Багатозначність біблійного символу, його чутливість до контексту накладаються в мисленні Василя Барки на складні побудови містичного богослов’я, яскравим представником якого був той таки Григорій Сковорода. У своїй творчості Барка іноді прямо витлумачує ті чи інші символи. Так він пояснює назву книжки “Вершник неба”: “Білий вершник відкритого неба, про якого сказано в біблійному “Апокаліпсисі”, що… воює вогненним мечем від уст своїх і все перемагає.
Це – слово Боже. Від нього все призначене. Від нього відбуваються
Ми спробуємо показати це на прикладі групи символів, що позначають воду: море, ріка, вода, води, течія й т. п. Вивчаючи біблійну книгу Одкровення і богословські праці, можна визначити, зокрема такі значення цих символів: ріка – життя, спасіння, Слово Боже, переслідування дияволом Божої Церкви. Вода – вічне життя, вістка Євангелія, суд, праведність, очищення від гріха, народи. Море-і-земля – тотальність, усесвіття. Отже, океан – символ Бога? Хто зна…
Апокаліптичний характер Одкровення зумовлює читацький пошук, визначення і обговорення ознак останніх часів перед кінцем світу. Цим може бути порівняння соціальних явищ із явищами природи: землетрусом, пожежею світу, химерні сюрреалістичні сни або цілі пророцтва: відбувається “зла збірнота прибічників звіра. Проти нього церква згуртована.
Звір виходить із моря – це життя народів. Ставитиме на кожному спокушеному знак. Скибки хліба не дадуть, коли не покажеться знак на лобі і на долоні” . Проте Бог тут постає як Усереджитель, що, попри всі диявольські плани, утримує контроль над історією.
У Нього Своя “лінія” її подіях останніх часів, і будь-які людські протибожні об’єднання не здатні протистояти Йому. Те ж саме стосується й переслідуваних іа віру людей: “Бог і в темниці, в кайданах – Бог, і всім володіє…” . І селяни підтримують один одного словами з Одкровення: “Держіться твердо, бо сказано: хто вірний до смерті, одержить вінець життя” . У чім полягає Божий план? Тут виникає ідея Божого суду, коли Він відділить праведних од грішних, і Барку цікавить проблема виправдання, освячення людини. Хто вартий спасіння, якщо навіть українці-християни її Америці, землі релігійної свободи, витрачають час і великі гроші на судові позови й інтриги? Якщо людина в моральному вимірі незмінна, то Боже прощення не змінить ситуації: навіть на небі спасенні “битимуться кадилами в олтарі”.
Отже, переходимо до механізму порятунку людини від гріха, але це иже інша проблема. Без сумніву, Біблія є центром літературних запозичень В. Барки. Це включає в себе як художні засоби, так і принципові складники богословського вчення Святого Письма.
Барчине сприйняття біблійної поетики доводить неоднозначний характер його модернізму – майже традиційну ідеологію з цілком новаторськими художніми пошуками.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Естетичні погляди Василя Барки Василь Барка був глибоко впевнений, що всі його твори – це присуд Божого промислу, співтворчість вищих сил, які диктують їх авторові поза його свідомістю. Тож його завдання – не стільки самореалізація як письменника, як пошук свого життєвого призначення й намагання будь-що йому відповідати: “з милостивої волі Божої пощасливилось вижити, можливо, для свідчення: що сталось. І слід сказати, що без цього крайнього перенесення голоду, не знати, чи зміг би автор докладно […]...
- Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового режиму, Григорія Отроходіна, який називається рудим. Згадка, що він носить зелений […]...
- Аналіз роману “Жовтий князь” Василя Барки У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 рр. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, Василь Барка бачив голод на власні очі, коли у 1933 році відвідав родину свого брата […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: викривальна спрямованість 1963 року у Нью-Йорку побачив світ роман В. Барки “Жовтий князь” про штучний голодомор в Україні 1932-1933 років. Автор написав про те, що сам пережив: “Я теж був на межі смерті”. “Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива”. Письменник бачив власними очима страшні картини голодної смерті. Він збирав свідчення очевидців тих подій протягом 25 років. Найбільше його вразила історія вимерлої під час голоду української родини, яку йому розповів земляк. […]...
