“Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, що з нею сталося, є і її провина.
Ніна мала мрію – грати на сцені. Цьому були підпорядковані всі її думки і дії. Можливо, раніше вона підсвідомо пов’язувала
Коли її попросили прочитати монолог, вона, “знизавши плечима”, відповіла: “Це так нецікаво!” Що приваблювало Ніну в мистецтві? Тільки слава. Не важливо, стане вона письменницею чи артисткою…
Аби піднестися над натовпом. І Тригоріна Ніна покохала тому, що він видався їй якимось неземним, майже божеством. Для неї він був втіленням мрій про славу і популярність. Не про служіння мистецтву думала героїня, а про те, що воно може дати їй. Але минули два роки.
Молода жінка змінилася, змінилися інші герої. Ніна усвідомила, що зробила не тільки з власним життям, а й життям Костянтина Треплєва. У розпачі вона каже йому: “Навіщо ви кажете, що цілували землю, по якій я ходила! Мене треба убити”. Пригадаймо, як Ніна звернулася до Костянтина із словами: “мене тягне до озера, як чайку…
Моє серце повне вами”. А коли він підстрелив чайку і поклав її до ніг Ніни, вона вже не розуміє його, не розуміє, до чого тут чайка. Ніна трохи лукавить, бо сама порівнювала себе з чайкою.
Просто вона розлюбила Костянтина, він її більше не цікавить. Здається, що образ чайки постійно незримо присутній в розмовах дійових осіб п’єси. Пташину в бесіді з Ніною згадує Тригорін, який у свою книжечку записує “сюжет для невеликого оповідання”.
“Чайка” – так не випадково підписувала Ніна свої листи до Треплєва. В останній розмові вона вже не погоджується з цим визначенням. Ніна згадує давню п’єсу Треплєва, в якій колись грала.
Лише тепер вона спромоглася оцінити ті дуже емоційні слова. Наприкінці твору вона, звертаючись до Треплєва, згадує: “Пам’ятаєте, ви підстрелили чайку? Випадково прийшла людина, побачила і знічев’я занапастила”.
Для Тригоріна – то тільки сюжет для невеличкого оповідання. А Ніна не хоче відчувати себе загубленою. Тепер, коли вона думає про своє покликання, не відчуває страху перед життям. Письменник Треплєв так і не зміг досягти тієї внутрішньої свободи, якої досягла Ніна. “Я все ще ношуся в хаосі мрій і образів, не знаючи, для чого і кому це потрібно”, – каже він.
У цих словах звучить трагедія митця. Назва п’єси Чехова “Чайка” стосується не тільки Ніни, її сумної історії. Значення символу ширше.
Чайка – це свобода, прагнення до вільного польоту, це любов і водночас символ загубленого життя.
Related posts:
- Проблема життевої мети та творчою успіху в п’єсі Чехова “Чайка” “Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, то з нею сталося, є і її провина. Ніна мала мрію – грати на сцені. […]...
- Проблема життєвої мети і призначення людини у п’єсі Чехова “Чайка” Антон Павлович Чехов у світовому літературному процесі займає однаково визначне місце і як прозаїк, і як драматург. Але як драматург він визначився раніше. У вісімнадцятирічному віці Чехов розпочав роботу над своєю першою п’єсою, яка не вийшла в світ за життя автора. Але велика робота Чехова-драматурга розпочалася значно пізніше, через вісімнадцять років, з “Чайки”, яку було завершено у 1896 році. Сам автор визначав її як роботу незвичну, работу всупереч усім правилам […]...
- Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі А. Чехова “Чайка” А. Чехов відомий у всьому світі як оригінальний творець короткого оповідання. Крім того, він є і визначним новатором у галузі драматургії. У свої п’єси Чехов переніс живе життя, без ефектів, без красивих поз і незвичайних ситуацій. Він вважав, що в театрі має бути все так само просто і водночас складно, як буває в житті. І саме такою, на думку критиків, вийшла його знаменита п’єса “Чайка”. Якщо спробувати з’ясувати, що є […]...
