Господь багатий нас благословив О. Ольжич

Related posts:

1. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок, оповідання для дітей “Рудько”, публіцистичні статті, наукові дослідження з археології. Творчий стиль Ольжича як поета близький до поетики неокласицизму. Його найбільше цікавили образи минулих епох, […]...
2. Олег Ольжич поет національного героїзму Олег Ольжич – поет національного героїзму Нам дано відрізнити зле й добре, мале і велике І прославити вірність, повинність і жертву героя. О. Ольжич Поезія Ольжича насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, чесно кажучи, єдина гідна нагорода, що вища навіть за славу. Ольжич належав до групи письменників-націоналістів, що визначали […]...
3. Багатий жовтень назвами Багатий жовтень назвами Середульший брат осені – жовтень – приніс із собою привабливий жовтогарячий колір. Закінчилися жнива, завершуються усі польові роботи. Але не тільки різнобарв’ям та врожаєм багатий жовтень, а й цілою низкою барв. Його називають у народі “грязнем” , “хмуренем” , “листопадником” , “зазимником” . Багатий жовтень і на народні свята: Івана Богослова, Покрови, Луки. У давнину в Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари. З 14 жовтня […]...
4. Захочеш і будеш! В людині, затям О. Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить не відгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у вічність. Автор створює образ “смертельника” як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. Привертає увагу написання займенників, що стосуються України, з великої літери. Відомо, що такий правопис – ознака конфесійного стилю. Таким чином, Батьківщина для ліричного героя дорівнює Богові. …Вперед, Україно! В […]...
5. Чим багатий мій народ? Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
6. Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе “туди, де бій за волю”, це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває звання доктора філософії. Займаючись науковою роботою, Олег Ольжич вивчає українську культуру, заглиблюється в історію, археологію. […]...
7. Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. […]...
8. Інтимна лірика Ліни Костенко Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Ліна Костенко Поезія Ліни Костенко надзвичайно м’яка і жіноча, в ній відбито прекрасне, золоте серце поетеси, її почуття й думки, що стали мені дуже близькими. Її поезія – це талант, це гармонія. Гармонія мозку і душі, думки і почуття, змісту і форми. Талант поетеси, чудової жінки, що вміє відчувати, вміє дослуховуватися до найінтимніших своїх почуттів, проникати в найпотаємніші куточки […]...
9. Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках Пророками називають людей, які пророкують, передбачають, провіщають майбутнє. Пророк Ісайя жив в Іудейському царстві у V ст. до н. є. У Книзі Ісайї говориться про те, що люди відвернулися від Бога, стали поклонятися ідолам, перестали шанувати Божі заповіді, і за це на них очікує Божий суд і покарання. Але на того, хто покається перед Богом і “викине ідолів своїх”, очікує слава. […]...
10. “Мій улюблений твір – “Ніч перед Різдвом” Своїм улюбленим твором я б назвав “Ніч перед Різдвом”, що його написав письменник-класик Микола Гоголь. Мені взагалі до вподоби книжки кумедні, але не дурні. А цей твір якраз водночас смішний, пригодницький, фантастичний та змушує замислитися. При цьому події не втрачають правдивості. Головний герой твору – коваль Вакула. Він закоханий в гонорову красуню Оксану. Примхлива дівчина грає парубком, як хоче. Забажала в дарунок черевички від самої цариці! Так би пропав нещасний […]...
11. Лицар української ідеї Лицар української ідеї Олег Ольжич – син відомого поета Олександра Олеся. Батько, ніби передчуваючи сумну долю свого первістка, писав у “Колисковій”: Стану я казки казати Та співать пісні, Щоб ти щастя міг зазнати Хоч в дитячім сні. Життя Олега Кандиби тривало 36 років. Усього 36 років… Мало, але гідно й яскраво прожила ця хоробра людина, лицар, правдошукач, який завжди йшов прямо, ні на крок не звертаючи вбік, не шукаючи компромісів […]...
12. За праву справу Роман О. С. Пушкіна “Дубровский” не залишає байдужим нікого із читачів, і це зовсім не дивно. У цьому добутку показані проблеми взаємини поміщиків і селян, батьків і дітей, а також всі перипетії того складного часу Велика увага Пушкін приділяє викриттю “барства дикого”. Зображення побуту й вдач провінційного дворянства зв’язано в першу чергу з образом Троекурова. Це багатий знатний пан, якого бояться сусіди й у всьому йому догоджають. Троекуров твердий і […]...
13. Що розповіла мені Біблія про виникнення різних мов на Землі Нащадки Ноєвого сина Хама, намагаючись перешкодити виконанню Божої волі й батькового прокляття, щоб не розсіятися й не потрапити у рабство до нащадків Сима та Афета, задумали збудувати місто, а в ньому вежу, яка могла б слугувати центром усіх племен і в той же час уособленням їх рівності Вежа мала бути висотою до небес, щоб уславити імена будівничих. Отже, вежа не була призначена для житла, не мала бути культовою спорудою. Люди […]...
