“Слово…” в гомоні століть із сльозами змішане

Related posts:

1. Слово про закон і благодать Іларіона – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Слово про закон і благодать” Іларіона Біографічних відомостей про Київського митрополита Іларіона відомо дуже мало. З “Києво-Печерського патерика” дізнаємось, що його постриг у ченці засновник монастиря Антоній. Згодом Іларіон стає пресвітером заміської резиденції Ярослава Мудрого – Берестового. 1051 року з волі князя собор місцевих єпископів настановляє Іларіона Київським митрополитом, однак після смерті Ярослава 1055 року він поступається своїм місцем новому ставленику Візантії – грему Єфрему. Деякі дослідники припускають, що після […]...
2. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Завдання для самоконтролю 1. Які зразки оригінальної світської літератури Київської Русі ви знаєте? В чому полягають особливості цих творів? 2. Яке значення літописання в розвиткові літератури Х-ХШ століть? 3. Охарактеризуйте жанр і стиль “Повісті минулих літ”. 4. Які теми піднімаються в творі “Повість минулих літ”? 5. Назвіть композиційні особливості “Поученія” Володимира Мономаха. 6. Розкажіть про перекладну світську літературу. 7. Визначте жанр, художні особливості твору “Слово о полку Ігоревім”. 8. Яка […]...
3. Цікава гра століть і жанрів Італійський прозаїк, журналіст, професор Болонського університету, почесний професор понад ЗО університетів світу. Письменник працює над науковими дослідженнями у різних галузях – в літературі, історії, філософії. Як теоретик літератури розширив уявлення про постмодернізм і масову культуру. Всесвітньовідомі романи У. Еко: “Ім’я троянди” , “Маятник Фуко” , “Острів попереднього дня” та інші. Перший роман “Ім’я троянди” одразу став широко відомим в усіх країнах світу, приніс письменникові визнання, французький кінорежисер Жан-Жак Анно створив […]...
4. Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
5. Розвиток європейської прози на межі 19-20 століть Розвиток європейської прози на межі 19-20 століть Характеризуючи європейську літературу та культуру другої половини 19 століття, необхідно проаналізувати такі напрямки як натуралізм та символізм. Натуралізм в літературі склався в останній третині ХІХ століття. Він прагнув до об’єктивного, точного і безпосереднього зображення реальності. Натуралізм зародився і програмно оформився передусім у Франції. Велику роль у формуванні натуралізму відіграли досягнення природничих наук, зокрема фізіології. У філософсько-естетичному відношенні натуралізм грунтується на позитивізмі О. Конта […]...
6. Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у […]...
7. “Поученіє” Володимира Мономаха – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Поученіє” Володимира Мономаха У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі, який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його князювання Київська Русь суттєво зміцніла і розквітла як держава і культурний центр. Князь користувався великою повагою і авторитетом не тільки […]...
8. Моє слово про Квітку Моє слово про Квітку Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. Тому про Григорія Федоровича слід говорити як про визначного громадсько го діяча, який багато […]...
9. Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що потрібно постійно пам’ятати, – це те, що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною. […]...
10. Збірник афоризмів “Пчола” – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь разом зі збірником “Стословець” Геннадія. У 1076 році в Києві на основі висловів із книг Ісуса, сина […]...
11. О, слово рідне! Орле скутий! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, слово рідне! Орле скутий! О, слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О, слово рідне! Шум дерев! Музика зорь блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О, слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним....
12. ЛІТОПИСИ – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть ЛІТОПИСИ Особливе місце в розвитку літератури займало літописання. Літописання – це літературне явище, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи – це історичні твори, у яких розповідь велася за роками. В літописи увійшли не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, історичні пісні, легенди, у яких подавались згадки про окремі історичні події. Саме цей матеріал і живий образний виклад надавали літопису характер художньої пам’ятки. Майже з часу […]...
13. “Слово про похід Ігорів” – перлина давньої літератури Історія “Слова… Твір був знайдений графом О. Мусіним-Пушкіним, вперше видано ним же 1800 року. Оригінал загинув під час пожежі у Москві. Збереглися дві повні копії списку Мусіна-Пушкіна й кілька окремих виписок. Навколо “Слова…” точились численні наукові дискусії – як з приводу авторства, так і з приводу можливої містифікації. Версія про те, що “Слово…” є не оригінальним твором XІІ століття, а пізнішою містифікацією, не підтверджена серйозними науковими дослідженнями. Слово…” оповідає про […]...
14. Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, стало синонімом поняття брехні, вигадки, чогось цілком недостовірного. Я вже сказав, лише у російському й […]...
15. Балада у творчості поетів XVIII-XIX століть Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVIII столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки пояснює читачеві обставини дії. За своєю будовою балада швидше нагадує драматичний, ніж ліричний твір, в […]...
16. “Слово о полку Ігоревім” і проблема авторства Будь-яка по-справжньому значуща подія в літературі чи історії завжди поро­джує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово о полку Ігоре­вім” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й на­віть щодо автентичності твору. Деякі науковці висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення “Сло­ва…” За їхніми версіями, ця пам’ятка літератури була написана зовсім не у ХІІ сторіччі, а є пізнішою містифікацією, створеною у XVІІІ сторіччі. Насправлі ж оригінального […]...
17. Слово “оповідь” як що становить слова “казка” Слово “оповідь” у російській може мати кілька різних значень. Від розповідей, які охарактеризовані тут, треба відрізняти деяких інших види розповідей. Наприклад, існують звані “таємні розповіді робочих Уралу”. Це полуфантасгические або зовсім фантастичні розповіді гірників про зустрічі з гірськими духами, в реальність які колись вірили. У деяких із подібних оповідань є реалістичні прошарку; у яких говориться про зіткненнях гірників з підприємцями. Такі розповіді чув Бажов. Він обробив їх художньо у своїй […]...
18. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії […]...
19. Слово Перше, що сприймає дитина з довколишнього світу, – це слово. Воно приходить першим з маминою колисанкою, тихою вечірньою казкою, доброю батьківською ласкою. І дитя починає згодом лепетати: “мама”, “тато”, “баба”, “льоля”, “киця”. Це надзвичайно чарівний світ двоскладових слів, із нього все починається. Далі дитя продовжує розширювати свої знання із словесності, а вже коли зіпнеться на ноги, то за день може їх засвоїти по десятку відразу. І вони такі красиві, звучні: […]...
20. Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” , який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось хто є ті, що відцуралися рідної мови..У другій строфі поет дає яскраве смислове визначення, чим […]...
21. “Слово про похід Ігорів” і проблема авторства Будь-яка по-справжньому значима подія в літературі чи історії завжди породжує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово про похід Ігорів” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й навіть щодо автентичності твору. Існують науковці, що висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення Слова…” За їхніми версіями ця пам’ятка літератури була написано з пізнішою містифікацією, створеною у XVІІІ сторіччі. Насправді ж оригінального рукопису “Слова…” не збереглося, але […]...
22. Слово до Ігоря До тебе слово моє, князю мій світлий, чому ж так сталося? Чому не послухав мудрої поради? Адже споконвіку наїрі предки були чутливими до віщувань, ми завжди підкорялися Законам природи, бо ж ми – часточка її. А ти не послухав… Я вдячний тобі за те, що ти цінував мене не лише за співи для воїнів, а за те, що я теж воїн твоєї дружини. Як і ти, ділив я із усіма […]...
23. Добре слово Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим вечором”. Я думаю, що якщо б люди частіше вживали такі слова, то стали […]...
24. Історичні умови XIV-XVІІІ століть Історичні умови XIV-XVІІІ століть Соціально-економічний розвиток Русі у цей період був надзвичайно складним. Татаро-монгольська навала, розорення Подніпров’я і встановлення васальної залежності руських князівств від татар завдали сильних ударів по розвитку Південно-Західної Русі. Галицько-Волинське князівство через свою територіальну віддаленість мало змогу довший час чинити опір татарам. Але йому доводилось також чинити опір й іншим загарбникам – угорським, німецьким, польським. Через ослаблення Русі, яке переважно було наслідком монголо-татарської навали, українські землі були […]...
25. Розвиток культури XIV-XVI століть Розвиток культури XIV-XVI століть Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці. Видатною подією для українського мовознавства XVI-XVII століть стає перша граматика Івана Ужевича – “Граматика словенська”. […]...
26. Слово найдорожчий скарб народу Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Слово рідне! Мабуть, не було жодного видатного поета чи письменника, який би від […]...