- Непримиренне ставлення до бездуховності в оповіданнях Антона Чехова Відомий російський письменник Антон Павлович Чехов написав багато оповідань. Та я хочу розповісти про “маленьку трилогію” – це три оповідання А. Чехова, які написані в 1898 році: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про кохання”. Вони пов’язані між собою загальною ідеєю, сюжетом, персонажами. Головний герой оповідання “Людина в футлярі” вчитель Вєліков смішний своїм страхом перед життям, намаганням заховати в футлярі і себе, і свої речі: “Він носив темні окуляри, фуфайку, вуха затуляв […]...
- Новаторство Антона Чехова драматурга Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов Звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та класика є класика, вона хвилює почуття людини і змушує розмірковувати над важливими питаннями життя і сьогодні, і майже століття тому. Так, багато життєвих проблем порушує п’єса “Чайка”, яка з першого разу не була зрозумілою глядачеві, тому провалилася прем’єра вистави “Чайка” на сцені Олександрійського театру. Чехов настільки був розчарований, що вирішив більше […]...
- Символіка у п’єсі А. Чехова “Чайка” В основі символу лежить алегорія, але символ – це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п’єси – образ чайки. Цей образ пов’язаний і з долею Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і з Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини. Зрештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо знищеного й бездушно забутого. Цей символ стає […]...
- Конфлікт буденного життя і мистецтва в п’єсі А. П. Чехова “Чайка” П’єса А. Чехова “Чайка” виділяється з-поміж інших драматичних творів незвичністю побудови. Сюжет як такий у ній відсутній, проте й наше трагікомічне життя, як правило, не має чіткого й логічного розвитку подій. Кожен наш крок, кожна дія і думка, здається, не мають глибинного сенсу, але доля визначена. Удалий початок зумовлює успіх, але успіх не завжди супроводжує людину. Оригінальність викладу матеріалу в п’єсі дозволяє А. Чехову розглянути проблему невідповідності життя й мистецтва […]...
- Новаторство Чехова-драмагурга У п’єсі “Чайка” порушено багато життєвих проблем. Разом з тим за побутовими подробицями криється надзвичайний ліризм. “Чайка” побудована не на гостро сюжетній драматичній дії, а на глибокому психологічному аналізі характерів. Чехов відкрив трагедію буденності, показав її в сценічних образах. Він зображує не події, а людей, чия поведінка, життєва позиція стає чинником певних подій. Чехов виносить сценічно “вигідні” епізоди за сцену. Наприклад, у п’єсі є щонайменше два епізоди, які в традиційній […]...
- Проблема деградації особистості в оповіданнях Антона Чехова Проблема деградації особистості в оповіданнях Антона Чехова Головна тема творів видатного російського письменника і драматурга А. П. Чехова – це життя звичайних людей, його сучасників, яке автор змальовує із співчуттям до них і з обуренням проти умов, за яких вони змушені жити. Життя у суспільстві, устрій якого майже неминуче примушує їх деградувати, і ніщо для його героїв не стає рятунком: ані робота, ані кохання, ані культура чи особиста інтелігентність і […]...
- Головний конфлікт п’єси Чехова “Чайка” “Чайка” – добуток для самого автора найбільш автобіографічне, особисте. У п’єсі, написаної в маленькому мелиховском флігелі, Чехов, мабуть, уперше так відверто висловив свою життєву й эстетическую позицію. Це п’єса й про людей мистецтва, про борошна творчості, про неспокійних, бентежних молодих художників і про самовдоволен-сите старше покоління, що охороняє завойовані позиції. Це п’єса й про любов, про нерозділене почуття, про взаємне нерозуміння людей, жорстокої невпорядкованості особистих доль. Нарешті, це п’єса й […]...
- Головні персонажі п’єси Чехова “Чайка” “Чайка” була написана в Мелихове. У цій п’єсі Чехов уперше так відверто висловив свою життєву й эстетическую позицію, показавши в ній людей мистецтва. Це п’єса про бентежних молодих художників і про самовдоволен-сите старше покоління, що охороняє завойовані позиції. Це п’єса про любов, про нерозділене почуття, про взаємне нерозуміння людей, жорстокої невпорядкованості особистих доль. Нарешті, це п’єса й про болісні пошуки щирого сенсу життя, загальної ідеї, мети існування, певного світогляду, без […]...
