Народні думи невільницького циклу

Related posts:

1. ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” . Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування; більша за обсягом. Думи з’явилися приблизно у XV ст. – у час виникнення козацтва. У […]...
2. Думи 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Думи МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало Сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ У неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного У вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невільники! Угадайте, що в нашій землі Християнській за день тепера?” Що тоді […]...
3. Народні пісні та думи про героїчну боротьбу Запорозького козацтва за волю – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Народні пісні та думи про героїчну боротьбу Запорозького козацтва за волю Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!… Т. Г. Шевченко Яке ж це диво дивне – народна пісня! Кого тільки не чарувала її вічна й нев’януча краса! Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свій […]...
4. Народні думи-перлини усної народної творчості Народні думи В думах розповідається про життя наших співвітчизників, їхні біди, про людей, які віддавали життя в боротьбі за незалежність Батьківщини. У думі “Іван Богун” відтворюється епізод національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти, а також турецького війська – битва під Вінницею над Бугом-рікою. У цьому бою козаків очолював Іван Богун. Народ описав його як мужнього воїна, стійкого та витривалого. Він вміє реально оцінити військове становище. Коли “лядський круль і […]...
5. Народні думи Народні думи Характерні ознаки дум Обсягом думи більші від історичних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом, мають генетичний зв’язок. У структурі дум є більш чи менш виражені три частини: заспів, основна розповідь, закінчення. Вірш думи – нерівноскладовий, без поділу на строфи-куплети через змінність порядку римування, з інтонаційно-смисловим членуванням на уступи-тиради, що формально у співі можуть починатися вигуками “ой”, а завершуватися “гей-гей”. Своєю віршовою і музичною формою Думи […]...
6. Легендарний образ жінки-полонянки в “Думі про Марусю Богуславку” У думах народ оспівує мужність і героїзм захисників рідної землі у боротьбі проти ворогів, засуджує жорстокість загарбників, а також утверджує моральний ідеал людини. Кращі духовні якості людини втілює в собі героїня однойменної думи Маруся Богуславка. Це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Доля цієї жінки дуже складна. Потрапивши в турецьку неволю, вона стає дружиною султана. Але забути рідну землю Маруся не може, мабуть, тому і знає, що сьогодні у […]...
7. Жінка-полонянка Маруся Богуславка Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. Як засвідчують […]...
8. Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а […]...
9. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – І варіант “ І варіант З давніх-давен на нашу Вкраїну нападали іноземні загарбники. Вони спустошували міста і села, вбивали, катували, забирали в полон людей. Життя полонених було нестерпним. В “Думі про Марусю Богуславку” зображено життя “бідних невільників” у Туреччині: … у тій-то темниці пробувало сімсот козаків… То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. Полонені живуть у нестерпних умовах. Але понад усе інше їх […]...
10. Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона – головна героїня, […]...
11. Твір по літературі Історична основа “Думи про козака Голоту” Про мужніх захисників рідної землі наш народ складав пісні і думи. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі, їхню втечу, прославлено воїнів-козаків – захисників рідного краю. У “Думі про козака Голоту” розкривається одна з найцікавіших і найтрагічні-ших сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, зображені в думі, належать до XVІ-XVІІ століття. У ті далекі часи татарські та турецькі військові загони часто, зненацька нападали на українські […]...
12. Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни. […]...
13. Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те, що заховане глибоко в серці. …Не міг Остап Вишня спрямувати своє перо сатирика проти всього, що заважало його рідному народові […]...
14. Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Поява Генія не завжди буває гучною і помітною. Це твердження стосується і Т. Г. Шевченка. У друкарні Фішера на початку квітня 1840 року під назвою “Кобзар” вийшла перша збірка поезій досі невідомого молодого автора Тараса Шевченка. Книжечка містила всього вісім поезій, серед яких був […]...
15. Душевна роздвоєність Марусі Богуславки Історичне минуле України багате як звитяжними, так і болісними епізодами. Турецько-татарські напади тривалий час спустошували українські землі. Жінки, вивезені на чужину ставали служницями, чоловіки невольниками, що виконували важку роботу, але найстрашніша доля чекала молодих дівчат, які потрапляли до гаремів. Козаки, борючись з нападниками, влаштовували походи на чужинців, але бувало так, що в бою перемагали не українці, а турки чи татари. Тоді козаки опинялися в неволі. Саме такий епізод з історії […]...
16. Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська ватага, об’єднавшись у єдину духовну спільність завороженого, уважного слухача. Дорослі, діти, мудрі старці – всі […]...
17. Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” Кого можна назвати справжнім, зразковим читачем? Мабуть того, хто, читаючи, сам собі ставить запитання, шукаючи відповідь на них у творі, біографії письменника, засвоює уроки твору. Яке ж перше запитання повинне виникнути в такого читача? На мою думку, питання: “Чому твори усної народної творчості збереглися до наших часів? Як змогли вони пройти через віки історії, незважаючи на те, що навіть […]...
18. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант “ II варіант У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала життям, але допомогла втекти з полону своїм землякам-українцям. Цей вчинок – протест […]...
19. Думи мої, думи мої… – Остап Вишня Остап Вишня “Думи мої, думи мої…” Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х рр.: ” Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому це встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те, що заховане глибоко в серці. …Не міг Остап Вишня спрямувати своє перо сатирика […]...
20. Казковість гоголівського циклу “Вечори на хуторі біля Диканьки” І. Реальність і казка у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. 1. Ліричний образ України – реальність. 2. Казковість – форма подання матеріалу. ІІ. Значення “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. ІІІ. Мова “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. Казка і реальність. ІV. Фантастичність – спосіб оцінки життєвих явищ.....
21. Балади і думи – перлини української народної творчості Український фольклор багатий і різноманітний. Він створювався протягом багатьох століть. У фольклорі відображено історію, побут й духовне обличчя українського народу. Народна творчість має в основі розмовну мову, яка має свої особливості, наголоси, інтонації. Думи і балади – яскраві зразки фольклору. Думи – жанр героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці. В них розповідається про видатні історичні події в Україні, про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників. У думах народ створив образи […]...
22. Особливості тестування з предметів літературного циклу Предмети літературного циклу відрізняються від т. зв. курсів основ наук, тобто “точних”, формалізованих навчальних дисциплін передовсім тим, що у своїх витоках мають два різних джерела. З одного боку, вони, як і згадані “точні” предмети, закорінені у “високій науці” – літературознавстві. Але, з другого боку, художня література є мистецтвом, органічною складовою системи мистецтв, тому її часто називають мистецтвом слова. Така специфіка української та зарубіжної літератури дає супротивникам тестування підстави для підтримання […]...
23. Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей і розділяв із ними і радощі, і горе, страждання і надію на розгром ворога і звільнення рідних земель. Цикл віршів […]...
24. Народнопоетична основа поезій циклу І. Франка “зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя”, мабуть, найліричніша у поезії І. Франка. Це щоденник особистих почуттів героя, наділеного живою душею, освіченою, розумною, та разом із тим неможливо не помітити міцної народнопоетичної основи віршів. У чому ж вона проявляється? У першій частині циклу “Зів’яле листя” бачимо традиційні образи-символи: Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Образ самотнього […]...
25. Оповідання Бабеля із циклу “Конармии” Оповідання із циклу “Конармии” почали публікуватися в 1923 році. Але створювалися вони вже в 1920-м. Різні по матеріалі, вони відкривали мир новий і несподіваний “Конармия” відкривається переможним оповіданням “Перехід через Збруч” . Але з перших же фраз на радість перемоги лягають якісь дивні відблиски. “Поля пурпурного маку,- піднесено починає автор,- цвітуть навколо нас, полуденний вітер грає в жовтіючому житі, незаймана гречка встає на обрії, як стіна далекого монастиря”. Здається, природа […]...
26. Єдність циклу оповідань І. А. Буніна “Темні алеї” Книгу “Темні алеї” прийнято називати “енциклопедією кохання”. І. А. Бунін у цьому циклі оповідань намагався показати відносини двох з різних сторін, у всьому різноманітті проявів. “Темні алеї” – улюблене дітище письменника, створюване багато років. Тут втілилися роздуми автора про любов. Це була та тема, якої Бунін віддавав усі свої творчі сили. Книга настільки ж багатогранна, як сама любов. Назва “Темні алеї” взято Буніним з вірша М. Огарьова “Звичайна повість”. Мова […]...
