Загальна проблема інтелігенції була актуальна для української літератури і для творчості І. Франка зокрема. І. Франко покладав на українських інтелектуалів великі надії. Він вважав, що інтелігенція повинна була очолити визвольний рух в Україні, але вона була інертною, не виконувала покладених на неї сподівань.
У своїй прозовій творчості І. Франко подає три типи інтелігенції: прогресивно-демократична інтелігенція показана на прикладі образу головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича, який, ставши адвокатом, вирішив допомагати своєму народу, боротися за кращу його долю. Письменник зауважує, що, опинившись в умовах вибору між заангажованістю чи чесним життям, між Відданістю національній ідеї, готовністю до самопожертви чи конформізмом і особистою вигодою, Рафалович обирає служіння своєму знедоленому народові.
Проте, зображуючи Рафаловича як інтелігента прогресивного порядку, Франко показує, що і він недосконалий. Ця недосконалість проявляється в любовних стосунках Євгенія з Регіною Стальською. Віддаючи всього себе громадському обов’язку, він не зміг Врятувати кохану жінку від знущань і смерті.
Представниками псевдоінтелігенції аристократичного походження є головні герої повісті “Основи суспільності” Олімпія та Адась Торські. І. Франко, розкриваючи суть антиморальних вчинків шляхетської інтелігенції, намагався показати нам, що справжнім носієм моральних якостей є народ. Змальовуючи образи пані Олімпії та отця Нестора письменник показав, що може статися з людиною, яка втратила духовності через кохання. Отець Нестор і пані Олімпія заповнили порожнечу в своєму серці жадобою до грошей, до збагачення.
Образ Адася Торського втілює найогидніші риси розтлінного пануючого класу, бо він є породженням гріха і результатом бездуховності своїх батьків. Символом народу, його невичерпних фізичних і духовних сил є образ коваля Гердера – втілення народної сили і життєвої мудрості.
В образі головної героїні повісті “Для домашнього огнища” Анелі Ангарович І. Франко змалював тип інтелігенції внутрішнього складу. Письменник показав, що, ставши на шлях соціального злочину, Анеля не втратила людської гідності і моральності. Не знімаючи з себе провини, вона викрила справжніх злочинців ганебного промислу, всіх тих, хто вважав себе цвітом інтелігенції.
Устами головної героїні І. Я. Франко розвінчує розтлінну шляхту, яка силою влади грошей штовхнула жінку в болото суспільного дна. Письменник викриває мерзенність основ, на яких тримається буржуазне благополуччя і зазначає, що причиною розпаду домашнього вогнища як форпосту моралі і родинного щастя, як запоруки майбутнього народу є розкішне життя і потворне виховання в отруєному повітрі шляхетсько-буржуазного суспільства.
Звертаючи нашу увагу на проблему інтелігенції, розкриваючи її суть, характеризуючи аморальні вчинки деяких героїв повістей, письменник намагався сформувати певні погляди і виробити моральні переконання щодо справжніх духовних цінностей суспільства, забезпечити глибоке розуміння молоддю, на яку покладав великі надії, моральних і етичних проблем, принципів, спрямованих на виховання цілісної особистості.
Повісті І. Я. Франка з життя інтелігенції, маючи різкий викривальний характер, били по націоналістичних теоріях польських, австрійських та українських шовіністів, возвеличували простий народ, таврували всіх експлуататорів, незалежно від їх національної приналежності. Новаторські за змістом і формою, вони ще й на сьогодні не втратили своєї художньо-пізнавальної цінності.
Його прозові твори, присвячені проблемі інтелігенції, мають велике значення і посідають належне місце в скарбниці української літератури.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Проблема інтелігенції й революції Початок XX століття З’явилося переломною епохою в долі Росії. Революція, Громадянська війна змінили не тільки соціально-політичну обстановку в країні, вони сильно вплинули на думки, настрої людей. Багато хто втратили віру, опору в житті. Все навколо перевернулося з ніг на голову. Людині важко було орієнтуватися в божевільної світі, де старі, існуючі протягом сторіч цінності зруйновані, а нові ще не затверджені. Кожного торкнулися революційних подій, і тому природним було бажання осмислити що […]...
- Проблема ідейних пошуків інтелігенції у творах 90-х років Основними героями повістей та оповідань Чехова в 90-і роки стають звичайні російські люди, сучасники письменника, з усіма їхніми проблемами та пошуками. “Будинок з мезоніном” по праву вважається одним із найбільш зворушливих ліричних оповідань Чехова. Чудовий пейзаж, “милий старий будинок”, що раптово виник перед художником, неждана зустріч із симпатичними людьми, несподіване кохання – несміливе, трепетне, якому так і не судилося зміцніти, – все це визначає неповторну поетичну чарівність оповідання. Разом з […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції Про перехресні стежки інтелігенції 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації […]...
