Моє робоче місце

Я ніколи не був акуратним. Мама часто дивувалась: “І в кого ця дитина така?” Однак колись я переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось як це було. Зазвичай я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було з цього безладу дістати саме той зошит, який тобі потрібен. І добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу.

Підручник математики я міг використовувати як плацдарм для олив’яних солдатиків. У такому разі спочатку мені хотілося пограти, а потім уже займатися математикою. Ну

і таке далі. Якось я прийшов зі школи й охнув.

На моєму письмовому столі панував ідеальний порядок. Підручники акуратно стояли на поличці. Усі непотрібні ручки були викинуті, а олівці красиво заточені й поставлені у стаканчик.

З’ясувалось, що за моєї відсутності приходила бабуся і довела до ладу кімнату. Спочатку я хотів розлютитися, проте сердитися не було на кого. Бабуся давно пішла. За деякий час я сів за уроки. І зробив їх на диво швидко.

Всього за одну годину! Висновок напрошується сам. Робоче місце має бути в порядку.

Тоді не треба буде марно витрачати час. А час – це найцінніше у житті людини.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Моє робоче місце

Categories: Твори з літератури