Багато митців усього світу відмічало взаємозв’язок краси й страждання. Цей момент походить від християнства, від слів у Новому заповіті: “Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й
Виконавця віри, що замість радості, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. Тож про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви
За словами Олександра Довженка, він прийшов у літературу, щоб збільшувати красу й знищувати страждання. Все поетичне – прекрасне, а зло недовершене, неестетичне. Злими нас робить невміння відчувати красу.
Людина ж, яка відчула силу прекрасного, ніколи не буде джерелом страждань для інших. Краса породжена протистояти стражданню. Все справжнє народжується зі страждань. Художнику треба мучитись усе життя.
Треба трансформувати факти в горнилі пристрасті.
У кіноповісті “Земля” ми зустрічаємо язичницьке поетичне мислення: зв’язок із землею, осмислення смерті як закономірності існування. Природа – центр поетичного сприйняття. Цс видно у сцені, де несуть труну довго, піднявши на руках; яблука, груші торкаються обличчя померлого, краплини дощу стікають по обличчю.
Торжество краси життя – такий пафос твору.
Кіноповість “Україна в огні” – новий етан довженківського синтезу літератури й кіно, де думки викладаються чітко, лаконічно, без багатослів’я. Натомість важлива жестикуляція, акцент руху. Цей твір – аналог філософської трагедії “Гамлет”: бути чи не бути Україні? Митець стверджує, що “Велична історія тих націй, у яких великими є малі люди”.
Ці “маленькі” люди й опиняються в центрі уваги Майстра.
Його цікавить проблема: чому фашисти з ненавистю ставляться до українців? Відповідь – у вдачі самих слов’ян. Для того, щоби хтось поважав тебе, поважай себе сам. У жодній іншій нації так часто не трапляється зрада.
Ми маємо, наголошує Довженко, пожертвувати всім, тільки б існував рід. Ідея роду поширена в багатьох воєнних творах. У них рід виступає уособленням нації. О. Лосєв у роботі “Життя” пише, що людина в ситуації війни не повинна боятися смерті.
Це її час проявити самопожертву, бо війна – ситуація розрахунку: ти – це власність роду, твоє життя подароване твоїми предками, а тому віддати життя за рід – значить повернути подароване, родову цінність. П. Загребельному належить думка, що проблема маленьких народів – дбати про кожне зернятко, пов’язане з твоїм родом. У цьому контексті життя виступає метафізичною силою.
Для героїв кіноповісті “Україна в огні” обов’язок перед родом є силою, яка зобов’язує продовжувати жити й боротися.
“Зачарована Десна” демонструє свідомість людства на дитячому, доісторичному етапі розвитку. Ми бачимо пут цілковиту єдність землі й неба: дорога чумаків за сіллю порівнюється з сузір’ям Чумацький шлях. Ще один складник цього світогляду – зв’язок людини й природи. Природа постає загадкою, яку годі розгадати.
У цьому тексті подибуємо народннй варіант християнства, ікона – головний елемент хати. Кожен знаходив там свій портрет. Церква Божа свята й недоторканна.
Бог – уседержитель, опертя, захисник, світовий розум. Він – стрижень світобудови, а людина слабка й безпомічна без його турботи.
Related posts:
- Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка Довженко – митець, вихований на багатому духовному національному грунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у “Звенигороді”, “Землі”, “Поемі про море”, “Зачарованій Десні” та багатьох інших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х років персонажі хоча й відчувають себе українцями, але тільки підсвідомо проявляють риси національної ментальності: у повазі до […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка Споконвіку людина прагнула, творити, втілювати свою душу в полотна й симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
- Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до щему тепло і захоплююче можна згадувати своє дитинство, родину, звеличувати людину праці, так майстерно, з […]...
- Автобіографічність кіноповісті Олександра Довженка “Зачаровано Десна” У 1957 р. з’явилася друком збірка повістей Олександра Довженка “Зачарована Десна”, від якої фактично почався “відлік” письменницької слави. Вражаючим документом доби є “Щоденник” О. Довженка, а шедевром його творчості – “Зачарована Десна”. У преамбулі до кіноповісті письменник пояснив причину її написання ” довгою розлукою з землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Задум написати твір виник у Довженка ще в роки […]...
- Значення творчості Олександра Довженка За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали “Землю” О. Довженка – одним з 12 найкращих фільмів усіх часів і народів. Довженка називали поетом і […]...
