Книга Євгенія Коршунова “Операція “Хамелеон” по своєму жанрі детектив. Притім детектив, дія якого відбувається в привабливій Африці, Навряд чи найдеться людина, що не мріяв хоч раз у житті потрапити в її савани, побродити в Кіліманджаро й водоспаду Вікторія, почути при місячному світлі звуки тамтамів і побачити ритуальні танці місцевих племен. Для того, хто потрапить в Африку ненадовго, ці враження, напевно, і будуть головними. Але для журналіста, що живе й працює тут трохи років, екзотика швидко відходить на далекий план. На зміну їй приходить твереза й точна оцінка обстановки, що зложилася в сучасній Африці, розуміння складностей і труднощів її розвитку, політичного й економічного.
Саме таке розуміння життя є в книзі “Операція “Хамелеон”. Дія повести Е. Коршунова відбувається у вигаданій країні Гвиания, десь у Західній Африці.
У центрі оповідання молодий радянський африканіст Петро Миколаїв, що приїжджає у Гвианию в наукове відрядження. Його творчим планам не призначено збутися, оскільки іноземні розвідки вирішують зробити його жертвою своєї змови – операції “Хамелеон”, щоб скомпрометувати прогресивний профспілковий рух у країні, пояснивши його успіхи й силу горезвісним “втручанням Москви”. Ситуація не нова, але проте усе ще живуча.
Можу відразу сказати, що операція ганебно провалилася, і Допомогли в цьому Петрові Миколаєву люди різних національностей, об’єднані почуттям справедливості.
Поруч із Петром Николаевим діють австралієць Роберт Рекорд, австрійська художниця Элинор, американець-мікробіолог Смит, англійський професор Нортон, лідери молодіжних гвиа-нийских профспілок Стив і Гоке. Всі ці характери переконливим, написаним автором досить впечатляюще. Професор Нортон, наприклад, у жарт сЪебе, що називає, “старим колонізатором”, що віддав все життя вивченню Африки, шляхетне дослідник, що не побажав сприяти офіцерам своєї розвідки й виступив з викриттям її діяльності. Або, що метається в пошуках щиросердечного спокою й щастя Елеонора, що виховує осиротілих африканських дітей. Це й добропорядний, наивнейший Смит, що навіть не догадується, які щеплення він робить.
З’ясувавши, що його “безневинні” досвіди над місцевими людьми не що інше, як випробування бактеріологічної зброї, Смит кінчає життя самогубством.
Цікаво й правдиво показує автор африканців, у тому числі й Гоке – ультралівого революціонера на словах, а на ділі продажну маріонетку. Він і є той самий “хамелеон”, за допомогою якого повинна була відбутися провокація. Як не дивно, але поруч із цими реальними характерами герой повести Петро Миколаїв виглядає хоч і привабливо, але трохи наївно: вуж дуже часто не догадується він про те, що відбувається навколо. Правда, це дозволяє авторові показати Миколаєва в різних несподіваних ситуаціях. Авторові так зручніше, але читачеві іноді кривдно за свого співвітчизника.
Хотілися б і діалоги бачити більше насиченими, з більшим художнім навантаженням.





Related posts:
- Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв І. Тема оповідання А. Чехова “Хамелеон”. ІІ. Смисл назви оповідання “Хамелеон”. ІІІ. Прізвища героїв, що слугують засобом характеристики героїв. 1. Поліцейський наглядач Очумєлов. 2. Золотих справ майстер Хрюкін. 3. Генерал Жигалов. ІV. Сміх крізь сльози....
- Майстерність А. Чехова в оповіданні “Хамелеон” Літературу мені викладали найкращі вчителі. Вони мене багато чого навчили, тож я можу розповісти, як “зроблене” оповідання “Хамелеон”. Цікава сама назва твору. Хамелеон – тварина, що змінює колір шкіри залежно від навколишнього середовища. Але людина чутлива до російської мови почує у назві два слова. Одне – хам – не потребує пояснень, друге за походженням грецьке і дало початок російському “єлей”, тобто те, чим помазують на царство або перед найважливішими подіями […]...
- Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон” Перебіг подій в оповіданні “Хамелеон” . Майстерність Чехова-гумориста: 1. Чехов – майстер деталі. 2 Висвітлення характерів через поведінку та мову. 3. Прізвища, що розповідають про їхнього носія. 4. Багатозначна назва оповідання. Узагальнюючий характер образів і створеної ситуації....
