У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” представлений ще один тип парубка 20-х рр. XІX в. – юний поет-романтик Володимир Ленський. У Ленським Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності.
Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його самі передові: шляхетні мрії про волю народу.
Але, незважаючи на своє досить солідне по того часу утворення, Ленський, як теперішній романтик, не тільки зовсім не знає життя, але й не прагне довідатися її. Вивчення дійсності йому заміняє беззвітна, але непохитна віра в його романтичні ідеали: високу дружбу, вічну, ідеальну любов. Коли він у житті зустрічає протиріччя своїм ідеалам, то приходить у зневіру, у розпач і виливає свої почуття в елегійних віршах або ж, як людина незвичайно гаряч і рішучий, відразу пускається на самі необдумані дії.
Так, під враженням своїх припущень, далеких від дійсності, “киплячи ворожнечею нетерплячої” до свого вчорашнього друга, Ленський стає під кулю холодного й байдужого Онєгіна.
Мені жаль цього наївного, палкого й безрозсудного юнака, адже це шляхетний, душевно чиста людина, повний “вільнолюбних надій”, спраги праці, знань. Ленський, до того ж, талановитий поет.
Але подальше його життя, залишися він у живих, мені неясна. Він міг рівною мірою стати відомим письменником або ж помалу перетворитися в обивателя, ледачого пана, розчарованого циніка. Досить різку характеристику Ленському дає В. Г. Бєлінський. “Люди, подібні Ленському, пише критик, – при всіх їхніх незаперечних достоїнствах, негарні тим, що вони або перероджуються в доконаних філістерів, або, якщо збережуть назавжди свій первісний тип, робляться цими застарілими містиками й мрійниками, які так само неприємні, як і старі ідеальні діви, і які більше вороги всякого прогресу, ніж люди просто, без претензій, вульгарні. Словом, це тепер самі нестерпні, порожні й вульгарні люди”.
Прочитавши роман, мимоволі думаєш: “Ну чому люди шляхетні, з високими вимогами до життя, тонко й сильно почувають, завжди нещасні?” Вони або гинуть, як Ленський, або продовжують жити зі спустошеною душею, без надії на щастя, як Онєгін і Тетяна. Знаходити задоволення в боротьбі заради високої мети вони не можуть по своєму вихованню й положенню, а построїть особисте життя їм заважають помилки, які вони усвідомлюють занадто пізно, щоб виправити. Сам поет показує, що у фатальних помилках винуваті не стільки самі герої, скільки середовище, що сформувало їхні характери.
Це смутне втримання в ненормальності всього життєвого укладу, неможливості теперішнього щастя в існуючому суспільстві, зображеному у романі, неминуче приводить читача до думки про необхідність боротьби із кріпосницьким самодержавним ладом.
Цю боротьбу вели декабристи, сам Пушкін, а пізніше – революціонери-демократи. І роман “Євгеній Онєгін” допомагав і допомагає цій здавна, що ведеться боротьбі, кращих людей за щастя всього людства.





Related posts:
- Моє відношення до Ленського У романі Пушкіна є ще один герой – юний поет – романтик Володимир Ленський. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його найблагородніші, найпередовіші: мрії про свободу народу. Незважаючи на свою досить солідну на той час освіту, Ленський, як дійсний романтик, не тільки зовсім не знає життя, але й не намагається пізнати його. Вивчення дійсності йому заміняє підсвідома, але непохитна віра в романтичні ідеали: високу дружбу, […]...
- Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У своїй поезії Ахматова сперечалася з усіма своїми поетами-сучасниками. І суперечка ця виявилася надзвичайно плідною для російської поезії. У її ранньому […]...
- Моє відношення до Тетяни Ларіної Образ Тетяни, створений Пушкіним в “Євгенії Онєгіні”, має не менше значення, ніж образ Онєгіна. Пушкін намагався показати тип, здавалося б, звичайної російської дівчини, провінційної панночки, алев той же час дивовижно привабливої і поетичної. Тетяна зовсім не красуня, про що Пушкін прямо говорить: Ни красотой сестры своей, Ни свежестью ее румяной Не привлекла б она очей. Це ж підкреслюється і в останній главі, де ми бачимо Тетяну вже петербурзькою знатною дамою, […]...
- Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, революції відставила багато спогадів після себе Ці спогади й емоції – радісні, пов’язані з надією […]...
- Моє відношення до Євгенія Онєгіна Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається в 1819- 1825 роки. Саме в цей час, насичений більшими політичними подіями в історії Росії і Європи, зложився тип людини, подібного до героя роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Характер головного героя Пушкін взяв з життя, узагальнивши риси, типові для цілого покоління молодих людей. Це люди, забезпечені працею кріпаків, що одержали безладне виховання й утворення. Але, на відміну від більшості представників панівного класу, ці молоді […]...
- Моє відношення до Чацького і Молчаліна Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У чималій галереї образів, даних у комедії, майстерно поданий і чиновницький світ, і сановне дворянство, і кріпосники-поміщики, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні і суспільні питання того часу: про кріпосне право, про службу, про просвітництво, про дворянське виховання; знайшли свій відбиток спори про суд […]...
- Моє відношення до лірики Б. Пастернака Колись Марина Цвєтаєва в запалі полеміки викликнула: “Де людина, яка до кінця зрозуміла Пастернака?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для таких, як я, для тих, хто відправляється мандрувати по морю, назва якого “Лірика Бориса Пастернака”. Творчий шлях Пастернака складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оцінки. Але його глибоке проникнення в таємниці людської душі, природи, Вселеної, а також свіжий, схвильований вірш […]...
- Яке авторське відношення до професора Преображенському? “Собаче серце” – сатирична повість, у якій Булгаков міркує про шляхи розвитку сучасної йому Росії. Відповідно до суспільної ситуації 20-х років XX століття в добутку діють представники інтелігенції, радянські чиновники-функціонери і люмпен-пролетарі. Основна ідейна боротьба в повісті йде між цими героями, а в реальному житті, на думку автора, – між цими конфронтуючими один одному суспільними силами. Сатиричний пафос добутку спрямований насамперед проти Швондера й Шарикова, які рвуться до влади, тому […]...
- Відношення Ахматової до ліричної поеми “Дванадцять” Відношення Ахматової до цієї ліричної поеми Блоку було, очевидно двоїстим. За повідомленням Д. Е. Максимова, вона вбачала в ній чимало “зоряних арматур”, тобто безсмаку, характерного на її думку для модерністського мистецтва початку ХХ в. З іншого боку, добуток Блоку два рази згадується Ахматовій у прозаїчних матеріалах, що залишилися невикористаними, до поеми. В одному випадку – це накидань сцени, що характеризує художні смаки епохи: “Ольга в ложі дивиться шматочок мого балету […]...
- Сучасне відношення до творчості М. Горького Максим Горький визнавався: “Перш ніж почати писати, я задаю собі три питання: що хочу написати, як написати і для чого написати”. Слова гарні, але чи завжди письменник був щирий у своєму виборі? Нещодавно я довідався, що Горький вносив більші суми у партійну касу більшовиків і був одним з головних, виражаючись сучасною мовою, їхніх спонсорів. Думаю, що пролетарське походження письменника, його бродяче життя змолоду і раннє знайомство з революціонерами сприяли тому, […]...
- Мої враження від перших розділів роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін – найдорожче, що є в Росії, саме рідне і близьке для кожного з нас; нам важко говорити про нього спокійно, об’єктивно, без захвату. Творчість цього богопоета незвичайно різноманітно, як саме життя. Любов, ненависть, сенс буття, прагнення до свободи, посмертна слава, муки творчості – все це стає об’єктом поетичного дослідження. О. С. Пушкін подарував нам реалістичний роман у віршах “Євгеній Онєгін”. Це твір, в якому “відбився століття” і сучасна людина. […]...
- Романтизм в українській літературі 1. Романтизм як творчий метод і літературний напрям. ІІ. Виникнення романтизму в українській літературі. 1. Представники українського романтизму. 2. Левко Боровиковський – відомий поет-романтик. 3. Амвросій Метлинський – етнограф і поет. 4. Євген Гребінка. 5. Михайло Петренко – видатний поет українського романтизму. з характерним для нього невдоволенням дійсністю, пориванням у надземні простори. Поет ширяє десь “над хмарами”, він обминає соціальні проблеми, абстрагується від конкретної дійсності. Виразно звучить у поезіях Петренка […]...
