Місце ратним подвигам було завжди
Чи знайдеться у нас в Україні хоча б одна людина, яка не читала “Слово о полку Ігоревім”? Мабуть, ні. Належить ця пам’ятка давньоукраїнській літературі XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але була знайдена теж у XII ст. і належить до французького народного епосу. Перед нами – два факти з історії різних країн. Але вони мають однакову основу.
Що ж об’єднує ці дві пам’ятки, шоу них спільного, незважаючи на відстань у часі і в просторі?
Маю глибоке переконання, що подібні пам’ятки
Найперше, подібність їхня в тому, що вони присвячені уславленню ратних подвигів простого воїнства, які захищають свою землю. “Слово…” нам розповідає про Ігорів похід проти половців для захисту Руської землі. “Пісня” розповідає про похід Карла Великого на Іспанію, і народне сказання пов’язало цей похід з патріотичною боротьбою французів проти нашестя на Європу арабів.
Але найбільш вражаюча подібність у цих творах – це головні історичні персонажі. У “Слові…” автор засуджує вчинок Ігоря за те, що він заради своєї власної слави повів свою дружину у похід замість того, щоб об’єднати зусилля всіх князів і виступити проти ворога однією могутньою силою. Тому Ігор і зазнав поразки.
“Пісня…” теж не оминула подібного факту. Провина Роланда полягала в тому, що він у своєму прагненні до власної слави і у своїй зарозумілості не захотів просити допомоги у Карла Великого, і це призвело до загибелі найкращих його воїнів.
На мою думку, поява таких творів має дві мети. Перша – це прославити мужність воїнів на полі бою, що гинули за рідну землю, незважаючи на пихаті амбіції вельможних ватажків. Бо сила будь-якого війська не стільки у майстерності воєначальника, стільки в особистих якостях воїна, який іде до бою за рідну землю.
Друга – це застереження для зарозумілих і славолюбних майбутніх полководців: свою особисту славу ви можете здобувати на змаганнях та турнірах, у турботі про своє воїнство; коли ж мова йде про долю рідного краю; – забудьте про власну славу, почесті, образу і зарозумілість заради спільної мети – захистити рідну землю від нашестя ворога.
Тож і не дивно, що маючи багато спільного в зображенні подій, ці твори схожі у найголовнішому – у прагненні авторів підняти дух простого воїнства, виразити повагу до їхньої мужності і застерегти воєначальників. Такі твори виникають не через бажання описати в художній формі перебіг війни чи якоїсь сутички, а через потребу не повторити минулих помилок заради рідної землі. Вони виникають на потребу часу – нинішнього і майбутнього.
![1 Star 1 Star](https://school.ege-essay.ru/wp-content/plugins/wp-postratings/images/stars_crystal/rating_on.gif)
![2 Stars 2 Stars](https://school.ege-essay.ru/wp-content/plugins/wp-postratings/images/stars_crystal/rating_on.gif)
![3 Stars 3 Stars](https://school.ege-essay.ru/wp-content/plugins/wp-postratings/images/stars_crystal/rating_on.gif)
![4 Stars 4 Stars](https://school.ege-essay.ru/wp-content/plugins/wp-postratings/images/stars_crystal/rating_on.gif)
![5 Stars 5 Stars](https://school.ege-essay.ru/wp-content/plugins/wp-postratings/images/stars_crystal/rating_on.gif)
Related posts:
- У житті, знаєш ти, завжди є місце для подвигів Героїня оповідання “Стара Ізергіль”, промовивши ці слова, мала на увазі те, що кожній людині надається можливість для здійснення подвигу. Та чи кожна людина здатна скористатися з цієї можливості? У оповіданні Ізергіль подає своє розуміння подвигу. Подвиг – це героїчний вчинок. Але в чому героїзм? Може, в тому, щоб протиставити себе цілому світові, як це зробив Ларра? Адже він по-справжньому горда й волелюбна людина. Так, але кому від того легше? Кому […]...
- Зображення ратних подвигів потреба часу “Слово про похід Ігорів” належить до пам’яток давньоукраїнської літератури XІІ ст. “Пісня про Роланда” зображує події VІІІ ст., але вперше була знайдена, як і “Слово про похід Ігорів”, теж у XІІ ст. і належить до французького народного епосу. Власне, це – два факти з історії різних країн, але вони мають однакове підгрунтя. Що ж об’єднує ці дві пам’ятки? На моє глибоке переконання, подібні пам’ятки в різних народів з’являються не випадково. […]...
- “Пісня про Роланда” як зразок середньовічного героїчного епосу Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про мого Сіда”, і слов’янського “Слово о полку Ігоревім”. У “Пісні про Роланда” розповідається про похід […]...