- Світ мистецтва у п’єсі А. Чехова “Чайка” П’єса “Чайка” чи не вперше підняла завісу над таємничим світом театру, літератури. Чехов відверто говорить про проблеми сучасного театру і літератури, показуючи його вплив на формування характерів героїв, їхню долю. Такою показана актриса Аркадіна. Вона вже відома, услалена, здається благополучною. Але чомусь не дуже віриться у її ідеальний образ. Її син, Трепльов, говорить про неї: “Вона любить театр, їй здається, що вона служить людству, святому мистецтву, як на мене, сучасний […]...
- Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання Л. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя і Салтикова-Щедріна. Смерть маленького чиновника від страху, що в театрі він ненавмисне чхнув на лисину генерала, є сатиричним перебільшенням, яке […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
- Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити сучасну йому дійсність з позицій минулого й майбутнього. Але в драматичному творі автор може передати свої думки лише через виведені […]...
- Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська…” Дівчина не боялася ні грому, ні бурі, завжди сміливо кидалася в море, якщо комусь потрібна була допомога. Перед її […]...
- Чайка на крижині Костенко Ліна В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? – Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів. Лід розкришився. На останній крижині самотня чайка пливе. – Ти куди ж […]...
- Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
- Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає з Парижа до свого маєтку, стомлена нещасливим коханням, зрадою. Вона приїхала лікувати душу туди, звідки п’ять років тому втекла знову ж таки від […]...
- Проблема формування особистості людини в оповіданнях Чехова У російській літературі існувало чимало письменників, які досліджували у своїх добутках проблему формування особистості людини. Вона завжди становила особливий інтерес для російських письменників. Одним з таких письменників, що присвятили проблемі особистості людини більшість своїх створінь, був Антон Павлович Чехов. Ця неабияка людина завжди хотіла бачити людей простими, щирими, добрими; все життя. Чехів уважав своїми ворогами вульгарність, лицемірство, користь. У людях він завжди засуджував бездуховність, дріб’язковість. Сучасники Антона Павловича відзначали в […]...
- Проблема деградації особистості в оповіданнях Чехова Борючись проти всіляких ілюзій, Чехов протиставляє їм правду життя, як він її розуміє. Драму загибелі усіх сподівань людини намалював Чехов в оповіданні “Іонич”. Райдужний настрій Дмитра Іонича Старцева по приїзді його в нове місто тривав недовго. Невдовзі йому відкривається справжнє обличчя міського життя. Іонич не мириться з обивательщиною. Спочатку він прагне навіть говорити про прогрес, волю, про значення праці для людини. Але бачить, що його думки нікого не цікавлять, і […]...
- Новаторство Чехова-драматурга 17 жовтня 1896 року на сцені імператорського Олександрійського театру в Петербурзі відбулася прем’єра вистави “Чайка” за п’єсою А. Чехова. У головних ролях були зайняті провідні актори, а Ніну грала сама В. Коміссаржевська. А. П. Чехов, на той час уже відомий і визнаний прозаїк, був незадоволений тим, що він бачив на репетиціях, і не дуже очікував успіху. Але дійсність перевершила його найгірші очікування. Прем’єра “Чайки” увійшла в історію театру як нечуваний […]...
- Традиції і новаторство Чехова – драматурга А. П. Чехов народився у 1860 році у Таганрозі. Його прадід був кріпаком, а батько-дрібним торговцем. Батько був надзвичайно талановитою людиною, захоплювався співом, залучав до цієї діяльності дітей. А. Чехов спочатку навчався в грецькій школі, а потім – у гімназії. Перші спектаклі влаштовував удома. Перші літературні проби – драма “Безбатьківщина”, інші п’єси. Згодом батьки переїхали до Москви, тож Антон близько трьох років жив у Таганрозі один. Коли юнаку виповнилося дев’ятнадцять […]...
