Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка”

Related posts:

1. Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до своїх людей є справжнім катом. Оповідь у […]...
2. Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Марка Вовчка справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Йдучи за Великим Кобзарем, письменниця уславила представників Трудового народу, створила яскраві образи борців проти гнобителів. Іван Франко поставив її ім’я “в ряді борців за волю і людські права поневолених мас”. Свою літературну діяльність Марко Вовчок розпочала в роки кріпосницької сваволі. Письменницю дуже хвилювала доля жінок-кріпачок. Їх основні помисли, прагнення, характерні риси відобразила вона у […]...
3. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. 3. Чесність, щирість, почуття власної гідності Назара та Прокопа. ІІІ. Відмінні риси селян-кріпаків. 1. Звільнення від кріпацтва шляхом боротьби проти гнобителів. 2. “Мандрівочка – рідна тіточка” для Назара. 3. Похмурість і мовчазність Прокопа та жартівливість Назара....
4. Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна людина, що в ній самій відбувається якась боротьба між добрим і злим. Усі герої із […]...
5. Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой – освічена поміщиця. “І що ж то за […]...
6. Головні образи повісті Марна Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до другої – Устина, Прокіп, Катря, Назар і стара бабуся. Спробувавши порівняти ці образи, я звернув […]...
7. “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XІX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови […]...
8. Твір за повістю Марка Вовчка “Інститутка” Наприклад, чи знаєте ви, чого вчать в інститутах? Якщо вам цікаво про це дізнатися, читайте. Марко Вовчок – це псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Коли вона вийшла заміж, то “отримала” прізвище Маркович. Саме від прізвища Маркевич і з’явився на світ славнозвісний псевдонім Марко Вовчок. Гадаю, тепер ви вже не скажете: “Марко Вовчок написав повість “Інститутка”. Але зараз звернемося-таки до цієї повісті. Чому вчили в інститутах кріпацької Росії? Знущатися з людей, нещадно […]...
9. “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій. […]...
10. Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя своїх геpоїв-кpіпаків вона пpидивляється не з ганку двоpянського маєтку, адже була за походження поміщицею, а […]...
11. Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]...
12. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються […]...
13. Провідна тема творів Марка Вовчка Марія Олександрівна Вілінська народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у Парижі. Повернувшись до Росії, жила в Петербурзі, співробітничала в журналі “Отечественные записки”. Пізніше разом з другим чоловіком М. […]...
14. Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних дівиць, де їх вчили, як поводитись у вищому світі, співати, танцювати та говорити по-французьки. Про […]...
15. Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни, удови, Степана, Ярини та її батька поет втілив свій ідеал життя “по правді”. Його селянам […]...
16. Твір Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка Інститутка Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя своїх геpоїв-кpіпаків вона пpидивляється не з ганку двоpянського маєтку, […]...
17. Твір на тему – Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка. Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”, в якій широко та яскраво показно суперечності між кріпаками та поміщиками, чітко й колоритно розкрито образи поневолених селян і панів-гнобителів. Авторка намагалася максимально показати абсурдність […]...
18. Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: “Було мене й б’ють – не […]...
19. Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Гримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її таланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Гримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та майстерністю характе-ротворення. Оповідь ведеться від імені народного оповідача. Тому й зовнішність героїв змальована у фольклорному […]...
20. “ІНСТИТУТКА” Переказ твору “ІНСТИТУТКА”, що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю. Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня знущалася з дівчини, била її, одного разу трохи не задушила за те, що не догодила […]...
21. Романтичність оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” Творчістю Марка Вовчка розпочинається якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як і її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона поєднала у своїй творчості методи реалізму й романтизму. Саме в романтичному плані написане її оповідання “Максим Тримач”, які увійшло до другої групи творів збірки “Народні оповідання”. За жанром – це трагедійне соціально-проблемне оповідання. Майстерно романтизовано змальовані персонажі твору. Максим Тримач […]...
22. Початок нового періоду в біографії Марка Вовчка До Олександровського, яв – і до Саратова, ва Михайлом Дем’яновичем потяглися дрібні службовці ;і Гинуславської удільної контори. Приїхав працювати і Степан Ращенко, якого письменниця пам’ятала в Хохітві ще хлопчиком, тоді вона подарувала йому цілий пакунок книг. При першій зустрічі І’аіцепкові впало в око, як сильно змінилася письменниця за останні десять – дванадцять років, перетворившись із моложавої жінки в малорухливу, неповоротку старуху. “Велика любителька природи, моя хазяйка багато часу приділяла догляду […]...
23. Ім’я Марка Вовчка Навесні 1883 року Михайло Дем’янович отримує призначення в село Ссргієвське, в сорока верстах від Ставрополя, де знаходився один з “государевих маєтків”. І знову пакування майна, перевозка меблів, посуду, піаніно, незграбної мідної ванни, яка всюди викликала подив, і домашньої бібліотеки, котру письменниця любовно збирала протягом багатьох років і зберігала в паризьких різьблених шафах. При кожному переїзді частину майна доводилося спродувати або просто роздаровувати, але зі своїм кабінетом, піаніно та ванною Марій […]...