- Образний ряд голодомору в “Жовтому князі’ Василя Барки Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера. Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” нададуть велико-риб’ячу луску: ордени, “путьовки””; зі змієм асоціюються гріхи людські, а також спецпотяг на Колиму. У […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися по кровоносних судинах. Із них сочилася брунатна рідина. Ноги пухли, репалися, і він ходив, тримаючись […]...
- Роман-хронiка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно вiдтворень трагедiї голодомору Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк? Де фiльм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рiк? Голодний 33-й рiк! Скiльки горя, слiз, смертей?! Страждала Україна, страждали старi й малi, сподiвались на краще, але не бачили його нi восени та взимку 32-го, нi навеснi та влiтку 33-го. Досить надовго прикрива ли цю трагiчну сторiнку людської пам’ятi. Та чи можна таке приховувати? Не недорiд з’їдав людей, а тоталiтарна сталiнська […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман “Жовтий князь” визнано як “найкращій твір у повоєнній Європі”. Назва роману дещо символічна. Слово “князь” в Україні – це всепоглинаюча […]...
- Сiм’я Катранникiв у романi Василя Барки “Жовтий князь” – втiлення страхiть голодомору Все змiниться! Буде без Насильства, злиднiв, неправди. Хочемо – не хочемо, змiниться… Бо на небi Сонце. / Василь Барка / У свiтовiй iсторiї не зафiксовано голоду, подiбного тому, що випав на долю України – однiєї з найродючiших i найблагословеннiших країн свiту. Житницею називали Україну впродовж багатьох столiть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вiльно дихати. Через те й була Україна вбогою i знедоленою, як шевченкiвська Наймичка, та була ж вона […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: “вибивали” із “борщо-ідів” все до останньої зернини, не залишаючи навіть шматка хліба. На Україну опустився […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в Україні – голодомору. Не знаю чому, але я беззастережно повірила цим авторам. Уже накопичилося досить […]...
- “Жовтий князь’ Василя Барки: гуманістична ідея твору БАРКА ВАСИЛЬ Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині. Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 р. виїхав на Кубань, до Краснодара, де вступив до педагогічного інституту, а згодом навчався в аспірантурі. Друкував поезії у журналі “Червоний […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вільно дихати. Через те й […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття. 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв. 3. Використання письменником образів-символів. 4. Відповідь романом на питання “Чому таке сталось?” . ІІІ. Виконання В. Баркою своєї місії “свідка для суду” ....
- Сатира і гумор у творчому доробку В. Самійленка Сонячний гумор В. Самійленка відбиває життєрадісний характер його народу, який навіть у злиднях не втрачає природного Почуття гумору й надії на краще майбутнє. І. Франко Сатира і гумор В. Самійленка були знаменним явищем в історії української літератури кінця XIX – початку XX століття. Поет увібрав у себе прикметну рису українського гумору – його лагідність, доброзичливість, його колючість і нищівність, коли він стосується лихих людей. Одним з кращих іронічних творів талановитого […]...
- Улюблений образ великого кобзаря у творчому доробку А. Малишка Образ Тараса Шевченка – безсмертного незламного Кобзаря – бентежитиме ще не одне покоління читачів. Цей образ увібрав у себе всю духовну силу нашої нації, висловив у своїх поетичних творах сподівання віками гнобленого народу, подарував йому надію на визволення. У Андрія Малишка Тарас Шевченко як герой поетичного твору може бути різним. Він і стомлений поневірянням на чужині, і гнівний до катів свого народу, і ніжний до своїх близьких, і задумливий. Малишко […]...