27. Поняття та характерні ознаки народної думи Дума – жанр суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Термін “дума” як визначення жанру має книжне, літературне походження. У російську літературу його ввів К. Рилєєв; в українську фольклористику – М. Максимович. Українська дума має яскраві формальні особливості. Дума – це віршований твір, виконуваний речитативом під акомпанемент кобзи або бандури, або, рідше, ліри. Рядки в цьому вірші дуже різні […]...
28. Слова і думи патріота України В. Самійленка Володимир Самійленко був оригінальним поетом, справжнім патріотом своєї землі, але життєві обставини не дозволили повністю розкритися його таланту. Та все, що написав поет, може слугувати зразком любові до України, до народу. Як і багато його ровесників, Самійленко починав творити російською мовою. І раптом перед ним відкрилася істина: українська мова – це діамант, що лежав на дорозі, припадаючи пилюкою під ногами байдужого люду. І лише один перехожий підняв той камінець, обробив, […]...
29. Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих ситуацій. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів […]...
30. Валідність тестів з предметів літературного циклу Питання валідності тестових завдань є ключовим, оскільки врешті-решт тестування повинно давати повноцінні, загальновизнані оцінки реального стану навчальних досягнень школярів з конкретних предметів. Тому вчителю слід звернути увагу на те, щоб тестові завдання охоплювали не окремі, а всі розділи й компоненти шкільної програми, до того ж пропорційно до кількості часу, відведеного на їх вивчення в навчальному процесі. Так, якщо певна тема вивчається протягом значно більшого часу, ніж інша, то й кількість […]...
31. “Жити хочу! Геть думи сумні!” Я знаю: скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я знайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була б кращою долею, ніж теперішнє її життє, котре і у неї, і у […]...
32. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а широке використання побутового […]...
33. “Не поет, хто забуває про страшні народні рани…” Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане. У кінці XІX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для мистецтва”. В українських літераторів ідея “чистої краси” і відмови від зв’язків митця з суспільством пов’язувалася […]...
34. Українська народна творчість: думи та історичні пісні Історичні пісні та думи – жанри української народної творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов’язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі – усі ці події були мотивами українських дум. До кращих українських дум належать “Дума про козака Голоту”, “Дума про […]...
35. Героїчний вчинок Марусі Богуславки Героїчний вчинок Марусі Богуславки Коли я прочитала “Думу про Марусю Богуславку”, то була вражена моральною красою героїні – жінки – полонянки. Цей образ склався в народній уяві, узагальнивши долю багатьох жінок, що жили в неволі. Маруся Богуславка приваблює нас своєю добротою та чистим серцем. Вона співчуває стражданням бідних невільників. Ця жінка – патріот своєї Батьківщини. Вона не забувала рідної землі і намагалась зробити для неї щось корисне. Саме тому вона […]...
36. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а […]...
37. Вірш “На залізниці” із циклу віршів А. Блока “Батьківщина” Виходячи із цього, можна припустити, що мовлення в даному вірші піде про Росію. Хто вона, Росія. Дівчина, що лежить під насипом, у рові некошеному, у кольоровій хустці, на коси кинутому, гарна й молода. Вона роздавлена любов’ю, брудом иль колісьми все больно. Невже це ніколи велика Росія. Уже в другому чотиривірші Блок повертає нас у минуле, коли ця дівчина, про яку нам дуже мало відомо, “ішла ходою чинною”. У більшій частині […]...
38. Задум лірико-філософській новелі “Думи старика” У лірико-філософській новелі “Думи старика” у формі заповіту викладаються настанови батька своїм дітям. Вони зводилися до того, щоб сини й дочки, само-вдосконалюючись, ушляхетнювали свої душі, були носіями гуманістичних ідей добра й любові між людьми, не забували про свій “нещасний народ, що все долі править і доправитися не годен”, розвивали і підносили на вищий щабель його культуру і не зрікалися своєї нації. Під таким кутом зору О. Кобилянська оцінює і діяльність […]...
39. Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, відбиваючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких митців належав Лесь Курбас. Коли […]...
40. “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року, правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний побут і родинні стосунки вільних козаків. В інших змальовано панщину з усіма її сумними наслідками. У 1862 році […]...