24. Зникнення Марка Вовчка Розорення Звонарьова та його смерть у 1875 році примушують письменницю вдаватися до послуг випадкових видавців-комерсантів. її переклади тепер видають підприємці типу Мордуховського, Ямпольського, князя В. В. Оболепського, які затримують скупі гонорари і часто-густо розплачуються книжками. Кількість перекладів, підписаних ім’ям Марка Вовчка, різке вменшується. Письменниця знову зазнає матеріальної скрути. Свої оригінальні твори вона публікує в газетах. Проте і на неї чатують невдачі. Видавець “Молвьі” А. Жем-чужников припиняє на середині публікацію “Лета […]...
25. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля […]...
26. Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу. Горпина – головна героїня оповідання – була “білолицею, гарною і веселою, а прудкою, як зайчик: і в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і […]...
27. Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних дівиць, де їх вчили, як поводитись у […]...
28. Образ Устями за повістю “Інститутка” Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите… Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в “Народних оповіданнях”, у повісті “інститутка” бездонний смуток життя кріпаків. “Інститутка” – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка торкнулася серйозних соціальних проблем. Тяжким було дитинство дівчини-кріпачки, від імені якої ведеться розповідь. Багато знущань […]...
29. Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути На життя й оцінити його […]...
30. Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? […]...
31. “Народні оповідання” Марка Вовчка Глибокої чарівності, не підвладної часу краси і сили сповнена творчість Марка Вовчка, зокрема її одинадцять оповідань під назвою “Народні оповідання”. Хвилюючі, правдиві історії з народного життя просто і задушевно розповідають самі їх учасники або свідки подій. І це не безсторонні спостерігачі тих життєвих картин. Вони дають народну оцінку всім подіям і вчинкам героїв, поділяють простодушні вірування н турботи народу, співчувають його горю і радості. З народних пісень і казок прийшли […]...
32. Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. ІІ. Значення творчості Марка Вовчка. 1. Фольклорна основа. 2. Новий оповідач. 3. Зміцнення жанру соціально-побутового оповідання. 4. Виникнення дитячої прози. 5. Марко Вовчок і Тарас Шевченко. 6, Зміцнення авторитету нашої літератури. ІІІ. Актуальність творів Марка Вовчка....
33. Матеріали для біографії Марка Вовчка Роки перебування в Богуславі та Хохітві й часті поїздки до Києва знову зближують письменницю з українським народним життям і культурним середовищем. Попри всі намагання зберегти інкогніто адреса її стає все-таки відомою не лише київським літераторам, а й Франку, який жив у закордонному Львові. “Видати” її міг давній київський приятель, завзятий колекціонер і шанувальник Шевченка Ф. Дейкун, з родиною якого Марко Вовчок була у дружніх стосунках. Поновлюється і листування з видавцями. […]...
34. Характеристика бібліотеки Марка Вовчка У ці роки Богдан Опанасович жив на Північному Кавказі, спочатку в Майкопі, до по диплому дружини Є. І. КорнільвВОЇ мав приватну школу, в якій вони обоє викладали, потім – у Ростові-на-Дону. Тут він остаточно пориває з Лізою, і вона з чотирма дітьми їде до батьків у Калузьку губернію. Після цього він знову з головою порипає у підпільну роботу – цього разу в ростовській групі “Народної волі”. Порівняно невелика відстань дозволяє […]...
35. Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка. 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах Марка Вовчка. 3. “Народні оповідання” – перша книга письменниці – велика подія в літературному житті. 4. Оповідання “Ледащиця” – новий етап у творчості письменниці. 5. Повість “Інститутка” – “найкраща перлина української літератури” ; […]...
36. “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року, правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний побут і родинні стосунки вільних козаків. В інших змальовано панщину з усіма її сумними наслідками. У 1862 році […]...
37. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки І. Життєві ідеали кріпачки та панночки. ІІ. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. 2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. 3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. 4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. 5. Ввічливість Устини та грубість панночки. ІІІ. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. […]...
38. Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рід­ними. Чоловік письменниці Опанас Маркович дуже захоплювався українськими звичаями та народною творчістю. Молоде подружжя здебільшого жило в Украї­ні. Збираючи по українських селах фольклор, Маркович брав і дружину з собою. Отже, страждання кріпаків Марія бачила на власні очі. Це […]...
39. Образи жінок – берегинь роду в романі В. Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Дарія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця”, “була мати – як світло з височини, і втратилося…” Замолоду пізнала горе […]...
40. Образи селянських жінок у поемі “Кому на Русі жити добре” Образи селянських жінок, виведених поетом у добутках, написаних до поеми “Кому на Русі жити добре”, здаються тільки ескізами до намальованого на весь зріст портрету Матрени Тимофіївни. Якщо в 40-х роках, та й пізніше Некрасов зображує в селянських жінках переважно терпіння, затурканість, покірність, то тепер поет показує зародження в російській селянці гніву, прагнення позбутися від покірності, смиренності як сумної спадщини вікового рабства. Матрена розповідає семи мандрівникам глибоко хвилюючу повість свого життя […]...