- Характеристика образів та аналіз кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні” – один із найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки Другої світової війни. Автор правдиво і сильно розповідає про долю України, яка однією з перших зазнала загарбницьких ударів, на Полях якої відбулися найстрашніші й найбільші битви. Кіноповість “Україна в огні” була написана 0. П. Довженком швидко, так само швидко знятий і фільм. Замість визнання і вдячності кінофільм і повість були осуджені […]...
- Україна у творчості Олександра Довженка Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. Через те, що весь твір з першого до останнього рядка пронизаний правдою, його замовчували так довго. Тільки 1966 року уперше кіноповість було […]...
- Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і гнівною пристрастю говорить О. Довженко у кіноповісті “Україна в огні” та “Щоденнику”. Ці твори є гнівним осудом тоталітарної системи, яка […]...
- Естетика трагедійного в історичній п’єсі “Сава Чалий” Трагедія завжди вражала свідомість і почуття людей. Починаючи з античних часів, великі майстри художнього слова приділяли багато уваги цьому жанру драматургії, втілюючи в трагедії філософські поняття про людину і суспільство. Такі видатні митці світового рівня, як Байрон, Гюго, Шекспір, Шіллер, Пушкін, Лермонтов збагатили естетику трагедійного, розкривши в характерах своїх героїв здатність до пристрасних почуттів та непередбачуваних часом страшних вчинків, зумовлених або надзвичайною любов’ю, або жагучою ненавистю. Славетний український драматург І. […]...
- “Щоденник” Олександра Довженка “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж е літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури е фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури суворо-реалістичний, часом романтично-піднесений чи іронічно-саркастичний. Документ свідчить, що літературно-мистецький, кінорежи-серський талант Довженка не зміг повністю реалізуватися в умовах тоталітарного режиму ні як митець, ні як державний […]...
- Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна’ Олександра Довженка Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з природою та односельцями – чесними трудівни-ками землі. Розкішна природа над красунею Десною, яку сприймав О. Довженко “зачарованими” дитячими очима, творила його як митця, а батько-мати, хлібо-роби-односельці своїм […]...
- Історична доля української нації в творчості Олександра Довженка Олександра Довженка порівнюють із митцями Відродження. Пристрасність і всебічність обдаровання, яскрава національна самобутність і якась вселенська глибина – ось визначальні риси його таланту. Митець мав не лише свій неповторний стиль, а й власну філософію, власну концепцію історичного розвитку людства загалом і рідного народу зокрема. Тож природно, що проблема історичної долі українців була провідною в його творчості. Аналізуючи історіософські ідеї Олександра Довженка, варто пам’ятати, за яких обставин йому доводилося жити й […]...
- Зображення війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
- Художні особливості кіноповісті Олександра Довженка “Зачаровано Десна” Кіноповість “Зачарована Десна” – глибоко ліричний твір, багатий на народнопісенні звороти, фольклорні обра-зи-символи: “Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий”, “Із стріх вода капле, із стріх вода капле…” У “Зачарованій Десні” автор робить […]...
- Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла у життя, Людина не має права бути безбатченком. Довженків світ… Замріяний деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі й скорботу, віру в торжество добра та людяності. Тому такими близькими і зрозумілими кожному поколінню людей є його твори. Для мене цього року відкрився дивовижний, “зачарований” світ літератури – твори Олександра Петровича Довженка. Здається, що людянішого, талановитішого письменника я не зустрічала. Очима його героїв можна […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у творчості Олександра Довженка Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, він своєю феноменальною творчістю збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі незнані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Довженків світ… Замріяні деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі і скорботу. І головним у тому світі є образ рідної Батьківщини. […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця Споконвіку людина прагнула творити, втілювати свою душу в полотна і симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
- Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. П. Тичина Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народі пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між століть ті, що загинули в боях, славні у віках живі, безсмерті солдати; всі, хто сміливо йшов у бій, відстоюючи право на життя, свободу для майбутніх. Нам, нащадкам переможців над фашистською нечистю; все цікавіше відкривати правду про ті полум’яні роки, і […]...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б […]...
- КОНСПЕКТ УРОКУ – ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА Тема: “Я народився і жив для добра і любові”. . Мета: ознайомити старшокласників з біографією письменника; дати уявлення про кіноповість; розвивати аналітичні навички та вміння; прищепити любов до творчості українського Мікеланджело. Тип уроку: урок-кіноповість. Обладнання: звукозапис музики Б. Лятошинського “Чотири українські теми”; виставка творів письменника; стилізація кіноплівки з надписами “Знайомство”, “Джерела”, “Шлях до ремесла”, “Боротьба”. Форми організації навчання: групові. Хід уроку І. Організаційний етап. Звучить музика, на фоні якої підкреслено […]...
