Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя

Related posts:

1. Складіть роздум, розкривши своє бачення духовного обличчя нашого сучасника Мій сучасник… Який він? Різний, але загалом непростий. Кажуть, що він надзвичайно практичний, йому бракує духовності. Я із цим цілком згодна. Зустрічаючись зі своїми ровесниками в різних місцях, бачу, чим вони живуть. Більшість мріє про гарне вбрання, престижний виш, а в майбутньому і таку ж професію, високі заробітки, заможного чоловіка чи дружину. З одного боку, в цьому немає нічого поганого, кожна людина заслуговує на гідне життя, але, крім матеріального, є […]...
2. Твір Кожен повинен боронити рідний край Кожен повинен боронити рідний край Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. Частенько Данило розповідав дітям, як знайшов їх серед трупів біля […]...
3. ДАРУНОК ДОЛІ ТА ВМІННЯ НИМ СКОРИСТАТИСЯ ЯК ОСНОВНА ДУМКА КАЗКИ. ПОВЕДІНКА БРАТІВ-БЛИЗНЮКІВ Тема уроку: Дарунок долі та вміння ним скористатися як основна думка казки. Поведінка братів-близнюків – різні життєві шляхи, взірці власного вибору. Прозова мова. Мета уроку: навчальна – навчати учнів переказувати фрагменти казки, звертаючи увагу на особ- Ливість авторської оповіді, простежити за текстом, як дарунки Долі персонажі викори- Стали в житті; Виховна – формувати активну життєву позицію в учнів; Розвивальна – розвивати вміння коментувати особливості вдачі братів, визначати Тему та основну […]...
4. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає Олесі про страшних ворогів. Поруч із названим братом Михайликом сидить зблідла […]...
5. Як я розвиваю своє мовлення Правильно розмовляти українською мовою досить складно. Інколи чуєш з телеекранів так званий суржик, яким залюбки користуються деякі з наших політиків, і гірко стає. Ці люди досягли високого становища в суспільстві, але вивчити державну мову чомусь не захо­тіли. Мова – річ жива й мінлива. Тому потрібно повсякчасно вдосконалювати своє мовлення, не засмічувати його словами-паразитами. У сучасному світі відбу­вається процес взаємозбагачення мов, який, на мій погляд, є органічним і неспинним. Своє мовлення […]...
6. Чи логічною була поведінка Наташі Ростової в епілозі? З мого погляду, логічна. Зовсім інше питання, подобається нам Наташа в епілозі чи ні. У романі ми зустрічалися з Наташею-дівчинкою, веселою, життєрадісною, життєлюбною, потім з Наташею-дівчиною, яка робить помилки, кохає, страждає. Толстой тонко простежує діалектику душі Наташі, яка не кінчається власне у романі і продовжується в епілозі. Звичайно, за минулі сім років вона змінилася зовні: “розповніла і поширшала, так що важко було впізнати в цій сильній матері колишню тонку і […]...
7. Місто, у якому мені хотілося б жити Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, кулінарів, художників. “Але ж це справжнє місто в місті!” – вигукнув тато. Він звернув нашу […]...
8. Яким я бачу своє майбутнє Яким я бачу своє майбутнє Кожен – коваль своєї долі. Аппій Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які допоможуть здійснити ці самі мрії. Але чи не марна це справа – будувати плани, не знаючи, здійсняться вони чи ні? Мабуть-таки не марна, […]...
9. Дім, у якому я живу Дім, у якому мешкає моя сім’я, багатоповерховий. Кілька сотень людей живуть у ньому. Увечері, коли на вулиці зимно і мерехтять жовтаві очиці ліхтарів, я сідаю біля вікна і починаю мріяти. Я уявляю собі, що наша багатоповерхівка вже не будинок, а величезний корабель, який пливе крізь море білої зими, мов той криголам. Так багато людей у будинку, такі вони мають різні почуття та бажання! Але ж пливе будинок-корабель, і всі ми […]...
10. Суспільство у якому я хочу жити В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в […]...