- Утвердження громадської активності трудівника Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив щось своє, оригінальне. Досить обширними є вірші, де зустрічаємо громадське звучання, твори, де […]...
- Сон Тетяни і його значення у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Сон Тетяни і його значення у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” И снится чудный сон Татьяне… О. Пушкін П’ята глава роману “Євгеній Онєгін” починається неквапливим описом настання запізнілої зими: Зимы ждала, ждала природа. Снег выпал только в январе На третье в ночь. Очима Тетяни ми бачимо “уранці побілілий двір, куртини, дахи і паркан, на склі легенькі візерунки”. Такий спокійний, поетичний початок ніяк не провіщає несподіваної розв’язки наприкінці глави: Не в […]...
- Відповіді до теми: роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Назвіть головних героїв роману. Євгеній Онєгін, Татьяна Ларіна, Ленський, Ольга Ларіна та інші. 2. Як зображено у романі дворянське товариство? Дворянське товариство змальоване через показ різноманітних образів у всіх проявах життя – праця у садибах, столичні і сільські бали, театр і світ артистів, подорожі представників дворянства, освіта за кордоном, читання романів і таке інше. 3. Як зображений у романі простий люд? Народ змальований через зображення звичаїв та обрядів. Центральний […]...
- Дійсна й удавана свобода У критиці існує багато припущень щодо того, що є основою роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова, яка ідея домінує в цьому шедеврі. Деякі вважають, що це боротьба добра і зла, світла і пітьми, інші пишуть про віру і безвір’я, істину і справедливість, треті стверджують, що це роман про любов і творчість, про свободу дійсну і удавану. Я хочу поміркувати про проблему протиставлення справжньої свободи і вигаданої. Ієшуа, заарештований, побитий, засуджений […]...
- Ліричний початок у поезії Пушкіна Почуття самітності й щиросердечної туги, що володіло Пушкіним у перший період південного посилання, знаходить своє адекватне вираження в образі самотнього листка, що тріпотить під осіннім вітром на облетілому дереві: Так, пізнім хладом уражений, Як бури чутний зимовий свист, Один на гілці оголеної Тріпотить запізнілий аркуш! Цей зрительно відчутний образ підсилюється тонким звуковим інструментуванням, що викликає почуттєве слуховое подання про пронизуючий свист холодного зимового вітру, у поривах якого тріпотить самотній аркуш: […]...
- Поезія Бодлера: пошук, тривога, заклик і суцільна емоція Зміни, які принесло XX століття в людське життя, жорстокі й парадоксальні змінили й самі людські душі, а відтак – відобразились у творчості, в мистецтві. Шарль Бодлер привніс у літературу власне світовідчуття, новий спосіб світосприйняття. Романтична гостра тривога, сплін, туга й відчуття несправедливості, певна відраза до дійсності – дійсності жорстокої та безглуздої, – такі сурсчливі й невеселі мотиви є у творчості Бодлера. Його збірка “Квіти зла” стала знаковою подією в літературі. […]...
- Роман Пушкіна “Євгеній Онєгін’ “енциклопедія російського життя” Роман Пушкіна “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральне місце в творчості Пушкіна. Це його самий великий твір, найбагатший за змістом, найпопулярніший, який мав великий вплив на долю всієї російської літератури. “Євгеній Онєгін” писався протягом семи років. За цей час багато змінювалось і в Росії, і в самому Пушкіні. Всі ці зміни не могли не знайти відображення в тексті роману. Роман творився нібито “за ходом життя”. […]...
- Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім цим вимогам Катаріна відповідає, а решта залежить від чоловіка. Нехай женихи молодшої сестри в жаху […]...