- Художня історіософія творчого доробку Тодося Осьмачки У статті Розглянуто Вплив Національної Історіософії На Специфіку художнього Мислення Тодося Осьмачки, зроблено спробу розкрити глибинні зв’язки художньої історіософії митця з історією України ХХ ст.. Проаналізовано ліричні твори поета в їх історіософському вияві. Автором доведено, що художня історіософія письменника має національну основу, оскільки через осмислення історичного вкорінення вона зорієнтована на збереження української ідентичності, має потужний потенціал для розбудови незалежної української держави. В статье рассмотрено влияние национальной историософии на специфику художественного […]...
- Відповідь: Біблійна легенда Ной – нащадок Адама Відповідь: якщо вважати Адама першим, то в ряду його нащадків Ной – десятий. Він праведник Відповідь: тобто людина, що прожила свій вік чесно, була смиренною й покірною Богові, єдиний обранець Бога серед людей, які на той час населяли землю. Його вік такий же довжелезний, як і всіх його предків: Ною було 500 років, коли в нього народилися сини, і 600 років, коли він будував ковчег. У […]...
- Символіка вогню у збірці І. Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, що проливає своє благодатне проміння у непроникну пітьму. Цей колір містить багато протиріч, тому що […]...
- Символіка інтимної лірики П. Тичини Відомий факт, що поезія П. Тичини неоднорідна за своїм художнім значенням і художньою красою. Рання поезія П. Тичини становить великий інтерес із погляду стильових ознак і свідчить про нахили поета до символізму як одного з найбільш яскравих в українській літературі модерністських стилів. П. Тичина зумів піднести українську поезію на рівень світової, виражаючи в оригінальних мистецьких формах те, що народжувалося у його душі і в його настроях. Поет був майстром політичної, […]...
- Новела “Я ” найвизначніший твір у прозовому доробку письменника Тематична сутність твору. 1. Проблематика новели. опиняється перед неминучим вибором, зазнає роздвоєння, яке розкривається у повсякчасних спробах самовиправдан-ня. Зіткнення почуттів синівської любові й революційного обов’язку, служіння найдорожчій ідеї обумовлюють трагічну розв’язку. В ім’я примарної “загірної комуни”, абстрактного марева “Я” приносить найбільшу жертву – власну матір. Марія – Божа і вселюдська мати – виступає головним гуманістичним символом.) 2. Своєрідність стилю М. Хвильового. ” вважають рубіжною між ранньою романтичною творчістю Хвильового та […]...
- Символіка назви роману Ф Достоєвського “Злочин і кара” Роман видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського був написаний у 1866 році і присвячений він складним соціальним, філософським та морально-етичним відносинам у суспільстві того часу, які хвилювали не тільки письменника, а й представників більш прогресивної частини людства. Уже сама назва твору досить символічна і примушує читачів замислитися, чому Ф. М. Достоєвський назвав свій твір саме так. Перше слово назви достатньо зрозуміле, бо головний герой роману убив двох жінок і здійснив […]...
- Місце комедії “Мішанин-шляхтич” у творчому доробку Мольєра XVІІ століття у Франції – століття театру. У французьких класичних трагедіях цього періоду заявила про себе криза світогляду класицизму, який виявився неспроможним знайти згоду між стремлін-ням до спільного блага з особистим щастям людини. Серед французьких драматургів особливо яскраво виділяється творчість Корнеля, Расіна та Мольєра. П’єр Корнель був автором п’єс “Сід”, “Горацій”, де панують ідеї перемоги громадянського обов’язку над особистими почуттями. Ідеалом Корнеля була відважна, вільна людина, що гордує смертю в […]...
- Тризуб – національна символіка України Про тризуб і досі тривають суперечки, бо кожен намагається тлумачити його по-своєму. Достеменно відомо те, що вперше його зображення знайшли археологи. До того ж на предметах, які стосувалися давніх слов’янських племен. Пізніше цей знак з’явився на карбованих монетах часів князя Володимира Великого. Відомо також, що цим знаком князі скріплювали свої писані договори чи домовленості. Учені що тільки не вбачають у зображенні тризуба: і скіпетр скіфських царів, і зображення атакуючого сокола, […]...
