Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років.
Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”.
У цьому – весь Довженко.
Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення до народу і вразливий, беззахисний в особистому житті, яке, власне, й не було особистим, а все віддане людям, праці на добро. На більше ніж чотириста сторінок друкованого тексту – лише кілька рядків про свою любов до дружини і друга Юлії Солнцевої, про свою хворобу і матеріальні нестатки. То ж його твір можна назвати не “Щоденником” О. Довженка, а щоденником українського народу, вірним сином якого письменник був навіть у своєму “московському засланні”.
Зі скупих записів перед нами постає перш за все людина – громадський діяч, із глибоким державним мисленням, мудрими і далекоглядними планами перебудови недосконалого світу.
Довженка турбує і стан справ у колгоспному селі, коли людину фактично “відлучили” від землі, не дали змоги відчути себе господарем на ній. Письменник пропонує наділити селян великими земельними ділянками, щоб вони могли на них трудитися й мати моральне та матеріальне задоволення, виховувати в дітей любов до праці на землі.
Особливо турбує митця стан виховання молоді. Він пише, що необхідно відразу після війни переглянути усю систему шкільного і дошкільного виховання. Потрібно, щоб діти знали справжню історію свого народу, щоб у них виховувався патріотизм та людська гідність.
Те ж стосується й безправного в суспільстві учителя, без якого неможливо виховати “гарну молодь”.
Олександр Петрович, спостерігаючи, як фотокореспонденти і журналісти намагаються якнайбільше зафіксувати жахливі картини війни, думає про те, що людська душа – це чаша для горя. І коли ця чаша повна, скільки не лий – уже більше не поміститься. Отже, мабуть, не це вже потрібно народу від літератури, а необхідне виховання на чомусь доброму, на прекрасному.
Глибоко іронічні й саркастичні нотатки письменника про чиновників, бюрократів, які дістали високі посади, не маючи для цього ні хисту, ні знань, самі нещасливі і роблять навколо сотні, а то й тисячі нещасливих людей.
Вражає сміливість висловлювань письменника, його критичний та далекоглядний розум. Адже за кожен рядок, коли б він потрапив свого часу до відповідних органів, можна було б поплатитися не лише волею, а й життям. Митець відчуває, що може зробити більше, ніж знімати хороші фільми й писати книги, але до державної діяльності його “не пущено”.
Не обов’язково читати біографію письменника, щоб уявити його собі. Варто почитати “Щоденник”, і перед нами постане геніальна, мудра, розважлива у своїх помислах і справах людина, справжній патріот і вірний син українського народу з масштабним, різнобічним, далекоглядним і навіть провісницьким мисленням.
Разом із тим це людина вразлива, ніжна, беззахисна перед чиновницьким бюрократизмом, байдужістю і тупістю. І глибоко нещасна. Бо не може бути така людина, як Довженко, щасливою, коли нещасний її народ. Хоч своє призначення митець бачив у житті “для добра і любові”.





Related posts:
- Художня майстерність автора у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Читаєш кіноповість “Україна в огні”, дивуєшся і захоплюєшся. Якою поетичною силою, художньою майстерністю треба володіти автору, щоб читач усім серцем проникся болями і трагедіями народу, думав над проблемами твору, як над своїми власними, що зачіпають за живе, болять, як рани. Сценарій фільму “Україна в огні” складається з п’ятдесяти епізодів-картин, а кожна з них – з певної кількості кінокадрів. Але це ще й кіноповість, тому можна говорити про розділи. Епізоди, що […]...
- Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]...
- Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має форму внутрішнього монологу й передає почуття ліричного героя-автора. “Антоновські яблука” – це спогад автора про […]...
- Як я бачу образ автора у романі “Євгеній Онєгін” У ліричних відступах виникає образ автора, свідка чи учасника подій, що викладають, оповідача, близько тс серця приймає все, що відбувається з його героями. Сумно-іронічний, глузливий і дотепний, задушевний співбесідник і глибокий мислитель – людина і поет-громадянин – таким постає перед нами Пушкін, розкриваючи свої думки, почуття, настрої, ділячись спогадами про минуле і мріями про майбутнє. Онєгін – це його “добрий приятель “, з яким поет у свій час був близький. […]...