- Поетична творчість І. Ф. Анненского 1. Поет Анненский: “антипатія до всього елементарного”. 2. Самітність людини й навколишнього світу. 3. Тема роздвоєності миру в поезії Анненского. 4. Пейзажна лірика 5. Творча доля. Як відомо, поезія – це відбиття думок і почуттів людини, відтворення його світосприймання. Тому, якої б літературної традиції у своїй творчості не дотримувався поет, у його добутках завжди буде виступати в першу чергу власне суб’єктивне сприйняття навколишньої дійсності, і передавати свій світогляд поет буде […]...
- Як Пушкін зобразив типовий характер Онєгіна Доречно нагадати про одну помилку, дуже давнє і дуже стійкому. Деякі читачі ототожнюють ліричного оповідача роману з самим Пушкіним. А чому б і ні? Адже той поет, і Пушкін поет. І багато що в їх симпатії і антипатії зв’язує їх. Обидва щиро захоплені театром, знають актрис, розрізняють таланти, насолоджуються поезією, вміють у природі побачити прекрасне, обоє потрапили в “цех затятий” – у середу професійних літераторів. І все ж є істотна […]...
- Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман “Євгеній Онєгін” займає провідне місце у творчості Пушкіна. Цей твір не тільки великий за обсягом, але й широко охоплює найрізноманітніші теми та характери. В. Г. Бєлінський назвав його “енциклопедією російського життя”. За ним, дійсно, можна скласти враження про епоху, вивчити життя Росії в 10-20-х роках XІX століття. У романі поет подає яскраві картини столичного і провінційного дворянства. Уже […]...
- Світ дорослих з погляду маленького хлопчика Іноді здається, що дорослі – дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку. Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати “Ні”, то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли […]...
- Жіночі образи у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Образ кохання у Пушкіна завжди є образом тієї чи іншої жінки. Поет любив жіноцтво, знався на ньому, присвячував своїм героїням і окремі вірші, і поеми, Він навіть роман у віршах “Євгеній Онєгін”, в якому створена ціла галерея цікавих образів. ….Красунь я бачив неприступних, Холодних, чистих, як зима, Неумолених, непідкупних, Незрозумілих для ума… Жінки, змальовані Пушкіним у романі, дуже різні, по-різному до них ставиться автор. “Кокетки”, “вигадниці”, дами, танцівниці, актриси, кріпачки… […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – IІ варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас II варіант Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив щось своє, оригінальне. Досить обширними є вірші, де зустрічаємо […]...
- Життєвий успіх. Як я його розумію Над тим, що таке життєвий успіх, ламали голову багато поколінь. Але до єдиного розуміння цього питання так і не прийшли. Адже скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини. Для одних людей життєвий успіх полягає насамперед у матеріальному благополуччі. Для інших – зовсім в іншому. Їм далекі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою й знаходять щиросердечний спокій […]...
- Суперечливий образ Онєгіна Роман “Євгеній Онєгін” – неперевершений твір класика російської літератури Олександра Пушкіна. Поет застосував особливу жанрову форму – роман у віршах, що з часом розвивається і навіть відкриває нові можливості для митців. У романі ми постійно відчуваємо присутність поета, який висловлює своє ставлення до всього, що відбувається у творі, оцінює героїв, їхні вчинки, поведінку. Неявна присутність автора іноді замінюється його безпосереднім спілкуванням із героями: з Онєгіним він товаришує, подорожує, журиться. Така […]...
- Морально-етичні ідеали творчості поета-філософа Григорій Сковорода – видатний український філософ, просвітитель, письменник-гуманіст XVІІІ століття. Автор філософських і педагогічних трактатів, поетичних творів, перекладів, проповідей, притч, байок, він був високоосвіченою людиною свого часу, його геній зростав на народному грунті. Наскрізною ідеєю філософії й художньої творчості Сковороди є пошук людського щастя. Мислитель прагнув пізнати сенс людського життя і вбачав його не в тому, щоб здобути багатства, почесті, високі чини, а в постійному прагненні людини до самовдосконалення: “пізнай […]...
- “А щастя було таким можливим…” за романом “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін роману “Євгеній Онєгін” присвятив вісім років свого життя. За час написання роману у поета сталася серйозна переоцінка цінностей, поява у нього нових життєвих пріоритетів. Пушкін був у процесі інтенсивних моральних шукань. Прагнення до вирішення головних моральних проблем сучасного суспільства і буття, до філософського осягнення світу яскраво відбилося в романі, в якому всі ситуації дійсного життя і долі героїв сприймаються крізь авторську призму. У романі долі героїв нам, […]...