- Твір на тему – Проблема вождя й народу в поемі І. Я. Франка “Мойсей” Відомо, що в критичні хвилини народ титанічним зусиллям волі здобувається на самозахист і народжує оборонця честі, гідності та взагалі майбутнього. Так було з Шевченком і дещо – з І. Франком, який далі, після Великого Кобзаря, прокладав шлях до майбутнього свого народу, хоча його прагнення не були належно оцінені сучасниками. Підсумком його глибинних роздумів над проблемою пророка й народу, тривожних переживань поета за долю народу, його громадсько-політичний і духовний поступ стала […]...
- Проблема людини й влади в прозі А. І. Солженицина 1. Питання моралі й моральності в публіцистиці Солженицина. 2. Рішення соціальних питань по моральних людських катеГореях. 3. Покаяння – складова частина історії. 4. Вірність припущень Солженицина про владу й людину “Перше, кому ми належимо, це людство”, – писав у своїх публіцистичних нарисах А. І. Солженицин. Для нього ця проблематика мала першорядне значення. У його відомих добутках і маловідомій публіцистиці дуже гостро розглядаються питання совісті й справедливості. В “Відповіді трьом студентам” […]...
- Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі – часть 1 У середині ХІХ ст. в українській літературі значно розширюється система головних літературних жанрів. Особливою різноманітністю жанрових форм позначалася поезія – від ліричного вірша до різнотипних епічних форм, від елегійної поезії до гумористичних “співомовок”, байок, сатиричних віршів. При цьому не тільки відбувався розвиток уже наявних жанрів, а й формувалися нові, зокрема такі синкретичні й поліфонічні, як ліро-епічна поема. Своєрідну взаємодію фольклорної та літературної стихій, що йшла ще від гуманістичних ідей і […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у Бориславі. Головний герой повісті – Бенедьо Синиця. […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Борислав сміється” – один із найвидатніших зорів І. Франка, нове явище в українській літературі оугої половини XIX століття. Автор змальовує зарони революційної боротьби робітників з капіталістами, демонструє зростання свідомості робітників у боротьбі за свої права та їх спроби змінити життя на краще. Головною ідеєю твору є ідея єдності робітників у боротьбі проти гнобителів. Проведення в життя цієї ідеї пов’язується з долею героїв […]...
- Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про наш народ і Україну віщує великий пророк. Він ставить перед нами болючі правдиві запитання: Невже […]...
- Проблема украденого щастя в драмі Івана Франка В першій половині ХІХ століття сюжети українських драм мали щасливий кінець. Героїня діставала право на щастя, головним чином, дякуючи поступливості і багатого претиндента на неї і батьків. До останньої третини століття трагічний кінець стає звичайним, причому, в деяких випадках за смерть героїні мстить її коханий, але такий же знедолений, як і вона. Єдиним в своєму роді залишився фінал драми Івана Франка “Украдене щастя” , де самий боязкий із боязких, самий […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
- ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ПОЕМІ І. ФРАНКА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ” 8 КЛАС ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ПОЕМІ І. ФРАНКА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 І. Філософсько-етичні погляди письменника-полеміста І. Вишенського. II. Відтворення внутрішньої боротьби ченця-аскета і палкого патріота в поемі І. Франка “Іван Вишенський”: 1. Протиставлення краси живої природи і мовчазного світу ченців. 2. Символічність образів павука і мухи. 3. Думки героя про життєве призначення: служіння богу чи служіння батьківщині? III. Відмова від земного: порятунок чи шлях […]...
- Портрет української інтелігенції в повісті Б. Грінченка “Сонячний промінь” Повість Б. Грінченка “Сонячний промінь” зацікавлює відтворенням взаємин української інтелігенції із селянством, показом перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х років з народом. Головний герой твору Марко Кравченко вважає, що єдиний спосіб допомогти народові – це просвіта, а найдоцільніший політичний лад – парламентаризм. Здійснювана Кравченком праця має суто просвітницький характер. Про це свідчать конкретні форми його діяльності: він веде бесіди із селянами, учить їх грамоти, читає їм […]...
- Загальна характеристика повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це соціальні проблеми добра і зла, особистості […]...
- Проблема емансипації жінки у повісті “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського суспільства. О. Кобилянська якось написала у щоденнику: “Все, що я пишу, належить тільки українським жінкам”. […]...