11. Твір до ЗНО “Пісня – духовне обличчя нації” Народна пісня, як і весь фольклор, якнайкраще відображає світобачення та традиції етносу. Я згоден з думкою А. Міцкевича про те, що пісня – духовне обличчя нації. І не тільки духовне, на мою думку, бо пісня також відображає найважливіші історичні події життя народу та особисті переживання. Та найголовніше, що розкриває для нас народна пісня, – це ставлення до всього, що відбувається в житті людей. Народна пісня як те дзеркало відображає найістотніші […]...
12. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” Оповідання Бориса Грінченка “Олеся” переносить нас у той далекий і неспокійний час, коли український народ боровся проти монголо-татарської навали. Героїня оповідання Олеся – дівчинка років шістнадцяти. Поруч із названим братиком Михайликом, затамувавши подих, слухала вона розповіді дідуся про страшних ворогів. Назавжди запали їй у серце слова діда про те, що “кожен чоловік повинен боронити від усякого ворога рідний край, не жаліючи свого життя”. Так і з Олесею сталося, коли прийшов […]...
13. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Німецький поет і прозаїк Генріх Гейне створив новаторську лірично-філософську прозу “Дорожні картини”. Це – дорожні замітки, які змальовують німецьку дійсність середини 20-х років XIX століття. Написані вони у формі літературно-політичного фейлетону. Опис подорожі і краси німецької природи переплітається з дотепною та дошкульною критикою суспільних відносин і порядків Німеччини. В основі твору – тонка іронія. Тут немає виразного позитивного ідеалу Гейне. Немає прямого заклику до боротьби, програми цієї боротьби. Чим глибше […]...
14. “Я не агаву змалював а своє життя”. Михайло Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в місті, що розкинулося на мальовничих берегах Південного Бугу. Батько митця, який не бажав терпіти різні утиски і несправедливості з боку можновладців, був змушений досить часто переїжджати з місця на місце, постійно змінюючи свою роботу. Звісно, з разом з ним переїжджала і родина. Дитинство М. Коцюбинського пройшло у Вінниці, і після того йому доводилося жити то у селі, то знов у якомусь […]...
15. Як треба розвивати своє мовлення? Кожна сучасна людина, яка вважаэ себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон. Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ти говориш. Культура мовлення, на загальну думку, свідчить про культуру людини взагалі, рівень її духовного й інтелектуального розвитку, і якщо мова буде багата на нелітературні слова та вирази, то відповідно й думка буде негативною. А якщо ти використовуєш під час розмови слова, […]...
16. Подорож Скруджа у Різдвяну ніч як можливість осягнути своє життя Основою сюжету різдвяної казки є диво святкової ночі. Відбувається якась подія – і починається духовне відродження людини, яка забула, що вона створена за образом і подобою Божою. Дверний молоток перетворюється на обличчя Джейкоба Марлі, що помер саме на Свят-вечір сім років тому, кахлі голландської печі, на яких зображено сцени зі Священного Писання, раптом затуляє обличчя померлого, дух самого Марлі попереджає друга про наслідки життя без Божої іскри в душі, Духи […]...
17. Чи кожен може дорівнятися до людини? За твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…” Ніяка блискуча доля не приховає природної ницості. Федр. Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов […]...
18. “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до […]...
19. У війни недитяче обличчя Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. Наше покоління, громадяни вільної України, не знає війни, хоча у світі то там, то тут відбуваються воєнні конфлікти. Але із розповідей представників старшого покоління, кіно ми знаємо про страхіття найжорстокішої війни XX століття – Другої Світової. Все доросле населення колишнього Радянського Союзу піднялося на захист своєї Вітчизни. У війні справді недитяче обличчя. Діти ставали до верстатів на заводах замість […]...
20. Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
21. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Генріха Гейне Німецький поет і прозаїк Генріх Гейне створив новаторську ліро-філософську прозу “Дорожні картини”, що мала великий вплив на світову есеїстику і художньо-документальні жанри. Перша частина “Дорожніх картин” – “Подорож на Гарц” . “Подорож на Гарц” є розвитком і доповненням “Книги пісень” – книги про почуття і думки. За змістом “Подорож на Гарц” – дорожні замітки, які змальовують німецьку дійсність середини 20-х років. Написані вони у формі літературно-політичного фейлетону. Опис подорожі і […]...
22. Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської – це твір, в якому письменниця розкриває становище жінки в тодішньому галицькому суспільстві, твір, який порушує проблему емансипації жінки у другій половині XIX століття. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”, дочка царсько-королівського лісового радника. Олена читає серйозні книги, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Така позиція дівчини лякала батьків, викликала осуд в суспільстві провінційного містечка. Кохання до Стефана Лієвича, студента-медика, свого однодумця, зробило її […]...
23. Обличчя російського футуризму Якщо акмеїзм, за великим рахунком, усвідомлював себе продовжувачем культурних традицій, закладених в російську поезію символізмом, то футуризм, який з’являється одночасно з акмеїзмом, рішуче розриває ці традиції і вже не продовжує, а протиставляє себе поетиці символізму. Футуризм – авангардистська течія в літературі й мистецтві 10-30х років XX століття. Батьківщиною футуризму була Італія. У 1909 році італійський поет Філіппо Томмазо Марінетті друкує в паризькій газеті “Фігаро” перший маніфест футуризму. Сформований напрям швидко […]...
24. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Генріха Гайне Німецький поет і прозаїк Генріх Гайне створив новаторську ліро-філософську прозу “Дорожні картини”, що мала великий вплив на світову есеїстику і художньо-документальні жанри. Перша частина “Дорожніх картин” – “Подорож на Гарц” . “Подорож на Гарц” є розвитком і доповненням “Книги пісень” – книги про почуття і думки. За змістом “Подорож на Гарц” – дорожні замітки, які змальовують німецьку дійсність середини 20-х років. Написані вони у формі літературно-політичного фейлетону. Опис подорожі і […]...
25. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна. 2. Сорель “завойовує” вищий світ: А) Сорель у будинку пана де Реналя ; Б) сутана священика […]...
26. Будинок, у якому мені хотілося б жити Я народилася і живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, якою ходжу до школи, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю з друзями у футбол. Поруч з будинком – метро і великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться з заростей чарівник і скаже, що може виконати одне з моїх бажань. Тоді б я сказав, що хочу мати будинок у лісі. […]...
27. Викласти своє міркування про нерозривну єдність людини і природи Звернення до традиційних уявлень рідного народу допомагає зрозуміти, що давнім українцям було властиве органічне єднання зі світом природи. Людина усвідомлювала себе як органічну, невідривну частину живої природи. Для підтримання гармонії зі світом природи існували певні закони і правила, які давня людина ніколи не порушувала. Людина намагалась без потреби не зачіпати жодну рослинку, жодного звіра. Навіть збираючи лікарські рослини, людина мала попросити у землі дозволу на це. Щоб земля не залишалася […]...
28. Внутрішній стан М. Коцюбинсьного – дзеркало душі дійових осіб новели “Іntermezzo” І. Що означав для М. Коцюбинського 1908 рік? ІІ. Особисте життя М. Коцюбинського. ІІІ. Причини душевного занепаду М. Коцюбинського. ІV. Передумови написання новели “Іntermezzo”. V. Образи-символи новели. . Людське горе – символ тяжкого становища народу, для якого митець і натягнув струни своєї душі. Сценою для розвитку подій є душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою та надією, вірою в перемогу світлих ідеалів.)...
29. Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце “Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце”. Гм! Хоч це й не входить у правила написання твору, хочу зразу не погодитись із висловом У. Вордсворта. Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою таїною поета – його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не тільки в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні рядки, хто ця “смаглява леді” і “юнак блакитноокий”. Можливо, і знайдуть вчені справжніх прототипів – […]...