14. Олівець Це був звичайний собі олівець, у дерев’яній сорочці жовтого кольору з написом “Конструктор”. Такий само, як тисячі і мільйони олівців, що як дві краплини води схожі один на одного. Але там, під жовтою дерев’яною сорочкою, жило тільки його, неповторне сердечко – стержень. Лише воно знало найголовніші, найяскравіші слова. Лише воно володіло сміливими й ніжними думками. Він не змінював свого стержня, як деякі сучасні автоматичні олівці змінюють свої: тут – гостріше, […]...
15. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій недолі, не знаючи щастя”, розповідає про трагедію рідного краю, про становище в рідних селах. Із […]...
16. Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу. ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість. 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка. 3. Уроки революції і громадянської війни. 4. Жертви голодомору, примусової колективізації, сталінських репресій. 5. Мужність українців у роки Великої Вітчизняної війни. 6. Нове покоління в літературі. ІІІ. Віра в світле майбутнє багатостраждальної та великої нації....
17. За золотими вікнами зірок… І. Жиленко За золотими вікнами зірок… В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність самоти. Там вірші, чай і дим од сигарет. Куди […]...
18. Наступність російської літератури Радищев, виношуючи революційні ідеї повалення самодержавства, створює оду “Вільність”. Наскільки послідовний він був у запереченні тиранії, настільки сміливим був і в поетичному експериментаторства. Для прославляння політичної та громадянської свободи поет обирає традиційний жанр оди. Але що ж залишається в ній від традиції класицизму? Адже Радіщев оспівували не видатного полководця і не державного діяча і, тим більше, не монарха. Полемічно сам початок твору: О! дар небес благословенний, Джерело всіх великих справ, […]...
19. Філософський повчальний зміст повісті Гоголя “Страшна помста” Микола Васильович Гоголь – видатний письменник XІX ст., який народився та виріс в Україні, а жив та писав у Росії. Більшість своїх творів він присвятив рідній українській землі, її мужньому та веселому народові. Один з таких творів – повість “Страшна помста”. Нашу увагу привертає вже сама назва. Але це не просто опис подій, у творі наявна повчальна філософія. Після прочитання повісті постають питання: чому страждає Катерина; чому Іван – вершник […]...
20. Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не називають у народному календарі місяць серпень: і жнивень, серпень – у цей місяць розпалюється пора […]...
21. Пісня в українському весільному обряді Одним із найвеличніших і найцікавіших українських обрядів є весільний. Таку важливу подію в житті людини обов’язково супроводжували пісні. Весільними піснями величали молодят, бажали молодій парі щасливого й заможного життя. У пісенній творчості розповідається про етапи весілля, підготовку до нього. Яскраво, в жартівливому дусі змальовано сватання в пісні “Котився місяць до зірки”. У пісні застосовано прийом паралелізму – Івась є місяцем, а його кохана – зіркою. Парубок питається поради в батька: […]...
22. Проблематика казки “Дикий поміщик” Казка “Дикий поміщик” викриває вади тогочасної правлячої верхівки – дворянства та буржуазії. Гротескно зображує автор озвіріння поміщика, його прохання до Бога забрати мужика. Салтиков-Щедрін дає поміщикові таку характеристику: “І був той поміщик дурний, чигав газету “Вість” і тіло мав м’яке, біле та крихке”. У нього всього було вдосталь, і життя його було дуже нудне. Тому він і подумав щось у ньому змінити. Але Господь його прохання не прийнявша виконав тільки […]...
23. Учитель у твоєму житті Учитель у твоєму житті Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ – з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір’ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро. Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, […]...
24. Запахла осінь в’ялим тютюном М. Рильський У поезії М. Рильського “Запахла осінь в’ялим тютюном”, яка написана у формі сонету, вжито оригінальні епітети “тонкий туман”, “пісок рум’яний”. Також у наступній строфі функціонує авторський неологізм “зорюють”: Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає. І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє […]...
25. Алегоричний зміст романтичної балади Є. Гребінки “Човен” Маніфестом молодого Євгена Гребінки є вірш “Човен”, написаний 1833 року. Цей твір має автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга. У творі подається образ човна, який “качався, бідний, один без весельця” на хвилях синього моря, а потім був розбитий буйними вітрами. Вирушаючи до Петербурга, Євген Гребінка порівнював себе з цим човном: Як човнові море, для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; Да як […]...
26. Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” ІІ. “Блудні сини” України в пошуках істини на шляхах громадянської війни. 1. Лірично-іронічна розповідь героя про своє становище дезертира. , а просто собі левадами, благо, шо неділя сьогодні – сплять, в жита”.) 2. Кохання – як складова внутрішньої гармонії героя новели “В житах”. “Дзвони, степе! Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. Лізе божа корівка, беру […]...
