Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві

Related posts:

1. Тургеневская концепція природи Тургенєв формулює свій закон природи: “Тихе й повільне одушевление, неквапливість і сдержанностьощущений і сил, рівновага здоров’я в кожній окремій істоті – от сама її основа, її незмінний закон, от на чому вона коштує й тримається. Усе, що виходить з-під цього рівня – чи догори, чи донизу, однаково, – викидається нею геть, як негідне.”. Але цей закон похмурий: у ньому залишається страшна для людини загадка, що він не може зрозуміти. Трагізм […]...
2. Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. 2. Наявність автора як персонажа роману. 3. Події роману через індивідуальне сприйняття автора. 4. Ставлення автора до героїв. 5. Пушкін – співрозмовник читача....
3. Унікальна філософська концепція самітності в поезії М. Ю. Лєрмонтова Уже в ранніх віршах Лєрмонтова звучать головні мотиви його творчості: відчуття свого избранничества, що прирікає поета на скитание, на самітність у світі, на непонятость. Лєрмонтов у своїй творчості створює унікальну філософську концепцію самітності. У ранній період тема самітності розкривається їм у традиційно романтичному ключі. Але пізніше у вірші “Станси” з’являється несподівана нота: Я к самітності звик, Я б не вмів ужиться із другом, Ні з ким у вітчизні не попрощаюся […]...
4. Культура і несвідоме: концепція Зігмунда Фрейда З. Фрейд – австрійський психолог, невропатолог і психіатр, засновник нового напряму в медицині – психоаналізу. Але ми звертаємося до його теорії тому, що фрейдизм – це вчення, яке стало філософським узагальненням психоаналізу і визначило напрям культурологічної думки нашого століття. Фрейдизм – дуже складне вчення, але якщо узагальнювати, можна сказати, – головне в ньому те, що австрійський вчений відкрив у людині несвідоме. Воно існує незалежно від волі людини в його душі […]...
5. Культура та колективне несвідоме: концепція К. Г. Юнга К. Г. Юнг – швейцарський психолог і культуролог, основоположник аналітичної психології, деякий час працював разом з Фрейдом, але потім пішов своїм шляхом. Якщо Фрейд виявив несвідоме як природну суть людини, то Юнг відкрив первісні культурні джерела несвідомого. Він не зупиняється на сексуально-біологічному тлумаченні несвідомого. Дослідження привели його до висновку, що у снах і видіннях його пацієнтів зустрічаються одні й ті ж типові образи, які проходять крізь всю світову історію культури. […]...
6. Образ автора у “Слові о полку Ігоревім” 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Уже кілька поколінь читачів вражає величне “Слово…”, яке поєднало в собі й історичні факти, і художній вимисел автора. Мабуть, кожний з читачів хотів би знати, ким був той письменник, що створив найвидатнішу пам’ятку XII сторіччя. Але ім’я його залишилося невідомим. Скласти уявлення про автора ми можемо, уважно прочитавши твір: Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають. Стяги говорять: половці ідуть від Дону, І […]...
7. Концепція особистості в ранній творчості Лондона Письменник виходить на дорогу великого мистецтва як автор оповідань про Аляску. У цих оповіданнях виразно намітилася тяга до героїчної теми, властива письменникові взагалі. На даному етапі подвиг представлявся Лондону насамперед вираженням незламної фізичної й духовної сили, природно властивої могутньої особистості, що затверджує себе в завзятій боротьбі й із силами природи, і з людьми. Однак пафос північних оповідань Лондона, що вражають своїми величними пейзажами, цільними характерами, відкритими ситуаціями, не в боротьбі […]...
8. Особа автора у новелі “Я “ Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я ” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я ” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, в її свідомості та у навколишній дійсності. “Я – чекіст, але я й людина”! Сказано […]...
9. Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Бесіда – Мистецтво, як відомо, поняття […]...
10. Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його витоки проглядаються уже в модерністський період. У постмодерністській літературі змінюються не стільки зображувальні засоби і […]...
11. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
12. Художня майстерність автора у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Читаєш кіноповість “Україна в огні”, дивуєшся і захоплюєшся. Якою поетичною силою, художньою майстерністю треба володіти автору, щоб читач усім серцем проникся болями і трагедіями народу, думав над проблемами твору, як над своїми власними, що зачіпають за живе, болять, як рани. Сценарій фільму “Україна в огні” складається з п’ятдесяти епізодів-картин, а кожна з них – з певної кількості кінокадрів. Але це ще й кіноповість, тому можна говорити про розділи. Епізоди, що […]...
13. Образ автора в ранніх оповіданнях М. Горького Оповідання “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола” мають складну побудову – оповідання в оповіданні. Отже, у кожному з названих добутків є два оповідачі: “внутрішній” оповідання веде стара людина, а “зовнішній” оповідання, що, як рама, оточує історію старого, належить автобіографічному героєві. Завдяки цьому парубкові, читач має подання про зовнішність старих оповідачів. Макар Чудра – гарний циган – сторожить коней свого табору. Він “схожий на старий дуб, обпалений блискавкою, але усе […]...
14. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика честь. Все навкруги жило і прославляло життя, кожна зміна пори року нагадувала про швидкоплинність життя, […]...
15. Яким я уявляю собі автора “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” настільки далеке від нас у часі, що здається легендою, переказаною якимсь бувалим, мудрим чоловіком. Власне, тому його образ завжди уявлявся мені таким казково-пісенним: загартований життям чоловік, сивіюче волосся, неквапливість у рухах та словах, блиск розумних очей. Хтозна. Існує багато здогадок про те, ким і яким був автор “Слова…”. Судячи з того, що він зі знанням справи розповідає про похід, це міг би бути один із воїнів, […]...
16. Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має форму внутрішнього монологу й передає почуття ліричного героя-автора. “Антоновські яблука” – це спогад автора про […]...
17. Образ автора в романтичній поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поета. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, ймовірно, можна досягнути високого ідеалу, надихали на створення поеми-подорожі. Португалія, Іспанія, Албанія, Греція, Швейцарія, Італія постають перед читачем в яскравих картинах, сповнених і захоплення, і болю. Проблеми свободи й рабства, сенсу людського життя, […]...
18. Любов до батьківщини автора “Слова о полку Ігоревім” Шкільний твір на тему “Любов до батьківщини”. ” Слово…” уже не одне століття хвилює розуми істориків, лінгвістів, поетів, просто аматорів стародавності. Воно як магнітом притягає до себе погляди багатьох і багатьох людей, навіть цілих поколінь. Цей добуток хвилює загадковою історією свого відкриття й опублікування, хвилює проблемою дійсності, що так і не вирішена до кінця. Знайдена Мусіним-Пушкіним рукопис у списках 14 століття була піднесена Катерині ІІ, але під час пожежі в […]...
19. Яка позиція автора в суперечці про правду в п’єсі На дні? Лисиця знає багато правд, а Їжак – одну, зате більшу. Архілох П’єса “На дні” – соціально-філософська драма. Із часу створення добутку пройшло більше ста років, змінилися соціальні умови, які викривав Горький, але п’єса не застаріла дотепер. Чому? Тому що в ній піднімається “вічна” філософська тема, що ніколи не перестане хвилювати людей Звичайно для горьковской п’єси цю тему формулюють так: суперечка про правду й неправду. Подібне формулювання явно недостатнє, тому що […]...
20. Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]...
21. Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора. Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові: “Не світ хотівши звеличити у гордості своїй пустій, поруку б я хотів явити Тебе гіднішу, друже […]...
22. Аналіз “Як добре те, що смерті не боюсь я” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична і філософська. Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір: ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я…” Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучи-телями-суддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті. “Сувора простота проступає крізь ці мужні рядки… Зійшли з душі поета сумніви, давні образи, досади, […]...
23. Хто винен у смерті Акакія Акакійовича? Почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. Рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні. З цього все і почалося. Скільки не гортали календар – поблизу жодного нормального імені не виявилося. Доля обділила Башмачкіна з дня появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. Ім’я – батька. Прізвище – батька. Нікому не дано було […]...
24. “І в смерті з рідним краєм поріднюсь…” Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років життя поета. І хоча влада знущалася із сина України, він все своє життя, свої страждання і надії пов’язував тільки з долею свого народу. Він, виколисаний маминою піснею, шевченковим словом, ніс у життя слово правди і […]...
25. Як я бачу образ автора у романі “Євгеній Онєгін” У ліричних відступах виникає образ автора, свідка чи учасника подій, що викладають, оповідача, близько тс серця приймає все, що відбувається з його героями. Сумно-іронічний, глузливий і дотепний, задушевний співбесідник і глибокий мислитель – людина і поет-громадянин – таким постає перед нами Пушкін, розкриваючи свої думки, почуття, настрої, ділячись спогадами про минуле і мріями про майбутнє. Онєгін – це його “добрий приятель “, з яким поет у свій час був близький. […]...
26. “І дальше смерті – рідна Україна” Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав призов до лав Радянської Армії. Потім переїзд до Києва, навчання в аспірантурі Інституту літератури АН […]...
27. Апокаліптичне бачення подій Другої Світової Війни у вірші “Фуга смерті” Одна з найтрагічніших подій ХХ століття – Друга світова війна – лишила глибокий слід у свідомості мільйонів людей, які живуть на різних континентах і говорять різними мовами. Масштаби цієї трагедії не мали аналогів у світовій історії. Як ніяка інша подія, ця війна набула різноманітного трактування у літературі. Видатного австрійського поета Пауля Целана події тих років торкнулися безпосередньо. Він народився у 1920 році у Чернівцях у родині небагато єврейського комерсанта. Після […]...
28. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
29. Хто винен у смерті Грегора Замзи І. Головний герой та його сім’я. ІІ. Як сталося перетворення. ІІІ. Хто переживає через перетворення. ІV. Ставлення сім’ї до Грегора-комахи. V. Хто винен у смерті Грегора Замзи?...
30. Образ автора у романі Зиника “Лорд і єгер” По всьому романі розкидано чимало суджень, спостережень, епізодів, що підтверджують думку автора про культуру як розростається в усі сторони простору/часу кореневище, відростки якого переплетені між собою складними зв’язками, і навіть – про “дзеркальні подоби” культур. На сторінках книги ведуться суперечки про подібність і розходження культур і цивілізацій, причому висловлюється й точка зору, відповідно до якої в Росії є культура, але немає цивілізації. Зиник намагається уникати категоричних тверджень, не розстається з […]...
31. Хто – батько або син – викликає найбільшу симпатію автора й чому? И с смутком таємницею й серцевої Я думаючи: “Жалюгідна людина. Чого він хоче!., небо ясно, Під небом місця вистачить всім, Але безупинно й дарма Один ворогує він – навіщо?” М. Ю. Лєрмонтов Оповідання “Родимка” ставиться до донського циклу М. А. Шолохова. Головною ідеєю добутку є зображення громадянської війни як національної трагедії: вона спотворює людські життя й руйнує природні людські відносини, у ній немає й не може бути переможців. Довідавшись, що […]...
32. Яким я уявляю автора “Слова о полку Ігоревім” Існує багато здогадок про те, ким був автор “Слова…”. Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором “Слова…” міг бути воїном, тому що в його описі бою відчувається впевненість хороброї людини, що побувала у сутичках і знає, що таке війна. З ранку красного до вечора, З вечора до світу ясного Летять стріли гартовані, Гримлять […]...
33. Євгеній Онєгін характеристика образу Автора Автор – оповідач, що має свою біографію, частково співпадаючу з пушкінською, і що суб’єктивно бере участь в розвитку сюжету. Образ автора грав значну роль у більше ранніх дослідах Пушкіна в області великої віршованої форми, пов’язаних з традицією Байрона. Герой часом перетворювався на alter ego самого поета, а подієвий ряд повинен був здаватися тінню, відгомоном подій внутрішнього життя А. Послідувавши цій традиції в 1-ій главі “Євгенія Онєгіна”, Пушкін поступово відособляє образ […]...
34. Як добре те, що смерті не боюсь я – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС Як добре те, що смерті не боюсь я Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді не клонюся В передчутті недовідомих верств. Що жив, любив і не набрався скверни, Ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, І в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, […]...
35. Вираження трагедії голокосту в поезії “Фуга смерті” Криваві соціальні трагедії ХХ ст., жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають “апокаліпсичним”. Одна з головних тез Целанової творчості, яка розвивається у більшості його поетичних творів, – після Освенциму люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана – асоціативна образність. Образи його поезії впливають скоріш емоційно, ніж спонукають до роздумів. Але целанівські вірші […]...
36. ” Учта, варта смерті”. Так Екзюпері називає війну Коли ви хочете переконати того, хто не зрікається війни, що війна жахлива й огидна, не вважайте його за варвара – перш ніж судити когось, постарайтесь його зрозуміти. Задля того, щоб скуштувати хліба серед товаришів, ми готові прийняти війну. Але, щоб мати це тепло, щоб пліч-о-пліч пориватись до тої самої мети, зовсім нема чого воювати. Ми ошукані. Війна й ненависть нічого не додають до радощів загального стрімкого руху. Ви маєте рацію, […]...
37. Питання життя й смерті у творчості Шукшина Можна, імовірно, говорити про джерела, такого відношення до питань життя й смерті, так уже й сказано дуже багато. Шукшин цього завдання перед собою не ставить. Він просто малює картину, дивну але своїй проникливості й значущості, і ясно, що старий з ого відношенням до “вічного” проблемам – це втілення однієї з тих моральних безумовностей, з яких виходить письменник у дослідженні життєвих явищ Однак життя є життя. І Шукшин цілком усвідомлює тому, […]...
38. Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою. Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід […]...
39. Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
40. Символи Кохання і Смерті у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” Роман французького письменника Еміля Золя “Кар’єра Ругонів” – роман на – пралістичний, із психологічним дослідженням таємних рухів душі його героїв. Однак символи у ньому використані письменником для поглиблення ситуацій, її ія підсилення і виокремлення як головного, так і деталей. Емоційна піднесе­нь іь, романтика, патетика революції мають інші виміри, барви, символи, ніж то­нальність міщанського побуту, ницість буржуазного буття. Кохання і Смерть – дві великі рушійні сили, немов злилися у тексті роману […]...