Композиція художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Композиція художнього твору

КОМПОЗИЦІЯ – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції – поділ твору на частини і внутрішні – групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка.

СЮЖЕТ – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі

сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо.

У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту; зав’язка – подія, що кладе початок конфлікту; кульмінація – найвищий момент у розвитку дії; розв’язка – подія, що розв’язує конфлікт; епілог – повідомлення про події після розв’язки. Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації.

Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок.

ЕКСПОЗИЦІЯ – один з елементів сюжету твору, первісні відомості про героїв, які мотивують їхню поведінку при виникненні конфлікту. У новелі М. Коцюбинського “Коні не винні” – це змалювання обстановки в родині пана-ліберала Малини напередодні селянського бунту.

ЗАВ’ЯЗКА – елемент сюжету, наступний після експозиції,- подія, що кладе початок конфлікту. У новелі М. Коцюбинського “Коні не винні” – це поява в маєтку поміщика-Малини селян, які вимагають віддати їм землю.

КУЛЬМІНАЦІЯ – елемент сюжету, найвищий момент у розвитку дії. Після кульмінації настає розв’язка. У новелі М. Коцюбинського “Коні не винні” – це кінець вагань пана-ліберала Малини щодо застосування війська, яке прибуло для придушення селянського виступу.

У великих багатосюжетних творах буває кілька кульмінацій.

РОЗВ’ЯЗКА – елемент сюжету, подія, яка розв’язує конфлікт.

ПРОЛОГ – вступна частина в структурі твору, в якій автор знайомить читача з подіями, покладеними в основу сюжету, чи зі своїми роздумами щодо них. Інколи письменник називає вступну частину прологом, але частіше вона не має назви. У поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” є два прологи: один ліричний, без назви, другий – історичний, під заголовком “Інтродукція” .

В античній драматургії прологом називався початок трагедії до появи хору. У пролозі автор звертався до глядачів і пояснював міфи, що складали підгрунтя сюжету. Таку саму функцію виконував. пролог і в середньовічних драмах-містеріях.

ЕПІЛОГ – один з елементів сюжету, заключна частина твору, де розповідається про події, що відбулися після розв’язки. Як правило, автор подає її під відповідною назвою.

ФАБУЛА – термін, який не має однозначного тлумачення і часто вживається як синонім слова сюжет. Деякі літературознавці розрізняють ці поняття, вважаючи фабулою систему подій у їх причинно-часовій послідовності, а сюжетом – виклад цих подій у творі.

ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП – форма авторської мови, позасюжетний елемент композиції, коли автор відступає від сюжетної оповіді і висловлює свої думки, почуття, настрої, пов’язані із зображуваним у творі. Ліричні відступи, роблячи оповідь інтимною, довірливою, щирою, підсилюють емоційний вплив на читача. Особливо часто зустрічаються в ліро-епічних творах.

У поемі “Гайдамаки” Т. Шевченко часто звертається до читачів, розповідає про своє життя.

Вибачайте, люди добрі,

Що козацьку славу

Так навмання розказую,

Без книжної справи.

Так дід колись розказував –

Нехай здоров буде!





Композиція художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Categories: Твори на різні теми