- Твір “Вміння спілкуватися – запорука життєвого успіху людини” до ЗНО Я цілком згодний з тим, що спілкування відіграє дуже важливу роль у житті людини. Існує багато різновидів спілкування. Ми спілкуємося усюди – вдома, з членами родини, у школі, на роботі, у магазині, коли хочемо купити щось, з друзями, з домашніми тваринами, з природою тощо. І від нашого вміння правильно побудувати комунікативну взаємодію з іншими залежить, чи досягнемо ми своєї мети в кожному конкретному випадку – якщо хочемо мати теплі відносини […]...
- Художня історіософія творчого доробку Тодося Осьмачки У статті Розглянуто Вплив Національної Історіософії На Специфіку художнього Мислення Тодося Осьмачки, зроблено спробу розкрити глибинні зв’язки художньої історіософії митця з історією України ХХ ст.. Проаналізовано ліричні твори поета в їх історіософському вияві. Автором доведено, що художня історіософія письменника має національну основу, оскільки через осмислення історичного вкорінення вона зорієнтована на збереження української ідентичності, має потужний потенціал для розбудови незалежної української держави. В статье рассмотрено влияние национальной историософии на специфику художественного […]...
- Твір Втіленням творчого пошуку митців стала перша п’єса – “Наталка Полтавка” Втіленням творчого пошуку митців стала перша п’єса – “Наталка Полтавка”. Видатний український актор і драматург І. Карпенко-Карий називав цю п’єсу “зразком народної поезії в драматичній формі”. Народність “Наталки Полтавки” неодноразово підкреслювали й інші письменники, теаро – та літературознавці. Сюжет п’єси заснований на життєвій ситуації, її образи змальовуються Котляревським живо і реалістично. Втіленням внутрішньої краси та народної моралі постає у п’єсі перш за все її головна героїня – Наталка: чесна, роботяща […]...
- Для якої мети я народився Багато письменників різних епох і народів намагалися відтворити свого сучасника, через нього доносячи до нас свого часу, свої ідеї, свої ідеали. Який він, молодий чоловік різних епох? Пушкін у романі “Євгеній Онєгін” зобразив молодого людини 20-х років: розумного, не задоволеного існуючої дійсністю, життя якого так і пройшла без користі. Не встигли охолонути пристрасті навколо Онєгіна, як слідом за ним з’явився інший герой – Григорій Печорін, молода людина, що представляє покоління […]...
- Твір до ЗНО “Мета – ніщо, рух до мети – все” Життя кожної людини підпорядковано Великій Меті. В кожного вона своя. На шляху до неї люди долають багато перешкод та переживають нескінченну череду різноманітних події, як позитивних, так і драматичних. Для багатьох досягнення мети триває майже все життя. Тому доцільним постає питання: чи доцільним є підпорядковувати все життя їй? Можливо, саме рух до мети і є визначальною силою? На думку психологів, під час досягнення мети людина відчуває певне розчарування та спад […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою у руціі А другі тяглися до стяга зорі… М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись дуже давно знаходилось міське кладовище, яке нині переобладіммн в молодіжний парк. За старою церквою залишили недбалі чиновники для паніїш ків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницьюмм художника С. Васильківського. Члени товариства “Спадщина” відновили мої одного з найталановитіших зачинателів української літератури […]...
- Що таке самоутвердження, як ви йдете до своєї мети Важко доповнювати когось – легше самому сказати щось вагоме й серйозне, а може, інколи, й помилкове. Але своє. Та все ж таки прийдеться. Окрім того – тема цікава й на часі, бо стоїмо на шляху самоутвердження, формування власного “я”. Але не по головах інших, принижуючи їх людську гідність, а в мирі та злагоді з усіма. Не за рахунок когось, а спираючись на власні знання і сили. Не на шкоду чи […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XІX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто тисяч” драматург створив образ Герасима Калитки, який через невдалі шахрайські наміри сам став жертвою ще […]...
