Майстерність А. Чехова в оповіданні “Хамелеон”

Літературу мені викладали найкращі вчителі. Вони мене багато чого навчили, тож я можу розповісти, як “зроблене” оповідання “Хамелеон”. Цікава сама назва твору. Хамелеон – тварина, що змінює колір шкіри залежно від навколишнього середовища. Але людина чутлива до російської мови почує у назві два слова.

Одне – хам – не потребує пояснень, друге за походженням грецьке і дало початок російському “єлей”, тобто те, чим помазують на царство або перед найважливішими подіями життя християнина. Дійові особи мають промовисті

прізвища: Очумєлов, Хрюкін, Пічугін. Трохи темніші, бо діалектні, імена Єлдирін та генерал Жигалов. Ці прізвища допомагають характеризувати дійових осіб. Типова картина провінційного містечка, коли південна спека розганяє людей по домівках, та “повідчинювані двері крамниць і шинків позирають на світ божий похмуро, мов голодні пащі”.

Та безлад біля дров’яного складу купця Пічугіна викликає до себе любителів ловити гав. Далі – сцена розслідування, під час якого велику роль відіграє пальто, яке пан наглядач то знімає, то одягає залежно від перебігу подій. Дуже цікаво, що настрій натовпу також змінюється, як і настрій поліцейського. Так що хамелеон він не один…

Можна розповісти про все це докладніше, але й так зрозуміло, що Чехов був майстром короткого оповідання, а його письменницький стиль бездоганний.





Майстерність А. Чехова в оповіданні “Хамелеон”

Categories: Твори з літератури