27. Народна легенда про дівчину-Україну І пісня О. Кониського “Молитва” Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль. Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково. Народний епос передає ставлення нашого […]...
28. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
29. Народна легенда про дівчину і пісня Конисьного “Молитва” Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль. Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково. Народний епос передає нам ставлення […]...
30. Запрошує шкільна бібліотека Наша шкільна бібліотека знаходиться на першому поверсі. Після уроків приємно відвідати її. Бібліотекар Надія Іванівна з радістю нас зустрічає й допомагає знайти потрібну книжку. Приміщення бібліотеки складається з двох кімнат. Перша – це великий читальний зал, де посередині стоять зручні столи та стільці. А під стінами – книжкові полиці з літературою. Насамперед впадає в око те, що на цих центральних полицях – дуже багато енциклопедій, словників та різної довідкової літератури. […]...
31. “Різдвяна пісня у прозі”. Що в житті людини найцінніше? У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому […]...
32. Твір доповідь Музей Г. С. Сковороди Серед численних історико-культурних пам’яток стародавнього міста Переяслава-Хмельницького виділяється оригінальною архітектурою меморіальний музей видатного українського філософа, гуманіста і поета Григорія Савича Сковороди. Експозиція музею розміщена в колишньому колегіумі, де 1753 р. Григорій Савич читав лекції з поетики. Вона починається із залу, в якому особливу увагу привертає постанова Ради Народних Комісарів РРФСР від 30 липня 1918 р. про спорудження пам’ятників видатним людям, підписана В. 1. Леніним. Ім’я Г. С. Сковороди назване в […]...
33. Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових […]...
34. Відважні мандрівники роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” І. Популярність романів Ж. Верна серед юних читачів. зачитуються юні читачі у всьому світі. Ці романи захоплюють романтикою мандрів, дивовижними пригодами, мужніми героями.) ІІ. Дік Сенд – головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан”. 1. Дитинство Діка. 2. Місце Діка на шхуні “Пілігрим”. 3. Відвага п’ятнадцятирічного капітана. 4. Дік Сенд – надійний товариш. ІІІ. Команда “Пілігрима”. ІV. Пасажири “Пілігрима”. V. Чим приваблюють мене герої роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”? (Відважні мандрівники, насамперед […]...
35. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
36. Я спробую дати вам свій зразок твору: Що таке подвиг? Кожна людина сама вибирає для себе шлях у житті. Хтось може усе життя ховатися, боятися сказати слово вголос. А хтось зовсім іншої вдачі. Саме з таких людей, на мій погляд, і народжуються герої, які здатні на подвиг. Так що ж таке подвиг? Подвиг… Одне це слово, і я бачу перед собою запорозьких козаків, які йдуть на татар чи ляхів. Йдуть з шаблями та пістолями, щоб здобути волю рідній Україні. Багато […]...
37. Твір-спостереження Щоранку ми робимо зарядку на спортивному майданчику біля школи. Ми – це я і Петро Овчар. У цій школі ми вчимося, сидимо за однією партою, живемо на одному поверсі. Всі кажуть, що ми як брати, навіть схожі один на одного. Ра­зом ходимо у спортивну секцію – граємо у міні-футбол. Наш ранковий шлях на спортмайданчик проходить повз один дуже важливий заклад, і деякий час з-під паркану, яким обгороджено цей заклад, на […]...
38. Карл Моор – типовий герой “Бурі й натиску” у п’єсі Фрідріха Шіллера “Розбійники” Один З найяскравіших періодів в історії німецького Просвітництва має назву “Бурі й натиску”. Лірика, драма і проза 70-х років XVІІІ століття відзначаються високою емоційною напругою, бунтарськими мотивами. Носієм цього бунтарства частіше за все є герой-одинак, який проголошує війну суспільству. Проводирем цього напрямку був молодий Гете, творець образу Прометея, гордого та непокірного, який кинув виклик самому Зевсу. Шіллер приєднується до руху “Бурі й натиску” на початку 80-х років. У дусі ідей […]...
39. Я так не вважаю Якось Микола на перерві сказав: “Та зараз за гроші можна купити все!” Я не можу погодитися з цим. Справді, коли грошей обмаль, то багатьох речей ти не купиш. Але все купити – неможливо. Чому? Та тому, що є речі, які не продаються, їм просто немає ціни. Наприклад, чи можна купити дружбу? Микола каже, що можна, бо з багатієм усі захочуть дружити. По-перше, не всі. По-друге, то не дружба, а прислуговування. […]...
40. Засоби комічного у творчості О. Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життє радісним, таким іскрометним сміхом”, – сказав про нього Олесь […]...