезія написана людиною певної ментальності, вихованої саме російською культурою. Разом із тим його творчість відбиває певну епоху, вона універсальна в тому смислі, що багато хто міг би разом із поетом сказати: “Я входил вместо дикого зверя в клетку”. Це роздуми про життя, про його сенс, його наповненість: Что сказать мне о жизни? Что оказалась длинной. Только […]...
- Лірика Йосипа Бродського Може бути, я. уже не заплачу, Але не бачити б мені на землі Золоте клеймо невдачі На ще безтурботному чолі. А. Ахматова. Подання про удачу поета в Ганни Ахматової було неординарним. Коли вона довідалася про суд над Бродським, про образливе обвинувачення в дармоїдстві й вироку -5 років в’язниці, вона викликнула: “Яку біографію роблять юнакові!” У перекрученому світі радянського Зазеркалья благополуччя викликало підозру в недосвідчених, презирство в знаючих. Пішовши в 15 […]...
- Творчість Йосипа Бродського як унікальне поетичне явище XX століття Йосип Олександрович Бродський народився в сім’ї ленінградських журналістів. До 15 років він навчався у школі, а потім працював, змінивши ряд професій, у геологічних експедиціях в Якутії і Казахстані, на Білому морі і Тянь-Шані, був фрезерувальником, геофізиком, санітаром, кочегаром. Водночас займався літературою. “Я змінював роботу, – говорив він, – тому що якомога більше хотів знати про життя і людей”. У 1963 році Бродський звільнився з останнього місця роботи і почав жити […]...
- “Дванадцять сонетів” до Марії Стюарт” Йосипа Бродського “Дванадцять сонетів” до Марії Стюарт” Йосипа Бродського містять численні відсилання, що знижують, до самих різних текстів. Шостий з них – зухвале перелицювання пушкінського “Я вас любив…”. Це не перша в російської поезії спроба освоїти пушкінський зразок подолання нещасної любові в отчужденно-элегическом п’ятистопному ямбі. Але реинтерпретации, що відбувалися до Бродського, здійснювалися з повним пієтетом до Пушкіна. Сонет же Бродського пародійний, і ця пародійність поширюється на всі рівні тексту. Пародійний сам сюжет […]...
- Традиційна лірична проза Йосипа Бродського У традиційній ліричній прозі присутні риси як епосу, так і лірики. Співвідношення епічн і ліричного може в ній значно коливатися. Але взаємопроникнення епічного й ліричного в ліричній прозі завжди обумовлено специфічною роллю в ній суб’єкта оповідання, що, як правило, є композиційним центром добутку Постмодернізм фіксує явище “смерті автора”, суб’єкт втрачає в ньому свою колишню роль. Однак виявляється, що ліричне самовираження можливо й на “чужому” – деконструируемом – мові, і письменник […]...
- Такі люди приносять світло Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена критиками у ряд самих великих російських поетів. Увесь світ ранньої, а багато в чому і пізньої лірики Ахматової був пов’язаний […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів Івана Франка, який так стисло і чітко окреслив, як кажуть, права та обов’язки митця. “Все […]...
- “Боровся я за щастя для людини, за світло в чорній млі” Історія української літератури XІX століття дуже точно відбиває становище українського народу – безправне, підневільне і, звичайно, безрадісне. Можливо, тому так багато серед письменницьких біографій сумних, навіть трагічних. Життя П. Грабовського – одна з них. Доля відпустила йому 38 років, з яких 20 пройшло на засланні. З юності й до смерті український поет страждав на чужині, далеко від Батьківщини. Свій життєвий шлях Грабовський обрав сам. Студент Харківської духовної семінарії відчув потребу […]...
- Твір по романі О. Б. Чаковського “Світло далекої зірки” Мені хотілося б розповісти про чудову книгу – “Світло далекої зірки” Чаковського. Ця книга розповідає про любов. І, почавши неї читати, уже неможливо відірватися. Дія цієї книги починається в 1953 році. Ігор – головний герой – відпочиває на море, але раптом йому попадає в руки старий журнал, де він бачить фотографію робітників з якогось заводу. І от серед цих робочих він побачив неї – Олю. Минуле знову встало перед його […]...
