Поема “Пан Тадеуш” – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики.
Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників повстання 1830-1831 рр., “Пан Тадеуш” прозвучав як схвильоване оповідання про далеку батьківщину, і поет недаром мріяв в епілозі про те, щоб його поема стала всенародним надбанням, щоб її дівчата співали “за пряжею тонкою”.
Коли б до тої я дожив потіхи, Щоб заблукали ці пісні під стріхи І щоб селянки тихою порою Співаючи за пряжею тонкою Про дівчинку, що як музик зачула, То й сірі гуси геть свої забула, Про те, як гнала селезня сирітка Понад водою, гарна, ніби квітка, Щоб узяла до рук оце писання, Таке ж немудре, як і їх співання.
Міцкевич жив у Німеччині, Швейцарії, Франції. Останні роки життя працював у паризькій бібліотеці, звідки вирушив з політичною місією до Константинополя. Тут 26 листопада 1855 року великий польський поет помер. Іван Франко писав: “Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один із найгеніальніших людей, яких видало людство”.
Українською мовою твори Міцкевича перекладали Петро Гу-лак-Артемовський, Левко Боровиковський, Іван Франко, Павло Тичина, Микола Бажан, Андрій Малишко і – найбільше – Максим Рильський.





Related posts:
- Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з історією російської культури. Він написав “Оду до молодості”, “Балади і романси” – ранні поезії; “Кримські сонети”, які сповнені пристрастей і філософських думок; волелюбні патріотичні поеми “Гражина”, “Конрад Валленрод”; роман у віршах “Пан Тадеуш”. “Кримські сонети” неповторно оригінальні. Ліричний герой цього […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі і голос із Литви. . До кримського циклу ввійшли […]...
- Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, поблизу м. Новогрудка, в сім’ї збіднілого польського шляхтича народився Адам Міцкевич. Микола Міцкевич, його батько, працював юристом у Новогрудку, а мати вела скромне господарство і виховувала дітей. Ще з студентських років, а саме з Віленського університету, де він […]...
- Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця віщі слова: “Взяли мі його у вас дужим, а повертаємо могутнім”. Навесні 1825 долі А. Міцкевич вирушив у свою кримську […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича – АДАМ МІЦКЕВИЧ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Близько двох століть тому літнім ранком до Графської пристані в Севастополі пристала шлюпка. З неї висадилася невелика група людей, серед яких звертав на себе увагу скромно вдягнений юнак з буйною кучерявою чуприною. Ім’я цього юнака за тих часів вже було добре знайоме польському читачеві, а його перша книга віршів була видана у Вільні. Та не своєю волею цей ставний зеленоокий юнак покинув сповнені північної меланхолії рідні долини, озера, […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей, серед яких був двадцятишестирічний, ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак. Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета. Не зі своєї волі цей юнак покинув рідні ліси, озера, долини. Народжений на хуторі біля невеличкого містечка Новогрудка, син бідного провінційного адвоката Адам Міцкевич потрапив до цієї дивної […]...
- “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича “Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня. Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах. Цикл “Кримських сонетів” […]...
- “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” . Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків та представників панівного класу. Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і приниження. З гуртом селян він утікає від пана на сахарні, сподіваючись, що знайде там краще життя. Тяжкі поневіряння випали на долю Миколи… Багато років шукає він правду, але так і […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які ознаки романтизму є в “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Це романтична історія польки Гіотоцької у сонеті “Гробниця Потоцької”, романтичне зображення природи, яка втілює жагу до волі, образ поета-романтика, поета-одинака, поета-вигнанця, звертання до орієнтальних мотивів – мурза, мусульмани, мечеть, гарем та ін. […]...
- Переказ твору Чехова “Скрипка Ротшильда”. Стисло Зміст “Скрипки Ротшильда” в стислому викладі нескладний, як у більшості оповідань Чехова. Трунар Яків Іванов на прізвисько Бронза – мешканець маленького заштатного містечка. Він незадоволений всім і всіма на світі, а надто тим, що його земляки вмирають дуже рідко і він терпить через це збитки. “Жив він бідно, як звичайний мужик, у невеличкій старій хаті, де була одна лише кімната, і в цій кімнаті містилися він, Марфа, піч, двоспальне ліжко, […]...
- Переказ твору Чехова “Дама з собачкою”. Стисло Чехов Написав порівняно небагато оповідань про кохання, та майже кожне з них змальовує це почуття як найбільше щастя, муку, таїну людського існування. Най-відоміші з них “Будинок з мезоніном”, “Про кохання” і “Дама з собачкою”. Це останнє розглянемо докладніше. Якщо “Людина у футлярі” та “Скрипка Ротшильда” – це трагедії безнадійно змарнованого життя, то “Дама з собачкою” – драма, яка завершується словами, може, ілюзорної, але надії. Початок твору обіцяє нам доволі звичну […]...
- Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
- “Кримські сонети” А. Міцкевича До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Співає […]...
- Зразок твору на тему: Війна 1812 року у романі “Війна і Мир” Лев Миколайович Толстой, коли був учасником Севастопольської оборони, став свідком поразки російської армії. Під час військових дій, Толстой побачив всі жахи війни, поведінка людини на війні, а також ті страждання і позбавлення, що війна приносить людству. Письменник побачив що таке справжній патріотизм. Побачене під час військових дій і отриманий Толстим досвід, яскраво виявилися в творі “Війна і мир”. У своєму творі великий російський письменник зобразив події двох воєн: 1805 – […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звертав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]...
- Людина і природа в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Цикл “Кримські сонети”, до якого входить 18 віршів, А. Міцкевич написав під враженням двомісячної подорожі Кримом. Цей край справив незабутнє враження на нього, і згодом поет написав: “Я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі”. Захоплений кримськими пейзажами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря, Міцкевич надав своїм поезіям виразно “східної” тональності, об’єднавши їх у поетичний цикл. У такий спосіб митець наголошує на змістовому […]...
- Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Валленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улюбленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод – герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, […]...
- І. Франко про А. Міцкевича Привертає увагу балада “Чати”, яка зацікавила І. Франка не тільки підзаголовком Міцкевича “Балада українська”, а й змістом. Козак Наум, якого польський воєвода називає “хамом” , “кодлом мерзенним” і примушує стріляти в коханця дружини, спрямовує постріл у свого звєрхника: Козак змірив і вцілив, Не чекаючи стрілив, І потрапив в сам лоб воєводу. М. Рильський у перекладі з незрозумілих причин пом’якшив окремі вислови, які покликані створити певне тло соціальної нерівності. Так, замість […]...
- Життєві шляхи А. Міцкевича 24 грудня 2010 року минає 212 років від дня народження Адама Міцкевича – геніального польського митця поетичного слова, полум’яного патріота, творчість якого й донині залишається взірцем мужнього служіння своїй вітчизні, пристрасної синівської любові до рідної землі й народу, з якими змушений був назавжди розлучитися у 26річному віці й померти в еміграції. Життєві шляхи А. Міцкевича тісно переплелися з долею різних країн і народів: народився в с. Заоси Новогрудського повіту в […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
- Образи кримської природи у “Кримських сонетах’ А. Міцкевича Сонет – це той поетичний жанр, яким освідчуються у коханні. Ми можемо навести багато прикладів цього: сонети Данте, що присвячено Беатріче, невмиручі натхненні рядки Петрарки до Лаури… Польський поет Адам Міцкевич у своїй збірці “Кримські сонети” освідчується у коханні Криму: морю, горам, степу, кримському повітрю – усьому тому, що складає атмосферу, самий дух тієї чарівної держави, тієї вільної царини, тієї вічної казки-таємниці – поезії. Може, тому що теж беззавітно закохана […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року, правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний побут і родинні стосунки вільних козаків. В інших змальовано панщину з усіма її сумними наслідками. У 1862 році […]...
- 1812 рік у зображенні Л. М. Толстого Л. М. Толстой був учасником Севастопольської оборони. У ці трагічні місяці ганебної поразки російської армії він багато чого зрозумів, усвідомив, як страшна війна, які страждання вона несе людям, як поводиться людина на війні. Він переконався в тім, що щирий патріотизм і героїзм проявляється не в гарних фразах або яскравих подвигах, а в чесному виконанні боргу, військового і людського, незважаючи ні на що. Цей досвід позначився у романі “Війна і мир”. […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. . Рідна земля є джерелом його творчого натхнення, тож поет спрагло припадає до “цього джерела, намагаючись набратися сил для боротьби, а отже – й […]...
- Війна 1812 року в зображенні Лева Толстого Л. Н. Толстой був учасником Севастопольської оборони. У ці трагічні місяці ганебної поразки російської армії він багато чого зрозумів, усвідомив, як страшна війна, які страждання вона несе людям, як поводиться людина на війні. Він переконався в тім, що щирий патріотизм і героїзм проявляється не в гарних фразах або яскравих подвигах, а в чесному виконанні боргу, військового й людського, незважаючи ні на що. Цей досвід позначився у романі “Війна й мир”. […]...
- “Фауст” – драматичний твір. Переказ стисло “Фауст” – драматичний твір, але це не п’єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно і трагедія, і колосальна філософська поема, яка відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної ідеї “Фауста”, він не бачив можливості виразити весь його глибинний і багатозначний смисл однією думкою. Трагедія відкривається двома прологами. Перший із них “Пролог у театрі” – бесіда поета, актора і […]...