27. А. Малишко: поетичне слово і мелодія Андрій Самійлович Малишко – один із тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, звеличує помисли, дає насолоду. Так, саме любов, Іира, ніжна, надає сили поетові для творення. Уміючи добре співати, маючи чудовий голос, здібності музиканта й навіть Ьмпозитора, Андрій Малишко відкрив свою душу для народної пісні. Поет писав, що його напували з дитинства піснями, він прагнув запам’ятати їх зміст, ш згодом використати той ліричний нектар у віршах. Митець вийшов […]...
28. Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” І. Перше знайомство народу окупованої України із твором. ІІ. Патріотичний пафос збірки. 1. Спорідненість поеми “Слово про рідну матір” зі “Словом о полку Ігоревім”. 2. Відтворення історії України у “Слові про рідну матір”. ІІІ. Багатогранний образ України – центральний образ збірки....
29. Коли слово стає зброєю Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість – не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович – для мене не “Кобзар”, все набагато складніше. Але й тим складніше писати […]...
30. Мово рідна, слово рідне Мово рідна, слово рідне… Мово моя материнська, Квіти в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях. / І. Чернецький / Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали […]...
31. Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Київський літопис” Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і події, постає картина життя феодальної Русі напередодні страшної катастрофи – татарської навали XIII століття. У цей складний час літописець вбачає порятунок в єднанні Русі. Князям-егоїстам, що дбають тільки про власні територіальні інтереси, літописець протиставляє Володимира […]...
32. Поетичне слово Роберта Третьякова Харківщина – край, де спалахнув світильник мудрості непохитного воїна духу Григорія Сковороди. У Харкові жили і працювали незабутні Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров. Саме тут зароджувалась і література XX ст.: озвались світові П. Тичина, Остап Вишня, М. Ірчан, Лесь Курбас, В. Сосюра, І. Микитенко, Ю. Яновський… А чи можемо ми обминути імена харків’ян В. Мисика, І. Виргана, І. Муратова, Б. Чічібабіна? Загляньмо в минуле. Університетська гірка. […]...
33. “Слово о полку Ігоревім” найвидатніша пам’ятка давньої української літератури І. “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична поема. ІІ. Основні образи “Слова…” 1. Образ Руської землі. 2. Образи князів. 3. Ярославна. , містять фольклорні й міфологічні мотиви. “Плач Ярославни” був предметом пізніших літературних переспівів.) 4. Образ автора. ІІІ. Значення “Слова о полку Ігоревім”....
34. “Слово про Ігорів похід” – велична пам’ятка генію нашого народу Світова література знає небагато таких творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам’яток належить безсмертне “Слово о полку Ігоревім” – героїчний, сповнений палкої любові до вітчизни, до свого народу твір. “Слово” не розповідає про всі подробиці походу і поразки Ігоря, як це зробили літописці. Невдалий похід Новгород-Сіверського князя – це для автора тільки привід, […]...
35. Слово о полку Ігоревім Шкільний твір Слово о полку Ігоревім – велична пам’ятка генію нашого народу. “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Із “Слова…” ми дізнаємося про життя нашого народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу з ворогами. У поемі невідомий нам автор з великою майстерністю змалював мужніх захисників Руської землі від половців у XІІ столітті. Коли читаємо поему, в нашій уяві виразно постають мужні предки – оборонці Руської землі. […]...
36. “Слово про похід Ігорів” – короткий опис, художня характеристика твору, образи У “Слово про похід Ігорів” присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою. Автор Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки, інші – незнатною людиною, […]...
37. Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна. Князь Данило зображений як патріот рідної землі і як князь, що дбає про добробут вітчизни. Художніми особливостями “Галицько-Волинського літопису” є […]...
38. Спершу слово зваж, а потім скаж – IІ варіант 6 клас II варіант Слово має велике значення для людства. Слово – це те, що відрізняє людину від тваринного світу. В цьому заключається великий вплив слова на людину, на її психіку та вчинки. Слово може нести у собі як добро, так і зло. Народна мудрість говорить: оце сказав, як ножем обрізав; скаже, як з воза ляпне; скаже, як з дуба зірве. Кожне слово несе у собі якийсь сенс. Тому людина […]...
39. Материнське слово Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що заплющу зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши з найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства. Голуби – голубочки, Несіть щастя синочку! – , Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: […]...
40. Мої роздуми після прочитання повісті “Слово матері” …Коли я дочитав повість “Слово матері”, надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство: Голуби-голубочки, Несіть щастя синочку! – Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так […]...