Полум’яний заповіт нащадкам

Related posts:

1. Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя. Відчувається турбота Т. […]...
2. Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. 3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. ІV. Роздуми про самобутність української культури....
3. Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки старовини. У дорозі він застудився і захворів на запалення легенів. Цей тяжкий недуг тоді не […]...
4. Мудрий заповіт князя Ярослава На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно розумів, що саме в єдності сила. Бо коли народ єдиний, його важко здолати. А зараз […]...
5. Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? […]...
6. Чи виконали ми заповіт Шевченка? …Вітер. Він прийшов із синьої глибини Дніпра, з диких широких степів, вологих густих лісів. Приніс із собою свіжість води, гіркий запах полину, солодкувато-прохолодний – кориці: саме так пахне ліс восени. Повітря насичене новинами. Вони кружляють між небом та землею. На що чекає вітер? Кому він приніс звістку? …Він стоїть на високій Чернечій горі, звідки бачить все навкруги. Неперевершену стрімкість ріки, глибину лісу. Спостерігає небо. Воно плине над його головою, сумне, […]...
7. “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть свою. Ще складніше з людьми творчими, бо люди з мистецьким талантом, з природним обдаруванням ніби […]...
8. “І мертвим, і живим, і ненародженим…” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам та трагедіям, бо осмислення становища України часів Кобзаря і було справжньою трагедією. Тарас Шевченко обирає жанр […]...
9. Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х […]...
10. Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
11. Опис та характеристика творів Тараса Шевченка “Заповіт”, “Сон” , “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Мені однаково” “Заповіт” Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово “поховайте” – образ труни – висока могила – уся Україна, зігріта любов’ю […]...
12. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед читачами постає обpаз коханоі Укpаіни, бідноі вдови-вітчизни і пpоpочий обpаз іі сина-поета, що, наче птах, […]...
13. Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій… Перший рядок будить в уяві образ труни, що є складовою частиною більшої цілості – […]...
14. Колискова-заповіт юні Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… І як переклик з народним – Симоненкове: Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову […]...
15. Заповіт українського пророка Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли здавалося, що втрачено все. Така чорна смута огорнула Вкраїну, після ліквідації гетьманщини і знищення Січі. Націю спіткав цілковитий моральний занепад. […]...
16. І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
17. Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]...
18. “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро вражений: його поезії настільки легкі, що читаються, як кажуть, на одному диханні: одразу складається відчуття, […]...
19. ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю […]...
20. Поетичний заповіт Пушкіна. Твір за поезією “Я пам ятник себе воздвиг…” Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна “Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…”, мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року. З чого б раптом тридцятисемирічному Пушкіну підбивати підсумок свого життя, своїй творчості, роздумувати про значення всього написаного ним? Звідки ця […]...
21. Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
22. Твір Колискова-заповіт юні Колискова-заповіт юні Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… I як переклик з народним – Симоненкове: Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе […]...
23. Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
24. Відгук на пісню “Заповіт” На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учителька дала нам можливість послухати пісню “Заповіт”. Вірш Т. Шевченка ми вже знали напам’ять, і от – пісня. Мелодія “Заповіту” пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадійності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, життєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без усякого суму. Потім на словах “серед степу широкого” спів посилюється, голоснішає, викликає враження величі і безмежності […]...
25. Творення держави – справа кожного з нас Україна… Вона відносно недавно з’явилася на сучасній політичній карті світу як незалежна держава, але її державність існує вже багато століть. Ця державність була заснована нашими пращурами-слов’янами на безкраїх територіях, куди того часу входили землі не лише України. Але спадкоємцем слов’янської державності стала саме українська державність. Від самого заснування України її намагалися знищити, підкорити собі багато могутніх держав. І кожного разу знаходилася людина, палкий патріот держави, що очолював боротьбу українського народу […]...
26. В казематі. Моїм соузникам посвящаю Безмежну любов до України, турботу про її майбутнє висловив Шевченко в поезії “Мені однаково…”. Цей вірш увійшов до циклу “В казематі. Моїм соузникам посвящаю”. Головний мотив поезії – занепокоєність поета-громадянина долею рідного краю. Висловлює поет цю думку за гратами каземату, коли вирішується його власна доля. Життя митця склалося так, що, пристрасно люблячи Україну, поет змушений був знаходитися далеко від неї, “в неволі виріс між чужими”. Але для нього особисті бажання, […]...
27. Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу. ІL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови, 2. Шельмування вірша “Любіть Україну” . 3. “Любіть Україну” – заклик до українського народу. ІІІ. Животворність поезії В. Сосюри....
28. Віра в світле майбутнє України – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в світле майбутнє України А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як […]...
29. Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає уособленням рідного краю, всієї Вітчизни. Колискова матері, білі лебеді на стіні рідної хати, вишневий садок, […]...
30. Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. Непідробною пристрастю і болем пронизана ліро-епічна поема “Слово про рідну матір”, яку він прочитав 29 […]...
31. Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на нас Україна. Як же треба її любити, як […]...
32. Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Олесь Гончар, а раніше – національні гомери-кобзарі, які складали думи […]...
33. Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” – IІ варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” II варіант Важко згадувати трагічне минуле українського народу. У пам’яті чомусь звичайно залишаються приємні спогади, а не часи кривавих баталій, голоду та фатальної безвиході. Але це наша історія, тому її треба згадувати, щоб відчувати відповідальність за рідну землю, за її чарівну природу, за її міста та села. Пам’ятає історію свого народу велика […]...
34. Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним закликом “Уперед за край рідний та волю” розпочинається вірш “Уперед”, де знайшли вираження найсокровенніші сподівання, […]...
35. Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що може бути краще для Батьківщини, ніж свобода, ніж “струмок серед гаю як стрічечка”,’ніж коли “хвилюють, […]...
36. “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
37. Зображення січовиків як казкових героїв Запорозька Січ була колискою українського козацтва. Це місце овіяне подвигами, славою, оповите таємницею. Відомо, що козаків-січовиків називали “святими лицарями”. Адже вони мужньо боронили рідну землю від завойовників. Тоді на Україну насувалися полчища турецько-татарських загарбників, які палили міста і села, вбивали людей та забирали їх у неволю. Польська шляхта теж поневолювала українців. Нікому було захистити Україну, і тоді кращі сини її об’єдналися проти катів. Козаки були сповнені ненависті до загарбників, не […]...
38. >Слово – найдорожчий скарб народу – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські кола за глибоку любов до української культури, мови, історії називали відступником і хлопоманом, […]...
39. “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не зали­шив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сто­рінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізна­тися про поета. Батько Вороного походив із селян, був онуком кріпака, правнуком гайдамаки. Мати була з роду Колачинських, з якого походив Прокіп Колачинськимй […]...
40. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок, оповідання для дітей “Рудько”, публіцистичні статті, наукові дослідження з археології. Творчий стиль Ольжича як поета близький до поетики неокласицизму. Його найбільше цікавили образи минулих епох, […]...