- Відкритий урок по оповіданню А. П. Чехова ” Хамелеон” Тема уроку: Стильові особливості оповідання А. П. Чехова ” Хамелеон” Мети уроку: 1) на прикладі оповідання А. П. Чехова ” Хамелеон” Виявити особливості гумористичних оповідань А. П. Чехова; 2) розширити й поглибити поняття: стиль письменника, Композиція художнього твору, Художня деталь ; 3) учити школярів дбайливому, уважному Відношенню до художнього слова Устаткування уроку: 1) віртуальна школа Кирила й Методія. Уроки літератури 7-8 класи. Урок 18; 2)картки з уривками з оповідань А. […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
- Зміст назви оповідання А. Чехова “Хамелеон” Видатний російський письменник А. Чехов починав свій творчий шлях як автор невеликих гумористичних оповідань. Проте маленькі за обсягом твори були наповнені глибиною змісту, широтою узагальнень. Серед ранніх творів письменника одним із найпопулярніших було оповідання “Хамелеон”. Прочитавши назву твору, читач може припустити, що мова в ньому піде про природу, вивчення тваринного світу. Та про представників класу плазунів в оповіданні немає жодного слова. Натомість воно розповідає про людей, їхню поведінку, моральні якості. […]...
- План-конспект уроку для вивчення оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” Завдання: розробіть план-конспект уроку для вивчення оповідання А. П. Чехова “Хамелеон”. Загалом чинна програма відводить 3 години у 6-му класі на вивчення життєвого і творчого шляху А. Чехова. Вивчають твори: “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”, одже це буде 2-й урок із вивчення творчості А. Чехова. Тема: Аморальність, підлість, брехливість, малодушність, самоприниження, запопадливість… Мета: розглянути/вивчити текст оповідання; навчити виділяти характерні риси оповідання, як жанру епосу; розвивати вміння бачити за ситуацією та вчинками […]...
- Сенс назви оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” Хамелеон – це ящірка, яка, пристосовуючись до змін навколишнього середовища, змінює колір. Звичайно, у маленькому містечку, де відбуваються події чеховського оповідання, мова не йде про зоологічні дослідження. І навіть не про плазуна мова, а про звичайнісінького собі собаку невідомого хазяїна, цуценя, що опинилося в центрі подій на майдані і, захищаючи себе, вкусило за палець брутального, дуже гомінкого чоловіка. Події відбуваються дуже швидко, на очах, мовби на театральній сцені. Ось іде […]...
- Задум “Євгенія Онєгіна” Робота над “Євгенієм Онєгіним” відняла в Пушкіна багато премени й сил. Восени 1830 року, знаменитої Болдинской восени, коли високе натхнення не залишало Пушкіна протягом майже трьох місяців, йому здавалося, що завершення ж близько. 26 вересня 1830 року він записав план роману, яким він по-новому йому бачився. Широко, просторо розгорнувся художній мир роману! Тепер це Пушкін сам усвідомлював особливо гостро. Справді: чи ледве не половину європейської частини Росії встиг проїхати поет, […]...
- Типовість образа Євгенія Онєгіна 1. Реакція читача на роман. 2. Суперечливість образа головного героя. 3. Підсумок духовних шукань Онєгіна. І в голос усі вирішили так, Що він найнебезпечніший дивак. О. С. Пушкін. У лютому 1825 року побачила світло перший розділ роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Вона викликала самі суперечливі відгуки серед читачів, від замилування до розчарування. В. А. Жуковський, після знайомства із цією скромною книжкою в блакитнувато-сірому паперовому плетінні, назвав автора генієм. Про […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
- Жанрова традиція російського віршованого роману на прикладі “Євгенія Онєгіна” Збирання жанрової формули “Онєгіна” привело до важливого наслідку: виявилося можливим установити жанрову традицію російського віршованого роману, що у літературній науці вважалася неіснуючою. Для цього знадобилося звірити з жанровою сіткою “Онєгіна”, узятої до того ж у спрощеному виді, досить велика кількість текстів. “Блискуча самітність” “Онєгіна” у віршованій традиції пояснювалося тим, що в роману за сто із зайвим років його існування не найшлося прямих наслідувачів. Пізнати їх було нелегко, тому що історична […]...
- Моє відношення до Євгенія Онєгіна Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається в 1819- 1825 роки. Саме в цей час, насичений більшими політичними подіями в історії Росії і Європи, зложився тип людини, подібного до героя роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Характер головного героя Пушкін взяв з життя, узагальнивши риси, типові для цілого покоління молодих людей. Це люди, забезпечені працею кріпаків, що одержали безладне виховання й утворення. Але, на відміну від більшості представників панівного класу, ці молоді […]...
- Любов і боротьба Євгенія У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей до активної участі у соціально-політичному житті. Але реальність виявляється не такою ідеальною. Мрії та дійсність […]...
