В основі символу лежить алегорія, але символ – це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п’єси – образ чайки. Цей образ пов’язаний і з долею Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і з Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини. Зрештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо знищеного й бездушно забутого.
Цей символ стає домінуючим для оцінки всього життя, змальованого у п’єсі. Символічного характеру набуває й озеро – своєрідна діюча особа у п’єсі Трепльова та й самого Чехова: “О, колдовское озеро!” Символом є й театральна естрада, збудована для вистави Трепльова. На ній читався монолог про світову душу, тут звучали слова про кохання, а потім звідси чує Медведенко чийсь плач.
То плакала Ніна за втраченими надіями. Таким чином, п’єса закінчена, і фінал її сумний. Діалоги відбуваються на високій ноті емоційного напруження. У заключній сцені розмови Трепльова з Ніною вона кілька разів говорить про коней: “Коні мої стоять поблизу хвіртки”; “Коні мої близько”. І хоч ми розуміємо, що йдеться про побутові деталі, образ коней набуває іншого змісту: коні – це символ дороги, незвіданого шляху. “Чайка” не дає відповіді, що чекає в кінці шляху, бо у самій п’єсі зображується життя як процес, який не має кінця у п’єсі.
Він десь за її межами.
Цікавим символом стає умисна літературність п’єси, яка виявляється, зокрема, у діалогах, побудованих на численних ремінісценціях, наприклад із творів Шекспіра. Так Аркадіна неодноразово читає синові монологи королеви з “Гам – лета”, а він їй відповідає ніби жартома репліками Гамлега. Мовлення Ніни, схвильоване, уривчасте ніби ілюструє забудькуватість не стільки її самої, скільки усіх героїв.
Це символ таких самих напружених пошуків сенсу життя, як відповіді для героїні, що саме треба згадати у сцені останньої розмови з Трепльовим. із плутаних уривчастих речень виплаває один символ – хреста й обов’язку, який має нести кожен. Але Ніна й на цьому не зупиняється. Вона у пошуку, як і усі герої п’єси “Чайка”, – символу надії, волі, польоту.





Related posts:
- Світ мистецтва у п’єсі А. Чехова “Чайка” П’єса “Чайка” чи не вперше підняла завісу над таємничим світом театру, літератури. Чехов відверто говорить про проблеми сучасного театру і літератури, показуючи його вплив на формування характерів героїв, їхню долю. Такою показана актриса Аркадіна. Вона вже відома, услалена, здається благополучною. Але чомусь не дуже віриться у її ідеальний образ. Її син, Трепльов, говорить про неї: “Вона любить театр, їй здається, що вона служить людству, святому мистецтву, як на мене, сучасний […]...
- Проблема життевої мети та творчою успіху в п’єсі Чехова “Чайка” “Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, то з нею сталося, є і її провина. Ніна мала мрію – грати на сцені. […]...
- Проблема життєвої мети і призначення людини у п’єсі Чехова “Чайка” Антон Павлович Чехов у світовому літературному процесі займає однаково визначне місце і як прозаїк, і як драматург. Але як драматург він визначився раніше. У вісімнадцятирічному віці Чехов розпочав роботу над своєю першою п’єсою, яка не вийшла в світ за життя автора. Але велика робота Чехова-драматурга розпочалася значно пізніше, через вісімнадцять років, з “Чайки”, яку було завершено у 1896 році. Сам автор визначав її як роботу незвичну, работу всупереч усім правилам […]...
- Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі Антона Чехова “Чайка” “Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, що з нею сталося, є і її провина. Ніна мала мрію – грати на сцені. […]...
- Головний конфлікт п’єси Чехова “Чайка” “Чайка” – добуток для самого автора найбільш автобіографічне, особисте. У п’єсі, написаної в маленькому мелиховском флігелі, Чехов, мабуть, уперше так відверто висловив свою життєву й эстетическую позицію. Це п’єса й про людей мистецтва, про борошна творчості, про неспокійних, бентежних молодих художників і про самовдоволен-сите старше покоління, що охороняє завойовані позиції. Це п’єса й про любов, про нерозділене почуття, про взаємне нерозуміння людей, жорстокої невпорядкованості особистих доль. Нарешті, це п’єса й […]...