- А що було далі? Остання сторінка казки перегорнута, але як не хочеться розлучатися з гарною дівчиною з казки братів Грімм “Пані Метелиця”. Так цікаво хоч би одним оком зазирнути в її майбутнє. А чому б і ні? Це ж казка, тому все можливо! Дивіться, дивіться… Он іде уже не дівчина, а молода красива жінка. Поруч з нею – молодий гарний чоловік, який тримає за руку маленьку біляву дівчинку. Вона дивиться на нього ясними блакитними […]...
- Спочатку було Слово… – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог вимовив слово, а потім уже у відповідності зі сказаним утворилася земна твердь, вода і т. п. Виходить, первинне – Слово. Це наводить на роздуми про важливість мови, мовлення, людських слів. Недаремно говорять, що словом можна вбити. Але словом можна і відродити. Тільки слова ці будуть різними. Або сказані будуть по-різному. Мова – це живий організм. Він у постійному русі: одні слова […]...
- Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною Життя вимагає від нас вчинків. Без них неможливо розвиватись, рухатись до мети, самовдосконалюватись та перемагати. Але тут постає питання, якими саме вчинками ми намагаємося забезпечити свої поставлені цілі? Чи завжди вони є виправданими? Є такий гарний вислів “Переможців не судять”. Справді, переможці постають перед іншими героями, що змогли зробити те, на що інші не наважувались. Але, на мою думку, ця позиція має зворотню сторону. Дуже часто у боротьбі за перемогу, […]...
- Смiливi завжди мають щастя Щоб навчитися цiнувати людську мудрiсть, виховати у собi вiру в незнищеннiсть духовних почуттiв нашого народу, варто звернутися до неординарної постатi в нашiй лiтературi – Iвана Багряного та його творчостi, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цiнує генiїв за життя. Якась жорстока закономiрнiсть: час нищить генiя невблаганними вироками, а коли збагне, що сам вiн i його доробок – безсмертнi, схиляється у пошанi й каяттi. Iван Багряний… Вiн повернувся […]...
- “А щастя було таким можливим…” за романом “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін роману “Євгеній Онєгін” присвятив вісім років свого життя. За час написання роману у поета сталася серйозна переоцінка цінностей, поява у нього нових життєвих пріоритетів. Пушкін був у процесі інтенсивних моральних шукань. Прагнення до вирішення головних моральних проблем сучасного суспільства і буття, до філософського осягнення світу яскраво відбилося в романі, в якому всі ситуації дійсного життя і долі героїв сприймаються крізь авторську призму. У романі долі героїв нам, […]...
- “…Йому було байдуже, чи він українець, чи полян” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ “…Йому було байдуже, чи він українець, чи полян” “Князь Єремія Вишневецький” – це історико-біографічна повість про нащадка давнього українського роду Вишневецьких. Єремія Вишневецький походив з литовсько-руського князівського роду. Він був надзвичайно багатою людиною, йому на Лівобережжі належало 56 міст і містечок з центром у м. Лубни. 1631 р. Єремія перейшов з православ’я в католицизм, поширенню якого сприяв у своїх володіннях. […]...
- Чи с серед людей місце ангелам? Твір за оповіданням Г. Маркеса “Стариган з крилами” У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган з крилами” зображено маленьке містечко – безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами. Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо […]...
- Сміливі завжди мають щастя Сміливі завжди мають щастя Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що сам він і його доробок – безсмертні, схиляється у пошані й каятті. […]...
- Поезія – це завжди неповторність ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Поезія – це завжди неповторність… Мудрими людьми мовлено, що нація як така не існує без пасіонаріїв, безкомпромісних поетів величного творчого начала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Слава Богу, наш народ має такий цвіт. Але як нещадно побивано його у всі – хоч як не роззирайся – часи. Кривава лапа монстра тоталітаризму завжди нависала над кращими з кращих. У темній […]...
- Вибір є завжди Вибір є завжди Кожна людина рано чи пізно у своєму житті стикається з вибором, від якого залежить все її подальше існування. А іноді і доля багатьох інших людей. І не має значення, звичайна ти людина чи обранець небес. Найблагороднішому із безсмертних – титану Прометею, довелося уяснити це сповна. Матір’ю Прометея була велика Феміда, богиня справедливості й правосуддя. А батько – Іапет – належав до роду могутніх титанів. Напевне, тому Прометей […]...
- Місце новели “Intermezzo” у творчості М. Коцюбинського МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Новела “Intermezzo” займає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Вона написана у сумні часи, коли після волелюбного революційного прориву у політичному та художньому житті Російської імперії настав час реакції, коли багато хто з прогресивних митців та політичних діячів заявляв про необхідність тактики очікування, коли література відвернулася від сучасності і шукала теми в ідеалізованому минулому чи у відвертих збоченнях індивідуалізму та егоїзму. Назва “Intermezzo” походить […]...
