Доля покоління в поезії Анни Ахматової

І. Поети “срібної доби”. ІІ. “Не з тими я…”

ІІІ. “Мы знаем, что ныне лежит на весах…” ІV. “Я была тогда с моим народом…” о журналах “Звезда” и “Ленинград””, де поезія Ахматової оголошувалася чужою народові. Збірка віршів поетеси, уже надрукований 1946 року, було знищено. Ахматову та Зощенка виключили зі Спілки письменників, залишивши їх напризволяще перед загрозою голоду без засобів до існування.

Сина Ахматової знову було заарештовано. 1957 року, після його повернення, вона вперше компонує поему “Реквієм”, написавши їй прозову передмову. А 1962 року поема вперше була записана, хоч існувала у вигляді окремих віршів у пам’яті кількох друзів Ахматової. Поема відобразила долю покоління, якому випала гірка чаша арештів і гонінь.

Ця поема була актом громадянської мужності, бо розповідала правду про трагічні сторінки історії країни, про долю свого покоління інтелігенції.) V. “Поема без героя”.





Доля покоління в поезії Анни Ахматової

Categories: Твори з літератури