- Головні персонажі п’єси Чехова “Чайка” “Чайка” була написана в Мелихове. У цій п’єсі Чехов уперше так відверто висловив свою життєву й эстетическую позицію, показавши в ній людей мистецтва. Це п’єса про бентежних молодих художників і про самовдоволен-сите старше покоління, що охороняє завойовані позиції. Це п’єса про любов, про нерозділене почуття, про взаємне нерозуміння людей, жорстокої невпорядкованості особистих доль. Нарешті, це п’єса й про болісні пошуки щирого сенсу життя, загальної ідеї, мети існування, певного світогляду, без […]...
- Конфлікт буденного життя і мистецтва в п’єсі А. П. Чехова “Чайка” П’єса А. Чехова “Чайка” виділяється з-поміж інших драматичних творів незвичністю побудови. Сюжет як такий у ній відсутній, проте й наше трагікомічне життя, як правило, не має чіткого й логічного розвитку подій. Кожен наш крок, кожна дія і думка, здається, не мають глибинного сенсу, але доля визначена. Удалий початок зумовлює успіх, але успіх не завжди супроводжує людину. Оригінальність викладу матеріалу в п’єсі дозволяє А. Чехову розглянути проблему невідповідності життя й мистецтва […]...
- Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі А. Чехова “Чайка” А. Чехов відомий у всьому світі як оригінальний творець короткого оповідання. Крім того, він є і визначним новатором у галузі драматургії. У свої п’єси Чехов переніс живе життя, без ефектів, без красивих поз і незвичайних ситуацій. Він вважав, що в театрі має бути все так само просто і водночас складно, як буває в житті. І саме такою, на думку критиків, вийшла його знаменита п’єса “Чайка”. Якщо спробувати з’ясувати, що є […]...
- Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
- Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах творів, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
- ПОЕТИЧНА СИМВОЛІКА ЛІРИКИ О. БЛОКА Олександр Блок – одна з найяскравіших постатей російської літератури початку XX століття. Його поезія від збірки до збірки відбиває не тільки розвиток його таланту, а й складну еволюцію особистості поета. Сам Блок називав три томи своїх віршів поетичним щоденником, “романом в віршах”, головна тема якого – “істория вочеловечення”. Блок відчував себе нащадком величезної культурної спадщини і, як ніхто інший, відповідав за її долю, бо усвідомлював, що його батьківщину чекають страшні […]...
- Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового режиму, Григорія Отроходіна, який називається рудим. Згадка, що він носить зелений […]...
- Символіка в О. Кобилянської поетична, образна У повісті зустрічається багато локалізованих епітетів, порівнянь. Вони допомагають відобразити гірський колорит, передати специфіку образного мислення верховинців. Тетяна “струнка, мов смерічка” , “мов та сполохана серна метнулася” від Гриця, який прагне “свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах” . Лукач Раду “злий, як вовк”, “хитрий, як лис”. Коли він дізнається про зраду дружини, обурення його не знає меж, а “в душі щось гірке […]...
- Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося” з нею кожного ранку. Усі ці речі їй дуже любі, вона не може без сліз увійти до дитячої кімнати. Для […]...
- Поетична символіка лірики Блока Олександр Блок – одна з найяскравіших постатей російської літератури початку XX століття. Його поезія від збірки до збірки відбиває не тільки розвиток його таланту, а й складну еволюцію особистості поета. Сам Блок називав три томи своїх віршів поетичним щоденником, “романом в стихах”, головна тема якого – “история вочеловеченья”. Блок відчував себе нащадком величезної культурної спадщини і, як ніхто інший, відповідав за її долю, бо усвідомлював, що його батьківщину чекають страшні […]...
- Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання Л. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя і Салтикова-Щедріна. Смерть маленького чиновника від страху, що в театрі він ненавмисне чхнув на лисину генерала, є сатиричним перебільшенням, яке […]...