- “Спочатку було Слово…” Українське Слово… Довгим і тернистим був шлях його розвитку. Воно було “скутим орлом”, проте завжди сягало висот, з чорнозему і ранкової роси зуміло прорости на грунті, покритому утисками, заборонами і паплюженням, щоб утвердити себе на ниві світової літератури. Слово – це простір, у якого немає меж. Цей простір не визнає поняття “смерть”. Він не перегинається з площиною буденності. Тут свої закони і непересічні авторитети, своя “правда, і сила, і воля”. […]...
- Місце інтелігента в житті народу Вихований, вигодуваний хлібом, працею І потом свого народу, він повинен своєю працею, Своєю інтелігентністю відплатитися йому. І. Франко І. Я. Франко неодноразово у своїх творах звертався до проблеми суспільного обов’язку інтелігента перед своїм народом. Повертається до цієї проблеми письменник у своїй повісті “Перехресні стежки” й намагається розв’язати її на тлі громадського й особистого життя головного героя твору Євгенія Рафаловича – адвоката, людини чесної, порядної, щиро відданої народним інтересам. Батьки його […]...
- Місце жінки у суспільстві Писати про жінку завжди складно. Складно через те, що маєш сумнів, а чи можна взагалі збагнути жінку в її все вимірності і чим власне вимірюється жінка – красою, добротою, щирістю, а може, пристрастю? Жінкою охоплюється все – від найменших дрібниць до найтонших нюансів. Писати про жінку завжди цікаво. Це як пізнання непізнаного, подорож у невідоме, долання нездоланного, пошук неіснуючого. Цікаво міркувати про жінку в її різнобічності, розуміючи при цьому, що […]...
- Якби Ленського не було вбито на дуелі Роздуми про можливу долю героя Дохнула буря, цвет прекрасний Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. Пушкін У романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. Перед нашими очима відбуваються дві трагедії, з якими важко змиритися. Хочеться перегорнути сторінки і повернутися назад, туди, де […]...
- Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив Тварин ми за звичкою називаємо братами нашими меншими. Ми ставимось до них дещо зверхньо: говорити вони не вміють, і розуму, здається, їм Бог недоважив. Як же ми помиляємося! Тварин ми приручили дуже давно, і не помічаємо, якими сумними очима вони інколи дивляться на нас. Домашніх тварин дуже багато. У містах їм відведено переважно декоративну роль. Але ж це неправильно: тварина, предки якої мешкали в лісі, вільно полювали, стає чимось на […]...
- Життя – це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК Життя – це ряд зусиль. Ми бачимо мету, але не завжди бачимо шлях до неї “Чорна рада” – перший український історичний роман. Автор твору, Пантелеймон Куліш, щирий патріот, завжди переймався долею України. Йому було небайдуже, яке майбутнє на неї чекає, він роздумував про найприйнятніший для неї соціальний устрій та державний лад. А свідченням того, що ці думки були болючими […]...
- Завжди залишайся людиною Усі ми знайомі з твердження про те, що людина повинна завжди залишатися людиною. Та як зрозуміти ці слова? Що такого “людського” є в нас і чому ми маємо пам’ятати про це? Зазвичай, людяністю ми називаємо такі якості як доброту, вміння зрозуміти й поспівчувати, справедливість. Та хіба ми всі завжди керуємося ними в своїх вчинках? Людину від тварин відрізняє здатність робити власний вибір того, як вчинити в певній ситуації. Саме наш […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – І варіант 6 клас І варіант У парку маленьке цуценя жалібно скімлило від образи. Воно було дуже симпатичне: з великими чорними очима і коротеньким білим хвостиком. Виявляється, його залишили напризволяще. Цуценя скімлило від образи, голоду та холоду. Беззахисність – це залежність. Ті тварини, яких ми називаємо домашніми, залежні від нас не тільки фізично. Ми любимо їх, а вони нас. Ми зраджуємо їх, вони – все прощають, не тримаючи на нас зла. Якщо […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Ці слова сказав Маленький принц, якого вигадав Сент-Екзюпері. Що ж вони означають? Я думаю, що вони нагадують про відповідальність. Якщо ти завів тварину, то треба не тільки казати, що ти її любиш. Коли вона хворіє, сумує або потребує твоєї допомоги, треба піклуватись про неї, лікувати. А багато людей, заводячи тварин, не думають про це, про її потреби. Вони забувають, що тварина – жива істота, а не […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІ варіант 6 клас II Варіант Майже кожна родина сьогодні має якусь тварину: собача, кішечку, рибок, папугу… І це добре, адже, як говорять мої батьки, домашня тварина не тільки розважає нас, а й розкриває наше почуття відповідальності. На жаль, ми не завжди усвідомлюємо, що, заводячи тварину, беремо на себе величезні обов’язки. У мене вдома живе кошеня, до якого я не просто звикла, а полюбила його. Незважаючи на те що за кошеням треба […]...