- Світло Росії в ліриці С. О. Єсеніна Сергей Есенин! В этом имени – Свет России – Голубые ее глаза… В этом имени – Песня России – Соловьев ее голоса… В. Кузнєцов Сергій Олександрович Єсенін народився в с. Костянтинові Рязанської губернії. “Прізвище Єсенін – рідкісне, корінне, у ньому звучать язичницькі корені – тайсень, овсень, ясен, – пов’язані з родючістю, із дарунками землі, з осінніми святами”, – писав О. Толстой. Єсенін, що виріс у глухомані мещерських лісів під одноманітний […]...
- Світло материнського серця І. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії. ІІ. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника. 1. Вплив біографічних фактів. 2. Мати – міра всього доброго й чесного в житті: Мати наша – сива горлиця, Все до її серденька горнеться… 3. Мати – Сонце – Хліб. 4. Жити, як мати, працювати, як мати, любити, як мати. 5. Синівський обов’язок – не згасити полум’я материнської любові: Батьки і […]...
- Світло і тіні Ельсинора Сюжет трагедії Шекспіра “Гамлет” перекликається із давньоскандинавською сагою про легендарного принца Амлета, який жив приблизно у VІІІ ст. У ній мова йшла про криваву помсту принца, який здійснив її, прикинувшись божевільним. Хитрістю він займає королівський трон. Уперше про сагу згадує середньовічний данський вчений Саксон Граматик у своїй відомій праці “Діяння данців”. Цей сюжет письменники і поети багатьох країн неодноразово використовували у різних літературних жанрах упродовж багатьох століть. І що цікаво, […]...
- Світло Росії в ліриці С. О. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Світло Росії в ліриці С. О. Єсеніна Сергей Есенин! В этом имени – Свет России – Голубые ее глаза… В этом имени – Песня России – Соловьев ее голоса… В. Кузнєцов Сергій Олександрович Єсенін народився в с. Костянтинові Рязанської губернії. “Прізвище Єсенін – рідкісне, корінне, у ньому звучать язичницькі корені – тайсень, овсень, ясен, – пов’язані з родючістю, із дарунками землі, з […]...
- “Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі” Новелістичний роман “Вершники” визнаний одним з кращих творів про громадянську війну. Він складається з восьми сюжетно і композиційно пов’язаних новел, у яких діють люди різних соціальних груп і професій: шахтарі, моряки, селяни, рибалки, сталевари. Баладою про подвиг можна назвати одну з новел цього роману “Лист у вічність”. В основі її – героїзм безіменного листоноші; мужність його постає перед нами в глибоко поетичному вираженні. Безіменний листоноша – образ прометеївської сили. Він […]...
- Йосип Олександрович Бродський Йосип Олександрович Бродський – видатний російський поет, лаун реат Нобелівської й інших престижних премій – пройшов нелегкий життєвий і творчий шлях. Дитячі роки майбутнього поета минули в місті на Неві. Батько його Олександр Іванович був журналістом і фотокореспондентом, у роки війни – морським офіцером. Мати Марія Мойсеївна працювала бухгалтером. У 15 років Бродський залишив школу, пішов з восьмого класу і влаштувався фрезерувальником на завод, потім, готуючись стати лікарем, працював у […]...
- Художні особливості барокової поезії Поезії бароко притаманні трагічна напруженість і трагічне світосприйняття. Настрої песимізму, скепсису, розчарування посилюються від усвідомлення того, що людина – піщинка у Всесвіті, життя скороминуще, і в ньому панує фатум. Найпоширеніші теми поезії – “Пам’ятай про смерть!”, “Суєта”. У митців бароко був цілий набір улюблених метафор: тутешнє “життя є сон” ; реальний світ – “юдоль страждань” ; життя людини – троянда, що швидко губить пелюстки, проте зберігає колючки і сухе стебло; […]...
- Бродський був великим поетом Поезія Бродського “На смерть Жукова” являє собою парафразу державінського вірша “Снигирь”, написаного на смерть іншого великого російського полководця – Суворова. В “Нових стансах до Авгус-ти” очевидною є тематична паралель зі стансами до Августи Байрона; “Пісня невинності, вона ж – досвіду” перегукується з двома знаменитими поетичними збірками Блейка “Пісні невинності” і “Пісні досвіду”, а поезія Бродського на смерть Т. С. Еліота побудована в стилі “Пам’яті їтса” Одена. Список подібних взаємодій з […]...