- Тризуб – національна символіка України Про тризуб і досі тривають суперечки, бо кожен намагається тлумачити його по-своєму. Достеменно відомо те, що вперше його зображення знайшли археологи. До того ж на предметах, які стосувалися давніх слов’янських племен. Пізніше цей знак з’явився на карбованих монетах часів князя Володимира Великого. Відомо також, що цим знаком князі скріплювали свої писані договори чи домовленості. Учені що тільки не вбачають у зображенні тризуба: і скіпетр скіфських царів, і зображення атакуючого сокола, […]...
- Символіка снів Раскольникова У цьому страшному місті, де живуть герої роману “Злочин і кара”, які ж можуть бути сни? Ще страшніші за дійсність, бо страхіття сплячої людини виділені з живого життя, як збудник хвороби виділяється з проби, взятої від пацієнта. Тому й зривється з ліжка Свидригайлов з лементом: “Кошмар всю ніч!” Раскольникову ввижається одне і те саме. “Йому років сім, і він гуляє у святковий день, перед вечором, зі своїм батьком за містом. […]...
- Твір по оповіданню Чехова “Туга” Антон Павлович Чехов – великий майстер і художник слова. Він здатний передати в маленькому оповіданні все життя людини. “Писати талановито, тобто коротко”, “уміти коротко говорити про довгі речі”. Це його кредо. Остання формула найбільше точно визначає сутність досягнутого Чеховим незвичайної майстерності. От і в його оповіданні “Туга” досить декількох речень, щоб зрозуміти атмосферу бездушшя, що оточує головного героя. На землю м’яким килимом опускаються сутінки, кружляється мокрий, великий сніг, що “шаром […]...
- Символіка вірша І. Франка “Каменярі” І. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові. ІІ. Вірш “Каменярі” – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” . 2. Художнє значення образу каменярів. ІІІ. Здійснення мрії Франка у наш час....
- Чайка на крижині Костенко Ліна В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? – Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів. Лід розкришився. На останній крижині самотня чайка пливе. – Ти куди ж […]...
- Біблійна символіка в доробку Василя Барки Багатозначність біблійного символу, його чутливість до контексту накладаються в мисленні Василя Барки на складні побудови містичного богослов’я, яскравим представником якого був той таки Григорій Сковорода. У своїй творчості Барка іноді прямо витлумачує ті чи інші символи. Так він пояснює назву книжки “Вершник неба”: “Білий вершник відкритого неба, про якого сказано в біблійному “Апокаліпсисі”, що… воює вогненним мечем від уст своїх і все перемагає. Це – слово Боже. Від нього все […]...
- Символіка інтимної лірики П. Тичини Відомий факт, що поезія П. Тичини неоднорідна за своїм художнім значенням і художньою красою. Рання поезія П. Тичини становить великий інтерес із погляду стильових ознак і свідчить про нахили поета до символізму як одного з найбільш яскравих в українській літературі модерністських стилів. П. Тичина зумів піднести українську поезію на рівень світової, виражаючи в оригінальних мистецьких формах те, що народжувалося у його душі і в його настроях. Поет був майстром політичної, […]...
- Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська…” Дівчина не боялася ні грому, ні бурі, завжди сміливо кидалася в море, якщо комусь потрібна була допомога. Перед її […]...
- Символіка образів у поезіях Г. Аполлінера Вільгельм Алоллінарій Костровицький, відомий французький поет, був пристрасним шанувальником творчості поетів-романтиків – Верлена, Рембо, Мал – ларме. Його перші літературні спроби – це поєднання романтики і символізму, а теми віршів перегукуються з темами німецьких народних пісень, якими він захопився в ранній молодості. Але життя – суворий учитель. Гійом Аполлінер залишається без засобів до існування і веде напівголодне життя серед художньої богеми. Своєрідний паризький побут, дружба з художниками і письменниками, захоплення […]...
