Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста є найперша умова його власного благополуччя. Випробуваний у боях воїн, що здобув своїми подвигами всенародну славу, Г. бачить єдине виправдання своєму існуванню в служінні батьківщині.
Уже на самому початку трагедії стає відомо про давню війну двох сусідніх ворогуючих міст – Рима й Альби. Бажаючи уникнути жорстокого й безглуздого кровопролиття, полководці вирішують висунути по трьох відважних бійців від кожної зі сторін і дати їм право постояти за честь батьківщини Рим вибирає Горациев – трьох братів, відзначених вищою доблестю.
У розмові із щасливим Г. його друг і брат дружини Куриаций зізнається, що випробовує за долю римлянина гордість, змішану зі страхом за його життя й за рідну Альбу. Подібні судження далекі Г., що не відає інших почуттів, крім боргу перед країною: “Я повинен, вибором відзначений нежданим, / Взяти у двобої верх иль упасти на поле лайливому”. Г. зі спокійною гордістю підносить сестрі три мечі повалених ворогів.
Її сльози ранять достоїнство воїна, применшуючи цінність із такою працею перемоги, що дісталася йому. Г. не внемлет горю Камілли. Але сестра в пориві розпачу проклинає святиню, те, що божественна воля спорудила на п’єдестал величі, – Рим.
Розпалена до несамовитості лють брата, що почув священне ім’я, обрушується на Каміллу: “Ступай же милого оплакувати в могилу! ” І через мінуту, вертаючись із закривавленою зброєю, Г. гнівно вирікає: “Хто про ворога вітчизни пошкодував, / Тому кінець – така єдина доля”. Цінність сім’ї й батьківщини непорівнянні; один повинне бути підпорядковане іншому.
Якщо Риму буде потрібно кров героя, він віддасть її не замислюючись, і Г. просить про смерть перед особою Тулла. Рим воззвал, і він убив “злочинницю” Каміллу, що не побажала жити по ньнього законам





Related posts:
- Характеристика образа Олени в трагедіях Еврипида Олена – персонаж трьох трагедій Еврипида: “Троянок”, “Олени” і “Ореста”. Дві з них, “Троянки” і “Орест”, представляють традиційний образ Е. – невірної дружини, що втекла з Парисом, і винуватниці лих, що обрушилися на Елладу. У трагедії “Олена” Еврипид зображує Е. невинної. У трагедії “Троянки” зображене відведення в рабство знаменитих троянських жінок У числі полонених виявляються й Е., що греки передали Менелаю з побажанням убити або відвезти назад у Грецію. Зустрівшись […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би створена для щастя; тим більше страшн і несподіваної виявляється її загибель. З першої ж зустрічі […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна пляма. За незручністю А. ховається щось більше серйозне, матеріальний світ начебто не хоче перебувати в […]...
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з хором довідався в ній сестру Складається план мести, і Орест приходить у замішання, не знаючи, […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею їхньої любові. Однак І. з ненавистю й презирством відкидає речення годувальниці. Випадково чула ця розмова […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і […]...
- Гамлет, принц датський характеристика образа Гамлета Гамлет – центральний персонаж однойменної трагедії Шекспіра. Уже давно замічено, що чи ледве не всі герої Шекспіра схильні скоріше до міркування, чим до дії. Найбільшою мірою це ставиться до Г., внутрішній мир якого неухильно валить під подвійним натиском: болісні щиросердечні переживання, викликані зовнішніми обставинами, збільшуються руйнівними думками, які приводять його до переоцінки всього, що колись мало цінність і зміст. Честь, любов, вірність – ці ідеали безжалісно розтоптані грубою дійсністю. Г. […]...
- Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись її гніву, цар Креонт велить їй і дітям негайно відправлятися в нове вигнання. Під прийменником пристрою долі дітей М. домагається […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім по-іншому. Однак ця холодна, горда, цнотлива аристократка потрібна “нігілістові” такий, яка вона є. Його тривожить, хвилює й […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Левия Матвія Левий Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана й роману Майстри. Героєві біля сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя й записує його висловлення, істотно спотворюючи їхній зміст. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежений і фанатичний. Обвинувачуючи себе в тім, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа есмеральди Есмеральда – юна циганка-танцівниця в Парижу XV в. Красуня й сирота, не знаючих своїх батьків, вона по сюжеті роману стає предметом страсті декількох чоловіків: боягузливого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло й виродка-дзвонаря Квазімодо. Однак вона сама байдужа до всім трьох і цнотливо закохана в четвертого – незначного й легковажного Феба де Шатопера, красеня капітана королівських стрільців. Ложно обвинувачена в замаху на життя капітана, а також у чаклунстві й […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного дня – 6 вересня 1958 р., коли Ф. Г. святкує своє вісімдесятиліття. В 1907 г. […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. Комедія Фонвізіна – це п’єса про недоука, про його дивовижне виховання, що перетворює підлітка в жорстоку й ледачу істоту. Слово “недоук” […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка ; величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ в. і, що перебуває в повнім розпорядженні палкої читачки романів, – всього цього складового образа М., у різних сполученнях, властиві різним героїням Пушкіна. На стійкому тлі помітніше індивідуальні риси: скритність, […]...
- Классицизм в драматургии: анализ трагедии “Гораций” Пьера Корнеля Классицизм как тип творчества, и прежде всего как эстетическая теория, возник в XVI веке в Италии на позднем этапе развития ренессансной культуры. Эстетика классицизма более полно сформировалась в XVII веке во Франции. Поэтому для рассмотрения особенностей ее выражения мы выбрали трагедию Пьера Корнеля, как яркого представителя классицистического искусства в драматургии. Биография и творчество Пьера Корнеля Пьер Корнель – известный французский драматург, “отец французской трагедии”, апологет классицизма во французской литературе. Он […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна частка, як вам здається””. К. ловить дичина й приносить її в дарунок королеві від […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості незмінним, у реальних обставинах примушений раз за разом надходити всупереч почуттю й навіть не згідно […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
- Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” повинна, руйнуючи злі плани інтригана, втершегося в довіру до графа, захищати своє добре ім’я й […]...
- Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої старим вельможею, коли в “Злочинній матері” виявляється під сумнівом честь і репутація Розини, що прится чоловікові колишню невірність. Згідно Бомарше глядач, посміявшись над бурхливою молодістю А. з його тодішньою хоробрістю й лукавством, повинен був почерпнути […]...
- Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ Старців Дмитро Ионич – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж. Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар опівночі, він, догадуючись, що це всього лише жарт, проте їде туди й бродить, закоханий, схвильований від надміру почуттів безмовністю й таємничістю ночі Наступного […]...
- Мати характеристика образа Павла Павло – син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити в його ім’ї натяк на зв’язок з образом апостола. Перший рішучий учинок П. – опір побоям з […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім того, Тристана терзає ревнощі, він страждає при думці, що його кохана належить іншому. Бажаючи відволіктися […]...
- Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
- Митина любов характеристика образа Каті Катя – кохана Мити. Звичайний для Буніна жіночий образ: з дитячою довірливістю сусідять ознаки якоїсь таємної порочної досвідченості. К. учиться в приватній театральній школі, ходить у студію Художнього театру, живе з мамою, “завжди курящої, завжди нарум’яненою дамою з малиновими волоссями”, що давно вже залишило чоловіка На відміну від Мити, К. не поглинена любов’ю цілком, не випадково Рильке помітив, що з такий К. Митя однаково жити не смог би – вона […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
Categories: Твори з літератури