- “Різдвяна пісня у прозі” – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса чарівна сила Різдва – Духи Різдва – напередодні свята допомогли головному героєві – Скруджу – […]...
- Морально-етичні проблеми, пов’язані з життям творчої інтелігенції М. П. Старицький – талановитий поет, прозаїк, драматург, перекладач, визначний культурно-громадський діяч, сучасник і друг М. Лисенка, Лесі Українки, І. Франка. Особливою сторінкою в славетній книзі творчості цього художника слова є драматургія. Творчість М. Старицького-драматурга стоїть в одному ряду з творчістю корифеїв українського театрального мистецтва – І. Карпенка-Карого, М. Л. Кропивницького, М Заньковецької, М. Садовського, П. Саксаганського. Свою театральну діяльність М. Старицький розпочав тоді, коли українська драматургія, за даними відомого […]...
- Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного Неперевершений талант Панаса Мирного душевного аналізу у поєднанні з його знанням побуту народу велику користь приніс у вивченні народного життя і типів народного середовища. Письменник схильний до змалювання різнохарактерних героїв у різних ситуаціях і оточенні. Щоправда, ми звернули увагу лише на героїв-чоловіків, характеристика яких теж не відзначається однотипністю. Умовно за приналежністю до певних соціальних категорій ми розподілили типи персонажів на такі групи: чиновники, інтелігенція, різнотипні представники панства, селяни. Панас Мирний […]...
- Розкриття у творі І. Франка “Захар Беркут” одвічних проблем честі та зради Іван Франко був визнаним істориком, написав багато художніх творів і наукв вих праць. Як відомо, зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурами, Іван Франко все життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним зробило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. У відтворенні історичного минулого письменникові помогли художня вигадка та народна творчість, […]...
- Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість “Захар Беркут” стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. Великі зміни, на думку Франка, відбулись як у природі, так і в суспільному житті Карпатської Русі. Народ став нужденний, кожний дбає тільки про себе, забуваючи, що так […]...
- До теми “”Захар Беркут” – найвідоміший твір І. Франка на історичну тему Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Як з “явилась повість “Захар Беркут” ? І. Франко написав цей твір 1882 року для конкурсу, оголошеного редакцією і журналу “Зоря”, 1883 року повість була надрукована в цьому ж журналі. Які правдиві історичні події лягли в основу повісті “Зараз Беркут” ? Історично правдиво письменник показав у своїй повісті шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, а також відобразив події весни 1241 року, […]...
- Трагедія інтелігенції у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Роман Б. Пастернаку “Доктор Живаго” показує нам стан інтелігенції в переломну епоху. Революції, що відбулися на початку століття, круто змінили тоді життя кожної окремої людини. Від революційних подій, як правило, чекають змін, хто радикальних, а хто поступових. Однак ті, хто підштовхує суспільство до революційного перевороту, часом не замислюються до яких наслідків у підсумку прийдуть. Не завжди революційна м’ясорубка веде тільки до позитивних результатів. Іноді це – стихія, бура, що змітає […]...
- Відповіді до теми: “‘Захар Беркут’ – найвідоміший твір І. Франка на історичну тему” 1. Як з “явилась повість “Захар Беркут” ? І. Франко написав цей твір 1882 року для конкурсу, оголошеного редакцією журналу “Зоря”, 1883 року повість була надрукована в цьому ж журндлі. 2. Які правдиві’ історичні події лягли в основу повісті “Захар Беркут”? Письменник історично правдиво показав у своїй повісті шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, а також відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці Каті […]...
- Тема денаціоналізації української інтелігенції Тема денаціоналізації української інтелігенції входить до повісті з образом Йоганнеса Шварца. Його образ виписаний рельєфно, розкритий різнобічно. При першому знайомстві з “чужим йоганнесом” людям здавалося, що це дуже витончена, культурна й цікава людина. І коректною поведінкою, і розмовами на різні теми, і гарною зовнішністю він міг заімпонувати будь-кому. Аглаї йоганнес багато чим нагадує Чорная. “Між обома ніби схожість”, що проявлялася в рухах, “якомусь спільному ритмі”. “А відтак ще в очах, […]...
- Мотиви лірики Франка Іван Якович Франко… Неповторний геній українського народу. Один із тих, пам’ятник кому пропонував звести Олесь Бердник, коли мова заходила про Українську Духовну Республіку. Син України і її Каменяр. Можна іще багато слів сказати про цю видатну людину, та всі вони будуть пусті і якісь несправжні, коли не зачіпати його творчість. Якби нам було дано порівнювати, то Франка можна було б порівняти з такими велетнями світової культури як Данте або Шекспір, […]...
