Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор”

Related posts:

1. Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, що ніколи ще в мені не проявлявся в такій силі, читач почув смуток.” 2. Д. […]...
2. О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі […]...
3. Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
4. “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить “правду” і “злість”, тобто реалізм і сміливу, нещадну критику дійсності. За […]...
5. Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав : “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить […]...
6. Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
7. Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – зображення життя маленького провінційного міста в сучасної авторові Росії. Однак Гоголь досяг у комедії такого узагальнення, що місто […]...
8. Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за ревізорf. Були […]...
9. Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
10. Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не […]...
11. Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток чарує нас своєю красою й легкістю написання, сміливістю й новаторством, глибоким і тонким гумором, сюжетною […]...
12. У чому зміст згадування Петербурга в комедії Ревізор? Скажу ще, що Петербург мені здався зовсім не таким, як я думав, я його уявив набагато гарніше, великолепнее, і слухи, які розпускали інші про нього, також брехливі… М. В. Гоголь Петербург для героїв “Ревізора”, провінційних жителів, не просто столиця, але прекрасне місто, де живуть цар і важливі чиновники, де кипить світське життя, де народжується мода, де можна побачити знаменитих авторів, які друкуються в журналах, – одним словом, Петербург – це […]...
13. Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під наглядом поліції, було нестерпним. Хлопов прав, що працювати було дуже важко. проводир дворянства, Що Відвідав […]...
14. Образ судді Ляпкин-Тяпкин у п’єсі Гоголя “Ревізор” Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах. Не випадково в прислів’ях і приказках народ відбив це положення. Згадаємо: “Де суд, там і неправда”; “У суд пі-правди не знайдеш”; “Не […]...
15. Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо відмітити, що страх чиновників перед важливішою персоною і стає рушійною силою усіх описуваних подій. Саме […]...
16. Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
17. “Ревізор” шедевр світової комедійної драматургії Жанр комедії найбільш тонко вловлює і передає відтінки комічного – гумор, сатиру, іронію, сарказм, гротеск тощо. У Росії на час написання “Ревізора” були відомі і популярні дидактичні комедії Д. Фонвізіна “Недоросль” і “Бригадир”, “серйозна” комедія О. С. Грибоєдова “Горе от ума”, водевілі О. Шаховського, А. Писарєва, Ф. Коні тощо. В Україні користувались успіхом комедії Г. Квітки-Основ’яненка, водевілі Василя Гоголя “Простак”, І. П. Котляревського “Москальчарівник”, Г. Квітки-Основ’яненка “Бойжінка” тощо. Саме останній […]...
18. Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці й не будувати гримас Дає він розпорядження й городянам: підмести вулицю, що веде до трактиру, […]...
19. Гоголівська п’єса “Ревізор” на сценах театрів миру Суперечки навколо спадщини Гоголя, що не припиняються дотепер, строкатість оцінок, властива концепціям творчості письменника,- красномовне свідчення актуальності художньої й філософської спадщини письменника. Гострі дискусії викликає також питання про особливості гоголівського реалізму Творчість Гоголя – найважливіший етап розвитку російської літератури, зв’язана зі становленням і твердженням принципів реалістичної естетики. Гоголь коштує в джерел натуральної школи, що позначила остаточний поворот до реалізму в російській літературі. Це загальновідомі істини, однак завдання вчителя полягає в […]...
20. Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
21. Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
22. Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
23. Переказ комедії Одруження Гоголя Н. В План переказу 1. Подколесин думає про одруження. Про це клопоче сваха Текля. 2. Кочкарев, якого Текля вже женила, бере на себе сватовство. 3. Гафія Тихонівна, купецька дочка, мріє вийти заміж за дворянина. 4. Сваха Текля розповідає їй про достоїнства наречених 5. Смотрини. Наречені приходять знайомитися. 6. Кочкарев віднаджує всіх наречених. 7. Подколесин коливається, але потім погоджується женитися. 8. Подколесин тікає перед самим вінчанням. Переказ Діючі особи: Гафія Тихонівна, купецька дочка, […]...
24. Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі […]...
25. Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклу” – І тім “Мертвих душ”, потім […]...