- Ліричний герой поезії О. Блока І. Олександр Блок – поет, наділений божественним даром. ІІ. Особливості ліричного героя О. Блока. 1. Входження Блока в літературу як співця “туманної любові, неземної і піднесеної” . 2. Драматична суперечка ліричного героя з вульгарним буржуазним побутом, 3. Ускладнення інтимних переживань ліричного героя. 4. Почуття любові і співчуття до ближнього. 5. Ліричний герой Блока. ІІІ. Блок – великий поет, поет витонченої гармонії....
- Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі…” Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі…” Кожного дня ми ставимо собі питання: для я чого живу, який слід залишиться після мене? Хтось мріє про славу і почесті, а інший хоче спокійного життя та тихої старості. Цікаво, чи думав Тарас Шевченко, що стане своєрідним символом української нації, залишиться у пам’яті нащадків більше ніж поетом – втіленням гідності, духу, совісті? Напевно, ні. Просто жив, […]...
- Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у лісовій гущавині, а то як кров з розтятого серця. Сутність цього героя – любов. “Любить есть действие – не состоянье”. […]...
- Йосип Бродський “Жоден кримінальний кодекс не передбачає покарань за злочини проти літератури. І серед них найбільш тяжкими є не переслідування авторів, не цензурні обмеження, не спалення заборонених книг. Натомість існує зневага до книг – їх нечитання. За такий злочин людина розплачується усім своїм життям: якщо ж на нього йде нація – вона платить за це своєю історією…” Ці вистраждані слова з Нобелівської лекції Й. Бродського звучать особливо актуально, коли розумієш, скільки талановитих […]...
- Різноликість поезії С. О. Єсеніна У всего своя походка есть; Что приятно уху, что – для глаза. Если перс слагает плохо песнь, Значит, он вовек не из Шираза. С. Єсенін Поезію Сергія Олександровича Єсеніна не можна назвати монотонною, вона скоріше різнолика. У різні етапи свого життя Єсенін вибирає абсолютно несхожі теми для своїх віршів. У житті Єсеніна були періоди важких протиріч, глибокої душевної відчуженості, коли життя здавалося йому непоказним явищем. У цей період він писав […]...
- Краса та сила поезії Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер, напівполяк і напівіталієць, став одним з найяскравіших поетів Франції. Аполлінер – це його псевдонім, а утворив він його сам від одного зі своїх п’яти імен: Гійом Альбер Володимир Олександр Аполлінарій; прізвище ж насправді було Костровицький. Аполлінер став теоретиком сюрреалізму, напряму в літературі, і цей термін належить саме йому, що означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства, йти попереду нього. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими […]...
- Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська спрямованість лірики Пастернака багато в чому обумовлена біографічними факторами. Музика, живопис і література визначали атмосферу дитинства поета. Його батько був відомим художником, мати – обдарованою піаністкою; вдома бували Серов, Скрябін, Рахманінов, Лев Толстой, Врубель. Майбутній поет напружено усотує в себе все нове, осягає загальну природу всього мистецтва і, взагалі, усякої духовності. Усі прояви людського духу мають своїм наслідком узагальнюючу філософську систему поглядів; для її […]...
- Дійсність та ідеал у поезії Шарля Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлер прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “море засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. Не приймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути […]...
- “Моя любове! Я перед тобою…” Поезії Ліни Костенко про кохання Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Аіе талантом Бог її нагородив великим. Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають аналізу, зусилля розуму. Жіноча область творчості – це почуття. Ліні Костенко вдається усе. Вона говорить […]...
- Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. Непідробною пристрастю і болем пронизана ліро-епічна поема “Слово про рідну матір”, яку він прочитав 29 […]...
- Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Шарля Бодлера Французький поет Шарль Бодлер збирав пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змінити світ, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революції 1848 р. Збірка його поезій “Квіти зла” – це […]...
- “Запашна свіжість почуттів” у поезії А. А. Фєта Лірика Афанасія Фєта відкриває нам світ разючої краси, гармонії й досконалості, три складові яких – природа, кохання і пісня. Фєта можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фєта завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же […]...