30. Складіть роздум про своє бачення сім’ї та її ролі в житті людини Я вважаю, що сім’я має надзвичайно важливе, навіть незамінне значення для людини. Так, у ній лю­дина живе в оточенні найрідніших людей, які можуть і зрозуміти, і вибачити, і підтримати, і допомогти знайти свій шлях у житті. Ніхто й ніщо не може замі­нити ні батька, ні матері, ні їхньої безмежної любові, теплоти, добра. Учені стверджують, що тільки в сім’ї може вирости здорова, добра, розумна, щаслива лю­дина. Щоправда, сім’ї бувають різними: повними, […]...
31. “Євгеній Онєгін” – роман, “у якому відбилося століття” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральное місце у творчості Пушкіна. Це його саме велике художнє произведення, що зробило найбільш сильне влияние на долю всієї російської літератури. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним біля восьми років. Це були роки навартої творчої зрілості поета. В 1831 году роман у віршах був кінчений і в 1833 році виішов всвет. Він охоплює події з 1 8 1 9 по 1825 рік – від закордонних […]...
32. Чи можна побудувати своє щастя на чужій біді? Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині І. Франка центральне місце. Вона була написана 1891 року, але протягом двох наступних років кілька разів перероблялася, тому що реакційна критика не допускала її до постановки на сцені. Тему та сюжетну схему твору підказала письменникові народна […]...
33. “Хіба хто відає, скількох людей він скривдив за своє життя…” Оповідання відомого чеською прозаїка, драматурга, поета, сатирика Карела Чапека не втратили своєї гостроти і актуальності й сьогодні, бо письменник розкриває “вічні” проблеми людського суспільства – поняття добра і зла, доброти і байдужості, аморальності і порядності. Саме про ці вади і якості йдеться в оповіданні “Замах на життя”. Одного вечора хтось невідомий Стріляє в радника Томсу – непоказного, непримітного начальника канцелярії у якійсь установі. Вчинено замах; почато розслідування. Формальні запитання поліцейського […]...
34. І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
35. У війни жахливе обличчя Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. Війна не жаліє громадянське населення. Зустріч солдата з сиротою Ванюшкою. Одна дорога солдата і Вані....
36. Жахливе обличчя Другої світової війни як трагічної події в історії людства XX століття Сьогодні ми починаємо вивчати розділ, який перенесе нас у події Другої світової війни, ми ознайомимося із художніми творами, які допоможуть нам проникнутись співчуттям та повагою до тих людей, які винесли на своїх плечах цю страшну війну, яка стала останнім глобальним історичним катаклізмом XX століття, жахливим свідченням духовної катастрофи, значною мірою спричиненою кризою гуманістичних цінностей. На прикладах літературних творів ми проаналізуємо справжні людські цінності. Головна наша мета – зберігати історичну пам’ять, […]...
37. За що я люблю своє місто Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? […]...
38. Як знайти своє місце в світі: до проблеми “соціальних перегонів” Так, цей твір буде про гроші… Можу виправдати себе хіба що тим, що останнім часом гроші в нашому житті стають такою самою вічною темою, як кохання, дружба чи самореалізація. А дарма. Так, я вважаю, що дарма. Колись казали “машина – не розкіш, а засіб пересування”. Я думаю, цей вислів так само правильний і стосовно фінансів: гроші – не мета, а просто засіб. Як на мене, це єдине правильне ставлення до […]...
39. Мій портфель 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Мій портфель Портфель – великий мій друг і працьовитий помічник. Правда, у вихідні і на канікулах він вилежується в моїй кімнаті, та в робочі дні він завжди зі мною. Як тільки кінчається літо, з першого вересня портфель сідає мені на плечі чи бере за руку і веде в школу. Щоб було легше вчитися, мій вірний товариш тримає в собі підручники, зошити, пенал з потрібним начинням. Олівці, […]...
40. Подарунок другу Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно вибираємо подарунки. Знаємо кожну річ, яка є в кожного, знаємо бажання і мрії один одного. […]...