Проблема ідейних пошуків інтелігенції у творах 90-х років

Основними героями повістей та оповідань Чехова в 90-і роки стають звичайні російські люди, сучасники письменника, з усіма їхніми проблемами та пошуками.

“Будинок з мезоніном” по праву вважається одним із найбільш зворушливих ліричних оповідань Чехова. Чудовий пейзаж, “милий старий будинок”, що раптово виник перед художником, неждана зустріч із симпатичними людьми, несподіване кохання – несміливе, трепетне, якому так і не судилося зміцніти, – все це визначає неповторну поетичну чарівність оповідання. Разом з тим цей ліричний твір розповідає про людську черствість, байдужість, вузькість, що стали на шляху закоханих непереборною перешкодою.

Герої оповідання – художник і Женя – на перший погляд справляють враження безтурботних людей. Однак ближче знайомство розкриває, що художник незадоволений життям. Він переконаний, що основне зло – в нестерпних умовах буття більшості людей, які знемагають від непосильної праці.

Хлопець постійно сперечається і критикує Ліду, яка, маючи дві тисячі десятин землі, працює вчителькою і живе на двадцять п’ять карбованців на місяць. Його обурює, що Ліда та її оточення гадають, нібито справді допомагають народові. Чехов не виступає проти посильної допомоги народові.

Він проти ліберального благодійництва, проти модної на той час теорії “малих справ”.

Однак письменник не ідеалізує й художника. Життя зруйнувало ілюзії героя, він зрозумів, що безсилий перед дійсністю. Недавно художник ділився з Женею своїми думками про шляхи до народного щастя, а нині соромиться своїх гарячих промов.

Усвідомлюючи глибину несправедливості панівного соціального ладу, людина з чутливою совістю прагне присвятити своє життя служінню народу. Але письменник показує, що одного бажання мало.





Проблема ідейних пошуків інтелігенції у творах 90-х років

Categories: Твори на різні теми