26. Вплив творчості Гоголя на світову літературу “Книги Гоголя були для мене хлібом і зіллю в той час, коли цих необхідних для мого існування благ у мене зовсім не було”,- згадував відомий румунський письменник, Михайло Садовяну, У наш час із особливою гостротою сприймаються “Тарас Бульба” і “Ревізор” у країнах, що розвиваються, Азії, Африки й Латинської Америки, які ведуть боротьбу за незалежність, проти американських імперіалістів, що прогнила феодальної системи. Публікація повести Гоголя або постановка його комедії часто стають […]...
27. Хрестоматія: Російсько-українські літературні зв’язки у творчості Гоголя Особливе місце займає творчість Гоголя в російсько-українських літературних зв’язках. М. Ф. Рильськ назвав Гоголя “золотим мостом” між духовними цінностями, створеними в росіянці й української літературах. О. Т. Гончар, виступаючи на міжнародному симпозіумі у Венеції в 1976 р., розвив цей удалий поетичний образ: “Своєю творчістю Гоголь звела воістину золотий міст, що з’єднує культури двох братніх народів – російського й українського, що усвідомлять своя спільність із культурою всього людства, і користь від […]...
28. Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
29. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра. ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем. 2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, “як у знатних панів” . 3. Позитивні риси Журдена. 4. Втрата Журденом особистості. ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? ....
30. “Як виставити чорта дурнем” свідчення Гоголя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманизму, широко використовував українську літературну й фольклорну […]...
31. Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” . 2. Відображення історії українського народу у повісті “Тарас Бульба” . ІІІ. Україна – самобутня країна із самобутнім народом....
32. Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять “поблизу Диканьки”, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, […]...
33. Ревізор характеристика образу Хлестаков Іван Олександрович Хлестаков Іван Олександрович – за оцінкою самого Гоголя, центральний персонаж комедії “…молода людина років 23-х, тоненький, худенький; декілька приглуповат і, як то кажуть, без царя в голові. Він не в змозі зупинити постійної уваги на якій-небудь думці. Чим той, що більше виконує цю роль покаже щиросердя і простоти, тим більше він виграє. Одягнений по моді”. X. виходить на сцену в 2-му д. Він прямує з Петербургу, де, подібно до Акакія […]...
34. Відбиття в “Божественній комедії’ сучасних Данте історичних подій І. Відображення політичної протидії сил свого часу в “Божественній комедії”. ІІ. Пекло й Рай в уявленні Данте. ІІІ. Перші кола “Пекла”. ІV. Останні кола “Пекла” в “Божественній комедії” та їх “мешканці”....
35. Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” І. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. ІІ. Комедія “Мина Мазайло” – “філологічний водевіль” на тему українізації і русифікації 1920-х років. 1. Мовна проблема в комедії. 2. Художнє відтворення проблеми українізації в комедії. , а частина – за русифікацію.) 3. Розв’язка конфлікту п’єси. 4. Мокій – носій поглядів М. Куліша щодо української мови. ІІІ. Актуальність […]...
36. “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклі”- І тім “Мертвих душ”, потім […]...
37. Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
38. Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне і фактичне, історичне минуле і сучасність творили індивідуальний світ письменника. У творчості Миколи Гоголя Україна, […]...
39. Значення творчості Гоголя для російської літератури Нещадна правда, сказана Гоголем про сучасному йому суспільстві, гаряча любов до народу, художнє досконалість його добутків – все це визначило ту роль, що зіграв великий письменник в історії росіянці й світовій літературі, у твердженні принципів критичного реалізму, у розвитку демократичної суспільної самосвідомості. Опираючись на творчі завоювання своїх славних попередників, Гоголь прокладав нові шляхи в літературі, продовжуючи й розвиваючи її чудові традиції: зв’язок з життям, народності, гуманізм У науці останнього років […]...
40. Чому герої М. В. Гоголя здаються нам “знайомими незнайомцями”? Безсумнівно, що сміх Гоголя зародився задовго до Гоголя: у комедії Фонвізіна, у байках Крилова, в епіграмах Пушкіна, у представниках фамусовского суспільства в Грибоєдова. Над чим же сміявся Гоголь? Він сміявся не над монархією, не над церквою й навіть не над кріпосним правом. Гоголь глузував з людської бездуховності, над щиросердечною омертвілістю, над безглуздістю й дурістю людей, що позбавили себе духовних інтересів, цінностей і ідеалів. Ми знаємо, що у творах Гоголя немає […]...