Октав де Т. – парубок із заможної сім’ї, ведучий дозвільне життя в Парижу. Важко травмований зрадою коханки, О. під впливом свого цинічного друга Діжі-Не пускається в безладну розпусту. Смерть батька змушує його повернутися в рідну провінцію, і там він зустрічає молоду вдову Бригитту Пирсон.
Спаленіла в ньому любов не відразу зустрічає взаємність, але й після цього відношення закоханих залишаються складн і бурхливими: О. те безпричинно ревнує свою коханку, те сам починає фліртувати з іншою жінкою; вони разом їдуть у Париж і збираються відправитися в далеку подорож, але цьому перешкоджають триваючі незлагоди: за Бригиттой доглядає молодий музикант Анри Смит, і О. підозрює її вневерности. Цього разу його підозри не позбавлені підстав: Бригитта справді небайдужа до Смиту, і тоді О. вирішує вбити її й себе, однак в останній момент згадує про Бога й зупиняється.
Знайдений лист переконує його, що Бригитта, випливаючи даної йому клятві, зберігає йому вірність всупереч новому серцевому потягу; зважившись дати їй волю, він прощається з нею й на самоті їде з Парижа. Непостійний, мінливий і сам страждаючий від своєї мінливості, О. є прямим спадкоємцем героїв Шатобриана і Бенжамена Констана, чию психологію Шатобриан позначав поняттям “невиразності страстей”. Наділений сильними почуттями, він не в змозі зафіксувати їх і протягом роману постійно показаний бентежної; кожний його крок відбувається по миттєвому пориві й може бути відмінний у наступний момент.
Так, у відносинах із Бригиттой він те кидається ладь, те вертається з полдороги, те підозрює свою коханку, то молить її про прощення за свої підозри. Навіть фінальне його звертання до Бога мотивовано не стільки внутрішньою духовною роботою, скільки випадковим, по суті, враженням від хреста, побаченого їм на груди сплячої й задержавшего вже занесену було над нею руку з кинджалом. Аж до кінця оповідання почуття О. інфантильні, він ухиляється від відповідальності за долю улюбленої, прагнення до володіння переважає в ньому над бажанням доставити їй щастя; це змушує його болісно терзати Бригитту, і лише у фіналі він приходить до більше високої моралі самопожертви, зразком якої доти була сама Бригитта, що ставилася КО. з материнською ніжністю





Related posts:
- Батьки й діти характеристика образа Базарова Василя Івановича БАТЬКИ Й ДІТИ Базарів Василь Іванович – батько Євгенія, представник патріархального миру, що йде в минуле, нагадуванням про яке Тургенєв змушує відчути рух історії й найбільше – драматизм цього руху. В. І. відставний штаб-лікар, різночинець по походженню, що йменує себе “плебеєм”. На відміну від своєї дружини, чия психологія зближає її з “старомосковскими” часом, він будує своє життя в дусі просвітительських ідеалів – живе незалежно й безкорисливо, трудиться, намагається випливати за […]...
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з хором довідався в ній сестру Складається план мести, і Орест приходить у замішання, не знаючи, […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається перетворити в дусі часу поміщицьке господарство, встановлює нові стосунки із селянами, шукає щастя в любові й духовній опорі в мистецтві. Н. П. […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
- Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй у любові. Вирішивши помститися “несподіваному суперникові”, Л. разом з іншими парубками затіває “веселе біснування”, від якого “душу як у раї”. За […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
- Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа есмеральди Есмеральда – юна циганка-танцівниця в Парижу XV в. Красуня й сирота, не знаючих своїх батьків, вона по сюжеті роману стає предметом страсті декількох чоловіків: боягузливого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло й виродка-дзвонаря Квазімодо. Однак вона сама байдужа до всім трьох і цнотливо закохана в четвертого – незначного й легковажного Феба де Шатопера, красеня капітана королівських стрільців. Ложно обвинувачена в замаху на життя капітана, а також у чаклунстві й […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У […]...
- Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів вивести фірму із застою завдяки удачам і винахідливості. Але своє бюргерське існування, торговельну діяльність і […]...
- Суть справи характеристика образа Скоби Генрі Скоби Генрі – поліцейський комісар в одній з англійських колоній в Африці, прозваний за непідкупність Скоби Справедливий. До моменту початку роману він провів уже 15 років в Африці разом із дружиною, що давно не любить, а тільки жалує. Їхня дев’ятирічна дочка вмерла три роки тому в Англії. “Скоби зазнав поразки у війні за пристойне житло”, він не зробив кар’єри – начальником поліції повинні призначити не С. , хоча він заслужив […]...
