6 КЛАС
НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Мій портфель
Портфель – великий мій друг і працьовитий помічник. Правда, у вихідні і на канікулах він вилежується в моїй кімнаті, та в робочі дні він завжди зі мною.
Як тільки кінчається літо, з першого вересня портфель сідає мені на плечі чи бере за руку і веде в школу. Щоб було легше вчитися, мій вірний товариш тримає в собі підручники, зошити, пенал з потрібним начинням. Олівці, ручки, лінійки, циркуль, точилки, гумки мучаться в темноті і тісноті, зате вони не губляться і не ламаються.
А як вони радіють,
Зошити в моєму портфелі живуть дружно, але часом між ними виникає суперечка, хто з них важливіший. Зошит з мови розповідає про правила, за якими я писав слова та речення. Зошит з математики пишається своєю точністю і правдивістю, а зошит з історії розповідає про те, що було і минулося.
Та найбільше хвалиться своїми успіхами альбом для малювання. Він з радістю демонструє яскраві малюнки, на яких зображено цілі клумби квітів, великі будинки, квітучі сади. І зошити, і альбом дещо перебільшують мої успіхи. Єдиний, хто завжди говорить правду – це щоденник. Він не приховує, що іноді поряд з відмінними оцінками з’являються записи про мою не досить хорошу поведінку.
Мій друг портфель усе береже, але нічого не приховує. Він іноді буває переповнений книжками, давить мені на плечі чи відтягує руку, та я на це не зважаю, а люблю і поважаю мого товариша, який допомагає мені добре вчитися, багато читати, правильно і грамотно писати.





Related posts:
- Один раз на контрольній Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, – тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. Очікуємо – коли притупиться її пильність. Як тільки цей момент наступив, у хід пішли підручники, […]...
- Мій письмовий стіл У більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. У мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже історичний. Його подарував моєму дідусеві друг, від’їжджаючи з міста. Цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг. У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних […]...
- Одного разу на контрольній Математика дається мені важко. Тато сміється і каже, що це в нас спадкоємне. Проте він став інженером, тому що був старанним. Я намагався сам вирішувати задачі, але марно, та й списував собі у сусіда по парті Петрика. Перед уроками я брав у нього зошит з алгебри або геометрії, йшов до підвіконня в коридорі і списував домашню роботу. На контрольній я зрозумів, що половину завдань не виконаю. Учителька попередила нас, що […]...
- Моє робоче місце Я ніколи не був акуратним. Мама часто дивувалась: “І в кого ця дитина така?” Однак колись я переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось як це було. Зазвичай я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було з цього безладу дістати саме той зошит, який тобі потрібен. І добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу. Підручник математики я міг […]...
- Твір за картиною Їжакевича “Мені тринадцятий минало…” Багато малюнків І. С. Їжакевич присвятив Тарасові Григоровичу Шевченку. Своїми картинами художник популяризував творчість великого українського поета. Картина “Мені тринадцятий минало…” відтворює епізод з дитячих років Шевченка, коли Він. син кріпака, пас чужі вівці. У порваній сорочечці й штанцях з домотканого полотна сидить малий Тарас і перемальовує азбуку. Хлопчик уважний і зосереджений. Ми бачимо схилену біляву голівку, засмагле обличчя. Вже написано-перші літери. Сонце пестить малого Тараса, заглядає в обличчя, зошит, […]...
- Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті. Часто люди намагаються приховати своє справжнє обличчя, говорять хороші, приємні слова, а чинять підступно. У нашому класі навчаються два хлопчики, Ігор і Денис, які дружили ще із салочка. Вони разом ходили […]...
- Роль вчителя в житті Миколки – ІІ варіант – АРХИП ТЕСЛЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Оповідання “Школяр” розповідає, як хлопчик Миколка дуже хотів вчитися, але через страшенні злидні навчання було покинуто. Бажання вчитися збудив в Миколці його шкільний вчитель. Він завжди був дуже добрий до нього, дохідливо пояснював йому предмети, намагався підтримати матеріально. В оповіданні вчитель постає як людина благородна, яка усвідомлює свій обов’язок у суспільстві. Якби вчитель не перейшов працювати в інше село, можливо, він би допоміг Миколці […]...