- Символіка вогню у збірці Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, що проливає своє благодатне проміння у непроникну пітьму. Цей колір містить багато протиріч, тому що […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
- Образи “хліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній рай. Справжній?.. Тридцяті роки… “Все зруйноване! Зграї гайвороння кружляють скрізь, над всенародною пусткою, і через […]...
- Символіка імен персонажів повісті “Над прірвою у житі” Джерома Девіда Селінджера Повість Селінджера із непростою тематикою, що наповнена складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, від сумного стилю він різко переходить до радісного і навпаки, де складна й багатогранна система образів, тонкий психологізм у зображенні внутрішнього світу головного героя та його відношень до інших персонажів, все це ставить повість “Над прірвою у житі” на рівень світових шедеврів ХХ століття. Ця повість увібрала найкращі здобутки Селінджера у […]...
- Образи жінок – берегинь роду в романі В. Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Дарія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця”, “була мати – як світло з височини, і втратилося…” Замолоду пізнала горе […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над романом упродовж двох років, і з-під його пера з’явився твір-роздум про тоталітарну систему, яка намагалася […]...
- “Образ Марусі і Василя” Г. Квітка “Маруся” Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненки була вперше надрукована в 1834 році. Головні герої цього видатного літературного твору є Маруся и Василь, двоє безмірно закоханих людей, що ідеально підходять друг до друга. Маруся – це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та турботливих батьків. Кращої дівчини та дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії Василя Стуса Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… Освідчуватися не вмію.” Але його вірші бринять любов’ю до Батьківщини. Образ України проходить через усю […]...
- Твір на тему – Герої новел Василя Стефаника Творчість В. Стефакника – оригінальне явище світового рівня. За словами І. Франка, він – “може, найбільший артист, який появився у нас від часів Шевченка. Марко Черемшина точно визначив основне тематичне зацікавлення В. Стефакника – галицьке селянство. Глибинний реалізм і психологічна заглибленість, чесність і мистецька довершеність – основні риси творчого доробку цього прозаїка, який цілком входив до чужого життя, роз’ятрюючи своє серце чужим болем. Біда й розпука галицького села на зламі […]...
- Символіка снів Раскольникова У цьому страшному місті, де живуть герої роману “Злочин і кара”, які ж можуть бути сни? Ще страшніші за дійсність, бо страхіття сплячої людини виділені з живого життя, як збудник хвороби виділяється з проби, взятої від пацієнта. Тому й зривється з ліжка Свидригайлов з лементом: “Кошмар всю ніч!” Раскольникову ввижається одне і те саме. “Йому років сім, і він гуляє у святковий день, перед вечором, зі своїм батьком за містом. […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
- Символіка в О. Кобилянської поетична, образна У повісті зустрічається багато локалізованих епітетів, порівнянь. Вони допомагають відобразити гірський колорит, передати специфіку образного мислення верховинців. Тетяна “струнка, мов смерічка” , “мов та сполохана серна метнулася” від Гриця, який прагне “свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах” . Лукач Раду “злий, як вовк”, “хитрий, як лис”. Коли він дізнається про зраду дружини, обурення його не знає меж, а “в душі щось гірке […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
- Символіка п’єси Булгакова “Біг” ДО “Бігу” письменник прийшов зовсім природним і внутрішньо необхідним шляхом. Тема, почата в першому романі й “Днях Турбиних”, вимагала якогось художнього завершення й дозволу. Ситуація, що зложилася навколо мхатовского спектаклю, ураховувалася в новій п’єсі як необхідність ще більш ясної й певної відповіді на власні питання й на питання свого часу. Тема хресного шляху інтелігенції, що зв’язала свою долю з “білою ідеєю”, поверталася інший, не менш істотною стороною: темою провини й […]...
Categories: Шкільні твори