- Мотиви лірики Т. Шевченка років заслання Десять років солдатської неволі із царською “забороною писати і малювати” – найтрагічніша сторінка життя Т. Шевченка. Знаючи, що він буде покараний, поет продовжує писати й малювати. “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – таким було його життєве кредо. Криючись від стороннього ока, поет пише вірші, у яких – протест проти царського свавілля, готовність боротися до кінця. Провідними мотивами поезій періоду заслання були: сум за рідним краєм, самотність, боротьба за волю, за […]...
- Переказ новели “Іntermezzo” Михайло Коцюбинського. Стисло Михайло Коцюбинський написав новелу “Іntermezzo” в 1908 році. Це один із кращих творів письменника, лірична поема в прозі, поетична новела, в якій зображується нерозривна єдність митця і народу. Новела була створена в тяжкі роки столипінської реакції, коли в середовищі інтелігенції особливо посилилися розбрід та занепадництво, і з’явилась ціла зграя письменників-декадентів, які закликали розробляти “вічні теми” – писати лише про красу природи і кохання. Вони ігнорували важливі соціальні проблеми, прикривались гаслами […]...
- Патріотизм російського народу у Вітчизняній війні 1812 року Твір по роману Л. М. Толстого “Війна і мир”. Роман “Війна і мир” у жанровому відношенні є романом-епопеєю, тому що Толстой показує нам історичні події, які охоплюють великий відрізок часу, у романі понад 200 діючих осіб, є реальні історичні особистості, показані і всі соціальні шари Росії того часу: вищий світ, дворянська аристократія, провінційне дворянство, армія, селянство, навіть купечество. Головна тема роману – подвиг російського народу у війні 1812 року. Це […]...
- Стисло: роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиною критичного реалізму Панаса Мирного є його роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Працюючи в суді, письменник часто здійснював подорожі по Полтавській губернії. Під час однієї з таких поїздок від Полтави до Гадяча він почув від візника сумну розповідь про розбійника Василя Гнидку, засудженого до каторги. Ця правдива і проста розповідь глибоко схвилювала Панаса Мирного, і в 1872 році він створює нарис “Подоріжжя від Полтави до Гадяча”. В цьому […]...
- Тема Вітчизняної війни 1812 року у творчості Грибоєдова Тема 1812 року освітлена Грибоєдовим у сугубо опозиційному, антикріпосницькому дусі. Позитивним героєм трагедії зроблений простий ратник-ополченець – кріпак, що виявився, не в приклад своїм панам-поміщикам, справжнім патріотом. Свідомість небезпеки, що нависла над батьківщиною, приводить його до геройського подвигу, до участі “у загальному ополченні без дворян”, тобто в партизанських загонах. Разом з тим драматург хотів показати, що підйом патріотичного почуття будить у герої-ополченці й свідомість того, що він така ж людина, […]...
- Герої війни 1812 року – великі і непомітні Твір по роману Л. М. Толстого “Війна і мир”. Роман “Війна і мир” можна з повним на те правом назвати історичним романом, В основу його лягла велика історична подія, від результату якої залежала доля цілого народу. Толстой виступає не тільки як історик, але і як знавець людської психології. Толстой історично вірно описує своїх героїв. У романі у якості персонажів виступають і реально існуючі діячі, але вони насамперед люди, тому Толстой […]...
- Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує […]...
- І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Тема. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Варіант 1 1. Еней був завзятішим за всіх… А Рутульців. Б Бурлаків. В Бурсаків. Г Заробітчан. 2. Фраза, яку використав І. Котляревський у поемі, зазначаючи про втечу Енея з Трої. А “Терпець урвався”. Б “П’ятами накивати”. В “Ні в сих, ні в тих”. Г “На два фронти”. 3. Гостинець, з […]...
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками. 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства. 3. Головна роль народу у війні проти французьких завойовників. 4. Бородинська битва – кульмінаційний момент Вітчизняної війни. ІІІ. Вплив моральної стійкості армії, духу війська на фінал військових дій....
- Літопис “Історія Русів” – політична й культурна історія України Особливе місце серед козацьких літописів посідає анонімна “Історія Русів”, яка вагомо посилила національну свідомість у середовищі української інтелігенції тим, що дух її – вільнодумний аж до протицерковного. Авторство “Історії Русів” тривалий час приписувалося Григорієві Конисько – му, але він не є автором літопису. Зважаючи на високе патріотичне звучання тексту і на крамольність його багатьох сторінок, автор просто не ризикував підписа тися під скомпонованим, справедливо побоюючись тюрми й російської диби. На […]...
Categories: Твори з літератури