- Хіба можна було сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка Хіба можна було після цього сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка, відмовляти такому багатому і великому талантові в самостійному місці в українській літературі?! Хто ще з українських прозаїків володіє такою блискучою і багатою мовою?! Кому вдалося розгадати таємницю мелодійпосїі прози Марка Вовчка?! – писав Іван Франко в статтях, написаних після публікації цієї казки. Так відповіла письменниця наклепникам. Відповіла не газетним спростуванням, а дійовим доказом свого нев’янучого таланту і незрівнянної майстерності. […]...
- Твір Пісня – джерело народної мудрості Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун, Устим Кармалюк і кличуть до бою за Батьківщину, її свободу. Пісня – це наша історія, наша гордість […]...
- Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення. Художня література – вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за назву для свого твору, на перший погляд, є парадоксальним. Але згадаємо відомий вислів російського письменника […]...
- Місце новели “Іntermezzo” у творчості М. Коцюбинського Новела “Іntermezzo” займає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Вона написана у сумні часи, коли після волелюбного революційного прориву у політичному та художньому житті Російської імперії настав час реакції, коли багато хто з прогресивних митців та політичних діячів заявляв про необхідність тактики очікування, коли література відвернулася від сучасності і шукала теми в ідеалізованому минулому чи у відвертих збоченнях індивідуалізму та егоїзму. Назва “Іntermezzo” походить з італійської. Колись це був музично-театральний […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА Чи завжди сміливі мають щастя? Перегорнуто останню сторінку твору. Прочитано останнє речення: “Сміливізавжди мають щастя”. Можна закрити книгу, покласти її на поличку і готуватися до інших уроків. Та чомусь не хочеться цього робити. Дивлюся у вікно і ніби бачу перед собою головного героя роману Івана Багряного “Тигролови” Григорія Многогрішного. Молодого, красивого, упевненого в тому, що все йому […]...
- Нащо в народу без вагань грабувати те, що до тепер було його моральною опорою На початку 90-х років О. Кобилянська підійшла до розуміння економічної основи класової нерівності в буржуазному суспільстві. Так, один іа персонажів “Царівни” каже, що буржуазне суспільство – це такий спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоб працювати на других, і то лише до того часу, доки це владолюбній верстві потрібне” . Письменниця висловлювала також правильні думки про те, що історія суспільства становить собою закономірний процес, який здійснюється з внутрішньою […]...
- Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
- “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій…” Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим у житті Винниченка, політика і митця, були болісні роздуми про Україну, рідний народ, який упродовж століть не міг здобути омріяну […]...
- “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати небезпечні явища довкола. Якось під час служби він в образі купця в білому плащі побачив […]...
- Твір Образ князя Ігоря у “Слові о полку Ігоревім” Образ князя Ігоря у “Слові о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – геніальний витвір києво – руського письменства. Цей твір стоїть поруч з такими пам’ятками, як індійський та іранський епос, англійський епос “Беовульф”, французька “Пісня про Роланда”, німецька “Пісня про Нібелунгів”. Створене напередодні татарського лихоліття, воно перейняте тривогою за долю України-Русі, сповнене глибоким патріотичним почуттям. Князь Ігор – головний герой пам’ятки. Він воїн, політичний діяч Русі. Здійснив свій подвиг […]...
- Чи завжди будемо роздирати Гоголя? Протиріччя “українське – російське” він не долав й не думав, не збирався долати, оскільки це протиріччя було тим, що надихало його творчість. “Скажу вам одно слово насчет того, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Я сам не знаю, какая у меня душа. Знаю только, что никак не дал бы преимущества ни малороссиянину перед русским, ни русскому перед малороссиянином. Обе природи слишком щедро одарены богом, и, как нарочно, каждая из […]...
- “У сміливих щастя завжди є” Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смо – лич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому столі. Звідти, з того стола, його й забрано”. Він опинився в слідчому ізоляторі […]...
- Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” . Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель Катерини означає кінець “темного царства”: якщо замужня жінка не витерпіла й повстала проти законів “темного […]...
- Жаль. Чи є йому місце в нашому житті? Жаль, співчуття, співпереживання, милосердя, чеснота… Невже все це з іншого життя? Невже в сучасної людини так зачерствіла душа, що, крім власного благополуччя, спокою і статку у своєму окремо взятому світі, їй нічого не потрібно? І чуже горе не тривожить її? Напевно, такі люди є. Були вони й у минулому. Будуть і в прийдешні століття. Але не вони характеризують націю, народ і будь-яке співтовариство людей: населення мого міста, мешканців нашого будинку, […]...
- Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж пильніше вдивімося в освячене працею і думками сотень попередніх поколінь, а тому, без перебільшення, воістину […]...
Categories: Шкільні твори