- Твір міркування на тему “чому люди тримають удома котів” Коти дуже милі створіння, у ниж дуже гарні очі і красиві мордочки. Котики ніжні, кумедні, кмітливі і грайливі. Їх шерсть м’яка і шовковиста. Кота можна вважати домашнім лікарем, бо він знімає стрес, заспокоює нерви. Котик заспіває вам свої найкращі колискові. Він завжди поруч як швидка допомога і вірний друг. Ще коти ловлять мишей і пацюків. Я дуже люблю котів за їх м’який характер і зовнішню красу. У мене вдома живе […]...
- Моя школа – IІ варіант 6 клас II варіант Школа – наш другий дім. Ця фраза відома кожній людині. А чи справді багато людей сьогодні так думає?! Хто не згоден із цим загальновідомим висловом, нехай приходить до моєї школи. Коли я вперше потрапила до неї, зразу ж відчула якийсь приємний затишок, якого не було в попередній школі. Наша школа – маленька, в ній вчиться небагато дітей. Через невелику кількість учнів ми всі знаємо один одного, […]...
- Ким я хотіла б стати і чому? Я вирішила стати учителькою. Дехто може запитати чому? Скажу відверто: мені здається, що це дуже гарна професія, а ще тому, що я дуже люблю свою учительку. Учителька завжди в оточенні дітей, її діти люблять, вона для них як рідна мати. Учителька завжди допоможе в навчанні, турбується про нас, наше здоров’я. Вона разом з нами і радіє, і переживає. Мені здається, що учителем може бути тільки добра людина, яка любить дітей […]...
- Сестричка – мій найкращий друг 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Сестричка – мій найкращий друг Цілих вісім перших років життя я був єдиною дитиною в сім’ї, центром, нам коло якого оберталося життя великої родини. Дідусі наввипередки купували мені іграшки, бабусі змагалися між собою за мою прихильність, тато і мама кожного дня демонстрували мені свою любов. Здавалося, що в той час я мав усе, чого можна бажати. Пам’ятаю, у сім років я дуже хотів, щоб […]...
- Для чого ми вивчаємо українську мову Ніби червневий сад, буяє й квітне мова нашого народу. Нарешті ми зрозуміли, що мова – то жива душа рідної України. Відтепер кожна людина має приділяти якнайбільшу увагу вдосконаленню своєї грамотності. Звичайно, це стосується й школярів. То для чого ж ми вивчаємо українську мову, таку співучу, чарівну, живу? Для чого наші вчителі так багато працюють з нами, недоспавши ночей, перевіряють наші зошити, не завжди охайні? Мабуть, для того, щоб продовжувалась у […]...
- Ким я хочу стати в майбутньому – І варіант І варіант Недалеко вже той час, коли я повинна буду обрати свій шлях у житті. Уже зараз я замислююсь над цим і вибір свій уже зробила. Я хочу стати вчителем. Я тільки не вирішила ще – бути вчителем молодших класів чи навчати дітей рідній мові і бути учителем української мови і літератури. Учитель молодших класів – це перший учитель для кожної дитини. Цю людину пам’ятають усе життя. Бо це вона […]...
- Наш шкільний музей Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї “Українська світлиця”. З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей знаходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним – два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І полумиски, і глечики, і куманці, і форми для випікання пасок. Ліворуч від дверей стоїть скриня, […]...
- Навіщо потрібно вчитися? Це питання водночас і дуже легке, і дуже важке. Нібито зрозуміло всім: учитися потрібно, щоб багато знати, вміти, одержати професію, стати ким хочеш, а потім добре працювати, багато заробляти, допомагати батькам, завести родину тощо. Насправді все це не відповіді. Звичайно, якщо зовсім не вмієш читати, рахувати і писати, жити майже неможливо. Це теж усім зрозуміло. Але от як учитися? Скільки вчитися? Чому вчитися? Це питання непрості. І на кожне з […]...
- Дорослий світ для тебе – Твір-міркування Я зараз знаходжуся в тому віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже і не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як складеться моє життя, але і у футбол, і в баскетбол я із задоволенням пограю, забуваючи, що зростом майже наздогнав батька. Іноді мені страшенно не хочеться дорослішати. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я – вільний. Моя […]...
- День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
- Чи легко навчатися? Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець. Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами. Понад усе мені не подобається початок уроку. Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати з місця. Так зручніше, вільніше. Я полюбляю розмірковувати вголос. Але тільки починаю це робити, як мене перебивають. Я розумію, що […]...