- Основні мотиви поезії Федора Тютчева Тютчев – один із найвідоміших поетів XІX століття. Це століття дало світовій поезії чимало відомих російських поетів. Поза те, поезія Тютчева вирізняється своєю особливою філософською спрямованістю і особливим переосмисленням тих символів і мотивів, котрі в цілому були властиві російській та й світовій поезії того періоду в цілому. Одним із основних мотивів поезії Тютчева став мотив крихкості, примарності, оманливості буття. Примарним в розумінні поета є минуле, те, чого вже немає. Але […]...
- На крилах поезії Народився в с. Підлісся на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, з 1829 р. – у Львівській духовній семінарії та на філософському відділенні університету. У 1830 р. був виключений із семінарії, продовжив навчання в університеті. У 1834 р. поновив навчання в семінарії, але вважався “політично неблагонадійним”. У 1838 р. став священиком у с. Гумниськи, а згодом – Новосілки. Селяни дуже любили і поважали […]...
- Образ міста в поезії В. Я. Брюсова 1. Особистість Брюсова, його виховання. 2. Основа світогляду поета. 3. Тема міста в лірику поета. 4. Оглядовий аналіз творчості. Навколо талановиті труси И знахабніла бездара!.. І тільки ви, Валерій Брюсов, Як якийсь рівний государ… І. Житель півночі Початок XX століття принесло із собою багато нового й невластивого іншим епохам З’явилися нові жанри й напрямки, змінилися описувані образи й події. Ця епоха знаменується також появою особливого напрямку в мистецтві – модернізму. […]...
- Жанрові особливості давньокласичної східної поезії Поезія середньовічного Сходу в першу чергу пов’язана з великими перськими іменами – Рудакі, Фірдоусі; Хайям, Нізамі, Сааді, Хафіз. Поезія для персів стала тією сферою духовного життя, де найповніше виявився народний геній. З названими іменами пов’язане й відродження культури східноіранських племен, їх рідної мови – фарсі. Мовою фарсі й була створена чудова поезія, що своїм корінням сягала народної лірики. Оспівування величі духу й високих почуттів людини, прагнення наблизитися до ідеалу – […]...
- Основні мотиви поезії П. Куліша Пантелеймон Куліш є автором п’яти поетичних збірок і десяти поем, великої кількості перекладів, балад, дум, байок. Такий значний поетичний доробок охоплює багато тем, але в центрі постійної і незаперечної любові поета стоїть Україна. Багато в чому поетична творчість Куліша співвідносна із творчістю Тараса Шевченка. Єдине, що він не сприймав – це радикалізм шевченківського слова. Бунтарство, гайдамаччина, повстання, всілякі народні зрушення не були властиві поезії Куліша: На ж дзеркало всесвітнє, визирайся. […]...
- Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко Злітайте! Небо ж бо велике, Хто на Пегасі, хто і так… Ірина Жиленко Поетеса Ірина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрій. Вона знає, що діти, її улюблені читачі, часто літають “на кульках, планерах і зміях”, а тому вона вирішила випустити в повітря і свою чарівну Жар-птицю, щоб було чим захоплюватись, щоб було чому радіти, щоб посвітліли лиця у всіх, хто побачить це диво. Проте екзотична пташка, не звична […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби світ Безнебим став. Вітчизною шалених Катованих катів. Пан-Бог – помер. За таких умов, як спостеріг […]...
- Філософська проблематика поезії Б. Пастернака Поезія Бориса Пастернака не легко для сприйняття. Справа тут не тільки в складності його поетики, а й в глибині й динаміці думки. Колись поет зауважив, що філософія – листя поезії; читаючи його вірші, переконуєшся в цьому знову й знову. Філософська традиція в російській ліриці представлена такими іменами, як Баратинський, Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев. У своїй творчості вони міркували про питання буття, життя і смерті, людської призначення і духовності, взаємовідносинах людини і […]...
- Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. Йдучи від дійсності, поет зумів піднести на новий рівень образ най благороднішого і найпослідовнішого […]...
- Твір “Зимові канікули”
- Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко
Categories: Твори з літератури