- Гуцул людина праці, сповнена життєвої енергії і відваги Образ гуцула, що протиставляється панночці, оповивається поетичним серпанком. Це помітно при показі його життя, побуту і змалюванні портрета. Гуцул – людина праці, сповнена життєвої енергії і відваги. Він наївно безпосередній і бурхливо чутливий. Завжди в турботах про господарство, він цілеспрямований, не знає хворобливих реф-лексій, як панночка. Виріс він на свободі, змалку звик до “пишного виду гір” і з природою зжився нерозлучно. Тут він почуває себе повним паном. Становище “заможного газди” […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він ніс усе життя. Цькування письменника почалось після публікації його статті “Україна чи Малоросія?”, а його […]...
- Трагізм життєвої долі Хвильового та його героїв Українське Відродження 20-30-х років прикликало в літературу багато нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскравих літературних зірок – Микола Хвильовий. За висловом його сучасника В. Коряка, “сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить…” М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером і зброєю, гасаючи дорогами “червінькової революції” та мріючи про “загірню комуну”. Він поставив собі за мету проспівати пісню пісень, […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, керуючи такою організацією, як Вільна академія пролетарської літератури. Арешт його товариша М. Ялового, який був […]...
- Крах життєвої концепції Дашковича з роману “Хмари” Ще в студентські роки Дашкович позитивно вирізняється на фоні своїх товаришів по навчанню. Його портрет виказує особливу симпатію письменника до свого героя: “Дашкович був чистий черкасець: високий, рівний, з дужими плечима, з козацькими грудьми, з розкішним темним волоссям на голові. В його було лице повне, з високим і широким одслоненим чолом. Брови лежали низько й рівно над карими ясними, чималими очима. Чималі рум’яні губи були складені щільно і навіть трохи […]...
- Тема пошуку життєвої правди в прозі М. А. Шолохова 1. Правдошукач – ГриГорей Мелехов. 2. Метання від “правих” до “неправих”. 3. Правда й щастя совісної людини. Як і будь-яке по-справжньому сильний і гарний добуток, “Тихий Дон” Шолохова багатогранний, неоднозначний і дуже глибокий. Можна неодноразово перечитувати роман і щораз відкривати для себе щось нове, щораз він повернеться до вас іншої стороною Однієї з найважливіших тем роману є пошук життєвої правди. Можна сказати, що підсвідомо цей пошук поєднує всіх персонажів, от […]...
- Письменниця великого творчого діапазону Письменниця великого творчого діапазону, Леся Українка в своїх драмах буремних років революції головну увагу приділила найгострішим питанням політичної, ідейної боротьби за визволення трудящих мас з ярма соціального й національного гноблення, за визволення свідомості людини з тенет духовної неволі. Ставши визнаним майстром у царині драматургії, вона, проте, лишалася “ліриком раг ехеїапсе”. Останній драматичний твір Лесі Українки, написаний у часи революції 1905-1907 років,- діалог “Айша та Моххамед” – поклав початок низці її […]...
- Початок творчого шляху Генріха Гейне Можна сказати, що Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а й чи не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму. Еволюція його творчості виразно відбиває істотні закономірності й тенденції розвитку німецької літератури 20-40-х років, коли в ній відбувалися бурхливі й складні процеси. В літературу він прийшов на межі 20-х, коли ще були живими й дійовими традиції раннього романтизму, і його поетична творчість в основному розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією. Різкий поворот […]...
- Особливості творчого методу Лесі Українки І. Мова поезії Лесі Українки – мова української народної поезії. ІІ Поєднання реалістичного й романтичного у поезії Лесі Українки. ІІ. Реалістична лірика. 2. Риси романтизму у творчості Лесі Українки. . Але ці сюжети спроектовані на актуальні проблеми національно – визвольної боротьби українського народу і змальовані у дусі неоромантизму: у центрі уваги шляхетний герой з величною ідеєю, діяльність якого розгортається на тлі незвичайних романтичних обставин далеких країн або історичної давнини. Романтичні […]...
Categories: Шкільні твори