- Людина землі у філософському осмисленні Олександра Довженка О. Довженко великий не тільки як режисер, а й як публіцист і письменник, автор багатьох чудових творів, як-от: “Повість полум’яних літ”, “Україна у вогні”, “Поема про море” та інші. Серед творів, що виникли після Великої Вітчизняної війни, одне з найпочесніших місць посідає його повість “Зачарована Десна”. Вихований у любові до праці, письменник усе життя звеличував її, бачив щастя людей і їхню красу саме в труді. У своїй кіноповісті письменник змальовує […]...
- Характеристика образів кіноповісті Олександра Довженка “Зачаровано Десна” На все життя О. Довженко зберіг у своєму серці образ ріки, на якій пройшло його дитинство, яку він називає зачарованою: “А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, убрівши по коліна і витягнувши шию, як лошак, потім стрибаю на кручу і гайда до сінокосу. І вже […]...
- Мої роздуми про твір Олександра Довженка “Україна в огні” “Війна пройшла по землі, залишаючи після себе сльози, кров, трупи, обгорілі хати, розпалюючи у серцях ненависть та гнів. Він виливається назовні, гнів за змучену рідну країну, за знівечені долі людей, яким довелося пережити жахливі роки війни. Невже це було насправді, невже це й зараз часто-густо Знаходять міну, яка спить спокійно з часів війни, щоб одного дня підірвати на собі якогось неслухняного хлопця; невже…? Так, це наша історія, страшна, кривава історія. […]...
- Краса людини та природи у кіноповісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка Благословенна будь, Моя незаймана дівице Десно! О. Довженко У кожного справжнього майстра є один чи кілька найдорожчих йому творів, випестуваних ним дітей. Це те, чого митець не міг не сказати людству, – це його болі, найпотаємніші думки, виношені й пережиті, пропущені через серце. Саме таким твором для О. Довженка стала кіноповість “Зачарована Десна”. Тяжкого й грізного 1942 року на тлі страждань, горя, героїчної боротьби з фашизмом у пам’яті митця зринають […]...
- Алегорична сцена в кіноповісті Олександра Довженка Алегорична й разюча сцена на початку кіноповісті Олександра Довженка: однорукий селянин – вчорашній солдат – дійшов до краю. У тупому безсиллі, спустошений неврожаєм, злиднями, голодом і безвихіддю, він люто б’є здоровою рукою беззахисну, ні в чому не повинну конячину. А кінь раптом поверта голову й говорить знавіснілому господареві людським голосом: “Не туди б’єш, Іване!” Великої сили метафора! Це кульмінація першої частини сценарію. Солдат-інвалід розуміє нарешті, що “так далі тривати не […]...
- “Зачарована Десна’ як сповідь душі Олександра Довженка Світанок. Жнива. Разом з сонцем підіймаються люди. Рано на селі починається праця, та не просто так починається, а з піснею. Бо співаючи, легше працювати, це відомо всім. Та ось скінчилася робота. Відпочивають – і знову з піснею. Десь там, серед берізок, голосно співають дівчата, із-за велетнів-дубів могутнім басом їм вторять парубки. Ллється пісня, причому так, що ноги й руки наче самі так і стрибають, просяться в танок. Та це десь […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Олександр Довженко – людина, щедро обдарована багатогранними здібностями й талантом. Сьогодні ми навіть вагаємося, кому надати перевагу – Довженкові як творцеві прекрасних кіноповістей чи авторові захоплюючих філософських щоденників, у яких він замислюється над красою і щастям людини на оновленій землі. Довженко писав також оповідання та публіцистичні статті. У всіх жанрах, в яких він виступав, був однаково глибоким і ніжним, мудрим і сміливим, художником і громадянином. У його творах ми бачимо […]...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Всі ми родом з дитинства. Від того, який світ і які люди оточують нас на початку життя, залежить наше духовне багатство чи бідність, моральна краса чи потворність. Саме про своє дитинство згадує Олександр Довженко, змальовуючи образи “Зачарованої Десни”. Звідти прийшли і чарівна краса пейзажів, на тлі яких ми бачимо фізично і морально красивих людей. Лірично, схвильовано, з теплим гумором розповідає письменник про природу й людей, як про єдине ціле. “Жили […]...
- Наодинці зі “Щоденником” Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось дізнався про цей “Щоденник”, то Довженка не минули б тюремні грати, і, можливо, його б […]...