- Про що розповів Очумелов. Твір за оповіданням А. Чехова “Хамелеон” Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, що наш народ не знає головного: чи належить генералош Жигалову собака, який укусив за палець […]...
- Твір за романом А. Камю ” Чума” Нові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини й світу. Спираючись на досягнення психологічної прози XІX століття, письменники всі більше заглиблюються у внутрішній світ людини. Особливе місце в літературі XX століття займає показ психології героїв, спроба зобразити складність і плинність пси хічного процесу. Витонченість психологічного […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокус містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто в спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, щоб “показати” себе. Його кусає собака, і Хрюкін […]...
- Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні і моральні проблеми, пов’язані із цими героями “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка” – реалістичні добутки. У творчості Пушкіна реалістичний період прийнятий уважати із часу виходу у світло першого розділу “Євгенія Онєгіна” . […]...
- Моє ставлення до Євгенія Онєгіна І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна. ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна. 2. Безцільне і беззмістовне життя в Петербурзі. 3. Життя в селі. 4. Ставлення Онєгіна до людей. 5. Зміна ставлення до Онєгіна. ІІІ. Чи можливий у нашій сучасній літературі образ, подібний до Онєгіна?...
- Згубна влада грошей за повістями Оноре де Бальзака “Гобсек” і “Євгенія Гранде” Створюючи “Людську комедію”, Бальзак поставив перед собою завдання, ще невідоме тоді літературі. Він прагнув до правдивості і нещадного показу сучасної йому Франції, показу реального, дійсного життя його сучасників. Твори Бальзака порушують величезну кількість тем. Однією з багатьох тем, що звучать у його творах, є тема згубної влади грошей над людьми, поступової деградації душі під впливом золота. Це особливо яскраво відбито в двох відомих творах Бальзака – “Гобсек” і “Євгенія Гранде”. […]...
- Твір за романом Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” “Тільки сміливим підкоряються моря”. Головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан” – Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим. У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем. Згодом капітан Халл […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
- Щоденник Євгенія Базарова Учнівський твір по роману “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так адже через таких людей мир валить, він же не дає розвиватися […]...
- Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Історія Онєгіна і Тетяни не казка з щасливим кінцем. Несхожа вона й на шекспірівську трагедію, де герої стають жертвами обставин і гинуть у боротьбі з ними. Зате доля цих героїв дуже схожа на правду, на саме життя, де все і просто і складно одночасно. Історія взаємин Тетяни і Євгенія дуже проста. Спочатку вона любить його, потім він її. Врешті обидва кохають, […]...
- Шлях до мого серця, або Щоденник Євгенія Базарові Учнівський твір По романі “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так адже через таких людей мир валить, він же не дає розвиватися […]...
- Духовний мир Євгенія Базарова й Андрія Штольца До середини 50-х років XІX століття в Росії назріває економічна, політична, ідеологічна криза, що переростає в першу революційну ситуацію 1859-1861 років. Новий час вимагає нових героїв: вони повинні не тільки не приймати навколишню дійсність і пасивно протистояти їй, як “зайві люди”, але активно втручатися в життя, бажати неї переулаштувати й бути здатними на діяльне добро. Образи “нових людей” стали, може бути, самим цікавим явищем у російській літературі 50 – 60-х […]...
- Образ Євгенія Онєгіна – “зайвої людини” 1. Дитинство і юність Онєгіна. 2. Життя в селі. 3. Подорож і повернення в Петербург. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” образ головного героя даний у розвитку. Спочатку автор мимохіть згадує про дитинство персонажа – мимохіть, тому що виховання Євгенія було досить типовим для дітей дворян, що живуть у столиці. Письменник досить докладно перераховує, у яких сферах його герой має певні пізнання Ми можемо зробити висновок, що Онєгін одержав […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базарова Євгенія Васильовича БАТЬКИ Й ДІТИ Базарів Євгеній Васильович – головний герой. Спочатку читач знає про нього тільки те, що це студент-медик, що приїхав у село на канікули. Оповідання про цей епізод його життя, властиво, і становить сюжет “Батьків і дітей”. Спочатку Б. гостює в сім’ї свого друга Аркадія Кірсанова, потім разом з ним їде в губернське місто, де знайомиться з Ганною Сергіївною Одинцовій, живе якийсь час у її садибі, але після невдалого […]...
- Роздум: Проблеми моральності в сучасній літературі Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая Найважливіше з людських зусиль – прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня стійкість і саме наше існування. Тільки моральність у наших вчинках надає красу і достоїнство нашого життя. Зробити її живою силою і допомогти ясно усвідомити її значення – головне завдання утворення. Альберт Ейнштейн “Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Для цього було б набагато зручніше народитися дощовим […]...
- Роздум за твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…” Ніяка блискуча доля не приховає природної низості. Федр Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов […]...
- Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. І сама повість розпочинається сценою успішного закінчення захисту адвокатом селян, […]...
- Твір за романом Пушкінський дім А. Бітова Зараз вже важко зрозуміти, Чому Пушкінський дім Андрія Бітова – роман інтелектуальний і культурологічний, а зовсім не політичне – був заборонений до публікації в СРСР протягом майже 20 років, чому, виданий в американському видавництві Ардіс, він поширювався у самвидаві і кваліфікувався компетентними органами як антирадянська твір, що порочить радянський лад. Опублікований в Новому світі наприкінці 1980-х, поряд з іншими повернутими творами, він теж був сприйнятий в суто політичному контексті, і […]...
- Роздум за твором Чарльза Дікенса “Різдвяна Пісня” Англійський письменник-реаліст, найвідоміший представник соціально-побутової прози XІX століття. Г. Честертон зазначав, що Діккенс мав два великі таланти – вміння писати смішне та вміння змальовувати жахливе. Все це дійсно відображається в “Різдвяній пісні”. Основою сюжету різдвяної казки є диво святкової ночі. Відбувається якась подія – і починається духовне відродження людини, яка забула, щовона створена за образом і подобою Божою. Дверний молоток перетворюється на обличчя Джейкоба Марлі, що помер саме на Свят-вечір […]...
- Роздум по повісті Платонова “Котлован” У повісті О. П. Платонова “Котлован” піднімається одна з найважливіших проблем російської літератури XX століття – проблема прилучення людини до нового життя. Герой Платонова Вощев попадає в бригаду, що повинна вирити котлован. Читач довідається, що раніше Вощев працював на заводі, але був звільнений звідти за те, що задумався над “планом загального життя”. Таким чином, на самому початку повести з’являється традиційний для російської народної творчості образ шукача щастя й правди. Дійсно, […]...
- Мої роздуми над романом Юрія Яновського “Чотири шаблі” “У 1925-1929 рр. написані мої книги “Кров землі”, “Майстер корабля”, “Чотири шаблі”. Вони несуть на собі важкий тягар дрібнобуржуазного світогляду, від якого я, безперечно, із труднощами, визволявся в наступних двох десятках років”, – напише Ю. Яновський у статті “Мої помилки” в “Літературну газету” 1948 р. Уявляєте, якою ціною далися ці слова Ю. Яновському, адже названі книги були одними з найкращих у його творчості. Чи варто було писати кров’ю серця, щоб […]...
- Життя й доля. За романом В. Гроссмана Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про неї почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші про війну видавалися суцільним потоком. І багато хто серед них були, на жаль, зовсім бездарні й нечитабельні. Сьогодні, перебуваючи більш ніж на піввіковій дистанції, що відокремлює нас від тієї війни, читач може підбити своєрідний підсумок розвитку “військової” літератури. Серед добутків радянських письменників, що висвітлюють період […]...
- Роздум: Трагічні парадокси історії в добутках про злочини Сталінизма Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая У літературі особливо сильні традиції гуманізму. Наші письменники завжди призивали “милість до занепалих”. Напевно, не випадково Достоєвський і Толстой, Чехов і Короленко з таким глибоким людським почуттям писали про ув’язнених і засланців. У радянській літературі ці традиції були забуті. Безвинні гинули в сталінських таборах. Оплакати їх, затаврувати ганьбою катів, розбудити душі людей, щоб такі злочини ніколи не повторилися, – таке шляхетне завдання взяли […]...
- Євгенія Гранді характеристика образа Гранді Євгенії Гранді Євгенія – дочка Фелікса Гранді. Г. – велика й щільна дівчина, з округлою особою й сірими променистими очами, прекрасна величною красою й уродженою шляхетністю. До приїзду в Сомюр паризького кузена Шарля Гранді, столичного франта, Е. не замислюється ні про своє положення, ні про характер свого батька. Поява Шарля, у який Е. відразу закохується, будить у ній безліч нових думок і відчуттів: вона усвідомлює вбогість батьківського будинку, догадується про те, […]...
- Твір за романом “Мертві душі” Завдання: “Мертві душі” – історія хвороби, написана майстерною рукою. Задум твору. Сенс назви поеми. Робота над текстом першого розділу. Враховуючи родову та жанрову специфіку “Мертвих душ”, ми, як і більшість методистів, вважаємо: найбільш доцільний шлях їх аналізу – слідом за автором. Переконаний, що осягнення твору може бути досягнуто через усвідомлення не тільки того, що зображено, але і як це виконано, у зв’язку, з чим питання художньої майстерності письменника, поряд з […]...
- Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за […]...
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор”
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича
Categories: Твори з літератури