- Базаров – представник різночинської інтелігенції Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Декадент” Вірш “Декадент” – гідна відповідь творчої людини на образу. Літературний критик Щуратов звинуватив Івана Франка в декадентстві, вгледівши в його “Зів’ялому листі” песимістичні, занепадницькі мотиви. Поет не погоджувався з такою думкою про себе, адже не належав до байдужих, зневірених людей, якими були справжні декаденти. Звичайно, Франко визнавав, що сумні настрої присутні в його творчості, але він завжди вірив в людські сили, в краще майбутнє. У кожної людини трапляються складні моменти […]...
- Сучасне прочитання лірики І. Франка Про творчість І. Франка написано так багато, що, здається, годі було б і намагатися щось додавати. Це так, але кожне нове покоління має право на своє прочитання класики. Інакше класика б уже давно не була нікому потрібна. Що ж передусім привертає увагу, коли читаєш вірші І. Франка? Неоднозначність мислення, постійна наявність другого змістового плану. Зокрема, знаменитий “Гімн” завжди тлумачили як заклик до революційних дій знедоленого народу. Може, й це правильно. […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – ІІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року III варіант Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. […]...
- Національна спрямованість поезії Франка Несподіваним і парадоксальним може здатися на перший погляд те, що Іван Франко, один з найбільших геніїв, патріотів України, який усе своє життя присвятив рідному народові, назвав його у вступі до поеми “Мойсей” безпорадним, розгубленим. Сумно читати ці рядки: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжі, Людським презирством, ніби струпом вкритий! Це згусток пекучого болю поета за свій пригноблений народ, згусток великої синівської любові до знедоленої матері – України. […]...
- Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка Серед борців за волю, за краще майбутнє нашого народу стоять і імена українських письменників XIX століття, серед них Іван Франко і Павло Грабовський, великий Каменяр і поет Грабовський, які закликали, незважаючи ні на що, йти вперед, “лупати скалу” самодержавства, служити справі звільнення від пут капіталізму – і в цьому ідейна спільність їх лірики. Обох великих поетів кінця XIX – початку XX століття єднає любов до України, боротьба за її майбутнє, […]...
- Причини деградації особистості за твором “Різдвяна пісня в прозі” Ч. Діккенс, відомий англійський письменник XIX ст., прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість щодо знедолених. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багатіям відкрити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, сталося у “Різдвяній пісні в прозі” з паном Скруджем, “людиною, що втратила душу” в гонитві за багатством. Маленьким хлопчиком Скрудж почувався дуже самотньо, біля нього не було нікого, кому б він міг розкрити свою душу. Помалу […]...
- Проблема емансипації жінки у повісті Ольги Кобилянської “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського суспільства. О. Кобилянська якось написала у щоденнику: “Все, що я пишу, належить тільки українським жінкам”. […]...
- Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них – боярин Тугар Вовк. У цій повісті І. Франко показує Тугара Вовка гнобителем, зрадником, що […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- Ідея служіння поета народові в поезії Франка та Лесі Українки Два прекрасних поетичних голоси злились в одну пісню великої любові до рідної землі, до свого народу. Це вірні своїй землі діти: ніжна донька Волині, Леся Українка, та мужній син Карпат, Іван Франко. Розмірковуючи над поетичним кредо Франка, оцінюючи його творчий доробок, бачимо великого трудівника, Каменяра, що своїм натхненним словом намагався зрушити скелю російського самодержавства та угорського цісарства, яка душила волю українського народу. Він добровільно взяв на себе труд пробити дорогу […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Франка Свої оповідання і новели Іван Франко називав частками автобіографії. З самої юності він почав збирати матеріал для створення грандіозної картини дійсності або для змалювання образу “суспільності в різних її верствах, у різних змаганнях, працях, заробітках, стражданнях, поривах, ілюзіях, настроях”. Франко любив свій рідний край, його вічнозелені смереки, його невмовкаючу музику бурхливих рік і потічків, могутні гірські вершини. Він гордився своїми предками, які зупинили монгольську навалу, опришками, що мстили панам за […]...
- Віра Франка в щасливий прийдешній день українського народу Поема “Мойсей”, один із найкращих творів Івана Франка, розкрила глибоку віру поета в невичерпні сили народу, віру в те, що, незважаючи на тяжкі роки поневірянь, український народ матиме щасливе майбутнє. До створення поеми Івана Франка привела вся його попередня творчість, сповнена глибоких роздумів над тяжкою долею поневоленого, але нескореного народу. Пекучий біль проймав поетове серце, коли він думав про принизливе становище українців, у якому вони перебували під владою царської Росії: […]...
Categories: Твори на різні теми