“Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло

Related posts:

1. Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка. 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах Марка Вовчка. 3. “Народні оповідання” – перша книга письменниці – велика подія в літературному житті. 4. Оповідання “Ледащиця” – новий етап у творчості письменниці. 5. Повість “Інститутка” – “найкраща перлина української літератури” ; […]...
2. “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда життя тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх по­чуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі у житті селян горя було набагато більше, ніж радоетей… Сама письменниця народилася в Орловській губернії, […]...
3. Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. ІІ. Значення творчості Марка Вовчка. 1. Фольклорна основа. 2. Новий оповідач. 3. Зміцнення жанру соціально-побутового оповідання. 4. Виникнення дитячої прози. 5. Марко Вовчок і Тарас Шевченко. 6, Зміцнення авторитету нашої літератури. ІІІ. Актуальність творів Марка Вовчка....
4. “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі у житті селян горя було набагато більше, ніж радостей… Сама письменниця народилася в Орловській губернії, […]...
5. “Народні оповідання” Марка Вовчка Глибокої чарівності, не підвладної часу краси і сили сповнена творчість Марка Вовчка, зокрема її одинадцять оповідань під назвою “Народні оповідання”. Хвилюючі, правдиві історії з народного життя просто і задушевно розповідають самі їх учасники або свідки подій. І це не безсторонні спостерігачі тих життєвих картин. Вони дають народну оцінку всім подіям і вчинкам героїв, поділяють простодушні вірування н турботи народу, співчувають його горю і радості. З народних пісень і казок прийшли […]...
6. Чим подобається мені оповідання Марка Вовчка Найвизначнішим співцем знедоленого нарду, виразником його мрій і сподівань був Т. Г. Шевченко. Продовжувачем традицій Кобзаря стала Марко Вовчок. У 1857 році з’являються її “Народні оповідання”, в яких виразно зазвучав голос борця проти неправди, сміливого викривача сваволі кріпосників. Росіянка за походженням, Марко Вовчок любила, добре знала українську мову і писала нею свої твори. Т. Г. Шевченко прочитав “Народні оповідання”, коли повертався із заслання. Він високо оцінив їх, а молоду письменницю […]...
7. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму. ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків. 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” . 3. Повість “Інститутка” – зображення наростання народного гніву. ІІІ. Твори Марка Вовчка – її внесок в антикріпосницьку боротьбу українського народу....
8. Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рід­ними. Чоловік письменниці Опанас Маркович дуже захоплювався українськими звичаями та народною творчістю. Молоде подружжя здебільшого жило в Украї­ні. Збираючи по українських селах фольклор, Маркович брав і дружину з собою. Отже, страждання кріпаків Марія бачила на власні очі. Це […]...
9. Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість феодально-кріпосницької системи. “Марія Маркович скрізь і всюди натрапляла на страхітливі картини поміщицької сваволі, нелюдських знущань […]...
10. Романтичність оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, із спостережень за життям у батьківському домі, потім в Україні виникли “народні оповідання” Марка Вовчка, […]...
11. Романтичність оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” Творчістю Марка Вовчка розпочинається якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як і її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона поєднала у своїй творчості методи реалізму й романтизму. Саме в романтичному плані написане її оповідання “Максим Тримач”, які увійшло до другої групи творів збірки “Народні оповідання”. За жанром – це трагедійне соціально-проблемне оповідання. Майстерно романтизовано змальовані персонажі твору. Максим Тримач […]...
12. Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]...
13. Народні оповідання – Марко Вовчок Марко Вовчок “Народні оповідання” Упродовж 1856-1857 років Марко Вовчок написала дванадцять оповідань з життя українського селянства і надіслала їх у Петербург Пантелеймонові Кулішеві. І вже у грудні 1857 року світ побачила невеличка книжечка під назвою “Народні оповідання”, підписана ім’ям Марко Вовчок. До збірки увійшли 11 оповідань: “Сестра”, “Козачка”, “Чумак”, “Одарка”, “Сон”, “Панськаволя” , “Викуп”, “Свекруха”, “Знай, ляше!”, “МаксимТримач”, ” Данило Гурч”. Оповідання “Чари” не увійшло до збірки, бо не відповідало […]...
14. Тематична палітра “Народних оповідань” Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість феодально-кріпосницької системи. “Марія Маркевич скрізь і всюди натрапляла на страхітливі картини поміщицької сваволі, нелюдських знущань […]...
15. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля […]...
16. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити максимальне враження автентичності зображуваного, виявлялася настанова белетристів на документально-фактичну достовірність як один із засобів художньої […]...
17. “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XІX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови […]...
18. Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” , “Рассказы из народного русского быта” , понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856 p., а закінчила вже наступного року у Петербурзі, увійшло одинадцять оповідань, якими вона справила велике враження на літературно-громадську думку. Найвищого мистецького рівня досягла Марко Вовчок у […]...
19. Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни, удови, Степана, Ярини та її батька поет втілив свій ідеал життя “по правді”. Його селянам […]...
20. Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути На життя й оцінити його […]...
21. Хіба можна було сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка Хіба можна було після цього сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка, відмовляти такому багатому і великому талантові в самостійному місці в українській літературі?! Хто ще з українських прозаїків володіє такою блискучою і багатою мовою?! Кому вдалося розгадати таємницю мелодійпосїі прози Марка Вовчка?! – писав Іван Франко в статтях, написаних після публікації цієї казки. Так відповіла письменниця наклепникам. Відповіла не газетним спростуванням, а дійовим доказом свого нев’янучого таланту і незрівнянної майстерності. […]...
22. Провідна тема творів Марка Вовчка Марія Олександрівна Вілінська народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у Парижі. Повернувшись до Росії, жила в Петербурзі, співробітничала в журналі “Отечественные записки”. Пізніше разом з другим чоловіком М. […]...
23. Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу. Горпина – головна героїня оповідання – була “білолицею, гарною і веселою, а прудкою, як зайчик: і в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і […]...
24. Твір на тему – Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка. Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”, в якій широко та яскраво показно суперечності між кріпаками та поміщиками, чітко й колоритно розкрито образи поневолених селян і панів-гнобителів. Авторка намагалася максимально показати абсурдність […]...
25. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються […]...
26. Початок нового періоду в біографії Марка Вовчка До Олександровського, яв – і до Саратова, ва Михайлом Дем’яновичем потяглися дрібні службовці ;і Гинуславської удільної контори. Приїхав працювати і Степан Ращенко, якого письменниця пам’ятала в Хохітві ще хлопчиком, тоді вона подарувала йому цілий пакунок книг. При першій зустрічі І’аіцепкові впало в око, як сильно змінилася письменниця за останні десять – дванадцять років, перетворившись із моложавої жінки в малорухливу, неповоротку старуху. “Велика любителька природи, моя хазяйка багато часу приділяла догляду […]...
27. Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Гримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її таланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Гримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та майстерністю характе-ротворення. Оповідь ведеться від імені народного оповідача. Тому й зовнішність героїв змальована у фольклорному […]...
28. “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій. […]...
29. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. “Прийду було її […]...
30. Марко Вовчок – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Марко Вовчок Марія Олександрівна Вілінська народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі У своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у […]...
31. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. 3. Чесність, щирість, почуття власної гідності Назара та Прокопа. ІІІ. Відмінні риси селян-кріпаків. 1. Звільнення від кріпацтва шляхом боротьби проти гнобителів. 2. “Мандрівочка – рідна тіточка” для Назара. 3. Похмурість і мовчазність Прокопа та жартівливість Назара....
32. Зникнення Марка Вовчка Розорення Звонарьова та його смерть у 1875 році примушують письменницю вдаватися до послуг випадкових видавців-комерсантів. її переклади тепер видають підприємці типу Мордуховського, Ямпольського, князя В. В. Оболепського, які затримують скупі гонорари і часто-густо розплачуються книжками. Кількість перекладів, підписаних ім’ям Марка Вовчка, різке вменшується. Письменниця знову зазнає матеріальної скрути. Свої оригінальні твори вона публікує в газетах. Проте і на неї чатують невдачі. Видавець “Молвьі” А. Жем-чужников припиняє на середині публікацію “Лета […]...
33. Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: …Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, обличителя жестоких людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите… Ці рядки створені у 1859 році, коли Т. Шевченко повернувся до Петербурга після заслання. Вони написані на честь чарівної жінки-письменниці Марко Вовчок. У художника С. Кириченка є картина “Зустріч […]...
34. Ім’я Марка Вовчка Навесні 1883 року Михайло Дем’янович отримує призначення в село Ссргієвське, в сорока верстах від Ставрополя, де знаходився один з “государевих маєтків”. І знову пакування майна, перевозка меблів, посуду, піаніно, незграбної мідної ванни, яка всюди викликала подив, і домашньої бібліотеки, котру письменниця любовно збирала протягом багатьох років і зберігала в паризьких різьблених шафах. При кожному переїзді частину майна доводилося спродувати або просто роздаровувати, але зі своїм кабінетом, піаніно та ванною Марій […]...
35. Матеріали для біографії Марка Вовчка Роки перебування в Богуславі та Хохітві й часті поїздки до Києва знову зближують письменницю з українським народним життям і культурним середовищем. Попри всі намагання зберегти інкогніто адреса її стає все-таки відомою не лише київським літераторам, а й Франку, який жив у закордонному Львові. “Видати” її міг давній київський приятель, завзятий колекціонер і шанувальник Шевченка Ф. Дейкун, з родиною якого Марко Вовчок була у дружніх стосунках. Поновлюється і листування з видавцями. […]...
36. Твір за повістю Марка Вовчка “Інститутка” Наприклад, чи знаєте ви, чого вчать в інститутах? Якщо вам цікаво про це дізнатися, читайте. Марко Вовчок – це псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Коли вона вийшла заміж, то “отримала” прізвище Маркович. Саме від прізвища Маркевич і з’явився на світ славнозвісний псевдонім Марко Вовчок. Гадаю, тепер ви вже не скажете: “Марко Вовчок написав повість “Інститутка”. Але зараз звернемося-таки до цієї повісті. Чому вчили в інститутах кріпацької Росії? Знущатися з людей, нещадно […]...
37. МАРКО ВОВЧОК 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МАРКО ВОВЧОК Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася в с. Єкатерининському, що в Орловській губернії, у дворянській родині, померла в Кабардино-Балкарії – у м. Нальчику. Письменниця. Найвідоміші твори: повість “Інститутка”, збірка “Народні оповідання” ....
38. Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна людина, що в ній самій відбувається якась боротьба між добрим і злим. Усі герої із […]...
39. Кармелюк – Марко Вовчок Марко Вовчок “Кармелюк” Серед творів Марка Вовчка на історичну тему виділяється повість “Кармелюк”. Протягом усього життя Марко Вовчок цікавилася історичним минулим України, зокрема боротьбою українського народу за соціальне і національне визволення. Письменниця багато вивчала історичні праці і документи, збирала перекази, легенди, думи і пісні, присвячені цій тематиці. Перебуваючи за кордоном, вона задумала написати історичну повість для дітей, присвячену селянському ватажку Устимові Кармелюку, під проводом якого у 1813-1835 pp. відбулося повстання […]...
40. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя своїх геpоїв-кpіпаків вона пpидивляється не з ганку двоpянського маєтку, адже була за походження поміщицею, а […]...