- Щастя приходить лише до щасливих людей! Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя – це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди у нас успіх – щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян з казки О. Стороженка “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на […]...
- “Поблажливості прошу я у вас…” Шкільний твір за творчістю Пйома Аполлінера. Бурхливо розпочалося XX століття. Розмаїття нових течій у мистецтві, зокрема в літературі, наче грандіозний фейєрверк, осяяло глибини людської думки. Саме ці течії, іменуючи себе авангардистськими, прагнули докорінно оновити художню систему, віднайти більш досконалі форми для зображення оновленої дійсності. Так, у 10-20-х роках нашого століття у Франції, зако-нодательки європейської моди, виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поета – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер […]...
- Вітмен “Я блукаю і кличу душу свою…” Творчість великого американського поета-новатора Волта Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвіту, відкриття і обожнювання Людини і Природи. Головним героєм є сам поет, який стає втіленням […]...
- Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. Йдучи від дійсності, поет зумів піднести на новий рівень образ най благороднішого і найпослідовнішого […]...
- Урбаністична тема в поезії Брюсова Перетерплює существеннейшие зміни урбаністична тема – одна із центральних у творчості Брюсова. Намітившись ще в 90-і роки, вона стає тепер соціально-конкретною. Як поет-урбаніст Брюсов відверто любується містом – його культурою, динамічністю, рухом міських юрб. Поет малює вигляд майбутнього міста – міста палаців “зі сталі й скла”, хмарочосів і т. д. Капіталістичне місто з’являється те “чудовиськом розмірено^-величезним” , те якимось збірним символом “у царственій зміні блискотінь і тьми” , те “вулицею-бурою” […]...
- Алегоричний зміст романтичної балади Є. Гребінки “Човен” Маніфестом молодого Євгена Гребінки є вірш “Човен”, написаний 1833 року. Цей твір має автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга. У творі подається образ човна, який “качався, бідний, один без весельця” на хвилях синього моря, а потім був розбитий буйними вітрами. Вирушаючи до Петербурга, Євген Гребінка порівнював себе з цим човном: Як човнові море, для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; Да як […]...
- Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в частині “Бенкет на увесь світ”, що писалася після її. В “Селянці” поет піднімав глибокі шари […]...
- Маяковський – поет великого суспільного, соціального темпераменту Перше знайомство із творчістю Володимира Маяковського завжди проходить бурхливо, з виникненням безлічі питань, з якимось обуренням навіть. Чому? Важко знайти відповідь на це питання. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію Володимир Маяковський. Активна позиція борця, зайнята поетом, вступає в непримиренне протиріччя з відчуженням людської особистості в умовах суспільства. Вільна, розкута людина виступає в поезії Маяковського як вище мірило прекрасного на землі. Поема “Хмара в штанах” являє яскравий приклад вираження […]...
- Я – України син Країну міняти не можна, не можна її вибирати так само, як і вибирати батьків. Де людина народилася, там вона і повинна прожити життя, пройти свій шлях. Я дуже люблю Україну попри те, що десь, як кажуть, краще. Я вважаю, що для громадянина України не може бути десь краще, ніж на Батьківщині. Є така стара приказка: “Кожен сам коваль свого щастя”. Це означає, якщо хочеш жити добре, то йди до своєї […]...
- Краса та сила поезії Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер, напівполяк і напівіталієць, став одним з найяскравіших поетів Франції. Аполлінер – це його псевдонім, а утворив він його сам від одного зі своїх п’яти імен: Гійом Альбер Володимир Олександр Аполлінарій; прізвище ж насправді було Костровицький. Аполлінер став теоретиком сюрреалізму, напряму в літературі, і цей термін належить саме йому, що означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства, йти попереду нього. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими […]...
- Проблематика повісті Старицького “Оборона Буші”
- Отаман Гамалія – ватажок козаків – ІІІ варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Categories: Твори з літератури