Подаємо нове літературознавче поняття: Міфологізм

Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая

Міфологізм – це “спосіб поетичної реалізації міфу в літературному творі”. Чому саме міф, міфологічні образи, теми і сюжети приваблювали митців-модерністів? Для того, щоб учні могли усвідомити сутність і значення міфологізму за умов нової культурної доби, вважаємо за потрібне ввести нове літературознавче й філософське поняття, на жаль, не передбачене чинною програмою, але необхідне для розуміння сутності мистецтва-архетип {як первісний образ-схема, що існує в підсвідомості кожної людини).

Свого

часу міфічні образи виникли на підставі архетипів, сутність і значення яких з’ясовував австрійський психолог і філософ К. Г. Юнг. Першим з науковців він звернув увагу на те, що кожна людина від народження у своєму генетичному коді несе “певний набір структурних елементів” , які є першоосновою всіх психічних процесів, властивих індивіду, і “сприяють закладенню підвалин як специфічно національної, так і загальнолюдської символіки”. До найдавніших образів-архетипів Юнг відносить образ Бога, матері, сонця, блискавки, аніми – чоловічого та жіночого начал, “самості” індивіда – його “его” тощо.

Такі та інші архетипи завдяки асоціативному мисленню з часом позначилися на міфах, фантазіях, снах і художній творчості.

Завдання, яке вчитель пропонує виконати всьому класу, доцільно сформулювати таким чином: “Спробуйте подати у вигляді схеми розуміння структури світової культури, використовуючи такі поняття, як “дерево пізнання”, “архетип”, “міф”, “література”.

Якщо метафорично подати структуру всієї загальнолюдської культури у вигляді дерева пізнання, то архетипи становитимуть його кореневу систему, що живить міфологію і забезпечує їй подальший розвиток. Міфологія, у свою чергу, ініціює розвиток науки та розвиток мистецтва. Одним із розгалужень мистецтва буде література. Отже, зв’язок між архетипом, міфом і художньою творчістю незаперечний, і, якщо ми не можемо відмовитися від культурних надбань минулих епох, то так само не можемо не враховувати величезного впливу архетипів на художню творчість певного митця.

Глибокий інтерес до архетипів та міфів виявляли митці-романтики. Вони “активно використовували мову архетипів, символів, асоціацій і міфологічних сполучень як концентрацію часових і буттєвих сенсів”14, залучали архетипічні образи до побутових ситуацій.

Особливо актуальними для художньої творчості завжди були і залишаються архетипи добра і зла. Це пов’язано з тим, що увесь зміст людського буття є протидією цим полярним обра-зам-схемам, але у творчості різних митців вони мають усе нові й нові форми свого втілення. Мистецтво модернізму поставило собі за мету з’ясувати глибинні причини людської самотності, роз’єднаності, егоїзму, жорстокості, тобто найболючіших та найактуальніших проблем, якими переймалося людство.

Звернення митців до архетипів добра і зла набуло у їхніх творах форм, адекватних вимогам часу, а добре відомі міфологічні сюжети античності, перенесені на грунт сучасності, змінили і своє первісне значення, і властиву їм образну символіку.

Як саме митці-модерністи відповідно до особливостей власного світосприйняття, власного розуміння глибинних суперечностей епохи актуалізуватимуть міф, намагатимуться його реінтерпретува-ти, які художні прийоми і форми для цього застосують, проаналізуємо під час вивчення конкретних творів, запропонованих програмою.

На прикладі запропонованих творів, що презентують різні літературні напрями модернізму, з’ясуйте світоглядні й естетичні домінанти, наявність зацікавлення міфом та інтерес до нового тлумачення його значення.





Подаємо нове літературознавче поняття: Міфологізм

Categories: Твори з літератури