- Безприданниця характеристика образа Паратова Сергія Сергійовича Паратов Сергій Сергійович – “блискучий пан, із судохозяев, років за 30”. Незважаючи на вироблене враження, П. насправді персонаж набагато більше примітивний, чим Лариса й Карандишев. Цей герой тісно пов’язаний з типом шикарних марнотратників життя, красенів чоловіків, бар, що виявляються у фіналі шукачами приданого, претендентами на руки богатих купчих, чиє жагуче серце й прихильність кладе кінець їхнім життєвим пошукам. Риси П. , які захоплюють Ларису, не представляють цінності у світі Островського […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі Афродіти, що примушує Е. підкоритися бажанням улюбленця богині – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Тетяна Ларіна ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Тетяна Ларіна – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор насамперед поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це значить, що героїня пов’язана з миром провінційного російського життя, з дівочої, з “воспоминаньем старовини” тісніше, ніж з миром російської словесності. Тісніше, але не исключительнее. По-перше, у цього ім’я є пізнавана літературна “рима” – героїня балади В. А. Жуковського “Світлана”. […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху обвинувачують дівчину й присуджують її до смерті; Ф. пропонує їй бігти з в’язниці в обмін […]...
- Замокла характеристика образа К К. – позначений одним ініціалом герой роману, землемір, що прибув пізно ввечері в Село для виконання земельних робіт і снискания милості Замка. Одержавши повідомлення про заборони, приписання й свою непотрібність, він спочатку рішучий, цілеспрямований, не бажає примирятися із зовнішніми вимогами й умовностями. “Я приїхав сюди не для того, щоб жити в пошані й спокої”, – відповідає він учителеві на його речення про посаду шкільного сторожа. “Не потрібні мені подачки із […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому дістається, можливість восторжествувати над Паратовим, шикарним і багатим суперником. Одночасно ДО. відчуває себе благодійником, що […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Гринев Петро Андрійович – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини у великих історичних подіях, воля вибору в жорстоких соціальних обставинах, закон і милосердя, “думка сімейна” – все це в повісті присутня й пов’язане з образом головного героя-оповідача. Спочатку Пушкін, як те було в незавершеній повісті […]...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди відправитися, перетворивши мишей, гарбуз і т. буд. у карету з конями, її вбоге плаття в розкішне вбрання, подарувавши їй туфлі, облямовані […]...
- Страшна помста характеристика образа Чаклун СТРАШНА ПОМСТА Повість Чаклун – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків і їхніх російських епігонів “Замок ейзен”, 1827). У фіналі повести образ К. одержує “міфологічне” тлумачення в дусі все того ж Л. Тику і народної космогонії сектантів-богумилов; “німецький” образ головного героя-лиходія уплетений у стилістичний візерунок українського пісенного […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” повинна, руйнуючи злі плани інтригана, втершегося в довіру до графа, захищати своє добре ім’я й […]...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. Комедія Фонвізіна – це п’єса про недоука, про його дивовижне виховання, що перетворює підлітка в жорстоку й ледачу істоту. Слово “недоук” […]...
- Травнева ніч або утоплениці характеристика образа Паночка-Русалка, утоплениця ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ Панночка-Русалка, утоплениця, – героїня стародавньої легенди, що в 1-й главі розповідає своєї улюбленої “формально-головний” герой повести, бандурист Левко. Пізніше, в 5-й главі, – чарівна помічниця Левко. П.-Р. у Гоголя повинна нагадати читачеві й про фольклорну традицію, і про таємничо-еротичних німф німецького романтизму, і про оперних персонажів. Указуючи на кинутий будинок біля лісу, Левко передає своєї улюбленої Ганне “розповідь” старих людей Ніколи у вдового сотників була дочка, […]...
- Іліада характеристика образа Андромаха Андромаха – дружина Гектора. А. з’являється в 6-й пісні, що описує зустріну з нею Гектора, що повернувся з битви в місто. А. благає його залишитися в Троє, але чоловік відмовляється. Потім А. відсутній у поемі аж до смерті Гектора, про яку вона довідається, почувши стогону матері Гекуби. А. оплакує чоловіка, а після повернення Приама, пануючи Трої, з табору греків ридає вже над тілом мертвого героя. Головна тема, що супроводжує образу […]...
- Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти або хоча б зберегти репутацію сім’ї й фірми. Її ціль у житті ясна й цілком закономірна: вона повинна вийти заміж, […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Три мушкетери характеристика образа Міледі Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, що він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Однак М. урятувалася й зробилася довіреною особою кардинала Ришелье, тобто смертним ворогом мушкетерів. Протягом роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і зрештою, після того як М. убиває кохану д’артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери стратять неї в глухому містечку Армантьер. Хитр, розумна й безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради виконання […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна частка, як вам здається””. К. ловить дичина й приносить її в дарунок королеві від […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Володимир Ленский ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Володимир Ленский – любовний суперник Онєгіна. У романі про любов не обійтися без мотиву ревнощів, хоча б даремної. Але поява Ленского на сторінках роману пояснюється не цим. Головне призначення Л. в іншому. Він оттеняет надмірну тверезість Онєгіна надмірною же височиною, “неотмирностью”. І в цьому якщо не рівновеликий, те хоча б сомасштабен головному героєві. У противному випадку природна поетичність, органічна здравость Тетяни Ларіної втратила б статус “золотої середини” – […]...
Categories: Твори з літератури