- Випадок на морі Нарешті ми з сім’єю біля моря. Як добре, що можна цілий день відпочивати. Мама поряд і не поспішає нікуди, тато вчить мене плавати. Ми разом плануємо день, розважаємося. Дні, на жаль, летять швидко. Я вже добре вивчила місцевість, тому батьки іноді відпускали мене погратися з іншими дітьми на невеликий майданчик. Там завезли спеціально для дітей пісок, бо навколо була галька, і ми з радістю будували замки. Ось і того дня […]...
- Розбита чаша дружби 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Розбита чаша дружби Мені здається, що дружба – це чаша, наповнена світлими почуттями, любов’ю, повагою, готовністю допомогти. Я впевнена, що ці почуття необхідно плекати й розвивати. З Оленкою ми дружимо з першого класу: сидимо за однією партою, разом ходимо до школи, ділимося підручниками. Оленка вчиться гірше, ніж я, але вона дуже старанна: багато читає, виконує всі домашні завдання, намагається не тільки запам’ятати правила, а й правильно […]...
- Твір по літературі Яким я уявляю “Івана з Вишні” Твір за творчістю Івана Вишенського. Про життєвий шлях Івана Вишенського відомо дуже мало. Історики вважають, що він народився приблизно 1550 року на Львівщині у містечку Судова Вишня. Невідомо, ким були його батьки, де і яку освіту здобув письменник, які події вплинули на нього так сильно, що він назавжди відмовився від життя на рідній землі і добровільно наклав на себе важкий послух. Кажуть, що Вишенський довгі роки жив самітником на горі […]...
- Море – Твір-опис Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлів, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. […]...
- Мир і спокій у сім’ї 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Мир і спокій у сім’ї Усе життя я вважав, що мама і сестричка – мої найкращі друзі. Це їм я міг розповісти про всі свої неприємності, з ними я міг порадитися, і вони завжди з розумінням ставилися до всіх моїх вибриків. А цього року все йде зовсім не так, як раніше, і найрідніші люди чомусь стали зовсім іншими. Ось мама приходитьзроботи, несе важкі сумки […]...
- СВІТ НАШОЇ УЯВИ 6 КЛАС СВІТ НАШОЇ УЯВИ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Твір Є. Гуцала “Олень Август” серед інших творів митця. 2. Зіткнення дитячого й дорослого світу. 3. Наші мрії. Варіант 2 1. Світ дитинства – світ радісної краси. 2. Кінематографічні мрії, 3. Чарівні олені з мрій. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником. І. Драч Десь там, у найвищих […]...
- Вчитися необхідно! Всі діти України ходять до школи, багато з них потім закінчує коледжі або вступає до Вузів. Тому що ми розуміємо: кожній людині потрібні знання у повсякденному житті. Треба вміти читати, писати, рахувати. Сучасну людину оточує багато техніки не тільки на виробництві, але й у побуті. Потрібні знання, щоб розібратися у всьому різноманітті навколишнього світу. Вчитися необхідно, щоб отримати гарні знання. Освічена людина відчуває себе впевнено, у неї багато друзів. У […]...
- Діти революції – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Діти революції У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше – навчання. А у вільний час хочеться побігати або покататися на ковзанах. Ще […]...
- “Хто такі ледарі?” У тлумачному словнику є таке визначення слова “ледар”: “Людина, яка не любить працювати; ледачий. Уживається як лайливе слово”. Тобто практично всім людям зрозуміло, що не дуже добре ухилятися від роботи, соромно нічого не робити, якщо навколо тебе всі трудяться, і непривабливо підводити інших, якщо вони розраховують на твою допомогу, а ти її не надаєш. У нашому класі є учні, які погано вчаться, тобто у них низькі оцінки. Ледарі вони чи […]...
- Я – володар чарівної крамниці Я не можу вам дати точну адресу крамниці, де я працюю. У податковій інспекції, у довідковому бюро вам теж нічого не скажуть. Більш того, я знаю людей, які ніколи – розумієте, ні-ко-ли! – до нас так і не змогли потрапити. Учора бачили двері, вітрину, але все справи, справи, відкладали на потім – і ось… Навіть ні замка на дверях, ні напису “Зачинено” – просто нічого. Як і не було. Я […]...