- Україна в творчості О. Довженка І. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. оспівують українців, його сучасників.) ІІ. Україна – центральний образ в творчості О. Довженка. 1. Моральна і духовна краса рідного народу у кіноповісті “Зачарована Десна”. 2. Уславлення героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни у творах О. Довженка. 3. Історична доля української нації в публіцистиці О. Довженка. ІІІ. “Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не […]...
- Образ України в поезії Олександра Олеся Олександр Олесь ненастанно шукав таких виражальних засобів, які б з найбільшою точністю відображали любов і захоплення Україною, надії та розчарування, його журбу і радість: Жита з волошками, і луки, і гаї. І всі розкоші весняні, Всю вроду, всю красу безкраю. Як втілити її, не знаю, В словах, в пісні мої. Думка про долю України не давала спокою. Ще 1906 року він пише: Прокляття, розпач і ганьба! Усю пройшов я Україну, […]...
- Твір О. Довженка “Зачарована Десна’ – гімн красі й духовній насназі людини То лиш одне обличчя одиноке Довженка Олександра. Він, як міг, Людей виносив на плечах своїх, Із болями, із смутком, із пожаром, Із тюрмами вночі, із свистом куль, Із голодом, розлуками важкими. А. Малишко Кіноповість “Зачарована Десна” писалася Довженком “у стіл”, т – 5то без сподівання на надрукування, не для видавництва. Можливо, твір писався для себе, для насолоди згадкою про своє дитинство, для своїх найближчих друзів. Після стількох провалів, тиску, поневіряння […]...
- Мотиви лірики Олександра Олеся Олександр Олесь належить до покоління письменників, які з’явилися в українській літературі на початку XX століття, коли ще жили і творили Франко, Коцюбинський і Леся Українка. Інтелігенція того часу вітала в особі поета надійну творчу силу, визнала в ньому щирого і ніжного лірика. Життєвий шлях поета складався нелегко, багато років йому довелося провести у вигнанні, сумуючи за рідним краєм, за Україною. У 1907 році в Петербурзі Олесь видає свою першу збірку […]...
- Трагедія серця Олександра Олеся Є в Олександра Олеся драматичний етюд “Трагедія серця”, де не тільки передано складність життєвої долі героїв твору, а й пророче передбачено трагедію серця самого поета, ще на початку XX століття літературознавець Сергій Єфремов назвав Олександра Олеся сином свого суперечливого часу – динамічної епохи, сповненої водночас великих сподівань і гіркої зневіри. Справді, довелось поетові творити в складних умовах піднесення визвольних змагань рідного народу, що завершились у 1917 році проголошенням державності, і […]...
- Образ автора у “Щоденнику” Довженка Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”. У цьому – весь Довженко. Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення […]...
- Аналіз поеми Олександра Блока “Відплата” З найбільшою силою ідея гніву і помсти, ідея заколоту виражена в поемі “Відплата” і в прилеглій до неї циклі віршів “Ямби”, що представляє вершину громадянської лірики Блоку. “Поема” Відплата “була задумана в 1910 році і в головних рисах накидана в 1911 році”,-писав Блок у передмові до цього твору. Поема писалася, коли “вже був відчутний запах гару, заліза і крові”. Блок намагався передати в ній свої думки і настрої, своє передчуття […]...
- Аналіз творчості Олександра Білого на прикладі роману “Петербург” Невичерпної мрії старших символістів А. Білий протиставив думку про “останній бій” – “революції духу”. Тому й називав свій кружок “аргонавтами”, що як би почали, подібно стародавнім грекам, подорож за золотим руном – сонцем нового дня. Уже в ранніх прозаїчних “Симфоніях” А. Білий відбив настання на земне зло божественної гармонії, схід “сонця любові”, перемогу вільного духу. У поезії царювали передчуття “радості духовної”, “близької, священної війни”, віра в “Арго крилатого”. Мир щедро […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику розкривався повністю.. Дійсність життя була багатшою і страшнішою за всяку уяву. “Книги і кінофільми про […]...
- Зображення безкорисного почуття кохання у повісті Олександра Купріна “Гранатовий браслет” О. І. Купрін – один з останніх представників критичного реалізму в російській літературі. Головними особливостями творчості цього письменника є психологізм та реалістичне зображення побуту. Для нього характерна цікавість до “пересічної”, “інтимної”, “побутової” психології, у зображенні якої О. І. Купрін досяг надзвичайно високої художньої майстерності, що забезпечила йому видатне місце серед російських письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття. Усі згадані вище особливості яскраво проявляються і в його творі “Гранатовий браслет”. […]...
- Осміслення історичної длі козацтва у творчості Т. Шевченка
- Загальна характеристика персько-таджицької лірики
Categories: Твори на різні теми