- Сатира ранніх оповідань Чехова Ранні оповідання А. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом з тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”. “Товстий і тонкий”, “Довідка”. “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя і Салтикова-Щедріна. Смерть маленького чиновника від страху, що в театрі він ненавмисне чхнув на лисину генерала, є сатиричним перебільшенням, яке […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
- Символіка п’єси Булгакова “Біг” ДО “Бігу” письменник прийшов зовсім природним і внутрішньо необхідним шляхом. Тема, почата в першому романі й “Днях Турбиних”, вимагала якогось художнього завершення й дозволу. Ситуація, що зложилася навколо мхатовского спектаклю, ураховувалася в новій п’єсі як необхідність ще більш ясної й певної відповіді на власні питання й на питання свого часу. Тема хресного шляху інтелігенції, що зв’язала свою долю з “білою ідеєю”, поверталася інший, не менш істотною стороною: темою провини й […]...
- Символіка образів у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” Усі казкові, незвичайні події відбуваються у дитинстві і, як правило, на свята. Потім казка приходить і до дорослих, звичайно, до тих, хто на це заслуговує, сприймається як реальність, і її закони стають символами. Так само відбувається у п’єсі бельгійського драматурга кінця XІX-початку XX століття М. Метерлінка “Синій птах”. У різдвяну ніч до бідної хатинки, де діти радіють чужому святу, дивлячись на нього у вікно, і уявляють, що вони смакують пиріжки, […]...
- Символіка новели Т. Манна “Маріо і чарівник” Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Наводимо орієнтовні тези до висвітлення особливостей стилістики новел Т. Манна. Яскравість і переконливість портретів. Як зазначає А. Федоров, портрет у Т. Манна завжди націлений на розкриття типу героя, його внутрішньої суті. Письменник часто не лише детально описує зовнішність персонажів, а й передає емоційне враження від їх вигляду: це може бути портрет-захоплення або портрет-жах. Ці обидві характеристики є влучними назвами портретів Маріо та Чіполли. […]...
- Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
- Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” . Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету: …своїми руками Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт. Що кров’ю власною і власними кістками Твердий […]...
- Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. ІІ. Головні образи “Балади про соняшник”. 1. Поет. 2. Поезія. ІІІ. Висновок....
- “Зображення вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова У пору самого вищого творчого розквіту Чехов пише кілька оповідань про інтелігенцію. Він б’є тривогу, попереджаючи, що люди, покликані вести за собою народ, перетворюються в обивателів, деградують під впливом середовища, у яке попадають. Найдужчим, на мій погляд, є оповідання “Іонич” . Сюжет оповідання простий: молода, розумна людина попадає у сіре, затхле містечко С. Багато працює, живе пустельником, нехтує обивателя, з яким не про що говорити. Інтереси жителів міста незначні: вино, […]...
- Символіка імен персонажів повісті “Над прірвою у житі” Джерома Девіда Селінджера Повість Селінджера із непростою тематикою, що наповнена складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, від сумного стилю він різко переходить до радісного і навпаки, де складна й багатогранна система образів, тонкий психологізм у зображенні внутрішнього світу головного героя та його відношень до інших персонажів, все це ставить повість “Над прірвою у житі” на рівень світових шедеврів ХХ століття. Ця повість увібрала найкращі здобутки Селінджера у […]...
- Непримиренне ставлення до бездуховності в оповіданнях Антона Чехова Відомий російський письменник Антон Павлович Чехов написав багато оповідань. Та я хочу розповісти про “маленьку трилогію” – це три оповідання А. Чехова, які написані в 1898 році: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про кохання”. Вони пов’язані між собою загальною ідеєю, сюжетом, персонажами. Головний герой оповідання “Людина в футлярі” вчитель Вєліков смішний своїм страхом перед життям, намаганням заховати в футлярі і себе, і свої речі: “Він носив темні окуляри, фуфайку, вуха затуляв […]...
- П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною рікою. Вишневий сад – це затишний, спокійний куточок, дорогою серцю кожного, хто тут виріс і […]...
- Символіка вогню у збірці Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, що проливає своє благодатне проміння у непроникну пітьму. Цей колір містить багато протиріч, тому що […]...
- Символіка вогню у збірці І. Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, що проливає своє благодатне проміння у непроникну пітьму. Цей колір містить багато протиріч, тому що […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
Categories: Твори з літератури