- За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
- Олівець Це був звичайний собі олівець, у дерев’яній сорочці жовтого кольору з написом “Конструктор”. Такий само, як тисячі і мільйони олівців, що як дві краплини води схожі один на одного. Але там, під жовтою дерев’яною сорочкою, жило тільки його, неповторне сердечко – стержень. Лише воно знало найголовніші, найяскравіші слова. Лише воно володіло сміливими й ніжними думками. Він не змінював свого стержня, як деякі сучасні автоматичні олівці змінюють свої: тут – гостріше, […]...
- Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він підійшов до мене і обняв. Мені стало так легко на душі, відразу ж захотілось подзвонити […]...
- Якою я уявляю школу майбутнього – IІ варіант II варіант Школа майбутнього… Це повинна бути велика тла споруда. В ній буде не тільки спортивний зал, ще й басейн, різні тренажери. Кабінети, мабуть, теж Будуть мати не такий вигляд, як у сучасній школі. Може, не буде дошки, а замість неї буде екран. І парти не будуть стояти рядами, а півколом, або в шаховому порядку. І будуть це навіть не парти, а столи з комп’ютерами або з безліччю кнопок. А […]...
- Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, […]...
- Шкільна перерва Мені подобається вчитися у нашій школі. Вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. Тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо. Через це дуже втомлюєшся.. Інша справа – перерва. Тільки-но пролунає дзвоник – швиденько до їдальні. Хутко поїв – бігцем у коридор. Шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії. Перерви у нас великі, 10-15 хвилин. Угадайте, скільки разів я встигаю пробігтися коридором? Десять-п’ятнадцять. Це нічого, але іноді як […]...
- Твір Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало… Рано втратив Тарас матір і батька. Залишився сиротою. Люди пожаліли малого, взяли пасти овець. Та нерідко сум і печаль огортали дитину, й тоді здавалося, що “село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло”. Розпач від невлаштованості, розгубленість крають серце хлопчика. Але, як кажуть, світ не без добрих людей. І нещасного самотнього Тараса втішає дівчина, що почула плач. І знову: “Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало […]...
- Якою я уявляю школу майбутнього – I варіант I варіант Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни. Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп’ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп”ютером перевіряв би […]...
- Важка доля дітей сільської бідноти Миколка, син Прокопа, був дитиною слухняною, сумирною та соромливою. “Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерявий”. А ще дуже подобалося Миколці вчитися: “Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке – чи про луку, чи про ліс…” До того ж він був дуже цікавий та допитливий: усе розпитував учителя про дощ, сніг, вітер. Для вчителя […]...
- Коли дідусь мій був маленький – ІІ варіант 6 клас II Варіант Мого дідуся звуть Олександр Устимович. Народився він у 1936 році на Кіровоградщині. Його дитячі роки припали на воєнне лихоліття. Коли наша країна вступила у війну, йому було чотири з половиною рочки. Але він розповідав мені, що пам’ятає німців. Вони оселились в хаті, де жив мій дідусь із сім’єю: братом, сестрою, двоюрідним братом, бабусею, дідусем та матір’ю. Він пам’ятає, що у дитинстві йому завжди хотілося їсти. Що […]...
- Моє дозвілля – ІІІ варіант 8 клас III варіант На все життя мені запам’ятався мій десятий день народження. Тільки-но почався серпень, я проводив канікули в селі, і в той день дідусь взяв мене із собою в поле. Гуркотіли трактори, удалині безмежне поле зливалося з небом, співав жайворонок. І раптом я побачив вершника на сірому коні. Помітивши, що я задивився на благородну тварину, молодий вершник з усмішкою спитав: “Хочеш спробувати?” Я навіть не пам’ятаю, як опинився […]...
- Найбільше горе Миколки Прожив на світі хлопчик Миколка – герой оповідання А. Тесленка “Школяр” – зовсім мало, але зазнав у своєму житті чимало нещасть. Бо зростав у бідній родині, постійно боячись гніву батька, який не бачив виходу з безпросвітніх злиднів. Але була в житті хлопчика й велика радість. Батько дозволив ходити до школи. З величезною старанністю хлопчина здобував знання. Його вабило все нове, цікавило все незрозуміле. Нестримний потяг до знань селянського хлопчини помітив […]...
Categories: Шкільні твори