- Образ автора у романі Зиника “Лорд і єгер” По всьому романі розкидано чимало суджень, спостережень, епізодів, що підтверджують думку автора про культуру як розростається в усі сторони простору/часу кореневище, відростки якого переплетені між собою складними зв’язками, і навіть – про “дзеркальні подоби” культур. На сторінках книги ведуться суперечки про подібність і розходження культур і цивілізацій, причому висловлюється й точка зору, відповідно до якої в Росії є культура, але немає цивілізації. Зиник намагається уникати категоричних тверджень, не розстається з […]...
- Образ автора у “Слові о полку Ігоревім” 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Уже кілька поколінь читачів вражає величне “Слово…”, яке поєднало в собі й історичні факти, і художній вимисел автора. Мабуть, кожний з читачів хотів би знати, ким був той письменник, що створив найвидатнішу пам’ятку XII сторіччя. Але ім’я його залишилося невідомим. Скласти уявлення про автора ми можемо, уважно прочитавши твір: Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають. Стяги говорять: половці ідуть від Дону, І […]...
- Образ автора в романтичній поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поета. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, ймовірно, можна досягнути високого ідеалу, надихали на створення поеми-подорожі. Португалія, Іспанія, Албанія, Греція, Швейцарія, Італія постають перед читачем в яскравих картинах, сповнених і захоплення, і болю. Проблеми свободи й рабства, сенсу людського життя, […]...
- Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
- Образ автора в романтичній поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльда Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поста. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Поета, з одного боку, захоплює краса, яскравість і багатоплановість людської особистості, а з іншого.- він заперечує одну за одною всі основи європейського життя, не знаходячи в них високого й вічного. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, імовірно, можна досягнути […]...
- Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. 2. Наявність автора як персонажа роману. 3. Події роману через індивідуальне сприйняття автора. 4. Ставлення автора до героїв. 5. Пушкін – співрозмовник читача....
- Образ автора в ранніх оповіданнях М. Горького Оповідання “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола” мають складну побудову – оповідання в оповіданні. Отже, у кожному з названих добутків є два оповідачі: “внутрішній” оповідання веде стара людина, а “зовнішній” оповідання, що, як рама, оточує історію старого, належить автобіографічному героєві. Завдяки цьому парубкові, читач має подання про зовнішність старих оповідачів. Макар Чудра – гарний циган – сторожить коней свого табору. Він “схожий на старий дуб, обпалений блискавкою, але усе […]...
- Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора. Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові: “Не світ хотівши звеличити у гордості своїй пустій, поруку б я хотів явити Тебе гіднішу, друже […]...
- Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна’ Олександра Довженка Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з природою та односельцями – чесними трудівни-ками землі. Розкішна природа над красунею Десною, яку сприймав О. Довженко “зачарованими” дитячими очима, творила його як митця, а батько-мати, хлібо-роби-односельці своїм […]...
- Печорін і Грушницкий в щоденнику “Кяжна Мері” “Кяжна Мері” – щоденник, що включає в себе шістнадцять записів, іноді довгих, іноді коротких, точно датованих. Все, що відбувається у повісті, укладається в невеликий строк – трохи більше місяця: з 11 травня по 16 червня. Остання, сімнадцята запис зроблено через півтора місяця, у фортеці у Максима Максимович. Але до цього запису перед нами – регулярний, майже щоденний щоденник. І з перших же рядків цього щоденника його автор нас дивує. Наче […]...
- Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” З літами Олександр Довженко все частіше згадував рідну хату, благословенний край свого дитинства. Згадуючи зачаровану річку Десну, сінокіс, діда, батька, матір, письменник “сміявся і плакав”. На схилі свого вкороченого сталінізмом життя до нього все частіше приходили спогади. Вони мучили його й без того змучену душу, відвідували у неспокійних, тривожних снах. В одному з листів до матері й сестри Довженко сповіщав: “Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна’ О. Довженка В українській літературі можна знайти чимало творів про “босоноге дитинство”, які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це – автобіографічна повість “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Як глибоко і майстерно відтворено дитячі роки в спогадах людини зрілого віку, митця, що співчуває, переживає, живе одним життям зі своїм народом. У преамбулі до твору автор свою […]...
- Трагедійний образ України в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Україна… За фольклорною та літературною традицією перед нашим внутрішнім зором постають “тихі води, ясні зорі”. Та не такою бачимо нашу землю у кіноповісті О. П. Довженка. Сама назва-метафора “Україна в огні” налаштовує на печаль і гнів, на сприйняття великої народної трагедії. Епітети “кривава”, “попалена”, “розбита”, “поруйнована”, “обездолена в загравах пожеж” доповнюють “портрет” України, знесиленої більшовиками і сплюндрованої фашистами. У котре вже упродовж своєї історії наша Україна ставала руїною. Хіба можна […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка Споконвіку людина прагнула, творити, втілювати свою душу в полотна й симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
- “Щоденник” Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної системи, яка нівечила народ фізично і морально, приводила його до жахливого рабського становища. Можна не […]...
- Особа автора у новелі “Я “ Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я ” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я ” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, в її свідомості та у навколишній дійсності. “Я – чекіст, але я й людина”! Сказано […]...
- Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”. У цьому – весь Довженко. Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення […]...
- Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
- “Щоденник” Довженка – зірець власних дум та переживань письменника “Щоденник” – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщують роздуми митця більше ніж за десятиліття і розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншото – самостійним літературним твором. Усі думки і помисли О.. Довженка, висловлені у “Щоденнику”, глибокі і сповнені філософського осмислення сучасного і майбутнього України, співчуттям до народу у тяжкі для нього роки. Автор саркастично засуджує тоталітарну систему, яка […]...
- Художня майстерність автора у кіноповісті “Україна в огні” Читаєш кіноповість “Україна в огні”, дивуєшся і захоплюєшся. Якою поетичною силою, художньою майстерністю треба володіти автору, щоб читач усім серцем проникся болями і трагедіями народу, думав над проблемами твору, як над своїми власними, що зачіпають за живе, болять, як рани. Сценарій фільму “Україна в огні” складається з п’ятдесяти епізодів-картин, а кожна з них – з певної кількості кінокадрів. Але це ще й кіноповість, тому можна говорити про розділи. Епізоди, що […]...
- Яким я уявляю автора “Слова о полку Ігоревім” Існує багато здогадок про те, ким був автор “Слова…”. Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором “Слова…” міг бути воїном, тому що в його описі бою відчувається впевненість хороброї людини, що побувала у сутичках і знає, що таке війна. З ранку красного до вечора, З вечора до світу ясного Летять стріли гартовані, Гримлять […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” І. Твори Довженка – живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв, літопис історії українського народу. ІІ. “Зачарована Десна” – лебедина пісня письменника. 1. Двоплановість роздумів автора : А) повага до людей праці ; Б) філософські роздуми в спогадах автора ; В) односельці у спогадах письменника. 2. Упевненість О. Довженка у повній гармонії людини і природи: А) “зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і […]...
- “Я ‘ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я ” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” наблизити. Став членом компартії України за власним покликанням, організував повстанський загін, воював проти гетьманців, петлюрівців, […]...
- Естетика Олександра Довженка Багато митців усього світу відмічало взаємозв’язок краси й страждання. Цей момент походить від християнства, від слів у Новому заповіті: “Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радості, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і […]...
- Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його витоки проглядаються уже в модерністський період. У постмодерністській літературі змінюються не стільки зображувальні засоби і […]...
- Наодинці зі “Щоденником” Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось дізнався про цей “Щоденник”, то Довженка не минули б тюремні грати, і, можливо, його б […]...
- Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві Теорія літератури рясніє моментами дискусійними. Багато думок і концепцій вчених між собою рішуче розходяться, подеколи виявляючись несумісними. “Різнобій думок, позицій, точок зору учених закономірний і, мабуть, не може бути усунений в принципі, бо розуміння суті літературної творчості багато в чому залежить від тієї культурно-історичної ситуації, в якій воно виникло і отримало обгрунтування, і, звичайно ж, від світоглядної орієнтації літературознавців, яка буває найрізноманітнішою” – пише В. Халізев. За словами сучасного ученого […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у творчості Олександра Довженка Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, він своєю феноменальною творчістю збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі незнані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Довженків світ… Замріяні деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі і скорботу. І головним у тому світі є образ рідної Батьківщини. […]...
- “Україна в огні” О. Довженка неприхована правда війни Події Другої світової війни зруйнували життя мільйонів людей у багатьох країнах світу. У роки війни та після неї були створені сотні творів мистецтва, в яких автори уславляли народний подвиг та закликали всіх, хто може, піднятися на боротьбу з ворогом. Кіноповість О. Довженка “Україна в огні” тривалий час була заборонена. Автор показав у ній не тільки жахливу дійсність воєнних років, боротьбу народу проти фашистських окупантів, мужність та сміливість українців, а й […]...
- Яка позиція автора в суперечці про правду в п’єсі На дні? Лисиця знає багато правд, а Їжак – одну, зате більшу. Архілох П’єса “На дні” – соціально-філософська драма. Із часу створення добутку пройшло більше ста років, змінилися соціальні умови, які викривав Горький, але п’єса не застаріла дотепер. Чому? Тому що в ній піднімається “вічна” філософська тема, що ніколи не перестане хвилювати людей Звичайно для горьковской п’єси цю тему формулюють так: суперечка про правду й неправду. Подібне формулювання явно недостатнє, тому що […]...
- Особливості композиції, художнього часу, образу автора у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Здавалося б, яка нормальна людина, читаючи книгу, ставить перед собою питання про композицію твору? Яка ж мені, відверто кажучи, різниця, де у творі зав’язка, а де кульмінація, як пливе художній час, коли я просто читаю. Якщо цікаво, навіть не читаю – проковтую, якщо так собі – часу на ознайомлення з твором, звичайно, піде більше. Так що питання про композицію, як водиться, іде осторонь від твору – тому що на уроці […]...
- Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до щему тепло і захоплююче можна згадувати своє дитинство, родину, звеличувати людину праці, так майстерно, з […]...
- “Щоденник’ О. Довженка – документ доби Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у прямому розумінні цього слова, це й твір, що увібрав у себе роздуми письменника над історичною […]...
- Чарівний світ дитинства у “Зачарованій Десні” О. Довженка “Зачарована Десна” – автобіографічна кіноповість. Написав її О. Довженко, щоб “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Великим і захоплюючим бур дитячий світ Сашка, сповнений веселих пригод, вражень і наївних вірувань. Не можна без хвилювання читати рядки повісті, в яких розкривається любов письменника до людей праці, синівська любов до батьків. Тонко передав автор весняне буяння природи. “Зачарована Десна” – це літопис відкриття селянським хлопчиком широкого […]...
- Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
- Хто – батько або син – викликає найбільшу симпатію автора й чому? И с смутком таємницею й серцевої Я думаючи: “Жалюгідна людина. Чого він хоче!., небо ясно, Під небом місця вистачить всім, Але безупинно й дарма Один ворогує він – навіщо?” М. Ю. Лєрмонтов Оповідання “Родимка” ставиться до донського циклу М. А. Шолохова. Головною ідеєю добутку є зображення громадянської війни як національної трагедії: вона спотворює людські життя й руйнує природні людські відносини, у ній немає й не може бути переможців. Довідавшись, що […]...
- Твір мініатюра на тему: “мій лист до улюбленного героя з роману черна рада”
- Проблема сім’ї у драмі “Дикий Ангел”
Categories: Твори на різні теми